3.7 Методика географо- та психолого-естетичної оцінки ландшафтів

Одним з важливих методів комплексних краєзнавчих досліджень є візуальна оцінка естетичності ландшафтних комплексів. Краєзнавча практика передбачає оволодіння студентами методикою такої оцінки, тобто формування вмінь і навичок визначати привабливі риси навколишнього середовища. Зазвичай такі дослідження здійснюються за двома загальновизнаними методиками – психолого- та географо-естетичною оцінкою ландшафтів. Оцінка має, як правило, прикладну спрямованість (головним чином для цілей рекреації), і заснована на порівнянні природних територій за мірою їхньої привабливості.

Основні властивості пейзажу залежать від поєднання обмеженого набору компонентів ландшафту (рельєфу, рослинності і водних об'єктів), але найчастіше оцінка естетичності здійснюється не за окремими компонентами геосистеми, а за їх наявним поєднанням в загальних формах, що обумовлюють міру естетичності.

Психолого-естетичні критерії оцінки ландшафту визначають ступінь впливу пейзажів на психіку людини. Географо-естетичні критерії визначають ступінь естетичної цінності окремих компонентів ландшафту та їхньої сукупності.

Таблиця 19

БЛАНК

психолого-естетичної оцінки ландшафтів

Прізвище дослідника . Дата дослідження . Район дослідження .
№ опорної точки і характер пейзажу, що відкривається		Час спостереження	Оцінка за критеріями, бали				Середній бал по критеріям
			С	З	Н	Д
1
2
3
4
5
6
7
8

Критерії психолого-естетичної оцінки ландшафтів

Критерії		Умови оцінки пейзажів, що відкриваються
		у 0 балів	у 2 бали	у 4 бали
1	С – Спокій Відчуття спокою, розслаблення, споглядання	пейзаж некрасивий, сумовитий, заспокоєнню, розслабленню і спогляданню не сприяє	помірно мальовничий пейзаж, який сприяє заспокоєнню, розслабленню і спогляданню, але недовго	дуже мальовничий пейзаж, сприяє тривалому заспокоєнню, розслабленню і спогляданню
2	З – Захоплення Відчуття захоплення, благоговіння, священності	пейзаж невиразний, залишає байдужим	пейзаж досить виразний, але захоплення, благоговіння, відчуття священності не викликає	величний, грандіозний пейзаж, що викликає сильне захоплення, благоговіння, відчуття священності
3	Н – Незайманість Відчуття незайманості, дикості, віддаленості від цивілізації	віддаленість від цивілізації, незайманість і дикість не відчуваються	відчувається віддаленість від цивілізації, але немає відчуття дикості, незайманості	гостро відчувається незайманість, дикість місцевості, віддаленість від цивілізації
4	Д – Душевне піднесення Відчуття душевного піднесення, викликане звуками і запахами природи	переважають звуки і запахи антропогенного походження, які не викликають душевного піднесення	звуки і запахи природи змішуються зі звуками і запахами цивілізації, що викликає певне душевне піднесення	повнота лише природних звуків і запахів, що викликають душевне піднесення

Здійснення естетичної оцінки ландшафтів рекомендується виконувати під час радіальних туристських маршрутів. При цьому важливим є вибір ряду опорних точок спостереження (в середньому 5–8 точок), які повинні бути, по можливості, рівномірно розподілені на маршруті. Всі роботи по проведенню

Таблиця 20

БЛАНК

географо-естетичної оцінки ландшафтів

Прізвище дослідника . Дата дослідження . Район дослідження .
Критерії географо-естетичної оцінки ландшафтів		Оцінка за точками спостережень
		1	2	3	4	5	6	7	8
1	Гармонія природних та антропогенних об'єктів
2	Мальовничі урочища, затишні куточки, де приємно відпочивати, насолоджуючись красою природи
3	Визначні пам'ятки (химерні скелі, водоспади, вікові дерева, скупчення чарівних рослин, квітів, пам'ятники історії і культури і т.п.)
4	Оглядові майданчики з гарними краєвидами
5	Виразність рельєфу місцевості
6	Виразність водних об'єктів
7	Різноманітність і чергування рослинних угруповань
8	Різноманітність тваринного світу
Середній бал за всіма критеріями