Приклад розробки інструментарію (анкети) для соціологічного опитування місцевого населення за актуальною для місцевості проблематикою

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Геолого-географічний факультет

Вельмишановний громадянин! Просимо Вас допомогти у вивченні настроїв і думок місцевих жителів Приорілля щодо проблеми охорони природи краю. Зокрема, нас цікавить Ваше бачення деяких аспектів проблеми спорудження гаток на річках.

Гатка – це саморобна споруда для масового вилову риби шляхом перегородження річища і зведення потоку риби до вузького проходу, де і здійснюється її неконтрольований вилов.

Відповідаючи на запитання, оберіть варіант (або декілька), з яким Ви згодні та назвіть його людині, що проводить опитування.

Анкета є анонімною, прізвище, ім’я та адресу вказувати не потрібно. Завчасно вдячні Вам за відверті відповіді.

1. Як Ви ставитеся до проблеми зменшення рибних ресурсів річок краю?

 вкрай негативно, це погіршує екологічний стан річок і оточуючого середовища в цілому;

 негативно через скорочення обсягів рибальства;

 мені байдуже;

 власний варіант відповіді (коментарі)_____________________________________________

________________________________________________________________________________

2. Що відомо Вам про законодавчі акти та їх реальне виконання відносно обсягів та правил самодіяльного рибальства?

 вважаю, що в державі існують певні закони, що регламентують обсяги вилову риби;

 вважаю, що вилов риби ведеться в необмежених обсягах, і ніхто це не контролює;

 вважаю, що відповідні служби рибнагляду мають занадто великі повноваження;

 закони існують, але через хабарництво браконьєри домовляються з рибнаглядом і виловлюють рибу;

 власний варіант відповіді (коментарі)_____________________________________________

________________________________________________________________________________

3. Як Ви дотримуєтесь правил самодіяльного вилову риби?

 добре знаю та завжди суворо дотримуюсь;

 знаю в загальних рисах і намагаюся виконувати;

 в цілому знаю, але не завжди дотримуюсь;

 не знаю, але намагаюся не порушувати;

 не знаю, але скоріше всього порушую;

 самодіяльним ловом риби не займаюсь і правилами не цікавлюсь;

 власний варіант відповіді (коментарі)_____________________________________________

________________________________________________________________________________

4. Як Ви ставитеся до явища спорудження гаток на річках нашого краю?

 позитивно, це природно для господарювання нашого краю;

 це істотна стаття прибутку для місцевого населення в умовах нестачі коштів на прожиття;

 негативно, це завдає шкоди для природи і є безперспективним;

 це явище здатне повністю знищити рибні багатства наших річок і призвести до того, що нашим нащадкам не залишиться жодної рибини;

 не маю і ніколи не мав безпосереднього відношення до цього явища;

 мені не знайоме це явище;

 власний варіант відповіді (коментарі)_____________________________________________

_______________________________________________________________________________

Продовження додатку Г

5. Як Ви вважаєте, з чим пов’язана причина виникнення цього явища?

 економічні негаразди нашого життя в останні 10 – 15 років;

 традиційні для нашого краю способи ведення рибальства, що часто символізують спадковість поколінь – «батьки цим займалися, і я займаюсь»;

 люди хочуть «нажитися», майже нічого не роблячи;

 власний варіант відповіді (коментарі)_____________________________________________

________________________________________________________________________________

6. З якого часу має місце розвиток гаткобудівництва в нашому краї?

 з незапам’ятних часів, це народна традиція краю;

 набула розвитку в останні 10 – 15 років у зв’язку з економічними негараздами в країні;

 це наслідок ще радянських часів;

 явище, що склалося протягом ХХ – початку ХХІ століття;

 власний варіант відповіді (коментарі)_____________________________________________

_______________________________________________________________________________

7. Яку роль відіграє діяльність по вилову риби за допомогою гаток у бюджеті Вашої родини?

 це основне джерело грошових надходжень до родини;

 є значним додатком до сімейного бюджету, що допомагає вижити та звести «кінці з кінцями»;

 така діяльність є некомерційною, а лише частковим джерелом для харчування сім’ї;

 ніяку, такою діяльністю наша родина не займається;

 власний варіант відповіді (коментарі)_____________________________________________

_______________________________________________________________________________

8. Скільки загатованих ділянок в межах Вашого місцепроживання (околицях Вашого села) Вам відомі?

 жодного;  6 – 10;

 1 – 5;  більше 10.

Якщо можете, назвіть місцеположення хоч би деяких з них_____________________________

_______________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________

9. Яку економічну роль, на Ваш погляд, відіграє гаткове рибальство у регіоні?

