? Запитання для самоконтролю

1.Харчове і біологічне значення м’яса.

2.Морфологія і хімічний склад м’яса різних видів тварин.

3.Зміни запаху та смаку м'яса.

4.Класифікація м'яса за видом тварин, віком, статтю, вгодованістю, термічним станом та харчовим призначенням.

5.Сортова класифікація туш забійних тварин.

6.Які фактори впливають на якість м'яса?

7.Зміни в м'ясі після забою, дозрівання м'яса.

8.Класифікація процесів дозрівання м'яса.

9.Небажані зміни в м'ясі внаслідок порушення режиму зберігання.

Лекція № 9

Тема 8. Ветеринарно – санітарна експертиза продуктів забою тварин у разі виявлення інфекційних хворобах. План

1.Передзабійна та післязабійна діагностика інфекційних хвороб тварин, диференційна діагностика.

2.Ветеринарно – санітарна оцінка продуктів забою тварин при інфекційних хворобах за списками «А» і «Б» та які не включені до цих списків.

3.Вимоги безпеки праці робочого персоналу при виявлення антропозоонозних захворювань.

4.Ветеринарно – санітарні заходи на м’ясопереробних підприємствах під час виявлення інфекційних захворювань.

5.Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів забою птиці і кролів при інфекційних хворобах.

Література:

1.Касянчук В. В. Ветеринарно-санітарна експертиза з основами технології переробки продуктів тваринництва. – Вінниця: Нова книга. 2007 с. 207 – 242.

1 Ящур – гострозаразна контагіозна хвороба врх, овець, кіз, свиней, багатьох дикіх тварин.

Збудник – вірус серологічних типів А, О, С, САТ-1, САТ-2, САТ-3 і азія-1 з варіантами. Вірус чутливий до кислого середовища, швидко гине при РН 6,0-6,5. при 80-100С гине миттєво, низькі температури консервують. Молоді тварини більш чутливі, ніж старі.

У м’язовій тканині туш вірус гине протягом 36-48 год, внаслідок зміни РН в кислу сторону, у лімфовузлах і кістковому мозку вірус ящуру може зберігатись до 76 днів. У швидко замороженому м’ясі вірус зберігається до 145- 149 днів. У солених і копчених продуктах може зберігатись 40-50 днів.

На поверхні предметів вірус зберігається 150 діб, в гною – до 168, стічних водах – до 103 діб, на шерстному покриві тварин – до 50 діб, на одязі – до 100.

Післязабійна діагностика – характерні патологоанатомічні зміни виявляються у вигляді афт і ерозій на слизовій оболонці ротової порожнини, губ, носа, носовому дзеркалі, вимені, вінчику кінцівок та в міжкопитній щілині. У врх характерні ураження у вигляді гіперемії, типових афт і ерозій у порожнині рота, в передніх відділах шлунка, при злоякісному перебігу такі ж зміни виявляють у сітці, книжці, сичузі і 12 палій кишці.

САН. ОЦІНКА – випуск м’яса та інших продуктів забою в сирому виді забороняється. М’ясо та інші продукти забою хворих тварин , за відсутності пат. Змін у туші або при виявленні незначних уражень, а також від тварин, підозрілих у звхворюванні, що перехворіли, щеплених інактивованою вакциною (до закінчення 21 дня) у неблагополучних пунктах і загрозливій зоні, використовують залежно від мікробіологічного дослідження. У випадку виявлення у м’ясі чи внутрішніх органах сальмонел, внутрішні органи напроавляють на утилізацію, а туші випускають після проварювання або на виготовлення консервів, м ясних хлібів. Внутрішній жир перетоплюють.

За відсутності сальмонел тушу, жир, внутрішні органи переробляють на варені, варено-копчені ковбаси та м’ясні хліби. За неможливості переробки їх знезаражують проварюванням .

Якщо на підприємтсві нема ковбасного чи консервного виробництва, то після проварювання зазначені продукти транспортують на найближчі ковбасні чи консервні заводи в межах області, з дозволу установи державної ветеринарної медицини.

