Контрольні запитання

1. У чому полягає зміст історико-географічних польових досліджень під час краєзнавчої практики?

2. Які обов’язкові пункти загальної історико-географічної характеристики території досліджень?

3. Чому топоніміку називають «археологією у географії»? Як топонімічні методи допомагають у історико-географічних дослідженнях?

4. Якими характеристиками описують історичні райони населених пунктів? Чому такі райони зберігають свою територіальну окремість?

5. У яких сферах діяльності можливе застосування паспортів пам’яток історії та культури?

К

6

АМЕРАЛЬНИЙ (ЗАКЛЮЧНИЙ) ЕТАП

КРАЄЗНАВЧОЇ ПРАКТИКИ

Заключним етапом краєзнавчої практики є комплекс камеральних робіт – всебічної наукової обробки та узагальнення матеріалів, отриманих за результатами польових робіт; відповідним чином організована діяльність із опрацювання результатів натурних географо-краєзнавчих робіт польового етапу практики, формування звітної документації. На цьому етапі відбувається формування цілісного й комплексного уявлення про територію, що досліджувалася, робляться загальні висновки, встановлюються закономірності, співвідносяться об’єкти, явища і події, які спостерігалися студентами під час практики, а також формулюються певні рекомендації й прогнози щодо подальшого розвитку тих чи інших складових географічного середовища.

Отже, під час камерального (заключного) етапу краєзнавчої практики відбувається:

• обробка зібраної краєзнавчо-географічної інформації, її систематизація і узагальнення;

• підготовка звітної документації за результатами практики – написання звіту, формування ілюстративно-графічних матеріалів (картографічних матеріалів, фотогербарію, презентації, фотозвіту тощо);

• захист кожною бригадою студентів, що працювали на практиці, бригадного звіту, отримання заліку з практики.

6.1 Узагальнення і обробка зібраної краєзнавчо-географічної інформації

Головним документом, що засвідчує факт, обсяги і якість виконання студентами програми краєзнавчої практики, є звіт, виконаний колегіально кожною бригадою студентів. Написання звіту здійснюється під загальним керівництвом бригадира, який розподіляє поміж членів бригади окремі розділи й підрозділи, ті чи інші завдання із підготовки звітних матеріалів до захисту. Кожний студент, відповідно до його здібностей, наукових інтересів, виконуваних у складі бригади робіт, пише самостійно фрагмент звіту, дає інтерпретацію даних в нерозривному зв'язку із загальними матеріалами, зібраними на практиці. Інтегральне узагальнення та дотримання єдиної системи і норм оформлення звіту – важливе завдання бригадира.

У ході камеральних робіт на заключному етапі практики виконуються наступні види робіт.

1. Виконуються схеми, графіки, таблиці. Основною вимогою до ілюстративного матеріалу є грамотне представлення даних, на діаграмах – чіткі позначення осей, розмірності і символів, акуратність оформлення і дотримання основних принципів зображення окремих різновидів ілюстрацій – графіків, діаграм, карт, картосхем, світлин, тощо.

2. Здійснюється обробка зібраних у польових умовах результатів спостережень за фізико-, суспільно- та історико-географічним середовищем, систематизуються, обробляються і систематизуються інформація бланків, карток та паспортів, складених на ті чи інші об’єкти і явища, обробляються результати соціологічного опитування, аналізуються просторові і тимчасові зміни динамічних явищ.

3. Проводяться порівняльні аналізи результатів спостережень однакових об’єктів і явищ, досліджуваних у ході різних туристичних екскурсійних маршрутів, на точках маршрутних спостережень, для виявлення відмінностей окремих ділянок місцевості. Оцінюються взаємозв’язки між окремими компонентами ландшафтних комплексів, між природним і антропогенним середовищами тощо.

4. Матеріали власних спостережень за щоденником практики, зібраний фактичний матеріал зіставляються з даними, запозиченими з інформаційних джерел. Робляться висновки щодо окремих складових загальної краєзнавчої характеристики території.

Під час маршрутних краєзнавчих спостережень студенти збирають багато фактичного матеріалу, натурних матеріалів, роблять чималу кількість фотографій, які треба упорядковувати, вивчити, обробити, систематизувати й відповідним чином оформити, щоб їх можна було використати у подальшій науковій роботі, пред’явити зацікавленим організаціям, установам, особам.

