3.2 Геоморфологічні описи районів дослідження

Геоморфологічні дослідження – це вивчення рельєфу певної території та процесів, що його формують і змінюють.

Рельєф є одним з найважливіших об'єктів спостереження в поході. Перед студентами постає завдання уважно спостерігати форми рельєфу та їх складові елементи, виявляти типи рельєфу місцевості, якою проходить маршрут: додатні форми рельєфу (горби, пасма) і від'ємні (улоговини, заглибини, копанки, канави, яри, балки, обвали, зсуви). В результаті польових спостережень студенти повинні зробити не просто загальні висновки, а й добути конкретні відомості про розміри, будову окремих форм рельєфу та їх елементів, типи рельєфу, їх походження. З'ясовують найпростіші зв'язки між геологічною будовою території та рельєфом.

Для геоморфологічних досліджень об'єкти визначають заздалегідь, залежно від характеру поверхні району проходження практики. Готуючись до виїзного етапу краєзнавчої практики, необхідно попередньо ознайомитися з формами і типом рельєфу місцевості, якою проходитимуть маршрутні спостереження. Попередні відомості про рельєф району досліджень може дати великомасштабна топографічна або географічна карта, інформаційні джерела.

У польовому щоденнику студенти-практиканти повинні записувати спочатку відомості про характер усієї місцевості, а потім більш конкретні дані про форми рельєфу, що зустрічаються на маршруті. На карті або картосхемі маршруту роблять окремі помітки.

Рельєф вивчається за такою схемою:

1) історія розвитку: вплив геологічної будови і тектонічних умов на розвиток рельєфу;

2) екзогенні процеси (вивітрювання, денудація, абразія, ерозія, діяльність льодовиків, підземних вод тощо), їх вплив на формування морфо скульптур рельєфу (річкові долини, балки, яри, горбисті або грядові поєднання льодовикових форм, карстові форми й інші дрібні форми рельєфу);

3) абсолютні та відносні, максимальні та мінімальні висоти, напрямок загального ухилу поверхні, густота і глибина річкових долин та ерозійного розчленування, переважаючий тип рельєфу;

4) найбільші форми рельєфу та їх взаємне розташування (вододіли, річкові долини, яри, балки, зсуви, карстові утворення, копанки тощо);

5) негативні геоморфологічні процеси (ерозійні, зсувні, карстові та інші явища) та методи боротьби з ними;

6) вплив рельєфу на господарську діяльність людини.

На рівнинних територіях геоморфологічні дослідження проводять за розчленованістю рельєфу річковими долинами, ярами та балками. Наприклад, досліджуючи річкову долину, з'ясовують, як виражені основні її елементи: заплави, надзаплавні тераси, форма русла, меандри, плеса, перекати, обмілини, острови.

Досліджуючи гірські райони, вивчають форму міжгірських улоговин (річкових долин), гірські вершини, перевали, наявність льодовиків, моренних пасом, озер, лавинонебезпечних схилів тощо.

У прибережних районах проводять спостереження за розчленуванням берегів (форма та особливості заток і бухт, наявність терас і кіс, виходи до моря корінних порід тощо). При цьому описують характер берегів (високі, низькі, піщані, галькові), а також місцевості, що виходять до моря (рівнинна, горбиста, наявність лагун і дюн тощо).

Під час геоморфологічних досліджень перед бригадою ставиться задача виявити та описати окремі форми рельєфу, встановити закономірності їх поєднання, що обумовлені походженням, вирішити питання про вік та розвиток рельєфу, прослідкувати зв'язок із геологічною будовою.

Бажано складати зведені таблиці цифрових даних про типи і форми рельєфу (кути падіння схилів, висоти горбів, хребтів, пасом, глибини річкових долин т.п.). На основі цих відомостей можна скласти геоморфологічний профіль. З'ясовують зв'язок рельєфу з характером річкової сітки, ґрунтами, рослинністю. Такі дослідження мають прикладний характер. Вони допомагають вирішенні ряду практичних завдань (розвідування корисних копалин, розвідувальних робіт для зведення гідроспоруді будівництва залізниць і прокладання шосейних доріг боротьби з ерозією ґрунтів та утворенням ярів тощо).

Особливу увагу слід звернути на господарське використання різних форм рельєфу: розміщення поселень, шляхів сполучення, земельних угідь, сільськогосподарських культур тощо.

Під час радіальних туристсько-екскурсійних маршрутів перед студентами ставиться завдання дослідити декілька ярів та балок. Завдання полягає в складанні морфометричної характеристики яру як однієї з основних форм місцевості. Студенти шляхом безпосередніх спостережень на місцевості заповнюють відповідну картку (табл. 7).

При цьому обов’язково вказується, чи є у ярі обвали, зсуви, осипи. Якщо на місцевості має місце господарська діяльність, треба вказати на зв'язок між формами рельєфу та особливостями цієї діяльності. Також виконується схематичний поза масштабний малюнок яру (вид згори), зорієнтований відносно сторін горизонту. За підсумком цих досліджень у звіті з практики в розділі, що характеризує рельєф місцевості, описуються результати польових досліджень, будуються порівняльні таблиці і графіки. Заповнені під час польових досліджень картки характеристики від’ємних форм рельєфу розміщуються у додатках до звіту.

Таблиця 7

КАРТКА

складання характеристики від’ємних форм рельєфу – ярів, балок

Прізвище дослідника . Дата дослідження .

Район дослідження .

1. Назва яру (балки), у т.ч. попередні (історичні) назви .

______________________________________________________________________________

2. Розташування відносно сторін горизонту .

