1.2 Мета і завдання краєзнавчої практики

Краєзнавча практика є специфічною складовою частиною освітнього процесу, що забезпечує головні дидактичні принципи навчання – науковості, наочності, зв'язку освіти із життям, свідомості та активності студентів, міцності знань, вмінь та навичок, а також виховання гармонійної особистості. При цьому краєзнавчий принцип виступає провідним, адже це потужний засіб формування образів територій в свідомості студентів, та як наслідок – образного географічного мислення. Краєзнавча практика не лише поглиблює знання завдяки своїй практичній спрямованості, а й стимулює пізнавальний інтерес, прагнення до науково-дослідної роботи, постійної самоосвіти.

Метою краєзнавчої практики є посилення та закріплення навичок з організації, управління експедиційними дослідженнями та безпеки туристської життєдіяльності, отримання практичних навичок спостережень на маршруті, роботи з картою; орієнтування та техніки руху на розчленованій місцевості; складання паспортів маршрутів; опанування правилами проходження маршрутів в різних ландшафтних умовах; виховання та формування екологозберігаючої поведінки та екологічної культури географічних досліджень.

Відповідно до мети, краєзнавча практика виконує освітню, виховну, наукову, профорієнтаційну функції.

Освітня функція полягає у поглибленні знань, отриманих на лекційних та практичних заняттях, шляхом більш глибокого розкриття певних тем, самостійного дослідження студентами конкретних проблем через стимулювання пізнавального інтересу, застосування на практиці отриманих вмінь та навичок. Сутність краєзнавчої практики обумовлює ефективність засвоєння знань через особисте зацікавлення студентів. Уся різноманітність форм та методів роботи на практиці, що спирається на предметне світосприйняття, дозволяє на конкретному прикладі малої території застосовувати отримані під час теоретичних занять вміння та навички (наприклад, метеорологічних спостережень, анкетування місцевого населення, дослідження рекреаційного навантаження пляжної зони тощо).

Виховна функція ґрунтується на особистому досвіді, який отримують студенти під час відвідування тих чи інших об’єктів, спостереження явищ та процесів. У польових умовах через фізичні навантаження під час походів, обмеження комфорту, тривале співіснування із групою одногрупників відбувається загартування духовне, моральне. Студенти вчаться принципам взаємодопомоги та командної роботи. Відповідно, виховується відповідальність, щирість, повага до оточуючих, співчуття, відкритість, інтерес до життя, а отже – й прагнення до пізнання.

Наукова функція практики – це насамперед, досягнення наукової мети шляхом проведення краєзнавчих наукових досліджень, їх обробки та впровадження у життя. За значущістю та обсягом досліджень краєзнавча практика може бути порівняна із курсовою роботи, так як являє собою продумане, логічно побудоване дослідження, що здійснюється студентом самостійно.

Профорієнтаційна функція практики полягає у можливостях зацікавлення студентів тим чи іншим напрямом географії, і таким чином, виборі майбутньої тематики дипломного дослідження та подальшої спеціалізації.

Перед краєзнавчою практикою ставляться наступні завдання:

- розширити знання, одержані під час занять протягом аудиторного семестру, вдосконалити систему вмінь та навичок, зокрема сприяти формуванню спеціальних навчально-методичних вмінь та навичок з організації польових стаціонарних та експедиційних досліджень;

- поглибити сприйняття базових географічних понять, сформувати їх наочне уявлення та конкретні образи територій;

- поглибити вміння та навички камеральної обробки інформації, отриманої під час польових досліджень, а також дати можливість оволодіти прийомами використання результатів польової практики в навчальному та навчально-науковому процесі;

- розвинути географічне мислення, вміння виявляти та аналізувати взаємозв’язки як між окремими компонентами природи, так і між природою та господарчою діяльністю;

- розширити географо-краєзнавчий кругозір студентів та підвищити їх професійно-методичну культуру.

