Глава VIII

України). Хоча на Всеукраїнському референдумі, проведеному 16квітня 2000p., громадяни України висловилися за зменшен­ня складу Верховної Ради України до трьохсот осіб¹;

2. Верховна Рада України є повноважною за умови обран­ня не менш як двох третин від її конституційного складу (тобто трьохсот народних депутатів України) (ч. 2ст. 82Конституції України). Це також закріплено в Рішенні Конституційного Су­ду України від 17.10.2002р. №17-рп/2002, згідно з яким Верхов­на Рада України правомочна приймати закони і реалізовувати інші конституційно визначені повноваження, за умов обрання не менш як двох третин від її конституційного складу і складен­ня новообраними народними депутатами України присяги. Ця конституційна вимога є умовою повноважності Верховної Ра­ди України протягом усього періоду скликання і не може роз­глядатися лише як підстава для відкриття її першого засідан­ня першої сесії. Водночас Конституція України не передбачає постійної фізичної присутності на засіданнях Верховної Ради України такої само кількості народних депутатів України, що необхідна для набуття Верховною Радою України якості повно­важного органу державної влади. Верховна Рада України пра­вомочна приймати закони і реалізовувати інші конституцій­но визначені повноваження за умови присутності на її пленар­них засіданнях на момент голосування не менше тієї кількості народних депутатів України, яка згідно з Конституцією Украї­ни необхідна для прийняття відповідного рішення (ч. 4ст. 89,ст. 91,ч. 4ст. 94,частини 2, 5, 6ст. 111,ч. 1ст. 135,ст. 155,ч. 1 ст. 156)²;

3. рішення Верховної Ради України приймаються виключ­но на її пленарних засіданнях шляхом голосування (ч. 2ст. 84Конституції України);

4. Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші акти більшістю від її конституційного складу, крім випад-

Повідомлення Центральної виборчої комісії «Про підсумки всеукраїн­ського референдуму 16.04.2000 р.» // Голос України. — 2000. — № 74,

² Рішення Конституційного Суду України у справі за КОНСТИТУЦІЙНИМ поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення по­ложень статеіі 75, 82. 84, 91, 104 Конституції України (щодо повноважності Верховної Ради України) від 17.10.2002 р. № 17-рн/2002 // Офіційний віс­ник України. - 2002. - № 44 (15.11.2002). - Ст. 2045.

Законодавча влада в Україні 329

ми, передбачених Конституцією України (ст. 91Конституції України).

Виборний характер українського парламенту проявляється у і ому, що він формується виключно шляхом виборів народних и и утатів України, засади проведення яких було розглянуто на­ми у Главі VI.

Однопалатність українського парламенту зумовлена на­самперед тим, що відповідно до ч. 2ст. 2Конституції України Україна є унітарною державою. Крім того, становлення парла­ментаризму в Україні перебуває на початковому етапі, україн­ське суспільство і парламент є лише відносно структуровани-ми, організація державної влади на засадах її поділу на законо­давчу, виконавчу та судову утвердилася в Україні далеко не в усіх відношеннях.

Разом із тим, серед недоліків однопалатного парламенту, які мже проявилися в Україні, можна назвати:

• низькі темпи законотворчості і якості законодавчих актів;

• нівелювання законодавчої функції у системі функцій пар­ламенту;

• проблеми щодо відносин парламенту з іншими органами державної влади, зв'язків парламентарів з виборцями, з парла­ментарями інших країн.

На Всеукраїнському референдумі, проведеному 16квітня 2000p., громадяни України висловилися проти запровадження иУкраїні двопалатного парламенту¹.

Постійно діючий характер українського парламенту полягає у тому, що:

1. строк повноважень Верховної Ради України становить п'ять років (ч. 5ст. 76Конституції України);

2. народні депутати України здійснюють свої повноважен­ня на постійній основі (ч. 1ст. 78Конституції України);

3. Верховна Рада України працює сесійно (ч. 1ст. 82Кон-і штуції України);

4. чергові сесії Верховної Ради України починаються пер­шого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року (ч. 1ст. 83Конституції України);

¹Повідомлення Центральної виборчої комісії «Про підсумки всеукраїн-( ького референдуму 16.04.2000 р.» // Голос України. - 2000. - № 74.

330