5.2 Особливості здійснення історико-топонімічних досліджень

Вивчення походження місцевих географічних назв (топонімів) дає можливість чіткіше уявити складні взаємовідносини і взаємозв'язки людини та природи. Географічні назви нерідко допомагають пояснити особливості історичного минулого тієї чи іншої території, її природи, господарства населення та його етнічних особливостей.

Розкриття географічних назв вимагає від студента знань із основ топоніміки – наскрізної географічної науки про походження, розвиток, сучасний стан, смислове значення географічних назв, їх системні типи, територіальні структури, ареали поширення та умови (природні і соціальні) виникнення. Збирання топонімічного матеріалу потребує великої і кропіткої роботи, що передбачає записи всіх найменувань, виявлення їх зміни, визначення їх неофіційних назв, якщо вони є; пояснення їх походження, з'ясування їх змісту (семантики), складання коротких довідок про назви географічних об'єктів, їх еволюцію і трансформації.

Під час краєзнавчих історико-топонімічних досліджень варто пам’ятати, що кожному окремому топоніму притаманні стійкість форми і змісту та вмотивованість: для називання того чи іншого об’єкта обов’язково існує реальна підстава. На територіях з давньою історією, тривалими процесами формування антропосфери багато топонімів з часом можуть трансформуватися у категорію палеотонімів – таких, смислове значення яких або не розкривається через мову існуючих на даній території етносів, або втрачене з плином часу внаслідок процесів розвитку мовлення, заміни первинного значення більш простим і зрозумілим, але часто діаметрально протилежним, більш цікавим, легендарно-вірогідним тощо. Так топоніми здатні переходити з категорії прозорих (із зрозумілим для звичайного мешканця значенням і вмотивованістю) до непрозорих (які сьогодні втратили його зрозуміле значення).

Як будь-які топоніми можуть бути класифіковані. Найчастіше топоніми класифікують за територіальною ознакою, категоріями називаних (номінованих) об’єктів (рис. 3), принципами семантики (смисл, значення назви).

Для топонімічних досліджень варто користуються загальногеографічними, топографічними картами, архівними та літературним матеріалами, офіційними довідковими джерелами, топонімічними словниками тощо.

Під час польового етапу краєзнавчої практики студенти повинні провести комплекс історико-топонімічних досліджень території, а саме:

1) скласти перелік географічних назв – топонімів території за географічними картами;

2) з’ясувати семантику (смисл) цих географічних назв, історію їх походження; визначити випадки «народної семантики», що відрізняються від наукового тлумачення змісту топоніма;

3) встановити факти історичних трансформацій географічних назв, випадки перейменувань об’єктів, з’ясувати чинники цих процесів;

4) визначити мовну належність топонімів і їхніх історичних форм;

5) зробити загальний висновок про топонімічний фон території досліджень за оцінюваними показниками, визначити основні історичні етапи масових топонімічних трансформацій тощо.

Рис. 3 – Класифікація топонімів за категоріями об’єктів номінації (називання)