За наявності поодиноких дрібних, численних або великих некротичних вогнищ у м язах тушу і органи направляють на утилізацію. Кістки випускають з підприємства після проварювання протягом 2,5 год або утилізують (переробляють на сухі корми тваринного походження на цьому заводі). Кишки, стравохід, сечові міхури промивають усередині і ззовні 0,5% р-ном формальдегіду, або вимочуютьу насиченому розчині кухонної солі, підкисленому оцтовою кислотою 0, 08%: кишки- 4год, стравоходи і сечові міхури – 24год.

Збір ендокринної сировини та спеціальної забороняється. Усі вет. Конфіскати випускают після проварювання (температура в товщі маси не менше 80С протягом 2 год)

Туші та всі інші продукти , отримані від забою тварин, що перехворіли ящуром і направлені на забій до закінчення 3-х міс після одужання і зняття карантину, а також від тварин щеплених інактивованою вакциною протягом 21 дня в неблагополучних щодо ящуру областях, випускають без обмежень, але не вивозять за межі області.

Якщо з часу зняття карантину з господарства минуло більше 3-х міс, тварин, що прехворіли ящуром, а також щеплених через 21 день, дозволяється відправляти на забійне підприємство, а продукти забою реалізують без обмежень.

У разі виявлення на переробних підприємствах тварин, хворих на ящур, проводять вет-сан заходи, передбачені чинною інструкцією.

ВІСПА ТВАРИН- гостра котагіозна хвороба, характеризується розвитком на шкірі та слизових оболонках специфічного пустульозно-папілозного висипу, який послідовно проходить стадії формування від розеол до струпів і кірочок. Сприйнятоиві врх, коні , свині, вівці, кози. Віспою хворіє і людина.

Збудник віспи – вірус, що містить ДНК, відноситься до групи віспових вірусів, вірулентні властивості віруса на холоді зберігаються при -12-15 2 міс, при +53 гине через 15 хв.

Післязабійна діагностика – ураження шкіри на безволосих ділянках: крил носа, губ, язика, біля очей, соромітних губ, вимені, мошонки, внутрішньої поверхні стегон, у поросят - все тіло.

На ділянках тіла з ніжною шкірою виявляють плями, всередині яких можуть бути невеликі вузлики (папули) червоного кольору. Поряд з папулами виявляють пухирці, які містять жовтувату прозору рідину. Під час післязабійного огляду спостерігають катаральну бронхопневмонію, виявляють сіруваті вузлики з казеозним цетром. На серозних оболонках містяться крапкові й плямисті крововиливи. Лямфовузли в ялі й збільшені, соковиті, з поверхні легко зішкрібаються лімфоїдні елементи.

Сан. оцінка – туші та внутрішні органи врх, овець, кіз, свиней та коней при доброякісній формі і загоєнні пустул після зачищення патологічно змінених , набряклих тканин, направляють на промпереробку.

Туші, а також продукти забою за умов зливної, геморагічної і гангренозної форм утилізують. Шкури дезінфікують.

Ветеринарно-санітарні заходи на підприємстві проводять відповідно до чинної інструкції.

КЛАСИЧНА ЧУМА СВИНЕЙ – ВІРУСНА ХВОРОБА, що характеризується гарячкою, ураженням кровоносних судин і кровотворних органів та крупозно- дифтеричним запаленням товстого відділу кишечника. Збудник – вірус, непатогенний для інших видів тварин і людей. Вірус при температурі 78С гине через 1 год, в замороженому м ясі зберігається від 116 до 225 днів. Кухонна сіль консервує, у висушеній м’язовій тканині зберігається до 20 днів.

