- •Краєзнавча практика навчальний посібник Дніпропетровськ
- •1.1 Сутність, зміст і роль краєзнавчої практики
- •1.2 Мета і завдання краєзнавчої практики
- •1.3 Структура та програма практики
- •Елементи контролю за змістовним модулем і:
- •Елементи контролю за змістовним модулем іі:
- •Елементи контролю за змістовним модулем ііі:
- •1.4 Техніка безпеки під час проходження практики
- •Контрольні запитання
- •2.1 Зміст підготовчого етапу практики
- •2.2 Види практичної підготовки до польового етапу
- •2.3 Підготовка до аніматорської туристичної практики
- •Контрольні запитання
- •3.1 Дослідження та опис геологічних відслонень
- •3.2 Геоморфологічні описи районів дослідження
- •3.3 Метеорологічні спостереження
- •3.4 Дослідження гідрологічних об’єктів
- •3.5 Опис ґрунтового розрізу
- •3.6 Опис та оцінка рослинного покриву
- •3.7 Методика географо- та психолого-естетичної оцінки ландшафтів
- •Критерії географо-естетичної оцінки ландшафтів
- •Контрольні запитання
- •4.1 Опис підприємства гірничодобувної промисловості
- •4.2 Характеристика транспортного підприємства
- •4.3 Схема комплексного дослідження населеного пункту
- •5. Функціональна структура населеного пункту.
- •4.4 Методика дослідження торговельної інфраструктури
- •4.5 Методика паспортизації вулиці населеного пункту
- •4.6 Методика опису та характеристики сакрального об’єкта
- •4.7 Методики рекреаційно-географічних досліджень
- •4.8 Методика краєзнавчого соціологічного опитування
- •Контрольні запитання
- •5.1 Схема загальної історико-географічної характеристики
- •5.2 Особливості здійснення історико-топонімічних досліджень
- •5.3 Дослідження історичних районів великих населених пунктів
- •5.4 Складання паспортів окремих нерухомих пам’яток історії та культури
- •5.5 Методика паспортизації музейної установи
- •Контрольні запитання
- •6.1 Узагальнення і обробка зібраної краєзнавчо-географічної інформації
- •6.2 Структура підготовки і написання звіту з практики
- •6.3 Правила оформлення звіту з практики
- •6.4 Завдання для контролю рівня засвоєних вмінь і навичок за підсумками краєзнавчої практики
- •Перший рівень
- •Другий рівень
- •1. Знайдіть відповідність між характеристиками води та типом водоймища:
- •Контрольні запитання
- •Список використаної та рекомендованої літератури
- •Критерії оцінювання роботи студентів за кредитно-модульною системою
- •Зразок обкладинки звіту з краєзнавчої практики бригади студентів
- •Зразок змісту звіту за підсумками краєзнавчої практики
- •Приклад розробки інструментарію (анкети) для соціологічного опитування місцевого населення за актуальною для місцевості проблематикою
- •2. Повноваження адміністрації навчальних закладів, яка здійснює туристські подорожі
- •3. Вимоги до формування туристських груп та учасників туристсько-спортивних походів
- •4. Вимоги до керівника туристської групи
- •5. Обов'язки і права керівника та заступника керівника туристської групи
- •6. Обов'язки та права учасника туристської подорожі
- •7. Оформлення маршрутної документації для проведення туристських подорожей з активними способами пересування
- •8. Кінцеві положення
- •Вимоги до туристського досвіду учасників
- •Основні вимоги до віку та кількісного складу учасників і керівників туристсько-спортивних походів (до пунктів 3.1, 3.4, 3.9)
- •Проект положення про практику студентів вищих навчальних закладів
- •Загальні положення
- •Види і зміст практики
- •Бази практики
- •Організація і керівництво практикою
- •Матеріальне забезпечення практики
- •Краєзнавча практика
- •49101, М. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 103.
4.7 Методики рекреаційно-географічних досліджень
Польові рекреаційно-географічні дослідження покликані забезпечити комплексне уявлення про територіальні рекреаційні системи; на прикладі окремих їх складових досліджуються особливості територіальної структури туристично-рекреаційної сфери. Зокрема, рекреаційно-географічні дослідження можуть полягати в обстеженні підприємств рекреаційного господарства певної території, моніторингу стану використання рекреаційних ресурсів рекреантами (наприклад, рекреаційне навантаження пляжної зони) та подальшій обробці матеріалів цих обстежень із формулюванням загальних пропозицій по оптимізації структури територіального рекреаційного комплексу і подальшого його розвитку.
Студенти кожної з бригад відвідують окремі рекреаційні підприємства згідно із варіантом, виданим викладачем, знайомляться з керівними співробітниками підприємства, за допомогою яких заповнюють відповідний бланк (за формою табл. 25). При цьому можливе дослідження таких типів підприємств:
санаторні комплекси (санаторій, санаторій-профілакторій, санаторний табір);
комплекси відпочинку (пансіонат, база відпочинку, дитячий табір, молодіжний табір, курортний готель);
туристські комплекси (турбаза, турготель, мотель, кемпінг, туристський притулок тощо).
