1.1 Сутність, зміст і роль краєзнавчої практики

в процесі підготовки фахівців з географії

Для студентів вищих навчальних закладів освіти України практика є невід’ємною складовою освітньо-професійної програми підготовки. В основу організації навчальної практики покладено завдання ознайомити студентів із специфікою майбутньої спеціальності та одержання ними первинних умінь і навичок з професійно орієнтованих дисциплін. Навчальна практика передбачає удосконалення, поглиблення, розширення знань, здобутих на заняттях. Процес навчання під час практики йде по спіралі: повертаючись до вивчених тем, студенти збагачують свої знання, закріплюють та вдосконалюють практичні навички та уміння.

Краєзнавча практика є невід’ємною складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців у галузі географії. У професійній педагогіці термін «практична підготовка» традиційно використовують для визначення характеру навчання як складової професійної освіти, що відображає закономірності, зміст, методи і форми організації процесу набуття вмінь і навичок, спрямованих на формування у студентів здатності до кваліфікованої праці за обраним фахом. Така підготовка у галузі географічної освіти є, з одного боку, частиною професійної, а з другого, – практичної освіти, які разом становлять основу професійної освіти.

Краєзнавча практика студентів напряму «Географія» передбачає поглиблення навичок географічних досліджень, розширення та закріплення знань, отриманих під час аудиторних занять.

Краєзнавча практика проводиться у різноманітних організаційних формах: екскурсії, експедиції, походи. Практика студентів проводиться в спеціально влаштованих місцях, що забезпечує ефективність навчального процесу. У краєзнавчій практиці такими місцями виступають певні ділянки місцевості, що мають відповідні ознаки (наявність геологічних оголень, природних комплексів, об’єктів суспільно-економічної сфери, історико-культурних пам’яток тощо). Для здійснення програми практики необхідне поєднання доступних для відвідування та проведення лабораторно-дослідної роботи в польових умовах природних та суспільно-економічних об’єктів.

Краєзнавчі дослідження проводяться як стаціонарно (радіальні виходи на певну місцевість), так і експедиційно (за логічно продуманий маршрутом, що включає набір найбільш репрезентативних ділянок).

Краєзнавча практика базується на навичках і практичних знаннях, набутих студентами ще під час проходження ними загальногеографічної і міжзональної навчальних практик, що проводиться на першому та другому курсах, і передбачає безпосереднє знайомство студентів із явищами та об’єктами природи, суспільними та історико-культурними об’єктами, туристичними засобами, технікою організації і проведення багатоденного туристського походу. Краєзнавча практика відрізняється тим, що об’єкти вивчаються не окремо, а як частини регіональної геосистеми.

Краєзнавча практика проводиться по закінченню третього курсу, коли студенти вже опанували знання з базових фізико-географічних та суспільно-економічних дисциплін, картографії та топографії, володіють окремими галузевими методами дослідженнями, готові до похідних умов, і тому можуть опановувати комплексні краєзнавчі методи дослідження.

Тривалість практики та обсяг навантаження визначається її метою, завданнями та функціями, що нормуються програмою та навчальним планом.

Під час практики студенти закріплюють та поглиблюють знання з курсів «Фізична географія України», «Соціально-економічна географія України», «Краєзнавство», «Туристичний практикум», «Основи і техніка туризму» тощо. Практика слугує підґрунтям для подальшого навчання за курсами «Методика позакласної роботи», «Методика підготовки та проведення екскурсій», «Географія туризму», «Географія рідного краю».

В межах краєзнавчої практики доцільно реалізовувати принципи синергетичної моделі навчання, під якою розуміються форми навчальної діяльності (похід, експедиція, навчально-пошукова робота тощо), за якою люди, що беруть у них участь – як студенти, так і їхні викладачі-керівники, будують міжособистісне спілкування і взаємодію на основі щирості, відкритості, неформальних моделях спілкування, що стимулює процеси активного пізнання одне одного усіма суб’єктами навчальної діяльності через колективні форми роботи та взаємодії, самонавчання. Тут же спрацьовує чинник простору. Це вже так звана просторово-часова система навчання. Саме похід (експедиція), особливо багатоденний, – найкращий час і місце для розмови, розкриття особистості студента, відпрацювання принципів толерантного ставлення до товаришів.

Таким чином краєзнавча практика є логічною ланкою в підготовці спеціалістів, що здатні проводити та організовувати самостійні регіональні географічні, геоекологічні, історико-краєзнавчі, туристичні дослідження.

Головними формами збирання вихідної краєзнавчої інформації для її подальшої обробки та інтерпретації, є краєзнавчі екскурсії, походи, експедиції.

Екскурсія – це колективне відвідування учнівською та/або студентською молоддю визначних місць з освітньою, навчально-виховною, науковою чи розважальною метою.

Похід – це подорож організованої групи учнівської та/або студентської молоді з використанням активних форм пересування за визначеними маршрутами, під час яких можливе подолання природних перешкод: перевалів, порогів, печер тощо різних категорій та ступенів складності.

Експедиція – це подорож, яка проводиться з учнівською та/або студентською молоддю з метою вивчення історії рідного краю, довкілля, явищ соціального життя, світової цивілізації, географічних, етнографічних, історичних об’єктів та їх дослідження з використанням технічних засобів пересування або без них. Під час експедиції можливе подолання природних перешкод (перевалів, порогів, печер тощо).

Велике значення краєзнавчої практики полягає у можливості реалізації уявлень про туристичні ресурси та акцентуванні уваги студентів на питаннях використання природного, історичного та культурного потенціалу регіону дослідження під час проведення екскурсії та організації краєзнавчого пошуку.