Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КПУ2.doc
Скачиваний:
17
Добавлен:
10.02.2016
Размер:
1.57 Mб
Скачать

Глава VIII

Законодавча влада в Україні

349

Питання про внесення пропозицій стосовно кандидатур Пре­м'єр-міністра України, інших членів Кабінету Міністрів Украї­ни розглядається на загальних зборах коаліції, рішення на яких приймаються, як було зазначено вище, більшістю голосів на­родних депутатів, які входять до складу коаліції. Рішення коа­ліції з пропозиціями стосовно кандидатури Прем'єр-міністра України не пізніше наступного робочого дня після прийняття такого рішення передається Голові Верховної Ради України для невідкладного направлення його Президентові України, а щодо членів Кабінету Міністрів України —Прем'єр-міністрові Украї­ни в день його призначення.

З нашої точки зору, подання коаліцією пропозиції стосовно кандидатури Прем'єр-міністра України та кандидатур на поса­ди інших членів Кабінету Міністрів України є не тільки правом, а й обов'язком коаліції, оскільки відповідно до п. 2ч. 2ст. 90Конституції України Президент України має право достроко­во припинити повноваження Верховної Ради України, якщо протягом шістдесяти днів після відставки Кабінету Міністрів України не сформовано персональний склад Кабінету Міністрів України.

2) Право подати пропозицію Прем'єр-міністру України про звільнення з посади члена Кабінету Міністрів України (п. 4ч. 6ст. 102Регламенту).

Крім того, звичайно, коаліція як утворення, до складу яко­го входить більшість народних депутатів України від консти­туційного складу Верховної Ради України, користується пра­вом приймати рішення з усіх питань діяльності Верховної Ра­ди України, для вирішення яких потрібна більшість голосів від конституційного складу Верховної Ради України, за умови, що за прийняття конкретного питання буде подано таку кількість голосів.

Але якщо реалізувати два наведених вище права (стосовно формування Уряду та звільнення його членів) більшість може лише за утворення коаліції, то реалізовувати всі інші повно­важення, для прийняття рішення за якими погрібна більшість голосів, може як коаліція, так і більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України, яка коаліцію не утворила (тобто ситуативна більшість).

Характеризуючи місце парламентської більшості (коаліції) її політичній системі суспільства, едід згадати й про те, що за­проваджена в Україні форма правління може призвести до ви­никнення двох ситуацій: коли парламентська та президентська більшість збігаються та коли парламентська та президентська і и11,шість не збігаються.

Наявність першої або другої ситуації значно впливатиме на характер стосунків між парламентом, Президентом та Урядом.

Отже, парламентська коаліція стала новим суб'єктом кон-і пііуційного права та конституційних правовідносин в Украї­ні. Разом із тим, законодавче закріплення її статусу далеке від досконалості. Крім того, дуже проблемним і неврегульованим залишається питання визначення статусу тієї частини фракцій, які не увійдуть до складу коаліції і становитимуть парламентсь­ку меншість (опозицію). Фактично маємо законодавчий дис­баланс у регулюванні правового статусу парламентської біль­шості та парламентської опозиції, що не сприятиме налагоджен­ню співпраці між ними та ефективній діяльності парламенту в цілому.

У теорії конституційного права під парламентською опози­цією розуміють добровільне об'єднання народних депутатів Украї­ни —членів депутатських фракцій (груп), право на яке гаранто-ване Конституцією України, котрі не підтримують офіційний по­літичний курс Президента України та/або Кабінету Міністрів України та зазвичай не є членами політичної партії (блоку), яка (який) висунула (висунув) кандидатуру діючого Президента України на виборах Президента України, як правило, не пред-і ґавлені у складі Кабінету Міністрів України і можуть здійсню­вати діяльність, спрямовану: на зміну офіційного політичного Курсу Президента України та/або Кабінету Міністрів України, і а/або на легальне усунення з посади Президента України або окремих членів Кабінету Міністрів України, або його відставку м цілому, та/або на контроль за діяльністю Президента України і а/або Кабінету Міністрів України.

У зв'язку з даними визначеннями необхідно зробити засте­реження стосовно такої ознаки парламентської опозиції, як не-иідтримання офіційного політичного курсу глави держави та/або уряду. У цій ознаці закладено особливості функціонування пар-ілментської опозиції залежно від форми правління у державі.

350

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]