- •Краєзнавча практика навчальний посібник Дніпропетровськ
- •1.1 Сутність, зміст і роль краєзнавчої практики
- •1.2 Мета і завдання краєзнавчої практики
- •1.3 Структура та програма практики
- •Елементи контролю за змістовним модулем і:
- •Елементи контролю за змістовним модулем іі:
- •Елементи контролю за змістовним модулем ііі:
- •1.4 Техніка безпеки під час проходження практики
- •Контрольні запитання
- •2.1 Зміст підготовчого етапу практики
- •2.2 Види практичної підготовки до польового етапу
- •2.3 Підготовка до аніматорської туристичної практики
- •Контрольні запитання
- •3.1 Дослідження та опис геологічних відслонень
- •3.2 Геоморфологічні описи районів дослідження
- •3.3 Метеорологічні спостереження
- •3.4 Дослідження гідрологічних об’єктів
- •3.5 Опис ґрунтового розрізу
- •3.6 Опис та оцінка рослинного покриву
- •3.7 Методика географо- та психолого-естетичної оцінки ландшафтів
- •Критерії географо-естетичної оцінки ландшафтів
- •Контрольні запитання
- •4.1 Опис підприємства гірничодобувної промисловості
- •4.2 Характеристика транспортного підприємства
- •4.3 Схема комплексного дослідження населеного пункту
- •5. Функціональна структура населеного пункту.
- •4.4 Методика дослідження торговельної інфраструктури
- •4.5 Методика паспортизації вулиці населеного пункту
- •4.6 Методика опису та характеристики сакрального об’єкта
- •4.7 Методики рекреаційно-географічних досліджень
- •4.8 Методика краєзнавчого соціологічного опитування
- •Контрольні запитання
- •5.1 Схема загальної історико-географічної характеристики
- •5.2 Особливості здійснення історико-топонімічних досліджень
- •5.3 Дослідження історичних районів великих населених пунктів
- •5.4 Складання паспортів окремих нерухомих пам’яток історії та культури
- •5.5 Методика паспортизації музейної установи
- •Контрольні запитання
- •6.1 Узагальнення і обробка зібраної краєзнавчо-географічної інформації
- •6.2 Структура підготовки і написання звіту з практики
- •6.3 Правила оформлення звіту з практики
- •6.4 Завдання для контролю рівня засвоєних вмінь і навичок за підсумками краєзнавчої практики
- •Перший рівень
- •Другий рівень
- •1. Знайдіть відповідність між характеристиками води та типом водоймища:
- •Контрольні запитання
- •Список використаної та рекомендованої літератури
- •Критерії оцінювання роботи студентів за кредитно-модульною системою
- •Зразок обкладинки звіту з краєзнавчої практики бригади студентів
- •Зразок змісту звіту за підсумками краєзнавчої практики
- •Приклад розробки інструментарію (анкети) для соціологічного опитування місцевого населення за актуальною для місцевості проблематикою
- •2. Повноваження адміністрації навчальних закладів, яка здійснює туристські подорожі
- •3. Вимоги до формування туристських груп та учасників туристсько-спортивних походів
- •4. Вимоги до керівника туристської групи
- •5. Обов'язки і права керівника та заступника керівника туристської групи
- •6. Обов'язки та права учасника туристської подорожі
- •7. Оформлення маршрутної документації для проведення туристських подорожей з активними способами пересування
- •8. Кінцеві положення
- •Вимоги до туристського досвіду учасників
- •Основні вимоги до віку та кількісного складу учасників і керівників туристсько-спортивних походів (до пунктів 3.1, 3.4, 3.9)
- •Проект положення про практику студентів вищих навчальних закладів
- •Загальні положення
- •Види і зміст практики
- •Бази практики
- •Організація і керівництво практикою
- •Матеріальне забезпечення практики
- •Краєзнавча практика
- •49101, М. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 103.
Контрольні запитання
У чому полягає зміст суспільно-географічних польових досліджень під час краєзнавчої практики?
Які обов’язкові складові схеми комплексного дослідження населеного пункту? Як у цьому допомагає методика паспортизації вулиць?
Чому опис та характеристика сакрального об’єкта є важливим складовим краєзнавчої характеристики місцевості?
У чому полягають особливості організації і проведення досліджень діючих промислових і транспортних підприємств?
Які види досліджень на місцевості можуть вважатися рекреаційно-географічними? Які особливості мають дослідження рекреаційного навантаження пляжної зони?
Чому соціологічні опитування є важливими і необхідними у ході комплексного краєзнавчого дослідження місцевості?
П
5
КРАЄЗНАВЧОЇ ПРАКТИКИ.
МЕТОДИ ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНИХ КРАЄЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Історико-географічний аналіз – це географічний метод дослідження певної території, що передбачає встановлення історичної динаміки (ретроспективи) розвитку окремих соціогеосистем. Цей метод дозволяє вивчати процеси і етапи формування існуючих нині природно-суспільних систем в межах окремих територій в ході їх історичного розвитку. Основні завдання історико-географічного аналізу зводяться до критерію «одночасності» – паралельно вивчається зміна природних компонентів, ландшафтів, природокористування, населення, економіки, політичного устрою, етносів, економічних моделей господарювання тощо; проводиться реконструкція стадій історичного процесу освоєння і заселення територій, а також аналіз впливу цих стадій на формування і функціонування геосистем у теперішній час.
Предмет краєзнавчого історико-географічного аналізу складний, і включає: 1) вивчення диференціації процесу господарського освоєння території у просторі і часі; 2) виявлення історико-географічних типів освоєння залежно від природних і соціально-економічних умов; 3) проведення ретроспективного аналізу зміни природного середовища під впливом як природних, так і антропогенних чинників; 4) вплив простору (його географічного положення і ландшафтних особливостей) на послідовну зміну історико-географічних етапів освоєння території; 5) відновлення історії природокористування регіону; 6) виділення етноісторичних типів ландшафту; 7) реконструкція історії і стадії виникнення екологічних проблем; 8) виявлення стадій формування культурного ландшафту; 9) розробка історико-географічної періодизації; 10) проведення історико-географічного районування.
Опрацювання історико-географічних методів досліджень під час краєзнавчої практики пропонується здійснювати на прикладі:
загальної історико-географічної характеристики території досліджень;
історико-топонімічних досліджень місцевості;
дослідження історичних районів великих населених пунктів;
дослідження пам’яток історії та культури;
характеристики музейної установи.
Способи реалізації цих методик під час краєзнавчих історико-географічних досліджень наведені нижче.