332 Глава VIII

14. Верховна Рада України направляє новоприйняті закони Президентові України на підпис (ст. 94 Конституції України);

15. новообраний Президент України вступає на пост, при-носячи присягу народові України на урочистому засіданні Вер­ховної Ради України (ч. 1 ст. 104 Конституції України).

На паритетних засадах з Президентом України та іншими органами Верховна Рада України здійснює: призначення на по­сади та звільнення з посад третини складу Конституційного Суду України (п. 26 ч. 1 ст. 85 Конституції України), призна­чення на посади та звільнення з посад половини складу Ради Національного банку України (п. 19 ч. 1 ст. 85 Конституції України), призначення на посади та звільнення з посад полови­ни складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (п. 20 ч. 1 ст. 85 Конституції України).

Різнобічними є також правовідносини Верховної Ради Украї­ни з Кабінетом Міністрів України, органами судової влади тощо.

Зважаючи на зміну в Україні (внаслідок прийняття Зако­ну України «Про внесення змін до Конституції України» від 08.12.2004 р.) форми правління з президеитсько-парламентсь-кої на парламентсько-президентську, правовідносини Верхов­ної Ради України і Кабінету Міністрів України набули особли­вої важливості. Так, відповідно до частин 6,8 ст. 83 Конституції України у Верховній Раді України за результатами виборів і на основі узгодження політичних позицій формується коаліція де­путатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ра­ди України. Коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді України відповідно до Конституції України вносить пропози­ції Президенту України щодо кандидатури Прем'єр-міністра України, а також щодо кандидатур до складу Кабінету Мініст­рів України. Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 85 Конституції України Верховна Рада України здійснює розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів Украї­ни. Також Верховна Рада України здійснює контроль за діяль­ністю Кабінету Міністрів України відповідно до Конституції України та закону, що передбачено п. 13 ч. 1 ст. 85 Конституції України. Згідно з ч. 1 ст. 87 Конституції України Верховна Ра­да України за пропозицією Президента України або не менш як

333

Законодавча влада в Україні

однієї третини народних депутатів України від конституційно-іп складу Верховної Ради України може розглянути питання про відповідальність Кабінету Міністрів України та прийняти резолюцію недовіри Кабінету Міністрів України більшістю від миіституційного складу Верховної Ради України. Однією із підстав, передбачених п. 2 ч. 2 ст. 90 Конституції України, для дострокового припинення Президентом України повноважень Верховної Ради України є несформування останньою протягом шістдесяти днів після відставки Кабінету Міністрів України пер­сонального складу Кабінету Міністрів України.

Організація і діяльність органів виконавчої влади (у то­му числі й Кабінету Міністрів України) мають визначатися виключно законами України (п. 12 ч. 1 ст. 92 Конституції України).

Кабінет Міністрів України відповідно до ч. 1 ст. 93 Кон­ституції України є одним із суб'єктів права законодавчої ініці­ативи. Кабінет Міністрів України не пізніше 15 вересня кож­ного року подає до Верховної Ради України проект закону про Державний бюджет України на наступний рік. Разом із ним подається доповідь про хід виконання Державного бюджету України поточного року. Кабінет Міністрів України відповід­но до закону подає до Верховної Ради України, звіт про вико­нання Державного бюджету України (статті 96, 97 Конститу­ції України).

Відповідно до ч. 5 ст. 83 Конституції України порядок ро­боти Верховної Ради України встановлюється Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України, а згідно з п. 21 ч. 1 ст. 92 Конституції України організація і порядок діяль­ності Верховної Ради України мають визначатися виключно за­конами України. Таким чином, Конституція України передба­чає необхідність прийняття двох актів щодо порядку організа­ції і діяльності Верховної Ради України — відповідного закону та Регламенту, що затверджується постановою Верховної Ради України. Очевидно, що їх співвідношення має визначатися як співвідношення актів, що містять матеріальні норми (закон) та Процесуальні норми (Регламент).

Стосовно зазначеного закону, то він на сьогодні відсутній. Чинний Регламент Верховної Ради України (далі — Регламент) стверджено Постановою Верховної Ради України від 16.03.2006 р.