Глава VIII

Зпконодавча влада в Україні

337

вому повідомленні зазначаються назва депутатської фракції, її персональний склад та партійна належність членів депутатської фракції, а також прізвища голови депутатської фракції та заступ­ників голови депутатської фракції з розрахунку не більше одно­го на 15 членів депутатської фракції. Повна та скорочена назва депутатської фракції має збігатися з назвою відповідної полі­тичної партії (виборчого блоку політичних партій).

Після відповідного оформлення матеріалів про утворення депутатської фракції головуючий на пленарному засіданні ін­формує народних депутатів про реєстрацію такої депутатської фракції, її кількісний склад, голову депутатської фракції та за­ступників голови депутатської фракції. У такому ж порядку по­відомляється про зміни в складі депутатських фракцій.

Народний депутат може входити до складу лише депутатсь­кої фракції політичної партії (виборчого блоку політичних пар­тій), за виборчим списком якої його обрано.

У разі невходження народного депутата, обраного від полі­тичної партії (виборчого блоку політичних партій), до складу депутатської фракції цієї політичної партії (виборчого блоку політичних партій) або виходу народного депутата зі складу та­кої фракції його повноваження припиняються достроково на підставі закону за рішенням вищого керівного органу відповід­ної політичної партії (виборчого блоку політичних партій) з дня прийняття такого рішення. Дана норма Регламенту Верховної Ради України відтворює положення ч. б ст. 81 Конституції України. А от внесення до Регламенту норми про те, що народ­ний депутат, якого виключено зі складу депутатської фракції, є позафракційним (ч. 4 ст. 59 Регламенту), з нашої точки зору, є нелогічним і таким, що суперечить ідеї політичного структу-рування українського парламенту у зв'язку із запровадженням пропорційної виборчої системи та інституту парламентської коа­ліції.

Важливим елементом структурування парламенту демокра­тичної держави, що набуває найбільшого значення в умовах пар­ламентської та парламентсько-президентської республіки, є його поділ на парламентську більшість та парламентську меншістю або парламентську опозицію.

Відповідно до ст. 83 Конституції України з дня набуття пов­новажень Верховною Радою України, обраною у 2006 р., за ре-

iv пьтатами виборів і на основі узгодження політичних позицій м.іі бути сформовано коаліцію депутатських фракцій, до скла­ду якої входить більшість народних депутатів України від кон-і і итуційного складу Верховної Ради України. Роль такої коалі­ції може виконувати і депутатська фракція у Верховній Раді України, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.

Правовий статус коаліції сьогодні визначається Конститу­цию України та Регламентом Верховної Ради України.

У ч. 1 ст. 61 Регламенту зазначено, що коаліція є добровіль­ним об'єднанням депутатських фракцій.

Наголошення у Регламенті на тому, що коаліція є об'єднан­ням фракцій (а не окремих народних депутатів України) має важ­ніше правове значення, оскільки, як слушно зазначає В. С. Жу-рявський, принцип персонального входження до парламентсь­кої більшості породжує невизначеність, оскільки ... якщо біль-и і it її. є результатом спільного рішення не фракцій і груп, а пер-і опально депутатів, то стає незрозуміло, якими ж мають бути індносини між більшістю та окремими фракціями чи групами, ми можуть фракції як окремі суб'єкти взагалі брати участь у ви­робленні рішень більшості¹. З огляду на це, а також на п. 6 ч. 2 СТ. 81 Конституції України, в якому встановлено заборону ви­ходу народного депутата України, обраного від політичної пар­ні (виборчого блоку політичних партій), із складу фракції цієї політичної партії (виборчого блоку політичних партій) під за-і розою втрати депутатського мандата видається нелогічним існування права позафракційного народного депутата за осо­бистою заявою увійти до складу коаліції (таке право закріплю-п. і нося до 06.04.2007 р. у ч. 4 ст. 61 Регламенту).

Досить часто у повсякденному спілкуванні для позначення коаліції вживається термін «парламентська більшість». Зустрі­чаємо ми слово «більшість» і у «повній» назві коаліції, що зву­чить як «коаліція депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного скла­ду Верховної Ради України». З огляду на це виникає необхід-

¹ Журавський В. С. Становлення і розвиток українського парламента­ризму (теоретичні та організаційно-правові проблеми) — К.: Парламентське ІИД-ВО, 2002. - С. 304.

338