- •Глава IV
- •Контрольні питання та завдання
- •Нормативно-правові акти
- •Література
- •Глава V
- •138 Глава V
- •§ 2. Міжнародні стандарти прав та свобод
- •Людини і громадянина та їх
- •Співвідношення з національним
- •Законодавством
- •§ 3. Громадянські (особисті) права та свободи людини і громадянина в Україні
- •142 Глава V
- •146 Глава V
- •Глава V
- •Глава V
- •152 Глава V
- •154 Глава V
- •156 Глава V
- •§ 4. Політичні права і свободи громадян України
- •160 Глава V
- •162 Глава V
- •164 Глава V
- •166 Глава V
- •168 Глава V
- •170 Глава V
- •§ 5. Соціальні, економічні та культурні права та свободи людини і громадянина в Україні
- •176 Глава V
- •178 Глава V
- •Глава V
- •§ 6. Конституційні обов'язки людини і громадянина в Україні
- •§ 7. Механізм реалізації, гарантії та захист прав
- •І свобод людини і громадянина в Україні.
- •Обмеження конституційних прав та свобод
- •Людини і громадянина в Україні
- •184 Глава V
- •188 Глава V
- •190 Глава V
- •192 Глава V
- •Контрольні питання та завдання
- •Нормативно-правові акти
- •196 Глэвэ V
- •198 Глава V
- •Глава VI
- •Глава VI
- •§ 2. Поняття, соціальні функції та види виборів. Поняття відзиву
- •Глава VI
- •Глава VI
- •§ 3. Поняття виборчого права. Принципи виборчого права України
- •§ 4. Поняття та види виборчих систем
- •210 Глава VI
- •212 Глава VI
- •§ 5. Виборчий процес та його етапи
- •216 Глава VI
- •Глава VI
- •220 Глава VI
- •Глава VI
- •Глава VI
- •234 Глава VI
- •Глава VI
- •Глава VI
- •242 Глава VI
- •244 Глава VI
- •Глава VI
- •Глава VI
- •250 ГлаваМ
- •252 Глава VI
- •256 Глава VI
- •Глава VI
- •262 Глава VI
- •264 Глава VI
- •Глава VI
- •Глава VI
- •272 Глава VI
- •274 Глава VI
- •276 Глава VI
- •278 Глава VI
- •Глава VI
- •282 Глава VI
- •§ 6. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності,
- •Що стосуються процесу виборів.
- •Відповідальність за порушення
- •Виборчого законодавства України
- •Глава VI
- •290 Глава VI
- •Глава VI
- •§ 7. Поняття та види референдумів
- •Глава VI
- •296 Глава VI
- •5) За правовими наслідками:
- •§ 8. Принципи і порядок проведення
- •Референдумів. Відповідальність
- •За порушення порядку
- •Проведення референдумів
- •Контрольні питання та завдання
- •302 Глава VI
- •Нормативно-правові акти
- •Література
- •304 Глава VI
- •Глава VII
- •Глава VII
- •§ 2. Конституційні загальні засади
- •§ 3. Поняття, система і види органів державної влади
- •Глава VII
- •4) За особливістю повноважень:
- •Контрольні питання та завдання
- •Нормативно-правові акти
- •Література
- •Глава VIII
- •§ 1. Загальна теорія і стан парламентаризму. Місце парламентів у системі вищих органів державної влади
- •Глава VIII
- •Глава VIII
- •§ 2. Конституційно-правовий статус парламенту України — Верховної Ради України
- •Глава VIII
- •Глава VIII
- •332 Глава VIII
- •Глава VIII
- •§ 3. Конституційний склад і структура Верховної Ради України
- •Глава VIII
- •Глава VIII
- •Глава VIII
- •Глава VIII
- •Глава VIII
- •Глава VIII
- •Глава VI
- •Глава VIII
- •ГлаваViii
- •Глава VIII
178 Глава V
У той же час передбачені ст. 43 Конституції України права на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату не нижчу від визначеної законом, на захист від незаконного звільнення, на своєчасне одержання винагороди за працю захищаються юридично.