Передумови, котрі формують основу розуміння, обґрунтування та організації навчальної практики:

• розуміння навчальної практики як складової навчального процесу, під час якої студенти використовують всі знання та навички, здобуті протягом теоретично-практичного навчання;

• поглиблення та закріплення й розвиток умінь, знань і навичок через самостійну роботу при виконанні завдань практики;

• встановлення оптимального співвідношення між теоретичними знаннями і практичними вміннями та навичками;

• інтеграція знань під час навчальної практики, отриманих у процесі вивчення теоретичних дисциплін.

Відповідно до мети та завдань практики, під час польових досліджень студентами вирішуються конкретні задачі:

1. проведення натуральних (польових) досліджень природного та антропогенного рельєфу і геоморфологічних процесів території проходження практики;

2. ознайомлення із геологічною будовою району практики;

3. ознайомлення із методикою дослідження ґрунтів (опис ґрунтового розрізу, визначення механічного складу ґрунту, укладання ґрунтового профілю);

4. оцінка флористичного і фауністичного складу території (збір гербарію або фотогербарію, оцінка та опис рослинності, типових і рідкісних представників флори і фауни);

5. характеристика природно-заповідного фонду території, перспектив його розширення;

6. здійснення систематичних метеорологічних спостережень впродовж усього виїзного етапу практики (визначення температурного режиму через щоденні спостереження за температурою повітря, хмарності, напрямів вітру, атмосферного тиску, побудова рози вітрів, графіку залежності атмосферного тиску, хмарності та температури);

7. проведення гідрологічних спостережень (опис гідрологічних та гідрометричних характеристик водойм та водотоків штучного та природного походження, спостереження за хвилюваннями води, складення графіку динаміки температур протягом доби та досліджуваного періоду);

8. проведення географо- та психолого-естетичної оцінки ландшафтів території;

9. здійснення комплексних досліджень населених пунктів;

10. організація соціологічного опитування населення за попередньо укладеною анкетою (опитувального бланку) за актуальною для регіону проблематикою;

11. здійснення оцінки торговельної інфраструктури населених пунктів (оцінка ринку пропозицій, цінової категорії, торговельних точок, їх розташування);

12. дослідження діючого рекреаційного підприємства;

13. оцінка навантаження пляжних зон в літній період, визначення фактичного і гранично допустимого навантаження окремих пляжних зон;

14. укладання паспортів об’єктів історико-культурної спадщини, проведення їх історико-географічного аналізу;

15. опис релігійних споруд, укладання їх паспорту, встановлення історичних віх розвитку та ролі в сучасному житті населення району дослідження;

16. проведення історико-географічного аналізу розвитку території, визначення ролі і значущості історико-краєзнавчого потенціалу території для її розвитку;

17. здійснення камеральної обробки отриманої інформації, укладання заключного звіту та розробка рекомендацій щодо впровадження матеріалів практики у навчальний процес та застосування у сферах практичної діяльності.

В результаті виконання програми практики студент повинен знати:

• правила поведінки і техніки безпеки під час польового етапу практики;

• методологічні підходи до процесу організації польових досліджень;

• методи польових фізико-географічних досліджень;

• методи польових суспільно-географічних досліджень;

• методи польових історико-краєзнавчих досліджень;

• теоретичні засади організації територіальних рекреаційних систем;

• методи збирання первинної краєзнавчої інформації;

• принципи та складові частини формування комплексного звіту за результатами практики.

Підготовлений студент повинен вміти:

• надавати комплексну краєзнавчу характеристику території дослідження;

• застосовувати в практичних умовах методи географічних суспільно-, фізико-, історико-краєзнавчих досліджень;

• планувати й організовувати роботу в бригадах, організовувати побут під час польового етапу робіт;

• складати технологічну карту туристсько-експедиційного маршруту;

• реалізовувати й застосовувати на практиці правила і нормативи проведення туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю України.