- •Глава IV
- •Контрольні питання та завдання
- •Нормативно-правові акти
- •Література
- •Глава V
- •138 Глава V
- •§ 2. Міжнародні стандарти прав та свобод
- •Людини і громадянина та їх
- •Співвідношення з національним
- •Законодавством
- •§ 3. Громадянські (особисті) права та свободи людини і громадянина в Україні
- •142 Глава V
- •146 Глава V
- •Глава V
- •Глава V
- •152 Глава V
- •154 Глава V
- •156 Глава V
- •§ 4. Політичні права і свободи громадян України
- •160 Глава V
- •162 Глава V
- •164 Глава V
- •166 Глава V
- •168 Глава V
- •170 Глава V
- •§ 5. Соціальні, економічні та культурні права та свободи людини і громадянина в Україні
- •176 Глава V
- •178 Глава V
- •Глава V
- •§ 6. Конституційні обов'язки людини і громадянина в Україні
- •§ 7. Механізм реалізації, гарантії та захист прав
- •І свобод людини і громадянина в Україні.
- •Обмеження конституційних прав та свобод
- •Людини і громадянина в Україні
- •184 Глава V
- •188 Глава V
- •190 Глава V
- •192 Глава V
- •Контрольні питання та завдання
- •Нормативно-правові акти
- •196 Глэвэ V
- •198 Глава V
- •Глава VI
- •Глава VI
- •§ 2. Поняття, соціальні функції та види виборів. Поняття відзиву
- •Глава VI
- •Глава VI
- •§ 3. Поняття виборчого права. Принципи виборчого права України
- •§ 4. Поняття та види виборчих систем
- •210 Глава VI
- •212 Глава VI
- •§ 5. Виборчий процес та його етапи
- •216 Глава VI
- •Глава VI
- •220 Глава VI
- •Глава VI
- •Глава VI
- •234 Глава VI
- •Глава VI
- •Глава VI
- •242 Глава VI
- •244 Глава VI
- •Глава VI
- •Глава VI
- •250 ГлаваМ
- •252 Глава VI
- •256 Глава VI
- •Глава VI
- •262 Глава VI
- •264 Глава VI
- •Глава VI
- •Глава VI
- •272 Глава VI
- •274 Глава VI
- •276 Глава VI
- •278 Глава VI
- •Глава VI
- •282 Глава VI
- •§ 6. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності,
- •Що стосуються процесу виборів.
- •Відповідальність за порушення
- •Виборчого законодавства України
- •Глава VI
- •290 Глава VI
- •Глава VI
- •§ 7. Поняття та види референдумів
- •Глава VI
- •296 Глава VI
- •5) За правовими наслідками:
- •§ 8. Принципи і порядок проведення
- •Референдумів. Відповідальність
- •За порушення порядку
- •Проведення референдумів
- •Контрольні питання та завдання
- •302 Глава VI
- •Нормативно-правові акти
- •Література
- •304 Глава VI
- •Глава VII
- •Глава VII
- •§ 2. Конституційні загальні засади
- •§ 3. Поняття, система і види органів державної влади
- •Глава VII
- •4) За особливістю повноважень:
- •Контрольні питання та завдання
- •Нормативно-правові акти
- •Література
- •Глава VIII
- •§ 1. Загальна теорія і стан парламентаризму. Місце парламентів у системі вищих органів державної влади
- •Глава VIII
- •Глава VIII
- •§ 2. Конституційно-правовий статус парламенту України — Верховної Ради України
- •Глава VIII
- •Глава VIII
- •332 Глава VIII
- •Глава VIII
- •§ 3. Конституційний склад і структура Верховної Ради України
- •Глава VIII
- •Глава VIII
- •Глава VIII
- •Глава VIII
- •Глава VIII
- •Глава VIII
- •Глава VI
- •Глава VIII
- •ГлаваViii
- •Глава VIII
Глава VIII
України). Хоча на Всеукраїнському референдумі, проведеному 16квітня 2000p., громадяни України висловилися за зменшення складу Верховної Ради України до трьохсот осіб1;