У ході камеральних робіт належить обов’язково скласти комплексну географічну характеристику і виготовити карту всієї території досліджень із позначенням екскурсійно-краєзнавчих маршрутів, розташуванням окремих точок спостережень на них і ключових ділянок досліджень, місць відбору зразків тощо.

Обробка туристично-краєзнавчих матеріалів є важливою складовою частиною камеральної роботи студентів. Зазвичай, кожна бригада обробляє свій матеріал. Однак ряд робіт має загальний характер, що потребує зведення однорідного матеріалу, зібраного кожною бригадою окремо. Так, може бути складена загальна систематизована колекція гірських порід, мінералів і корисних копалин, колекція ґрунтів, (фото)гербарій рослин, які характеризують територію у цілому.

Основними моментами процесу впорядкування, вивчення, обробки, систематизації й оформлення польових туристсько-екскурсійних матеріалів є такі.

1. Перевірка польових щоденників. Польові щоденники студентів, що містять опис географічних об'єктів, явищ і процесів, поряд із зразками гірських порід і мінералів, потрібно розглядати як свого роду науково-дослідницький матеріал, котрий є основою краєзнавчої характеристики території. Ось чому розпочати обробку туристично-екскурсійних матеріалів найкраще з перевірки польових щоденників, щоб заздалегідь попередити можливість неточностей, а то й значних помилок при складанні підсумкової комплексної характеристики території.

2. Обробка зразків. Проводиться перевірка і уточнення визначення зразків гірських порід, чого зрозуміло, не можна було зробити в польових умовах. Коли перевірку і визначення зразків завершено, складають загальну систематизовану колекцію, яка повинна передати геолого-петрографічний вигляд дослідженої території в цілому, а також геологічні епохи нашарувань. Колекцію гірських порід можна скласти відповідно до окремих вікових товщ. Для загальні колекції слід відбирати кращі зразки – великі, з більш-менш чітко вираженою прямокутною формою, яскравими зовнішніми ознаками, різними включеннями тощо.

3. Графічна та картографічна обробка зібраних матеріалів. Цей вид обробки польових туристично-екскурсійних краєзнавчих матеріалів об'єднує все креслярське та картографічне оформлення матеріалів екскурсій і туристських походів: креслення різних профілів, планів, окремих ділянок, позначення на загальній карті дослідженої території планів окремих ділянок, виготовлення тематичних карт тощо.

4. Складання загальної краєзнавчої географічної характеристики дослідженої території. Після того як всі зібрані польові матеріали оброблені, складають загальну географічну характеристику території. Для виконання цієї роботи уважно вивчають та аналізують записи польових щоденників, а також використовують зібраний раніше місцевий матеріал і літературу.

Під час написання кожною окремою бригадою звіту за результатами практики, необхідним є забезпечення систематичних консультацій із викладачем – керівником практики. Після закінчення складання і написання звіту, оформлення матеріалів, викладач може внести рекомендації щодо виправлення, редагування, уточнення або переробки окремих складових звіту.

5. Оформлення туристично-екскурсійного матеріалу для виставки. Оброблені й систематизовані туристсько-екскурсійні матеріали рекомендується оформити у вигляді невеликої виставки, ілюстративно-інформаційного стенду, плакату тощо, виконуваних в цілому від усіх студентів, що брали участь у практиці, і розміщуваних для загального ознайомлення у спеціально відведеному для цього місці факультету. Основна мета виставки – підбивання підсумків, наочне засвідчення факту проходження практики, показ виконаної студентами туристично-краєзнавчої роботи. Виставка повинна демонструвати організацію, зміст, методи і результати самостійної навчально-дослідницької і науково-дослідницької краєзнавчої роботи студентів під час краєзнавчої практики.

Підбиваючи підсумки практики, студентам і викладачам-керівникам важливо сумісно обговорити і проаналізувати, чим була вона цікавою у пізнавально-оздоровчому відношенні, чи відповідали маршрути походів рівню підготовки студентів, як проявили вони себе при доланні найскладніших природних перешкод. Для керівників практики цей важливий етап дозволить врахувати ті чи інші особливості організації і проведення практики на майбутнє, студентам – закріпити набуті навички організації багатоденних туристсько-екскурсійних заходів.