Післязабійна діагностика – чума свиней часто ускладнюється вторинними інфекціями, тому паткартина дуже різноманітна. Для септичного (гострого) перебігу характерні геморагічні явища на шкірі, слизових і серозних оболонках, у паренхіматозних органах, ліфовузлах, гортані, глотці, стравоході, сечовому міхурі, товстих кишках. Лімфовузли збільшені, щільні, на розрізі характерний мармуровий малюнок, темночервоний обідок на периферії, від якого відходять темно-червоні перетинки. На шкірі вух, живота, внутрішній поверхні кінцівок плями темно-червоного кольору, що не бліднуть при натискуванні. Чума, ускладнена сальмонельозом, переходить в хронічну форму. В травному тракті з являються дифтеритично-некротичні пошкодження. На слизовій оболонці сліпої та ободової кишок утворюються некротичні струпи у вигляді горбочків „бутони”, після відпадання яких з являються виразки.

САН. ОЦІНКА – туші і продукти забою від тварин, хворих і підозрілих у захворюванні, випускати в сирому виді забороняється. Свині, щеплені проти чуми, що мають підвищену температуру перед забоєм або при виявленні пат. Змін оцінюються, як хворі чумою.

За наявності дистрофічних змін у мускулатурі , тушу з внутрішніми органами утилізують. Зі відсутності пат змін у туші і внутрішніх органах рішення про їх використання приймають після мікробіологічного дослідження на сальмонельоз . при виявленні у м ясі чи внутрішніх органах сальмонел- внутрішні органи направляють на утилізацію, а туші – на проварювання або виготовлення консервів, м ясних хлібів. Внутрішній жир перетоплюють.

За відсутності сальмонел тушу, сало і внутрішні органи переробляють на варені, варено-копчені ковбаси, консерви, м ясні хліби або проварюють.

Шкури дезінфікують.

Вет-сан заходи – всіх свиней, хворих і підозрюваних в захворюванні, терміново забивають. На найближчий комбінат їх доставляют машинами із герметичним кузовом, шкури не знімають , а обпалюють або обшпарюють.

Шкури з туш свиней, умовно благополучних щодо чуми, які вивозять для забою із неблагополучних господарств, дезінфікують у 5% розчині кальцинованої соди, приготовленому на насиченому розчині кухонної солі Т 17-20С протягом 24 год з періодичним перемішуванням.

Для дезінфекції місць утримування і забою хворих тварин застосовують 2% р-н НАОН чи КОН (70—80-С) , освітлений розчин хлорного вапна з вмістом 2% активного хлору, 2% розчин формальдегіду.

АФРИКАНСЬКА ЧУМА СВИНЕЙ – ВИСОКОКОНТАГІОЗНА вірусна хвороба, яка характеризується пропасницею, ціанозом шкіри і великими геморагіями у внутрішніх органах. Вірус стійкий до висушування, заморожування, гниття. У м ясі хворої тварини за умов зберігання на холоді , вірус виявляли протягом 155 днів.

Післязабійна діагностика- пат зміни характеризуються вираженим ціанозом шкіри з дифузними крововиливами, геморагічною інфільтрацією селезінки та лімфовузлів, крововиливами під епікардом і капсулою нирок, серозно-фібринозними набряками паренхіми легень, стінок жовчного міхура, скупченням серозно-фібринозного ексудату в серцевій сумці, грудній та черевній порожнинах. Селезінка за гострого перебігу хвороби збільшена, сильно гіперемована.

Сан. оцінка – при виявленні ознак африканської чуми свиней туші з внутрішніми органами і шкурою знищують спалюванням.

Вет-сан заходи проводять відповідно до чинної інструкції.

СИБІРКА – гостра інфекційна хвороба врх, дрх, свиней, промислових тварин, рідше коней.

Збудник – ВАС. Антраціс нерухома, грампозитивна, спороутворююча аеробна паличка. В мазках бацили розташовуються поодиноко, попарно або ланцюжками. Вільні кінці паличок заокруглені, а в ланцюжку обрубані. Збудник в організмі тварини існує у вегетативній (капсульній ) формі, а в навколишньому середовищі – у споровій. Спороутворення відбувається за умов вільного доступу кисню і температурі 15- 42 С.

Тварин, підозрілих на сибірку до забою не допускають. При атиповому перебігу, особливо у свиней, лімфовузли можуть збільшуватись до розміру курячого яйця або залишатись без змін лімфовузли можуть мати цегляно-червоне або світло-коричневе забарвлення, на пізніх стадіях- вузли сухі, легко вилущуються з капсули.