Верховна Рада України є повноважною за умови обрання не менш як двох третин від її конституційного складу (тобто трьохсот народних депутатів України) (ч. 2ст. 82Конституції України). Це також закріплено в Рішенні Конституційного Суду України від 17.10.2002р. №17-рп/2002, згідно з яким Верховна Рада України правомочна приймати закони і реалізовувати інші конституційно визначені повноваження, за умов обрання не менш як двох третин від її конституційного складу і складення новообраними народними депутатами України присяги. Ця конституційна вимога є умовою повноважності Верховної Ради України протягом усього періоду скликання і не може розглядатися лише як підстава для відкриття її першого засідання першої сесії. Водночас Конституція України не передбачає постійної фізичної присутності на засіданнях Верховної Ради України такої само кількості народних депутатів України, що необхідна для набуття Верховною Радою України якості повноважного органу державної влади. Верховна Рада України правомочна приймати закони і реалізовувати інші конституційно визначені повноваження за умови присутності на її пленарних засіданнях на момент голосування не менше тієї кількості народних депутатів України, яка згідно з Конституцією України необхідна для прийняття відповідного рішення (ч. 4ст. 89,ст. 91,ч. 4ст. 94,частини 2, 5, 6ст. 111,ч. 1ст. 135,ст. 155,ч. 1 ст. 156)2;
рішення Верховної Ради України приймаються виключно на її пленарних засіданнях шляхом голосування (ч. 2ст. 84Конституції України);
Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші акти більшістю від її конституційного складу, крім випад-
Повідомлення Центральної виборчої комісії «Про підсумки всеукраїнського референдуму 16.04.2000 р.» // Голос України. — 2000. — № 74,
2 Рішення Конституційного Суду України у справі за КОНСТИТУЦІЙНИМ поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень статеіі 75, 82. 84, 91, 104 Конституції України (щодо повноважності Верховної Ради України) від 17.10.2002 р. № 17-рн/2002 // Офіційний вісник України. - 2002. - № 44 (15.11.2002). - Ст. 2045.
Законодавча влада в Україні 329
ми, передбачених Конституцією України (ст. 91Конституції України).
Виборний характер українського парламенту проявляється у і ому, що він формується виключно шляхом виборів народних и и утатів України, засади проведення яких було розглянуто нами у Главі VI.
Однопалатність українського парламенту зумовлена насамперед тим, що відповідно до ч. 2ст. 2Конституції України Україна є унітарною державою. Крім того, становлення парламентаризму в Україні перебуває на початковому етапі, українське суспільство і парламент є лише відносно структуровани-ми, організація державної влади на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову утвердилася в Україні далеко не в усіх відношеннях.
Разом із тим, серед недоліків однопалатного парламенту, які мже проявилися в Україні, можна назвати:
низькі темпи законотворчості і якості законодавчих актів;
нівелювання законодавчої функції у системі функцій парламенту;
проблеми щодо відносин парламенту з іншими органами державної влади, зв'язків парламентарів з виборцями, з парламентарями інших країн.
На Всеукраїнському референдумі, проведеному 16квітня 2000p., громадяни України висловилися проти запровадження иУкраїні двопалатного парламенту1.
Постійно діючий характер українського парламенту полягає у тому, що:
строк повноважень Верховної Ради України становить п'ять років (ч. 5ст. 76Конституції України);
народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі (ч. 1ст. 78Конституції України);
Верховна Рада України працює сесійно (ч. 1ст. 82Кон-і штуції України);
чергові сесії Верховної Ради України починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року (ч. 1ст. 83Конституції України);
1Повідомлення Центральної виборчої комісії «Про підсумки всеукраїн-( ького референдуму 16.04.2000 р.» // Голос України. - 2000. - № 74.