3.5 Опис ґрунтового розрізу

Для опису ґрунтового покриву вибирають місце найбільш типове з точки зору ґрунтів даної території а також рельєфу і рослинного покриву. Це дає змогу скласти одночасно характеристику ґрунту великої території. Наприклад, якщо маршрут туристського походу проходить через річкову долину, то основну роботу по опису ґрунту варто провести на найбільшій терасі, а в межах її – на ділянці з найповнішою рослинністю, яка найповніше характеризує цей тип ґрунту.

Для вивчення складу ґрунту виконують крутостінну яму (ґрунтовий розріз) завширшки 0,6–0,7 м і глибиною від 0,5 до 1 м. Ґрунтовий розріз може бути і глибшим (залежно від товщини шару ґрунту). Передню стінку ями роблять прямовисною, а задню – східчастою, щоб зручніше було копати. Передню або одну з бокових стінок підчищають ножем, щоб краще виділити ґрунтові горизонти. Рекомендується досліджувати стінку ями, яка добре освітлена сонцем.

Не слід закладати ґрунтові розрізи на дорогах, стежках, на дуже витоптаних місцях, де знищений або майже не зберігся рослинний покрив, а також проводити дослідження в місцях, де насипний шар утворює; подібність ґрунту.

Для закладання ґрунтових розрізів доцільно використовувати вже готові шурфи, кар'єри, копанки, канави і подібні до них штучні заглибини. Треба тільки зачистити стінку лопаткою або ножем від обваленого ґрунту.

Описуючи ґрунти, відмічають послідовно всі помітні, різного кольору і будови шари й горизонти, починаючи з верхнього. Виміри проводять від поверхні ґрунту, яка служить нульовою відміткою.

Таблиця 17

БЛАНК

складання опису ґрунтового розрізу

Прізвище дослідника . Дата дослідження . Район дослідження . (область, район, місто, село)
Горизонт		Глибина залягання, м	Потужність, м	Забарвлення	Механічний склад	Структура	Вологість	Щільність	Новоутворення	Включення	Характер переходу між горизонтами
індекс	назва
В описі кожного ґрунтового горизонту вказують такі зовнішні ознаки: - забарвлення: Ч – чорне, ТК – темно-каштанове, К – каштанове, СК – світло-каштанове, ТКор – темно-коричневе, ТС – темно-сіре тощо; - механічний склад ґрунту: Гл – глинистий, СуГл – суглинистий, П – піщаний, СуП – супіщаний; - структура ґрунту: ОБГ – округло-багатогранно-грудкувата, Гор – горіхувата, Зер – зерниста, ПЛ – плитчастоподібно-листувата, Пласт – пластинчаста, Плит – плитчаста, ПС – призмоподібно-стовбчаста, Призм – призматична, БС – безструктурна; - вологість: Сух – сухий, Св – свіжий, Вол – вологий, Вог – вогкий, Мок – мокрий; - щільність: ДЩ – дуже щільний, Щ – щільний, УЩ – ущільнений, ПУХ – пухкий, РОЗ – розсипчастий; - новоутворення: сполуки, що формуються в порожнинах, тріщинах і порах ґрунту внаслідок процесу ґрунтоутворення, зокрема К – карбонати псевдоміцелії, Б – білоглазка, О – оксиди, ГЗ – гідроксиди заліза, ЗФЗ – закисні форми заліза тощо; - включення: тіла і речовини, не пов'язані з процесом ґрунтоутворення, що випадково потрапили в ґрунт: К – каміння, Кор – коріння, Росл – залишки рослин, Кіст – кісток, Тв – сліди діяльності тварин; - характер переходу між горизонтами: П – поступовий, Ч – чіткий, Р – різкий.

Ґрунтовий розріз вивчають послідовно від поверхні до материнської породи, і складається він з генетичних горизонтів. Генетичні горизонти відрізняються між собою потужністю, забарвленням, структурою, щільністю, вологістю, механічним складом ґрунту. В описі генетичні горизонти позначають літерами (за індексацією О. Соколовського):

– Н (h) – гумусовий (перегнійно-акумулятивний), що утворився з перегнилих решток органіки, поєднаних з мінеральними речовинами. На гумусовому горизонті може бути лісова підстилка Нц або дернина На.

– Е (е) – елювіальний горизонт (вимивання), в якому відбуваються процеси руйнування та виносу органомінеральної маси;

– І (і) – ілювіальний горизонт (вмивання); це горизонт нагромадження вимитих зверху колоїдів;

– р (р) – материнська порода.

Між цими генетичними горизонтами можуть бути перехідні горизонти. Студенти визначають межі горизонтів, вимірюють їхню потужність. Результати роботи заносять у картку опису ґрунтового розрізу (табл. 17).

Доцільно замалювати ґрунтовий розріз у масштабі 1:10 см. При дослідженні ґрунтового розрізу варто звертати увагу на приуроченість ґрунтів до певних форм рельєфу і відкладів. Важливо також простежити, які ґрунти переважають у досліджуваній місцевості; чи відбувається заболочення атмосферними опадами, ґрунтовими водами тощо.

На основі вивчення складу ґрунтів досліджуваної території визначають типи ґрунтів і територіальну структуру ґрунтового покриву, тобто географічні закономірності в розподілі ґрунтів.

Завершують ґрунтові дослідження характеристикою природної родючості різних типів ґрунтів і розробкою рекомендацій щодо підвищення родючості ґрунтів та боротьби з негативними явищами (ерозією, пиловими бурями тощо).