3. Довжина яру, км ________________________

4. Ширина яру, м:

а) у верхів’ї _________ б) в середній частині ________ в) в гирловій частині___________

5. Опис схилів:		Правий схил	Лівий схил
Висота, м
Крутизна	градуси
	характер пологі – 15–30^0, крyтi – 30–45^0, дуже крyтi – 45–75^0, майже прямовисні – 75–90^0, прямовисні – 90^0
Форма (обривиста, стрімка, полога, опукла, терасоподібна)
Стан поверхні (задернована, оголена, розорана, частково задернована, збита худобою тощо)

6. Глибина яру, м _ .

6. Сучасний стан яру .

6. Особливості господарської діяльності людини в урочищі .

.

На території України доволі поширеними є несприятливі фізико-географічні процеси, передусім такі, що пов’язані із екзогенними рельєфотворчими чинниками. До несприятливих природних процесів відносяться зсуви, ерозія (яружна, площинна), просідання лесових порід, дефляція, карст, селі, засолення, заболочування, підтоплення тощо. У випадку наочного спостереження студентами під час польового етапу краєзнавчої практики подібних явищ важливо ретельно їх дослідити і описати. Для цього варто використовувати методику паспортної характеристики явища. Паспорт для опису несприятливих фізико-географічних процесів у геоморфологічному середовищі необхідно укладати на підготовчому етапі практики на основі попереднього ознайомлення із місцевістю досліджень за інформаційними джерелами, враховуючи особливості, специфіку прояву того чи іншого явища. Приклад подібного паспорту на зсувонебезпечну ділянку наведений у табл. 8.

Таблиця 8

КАРТКА

складання опису зсувонебезпечної ділянки

Прізвище дослідника . Дата дослідження .

Район дослідження .

(область, район, місто, село)

1. Геоморфологічна прив’язка:

Назва форми рельєфу_______________________ Назва басейну річки__________________

Ерозійна форма – схил балки:  правий  лівий

2. Абсолютна відмітка схилу і зсувного тіла, м: підніжжя__________ вершини____________

3. Геоморфологічні особливості зсувонебезпечного схилу і зсувного тіла:

3.1. Форма схилу в плані:  ввігнутий  прямий  опуклий  звивистий  інший

3.2. Морфологічні характеристики:

кут нахилу, град ______ довжина, м______ ширина, м______ площа, м²_________

3.3. Морфологічні елементи зсуву: кількість і розміри (в см або м):

	довжина	ширина	висота	глибина
стінки зриву
бугри
западини
уступи
тріщини

4. Інженерно–геологічна прив’язка (літолого-стратиграфічна)___________________________

______________________________________________________________________________

5. Генетичний тип зсуву:  структурний  структурно-пластичний  пластичний

6. Вік зсуву:  свіжий  давній  древній

7. Візуальна оцінка водонасиченості:

 суцільна

 часткова –  нижня,  центральна,  верхня частини

 по вертикалі

 наявність джерел і водотоків

8. Морфодинамічні ознаки за даними опитування місцевих жителів:

 зміна планової конфігурації та місця зародження зсувного тіла

 розвиток істотних зсувних тріщин на поверхні схилу та і будинках

 збільшення розмірів  поява нових ознак тріщин

 поява і збільшення площі вимоїн, ярів

 поява болотяної рослинності

9. Наявність інших видів геологічних процесів (ерозія, обвали, карст тощо)________________

_____________________________________________________________________________

10. Характеристика рослинного покриву:

 трав’яний,  деревний;  суцільний,  фрагментарний

11. Чинники, що впливають на активізацію зсувного процесу:

 забудова схилів багатоповерховими будинками

 промислові об’єкти, що використовують значні об’єми води

 втрати води з підземних водоносних споруд

 вібраційні навантаження автомобільного і залізничного транспорту

 підмив підніжжя схилу водотоком

 підрізання схилу в результаті проведення інженерних робіт

 інше (вказати)

Дослідження зсувонебезпечних ділянок мають на меті виявлення регіональних особливостей розвитку зсувних процесів на основі характеристики ключових зсувонебезпечних ділянок. Вони базуються на виділенні окремих ділянок в межах силових або басейнових геосистем, для яких характерним є поширенням зсувних тіл. На цих ділянках виконуються візуальні дослідження морфологічних особливостей схилу та чинників, що викликають зміну балансу мас і властивостей міцності порід.

Морфологічна зйомка проводяться з метою вивчення режиму зсувів і передбачається на тих ділянках, в межах яких за попередніми даними встановлені особливості механізму та динаміки зсувного процесу. За результатами вивчення морфодинаміки встановлюються певні параметри зсувного процесу, зокрема зміна планової конфігурації, поява тріщин, бугрів та інших елементів зсувного рельєфу на схилі, поява вимоїн і промоїн, болотної рослинності, виникнення тріщин стін будинків і деформації твердого покриття доріг тощо. При спостереженні заміри морфологічних елементів можуть проводитися рулеткою, екліметром, гірським компасом. В процесі проведення польових робіт уточнюються геолого-геоморфологічні параметри ділянки, генезис схилів, динаміки тріщин і їх класифікація, умови обводнення порід тощо.

Важливу роль в дослідженні зсувної ділянки відіграє опитування місцевого населення щодо з’ясування часу та можливих причин виникнення перших ознак активізації зсуву (підвищення рівня ґрунтових вод в колодязях і підвалах, тріщини в будинках тощо).

Опис зсувонебезпечних ділянок і ознак активізації зсувного процесу заноситься у польовий щоденник, сама зсувонебезпечна ділянка досліджується за формою табл. 8.