об’єкти екскурсійного туризму (музеї, ботанічні сади й т.п.);
підприємства харчування (ресторани, кафе й т.п.), що спеціалізуються на обслуговуванні туристів;
культурно-видовищні підприємства.
Під час аналізу рекреаційного господарства територія рекреаційної зони може бути поділена на декілька ареалів з визначенням їх профілю (оздоровчий, лікувальний, екскурсійний тощо).
Під час польових досліджень необхідно скласти картосхему території рекреаційного підприємства, занотувати наявні комунікації, оцінити транспортну доступність, наявність власної рекреаційної зони тощо.
За додатковими джерелами інформації під час камеральної обробки зібраної інформації, спираючись на зібрані польові матеріали, необхідно скласти детальну характеристику рекреаційного підприємства, визначити його роль, місце і значення у формуванні рекреаційної привабливості регіону. Варто поєднати результати дослідження рекрпідприємства із результатами оцінки рекреаційного навантаження пляжної зони у районі проведення спостережень.
Важливим напрямом краєзнавчих туристсько-географічних досліджень є оцінка рекреаційного навантаження пляжних зон. Цей тип досліджень здійснюється наступним чином. Весь полігон досліджень (рекреаційна зона) розбивається на декілька ділянок, відмінних за певними просторовими межами, огорожами, типами курортного оснащення тощо. Залежно від складності (завантаженості рекреантами) ділянки на її дослідження зі складу бригади виділяються 1–3 студенти.
Таблиця 25
БЛАНК
дослідження рекреаційного підприємства
Прізвище дослідника . Дата дослідження . Район дослідження . (регіон, адміністративний район, місто)
1. Загальні відомості про рекреаційне підприємство: 1.1. Назва_____________________________________________Рік створення_______________ 1.2. Форма власності_______________________________________________________________ 1.3. Юридична адреса______________________________________________________________ 1.4. Електронна адреса:________________________web-сайт:____________________________ 1.5. Профіль діяльності_____________________________________________________________ 1.6. Режим (графік) роботи підприємства______________________________________________
2. Характеристика фондів підприємства: 2.1. Площа території підприємства, га________________________________________________ 2.2. Загальна площа номерного фонду, м2_____________________________________________ 2.3. Загальна одночасна місткість____________________________________________________ 2.4. Загальна оціночна вартість підприємства, тис.USD__________________________________ 3. Динаміка за основними показниками діяльності (орієнтовно по роках):
4. Характеристика обслуговування відвідувачів (відпочиваючих): 4.1. Терміни перебування в середньому (днів / годин) ___________________________________ 4.2. Співвідношення відвідувачів за місцем їх постійного мешкання (орієнтовно, %)
4.3. Співвідношення відвідувачів (відпочиваючих) за віком (орієнтовно, %)
4.4. Види послуг, що надаються відпочиваючим:
5. Штат (персонал) працівників підприємства: усього_______осіб; у т.ч. за посадами:
|
Для виконання дослідження студенти працюють над підрахуванням кількості відпочиваючих за формою табл. 26. Ділянки активного рекреаційного навантаження повинні досліджуватися щонайменше 2–4 рази на добу залежно від типу рекреаційної зони, характеру відпочинку рекреантів, типу користування рекреаційними ресурсами (враховуються особливості режиму дня переважної більшості рекреантів, їхнього часу харчування в рекреаційних установах, особливостей рекреаційної завантаженості залежно від часу доби тощо).
Таблиця 26
БЛАНК
оцінки рекреаційного навантаження берегової (пляжної) зони
Рекреаційна завантаженість ділянки ______________ берегової зони _____________________ «____» _____________20____ р. з _____ до _____ години
Загальна оцінка санітарного стану території _________________________________________
|
Дослідження рекреаційного навантаження необхідно проводити протягом декількох днів під час камеральних днів практики, та/або під час туристсько-екскурсійних походів вздовж узбережжя. Після завершення спостережень у камеральних умовах студенти формують декілька зведених таблиць для всієї рекреаційної зони, які заповнюють отриманими при спостереження показниками, виділяють тенденції рекреаційного користування територією залежно від різних чинників, розраховують показник потенційного максимально можливого рекреаційного навантаження (виходячи із отриманих показників найбільшого навантаження на найменшій площі зони).
На підставі проведених досліджень і розрахунків студенти пишуть відповідний підрозділ до звіту з практики, дотримуючись такої його структури: 1) методика дослідження; 2) аналіз окремих типів і показників рекреаційного навантаження; 3) аналіз рекреаційного пресингу на окремі ділянки рекреаційної зони; 4) загальні висновки та пропозиції.
Бланки збирання первинної інформації для дослідження (за формою табл. 26) розміщують окремим додатком до звіту з практики.