 є головною статтею прибутків для більшості населення;

 становить родинно-кланову господарчу систему, де масовий неконтрольований вилов риби поставлено на потік;

 є певним конкурентом для офіційних риболовецьких та рибозаготівельних підприємств, оскільки продукція є значно дешевшою;

 є джерелом надприбутків для обмеженої групи громадян;

 власний варіант відповіді (коментарі)_____________________________________________

________________________________________________________________________________

10. Як Ви оцінюєте гостроту прояву проблеми гаткобудівництва на річках регіону?

 ця проблема набула рис природної катастрофи, що вкрай негативно позначиться й на житті людей;

 проблема існує, але не є надто гострою;

 зумовлює процес суспільного розшарування;

 жодних проблем це явище не спричиняє, навпаки, є джерелом вирішення багатьох інших;

 власний варіант відповіді (коментарі)_____________________________________________

________________________________________________________________________________

11. Яку реакцію населення, на Ваш погляд, можуть викликати наслідки законодавчого і фізичного знищення гаток на річках?

 жорстке неприйняття і навіть опір населення;

 багато хто залишиться без коштів на життя;

 багато хто з радістю сприйме цей факт;

 власний варіант відповіді (коментарі)_____________________________________________

_______________________________________________________________________________

Закінчення додатку Г

12. Які першочергові заходи Ви можете запропонувати задля безболісного вирішення даної проблеми з метою одночасно захисту інтересів і природи, і місцевого населення?

________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________

1. Як Ви вважаєте, чи потребує в цілому ріка Самара та прилеглі до неї природні ділянки надання певного природоохоронного статусу?

 так, потребує, тому що це одна з наймальовничих річок Європи, пам’ятка природи регіону, має унікальні ландшафти;

 потребує, оскільки це природно-культурна пам’ятка нашого народу;

 потребує, це підніме престиж та загальний рівень соціально-економічного розвитку нашого регіону, привабить багато організованих туристів;

 ні, не потребує через те, що будь-яке впорядкування призведе до певного обмеження господарювання, в т.ч. й рибальства;

 власний варіант відповіді (коментарі)_____________________________________________

_______________________________________________________________________________

ЩИРО ВДЯЧНІ ВАМ ЗА ВІДВЕРТІ ВІДПОВІДІ.

ВАША ТОЧКА ЗОРУ БУДЕ ОБОВ’ЯЗКОВО ВРАХОВАНА ПРИ ДОСЛІДЖЕННІ І ВИРІШЕННІ ПРОБЛЕМИ ЗАГАТОВАНОСТІ РІЧОК НАШОГО КРАЮ ЗОКРЕМА ТА УКРАЇНИ ВЗАГАЛІ

Просимо Вас надати деякі відомості про себе

у наведеному нижче класифікаторі

КЛАСИФІКАТОР

1. Дата і місце проведення опитування (вказати)____________________________________

2. Стать

 чоловіча  жіноча

3. Вік

 18 – 25 років;

 25 – 40 рр.;

 40 – 60 рр.;

 старше 60-ти рр.

4. Освіта

 початкова;

 середня;

 середня спеціальна;

 вища

5. Професійно-кваліфікаційна ознака:

 селянин;  службовець;  фермер;

 робітник;  освітянин;  інше (вказати)

_____________________

6. Скільки років Ви проживаєте у цьому районі (селищі, селі)?

 з народження;

 більше 10 років;

 5 – 10 років;

 1 – 5 років;

 менше 1 року.

Додаток Д

ПРАВИЛА

проведення туристських подорожей з учнівською

та студентською молоддю України

Наказ Міністерства освіти і науки України

24.03.2006 р. № 237

1. Загальні положення

1.1. Правила проведення туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю України (далі – туристські подорожі) розроблені з метою збереження життя і здоров'я учнівської та студентської молоді під час проведення навчальними закладами, які перебувають у сфері управління Міністерства освіти і науки України, навчально-виховної роботи з туристсько-краєзнавчого напряму позашкільної освіти.

1.2. Навчальні заклади під час підготовки та проведення туристських подорожей керуються Положенням про туристські маршрутно-кваліфікаційні комісії навчальних закладів системи Міністерства освіти і науки України, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 16.05.2005 №295, зареєстрованим Міністерством юстиції України 01.06.2005 за N 601/10881, Єдиною спортивною класифікацією України з видів спорту, що не входять до програми Олімпійських ігор, а також цими Правилами.

1.3. Дія цих Правил поширюється на навчальні заклади, які перебувають у сфері управління Міністерства освіти і науки України, та органи управління освітою, що організовують проведення туристських подорожей.

1.4. Туристські подорожі проводяться шляхом формування туристських груп у різноманітних організаційних формах: екскурсії, експедиції, походи.

• Екскурсія – це колективне відвідування учнівською та студентською молоддю визначних місць з освітньою, навчально-виховною, науковою чи розважальною метою.