М’ясо забитих тварин погано знекровлене, темного кольору, кров коагульована, дьогтеподібна.

У врх різко збільшена селезінка, пульпа розм’якшена. В місцях карбункулів лакоподібна інфільтрація м’язової і сполучної тканини. У легенях застійний набряк, вони темно-червоні. На епікарді і під ним масові крапчаті, плямисті крововиливи .

У свиней за локалізованої форми сибірки характерна наявність кров’янисто-драглистих інфільтратів різної величини в ділянці глотки, гортані та вздовж передньої частини шиї. Найчастіше вражаються підщелепні лімфовузли, біля них серозні чи серозно-геморагічні інфільтрати. Мигдалики покриті сіро- жовтим нашаруванням. Під ними міститься змертвіла тканина блідо- жовтого кольору.

Диференційна діагностика – у врх від емфізематозного карбункулу, пастерельозу, піроплазмозу.

При емкарі виявляють інтенсивну інфільтрацію, значний гемоліз та деструкцію уражених тканин, накопичення газу вних, внаслідок чого при пальпації карбункул крепітує .

При пастерельозі в ділянці шиї або підгрудку виявляють обмежений набряк, подібний до карбункулу, але явища запальної реакції виявляються у всіх лімфовузлах туші , а не лише в регіональних

Піроплазмоз супроводжується збільшенням селезінки, але при розрізі з поверхні пульпа не витікає, лімфовузли збільшені, соковиті, але не мають геморагічного запалення , крововиливи під епікардом і ендокардом відсутні.

Сибірку свиней диференціюють від бешихи, класичної та африканської чуми.

При бешисі в ділянці глотки і гортані відсутні набряки, а також геморагічно-некротичні ураження мезентеріальних лімфовузлів, селезінка збільшена, але пульпа її не розм’якшена.

При класичній чумі виявляють казеозне розм’якшення мезентеріальних лімфовузлів, при сибірці – ділянки сухого некрозу. При чумі уражені всі лімфовузли туші.

Африканська чума характеризується геморагічною септицимією, при цьому відсутні зміни втонкому кишечнику і мезентеріальних лімфовузлах.

Сан. Оцінка – при підозрі на сибірку забій припиняють. Від підозрілої туші беруть шматок селезінки, змінені ділянки тканин, уражені лімфовузли і направляють в лабораторію для мікроскопічного, бактеріологічного та імунологічного дослідження. До отримання результатів тушу ізолюють.

При виявленні збудника мікроскопією тушу спалюють, не очікуючи результатів бактеріології. Шкури від здорових тварин, що контактували з хворою дезінфікують.

Туші і продукти, підозрілі вконтамінації, негайно знезаражують проварюванням у відкритих котлах протягом 3-х годин з початку закипання, в закритих – при тиску пари 0,5 мПа- 2,5 год, але не пізніше 6 год з моменту забою.

За неможливості провести знешкодження , туші ізолюють в приміщення з температурою не вище 10С , поті знешкоджують, але не пізніше, як 48 год з моменту забою. У випадку невиконання цих вимог туші спалюють.

При негативному результаті мікроскопічного дослідження всі продукти забою, підозрілі в контамінації, залишають в ізоляції до отримання результатів бактеріологічного дослідження. Якщо мікробіологічне дослідження підтвердило діагноз на сибірку, туші і продукти забою, підозрювані в контамінації, знищують.

У випадку забою щеплених до 14 днів за умови письмового підтвердження спец вет мед про те, що тварина перед забоєм була клінічно здорова, а результати лабораторних досліджень матеріалу з цієї туші були негативними, м’ясо і інші продукти забою направляють на корм тваринам або утилізують.

Шкури, які при дослідженні за реакцією Асколі реагували позитивно, вважають ураженими збудником сибірки і знищують спалюванням.

Вет сан заходи згідно чинної інструкції.

