152 Глава V

та посвідчують особу громадянина України під час перебуван­ня за її межами, є:

• паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

• проїзний документ дитини;

• дипломатичний паспорт;

• службовий паспорт;

• посвідчення особи моряка.

У разі втрати громадянином України зазначених докумен­тів документом, що дає право на в'їзд в Україну, є посвідчення особи на повернення в Україну, яке видається закордонними дип­ломатичними установами.

Право громадян України в будь-який час повернутися в Україну особливо актуальне в умовах збільшення обсягів міг­рації. Відповідно до Закону України «Про порядок виїзду з Украї­ни і в'їзду в Україну громадян України» громадянин України за жодних підстав не може бути обмежений у праві на в'їзд в Україну.

Порядок в'їзду до іноземної держави регулюється законо­давством відповідної держави.

На громадян України, які звернулися з клопотанням про виїзд з України, поширюються всі положення чинного законо­давства, вони користуються всіма правами і несуть установлені законом обов'язки. За громадянами України зберігаються на її території майно, кошти, цінні папери та інші цінності, що нале­жать їм на праві приватної власності. Будь-яке обмеження їх гро­мадянських, політичних, соціальних, економічних та інших прав не допускається.

Громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон у ви­падках, якщо:

1. він обізнаний з відомостями, які становлять державну та­ємницю;

2. діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші неви­конані зобов'язання — до виконання зобов'язань, або розв'язан­ня спору за погодженням сторін у передбачених законом випад­ках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не перед­бачено міжнародним договором України;

3. проти нього порушено кримінальну справу — до закін­чення провадження у справі;

Конституційні права, свободи та обов'язки людини і громадянина 153

4. він засуджений за вчинення злочину — до відбуття пока­рання або звільнення від покарання;

5. він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, — до виконання зобов'язань;

6. він свідомо сповістив про себе неправдиві відомості — до з'ясування причин і наслідків подання неправдивих відо­мостей;

7. він підлягає призову на строкову військову службу — до ішрішення питання про відстрочку від призову;

8. щодо нього подано цивільний позов до суду — до закін­чення провадження у справі;

9. він за вироком суду визнаний особливо небезпечним ре­цидивістом чи перебуває під адміністративним наглядом мі­ліції — до погашення (зняття) судимості чи припинення на­гляду.

Громадянинові України, який має паспорт, може бути тим­часово відмовлено у виїзді за кордон у згаданих випадках.

У разі відмови громадянину України у виїзді за кордон з під­став, передбачених пунктами 1,2 і 6—8, він може оскаржити цю дію у судовому порядку за місцем свого проживання.

Відмова у виїзді з України з підстав, визначених пункта­ми 3—5 і 9, оскарженню не підлягає.

Відповідно до ст. 34 Конституції України кожному гаранту­ється право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Дане право розглядається одно­часно як особисте та як політичне.

При цьому деякі автори слушно зазначають, що думка є зав­жди вільною, не потребує законодавчого регулювання.

Стосовно свободи слова, то, як зазначає М. В. Баглай, всі де­мократичні конституції світу закріплюють цю свободу, вбачаю­чи в ній основу для свободи друку, опозиції, критики, інакомис­лення і прав меншин¹.

Гарантією свободи слова є передбачене ст. 34 Конституції України право кожного вільно збирати, зберігати, використо­вувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший

¹ Цит. за Шукліна Н. Г. Конституційно-правове регулювання прав і сво­бод людини і громадянина в Україні (проблеми теорії і практики): Моногра­фія. — К.: Центр навчальної літератури, 2005. — С. 240.