• Експедиція – це подорож, яка проводяться з учнівською та студентською молоддю з метою вивчення історії рідного краю, довкілля, явищ соціального життя, світової цивілізації, географічних, етнографічних, історичних об'єктів та їх дослідження з використанням технічних засобів пересування або ж без них. Під час проведення експедиції можливе подолання природних перешкод (перевалів, порогів, печер тощо).

• Походи – це подорож організованої групи учнівської та студентської молоді з використанням активних форм пересування за визначеним маршрутом, під час проходження якого можливе подолання природних перешкод: перевалів, порогів, печер тощо різних категорій та ступенів складності (далі – туристсько-спортивні походи).

1.5. Експедиції в залежності від мети та напряму роботи можуть бути краєзнавчі, наукові тощо.

Ділянки маршрутів експедицій, що відповідають вимогам до туристсько-спортивних походів з певного виду туризму або ж під час проходження яких долаються локальні перешкоди, характерні для походів, розглядаються як маршрути з активними способами пересування. Категорія складності для таких маршрутів установлюється, як і для туристсько-спортивних походів.

Туристський досвід і вік керівників, заступників керівників та учасників експедицій без активних способів пересування повинні відповідати вимогам. Порядок оформлення документів і випуск групи на маршрут з активними способами пересування відбуваються за тих самих умов, що й для походів відповідної складності.

1.6. Туристсько-спортивні походи поділяються за видами туризму і рівнем складності.

За видами туризму походи поділяються на пішохідні, лижні, гірські, водні, велосипедні, спелеологічні, автомобільні, мотоциклетні, вітрильні. Можливе проведення комбінованих походів з елементами різних видів туризму.

За рівнем складності туристсько-спортивні походи поділяються в залежності від технічної складності, кількості природних перешкод, протяжності, тривалості на категорійні – з I до VI категорії складності та некатегорійні.

Категорія складності туристсько-спортивного походу визначається відповідно до основних нормативів туристсько-спортивних походів, та чинними Правилами змагань зі спортивного туризму.

До некатегорійних туристсько-спортивних походів належать походи, що мають складність, протяжність і тривалість, меншу від установленої для маршрутів І категорії складності.

1.7. Тривалість туристсько-спортивних походів повинна бути компактною за часом і визначається з урахуванням основних нормативів. У разі збільшення протяжності маршруту, кількості та складності локальних перешкод, проведення краєзнавчої роботи, а також за рахунок днів, потрібних для проведення розвідки маршруту та резервного часу в разі негоди, тривалість походу може бути збільшена. Розриви між окремими частинами походу більше 3 днів не допускаються.

Збільшення тривалості походів за рахунок днів для проведення краєзнавчої роботи на маршруті допускається лише для походів, складність яких не перевищує II категорію.

1.8. Експедиції та туристсько-спортивні походи в залежності від території проведення поділяються на місцеві та дальні.

До місцевих належать експедиції та туристсько-спортивні походи, що проводяться в межах Автономної Республіки Крим або області. Допускається вихід у сусідні території, якщо це обумовлено адміністративно-територіальним розташуванням навчального закладу, який здійснює подорож, фізико-географічними особливостями місцевості та логічністю побудови маршруту.

Усі інші експедиції та туристсько-спортивні походи вважаються дальніми.

1.9. Категорійні, дальні ступеневі туристсько-спортивні походи, а також місцеві ступеневі походи 2-3 ступенів складності проводяться за умови розгляду маршрутних документів у туристській маршрутно-кваліфікаційній комісії навчальних закладів системи Міністерства освіти і науки України (далі – МКК), що мають відповідні повноваження, та позитивного висновку.

Для місцевих некатегорійних походів тривалістю до 4 днів включно, у яких не передбачається подолання категорійних перешкод, а також екскурсій отримання позитивного висновку МКК не потрібне.

1.10. Туристські групи учнівської та студентської молоді (далі - туристські групи), які використовують для руху автомобільні дороги та вулиці, судноплавні водні шляхи, території заповідників, заказників, національних парків, прикордонну зону тощо, зобов'язані діяти у відповідності до вимог, що визначають порядок користування цими шляхами та перебування на зазначених територіях.

1.11. Під час проведення експедицій і туристсько-спортивних походів з учнівською та студентською молоддю забороняється безпідставний поділ груп на підгрупи.

Як правило, поділ групи на підгрупи здійснюється у разі потреби проведення розвідки окремих ділянок маршруту; організації базового табору, проміжних пунктів зберігання продуктів харчування та спорядження; проведення радіальних виходів на маршруті з поверненням до початкового пункту виходу; виникнення та ліквідація наслідків аварійної ситуації, потреби надання допомоги іншим туристським групам або окремим громадянам.