192 Глава V

3. право на життя (ст. 27 Конституції України);

4. право на повагу до гідності (ст. 28 Конституції України);

5. право на свободу та особисту недоторканність (ст. 29 Кон­ституції України);

6. право на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб цих ор­ганів (ст. 40 Конституції України);

7. право на житло (ст. 47 Конституції України);

8. принцип вільної згоди чоловіка та жінки на укладення шлюбу та рівності прав та обов'язків кожного із подружжя у шлюбі (ст. 51 Конституції України);

9. рівність прав дітей, заборона вчинення насильства над ни­ми та експлуатації (ст. 52 Конституції України);

10. комплекс прав у сфері захисту прав та свобод людини і громадянина (ст. 55 Конституції України);

11. право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльніс­тю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повно­важень (ст. 56 Конституції України);

12. право кожного знати свої права і обов'язки (ст. 57 Кон­ституції України);

13. норми, відповідно до яких закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи; ні­хто не може відповідати за діяння, які на час їх учинення не визнавалися законом як правопорушення (ст. 58 Конституції України);

10. право на правову допомогу (ст. 59 Конституції України);

10. право кожного не виконувати явно злочинні розпоря­дження чи накази (ст. 60 Конституції України);

11. процесуальні гарантії, передбачені статтями 61—63 Кон­ституції України.

Порядок введення в Україні надзвичайного стану визнача­ється Конституцією України та Законом України «Про право­вий режим надзвичайного стану» від 16.03.2000 p., зі змінами і доповненнями. Відповідно до п. 31 ч. 1 ст. 85 Конституції Украї­ни до повноважень Верховної Ради України належить затвер-

Конституційні права, свободи та обов'язки людини і громадянина 193

дження протягом двох днів з моменту звернення Президента України указів про введення воєнного чи надзвичайного стану п Україні або в окремих її місцевостях.

Відповідно до ст. 1 зазначеного Закону надзвичайний стан — це особливий правовий режим, який може тимчасово вводити­ся в Україні чи в окремих її місцевостях при виникненні над-ішічайних ситуацій техногенного або природного характеру не нижче загальнодержавного рівня, що призвели чи можуть при-.тести до людських і матеріальних втрат, створюють загрозу життю і здоров'ю громадян, або при спробі захоплення держав­ної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом на-( пльства. Цей режим передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам міс­цевого самоврядування відповідно до Закону повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення безпеки і ідоров'я громадян, нормального функціонування національної економіки, органів державної влади та органів місцевого само­врядування, захисту конституційного ладу, а також допускає тимчасове, обумовлене загрозою, обмеження у здійсненні кон­ституційних прав та свобод людини і громадянина та прав і за­конних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Перелік конституційних прав та свобод людини і громадя­нина, які тимчасово обмежуються у зв'язку із введенням над­звичайного стану, встановлюється в Указі Президента України про введення надзвичайного стану та повинен бути вичерпним (п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про правовий режим надзвичай­ного стану**).

Відповідно до ст. 7 зазначеного Закону надзвичайний стан в Україні може бути введено на строк не більше ЗО діб і не більше 60 діб в окремих її місцевостях. У разі необхідності надзвичай­ний стан може бути продовжений Президентом України, але не більш як на ЗО діб. Указ Президента України про продовжен­ня дії надзвичайного стану набирає чинності після його затвер­дження Верховною Радою України. А відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону строк застосування обмежень конституційних прав і сво­бод громадян не може перевищувати строку, на який вводиться надзвичайний стан. Дія режиму надзвичайного стану припиня­ються у зв'язку зі спливом максимально встановлених строків

7 Конституційне право України

194

Глава V

його застосування, а також у випадку видання Указу Президен­та України про скасування надзвичайного стану.

Контроль за додержанням конституційних прав та свобод людини і громадянина в умовах дії надзвичайного стану здійс­нює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (ст. 32 Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану»).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 p., зі змінами і доповненнями, воєнний стан — це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окре­мих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, не­безпеки державній незалежності України, її територіальній ці­лісності, та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого само­врядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумов­лене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод люди­ни і громадянина та прав та законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Зміст правового режиму воєнного стану (порядок його вве­дення та скасування, правові засади діяльності органів держав­ної влади, військового командування, органів місцевого само­врядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєн­ного стану, гарантії прав та свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб) та відповідальність за порушення вимог або невиконання заходів правового режи­му воєнного стану визначається Законом України «Про право­вий режим воєнного стану» від 06.04.2000 p., зі змінами і допов­неннями.