У недемократичних державах конституції формулюють не право, а обов'язок працювати, що на практиці проявляється у примусі до праці. Наявність обов'язку працювати у конституціях демократичних держав має більше моральне, ніж юридичне значення1;
право кожного, хто працює, на страйк (ст. 44 Конституції України).
У демократичних державах це право зазвичай не виносять на конституційний рівень, хоча воно визнається і детально регулюється чинним законодавством. У постсоціалістич-них конституціях право на страйк зустрічається досить часто. Це є реакцією на минуле, оскільки соціалістичні конституції таке право рідко визнають, виходячи з того, що працівники — власники всієї економіки, а тому страйкувати їм немає сенсу2;
право кожного, хто працює, на відпочинок (ст. 45 Конституції України);
право громадян на соціальний захист (ст. 46 Конституції України).
Зазвичай у такому формулюванні дане право у конституціях не записується, чим знімається питання про його судовий захист як конституційного права, однак ті права у цій сфері, які передбачені у чинному законодавстві, захищаються у судовому порядку3;
право кожного на достатній життєвий рівень (ст. 48 Конституції України);
право кожного на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування (ст. 49 Конституції України).
При цьому щодо змісту ч. З ст. 49 Конституції України Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 29.05.2002 р.
' Маклаков В. В., Страшун Б. А. Зазнач, праця. — С. 173—174.
2 Маклаков В. В., Страшун Б. А. Зазнач, праця. — С. 175.
3 Маклаков В. В., Страшун Б. А. Зазнач, праця. — С. 178.
Конституційні права, свободи та обов'язки людини і громадянина 179
№ Ю-рп/20021 визначив, що положення ч. З ст. 49 Конституції України «у державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно» треба розуміти гак, що в державних та комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається всім громадянам незалежно від її обсягу та без попереднього, поточного або наступного їх розрахунку за надання такої допомоги.
Хоча, враховуючи дійсний стан справ у цій сфері, при тлумаченні зазначеного положення більш прийнятною, з нашої точки зору, є позиція Міністерства економіки та з питань європей-ської інтеграції України, згідно з якою термін «безоплатність» узагалі не може мати достатнього обґрунтування в умовах ринкової моделі економіки, оскільки видатки на «безоплатну медичну допомогу» завжди оплачуються (раніше чи пізніше) самим пацієнтом шляхом відрахувань від заробітної плати (доходів) до бюджетів. Тому «положення ч. З ст. 49 Конституції України про безоплатність... є одним з рецидивів планової економіки ... і .іовсім не враховує ринкових принципів». На думку Міністерства, «безоплатну медичну допомогу» доцільніше розглядати як благодійну, що оплачується іншими членами суспільства (п. 2 мотивувальної частини згаданого Рішення);
право кожного на безпечне для життя і здоров'я людини довкілля (ст. 50 Конституції України).
Окрім актів Міжнародної хартії прав людини, документами, ЩО регулюють реалізацію соціальних прав, є: Європейська соціальна хартія (1961 р.) та Європейська соціальна хартія (переглянута) (1996 р.) (обидві ратифіковані Україною), конвенційні стандарти Міжнародної організації праці (їх прийнято більше 170).
До культурних прав та свобод людини і громадянина належать:
право кожного на освіту (ст. 53 Конституції України).
Слід звернути увагу на те, що суть даного права у сфері вищої освіти полягає у взятті на себе державою зобов'язання за-
1 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним Поданням 53 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення по-ЮЖення ч. З ст. 49 Конституції України «у державних і комунальних закла-|вХ ихорони здоров'я медична допомога надається безоплатно» (справа про Be юплатну медичну допомогу) від 29.05.2002 р. № 10-рп/2002 // Офіційний иі< ник України. - 2002. - № 23. Ст. 1132.
180