ТУБЕРКУЛЬОЗ – уражає всі види забійних тварин. Збудник – мікобактеріум туберкульозі злегка зігнута нерухома кислотостійка паличка, гине при температурі 60С протягом 15-20хв, 70 С – 10хв. Мінусова температура на неї не діє, луги 55 інгібують паличку за 2-3 год. Бактерії туберкульозу досить чутливі до дії прямих сонячних променів, гинуть в гною у жаркі дні через 1, 5- 2год. Особливо згубним є ультрафіолетові промені. Кухонна сіль слабо діє на збудника.

Пат. Зміни – найчастіше уражаються легені, потім лімфовузли голови, серозні оболонки грудної та черевної порожнини, кишечник, мезентеріальні лімфовузли, печінка, нирки, селезінка, вим’я, статеві органи, м’язи, цнс.

У врх в легенях появляються туберкульозні пошкодження у вигляді обмежених бронхопневмоній з пошкодженням відповідних регіональних лімфовузлів. Первинні туберкульозні осередки, зарубцьовуючись, інколи утворюють сполучнотканинне розростання, частіше відбувається казеозний розпад осередків. Пошкодження видно на поверхні і на розрізі. Це гроноподібні утворення біля найдрібніших бронхів, що нагадують китиці конюшини. При гострій формі можуть утворюватись каверни, особливо на задніх відділах головної частини легень. При генералізації процесу в легенях виявляють вузликові пошкодження, які розсіяні в паренхімі, або ж більш великі вузлики. Молоді вузли напівпрозорі, в подальшому цетр їх темніє і появляються сірі осередки некрозу, які піддаються сироподібному переродженню і звапненню. В лімфовузлах (бронхіальних, середостінних) осередкові або дифузні пошкодження. Лімфовузли збільшені, ущільнені, на розрізі сироподібні ущільнення жовтого кольору, іноді просякнуті вапном. У хронічних випадках вузол під ножем хрустить, сіро-білого кольору, на розрізі виявляють сироподібні кальциновані вузлики і великі осередки, оточені щільними сполучнотканинними розростами. Бронхіальні і середостінні лімфовузли при ураженні збільшуються в 5-10 разів. Серозні оболонки (плевра, очеревина, перикард) уражуються у вигляді вузликового (перлинниця) або казеозного серозиту. У селезінці і печінці виявляють дрібні гнійні, сироподібні або вапняні вузлики, інколи абсцеси різної величини, оточені щільною сполучною тканиною. При цьому уражена печінка щільна, горбиста і сильно збільшена.

Нирки пошкоджуються у старих тварин і є показником генералізованої форми туберкульозу. На поверхні під капсулою і в паренхімі виявляють жовтуваті або сіруваті вузлики, величиною від макового зерна до горошини.

Кишечник уражається рідко, спостерігається набряклість стінок, на слизовій оболонці жовтуваті вузлики, іноді виразки.

Вим’я- виявляють безліч невеликих гнійних, жовтуватих і казеозних вузликів. Внаслідок розростання сполучної тканини вим’я навколо них затвердіває. Збільшуються зовнішні пахвинні лімфовузли.

У свиней найчастіше уражаються підщелепні, шийні та мезентеріальні лімфовузли, рідше легені, селезінка, печінка і нирки. На слизовій оболонці глотки, мигдаликів виявляють вузлики з гнійним або казеозним вмістом, біля яких помітна набряклість та інтенсивна гіперемія навколишніх тканин. Підщелепні, заглоткові, шийні лімфовузли рівномірно збільшені, інколи горбисті й щільні, на розрізі помітна туберкульозна гранульома, що виступає на сірому фоні у вигляді деревоподібного розростання. У хронічних випадках сирні осередки оточені щільною сполучнотканинною капсулою, всередині якої шари вапна, інколи перемішані з сухуватою казеозною масою. В легенях – казеозно-гнійні або сухі сироподібні осередки різної величини. У селезінці і печінці виявляють відокремлені туберкули жовтуватого або сіро-білого кольору на розрізі.

Сан. Оцінка – виснажені туші від усіх видів тварин при виявленні будь-якої форми туберкульозу, а також туші незалежно від вгодованості, голови, внутрішні органи за умов генералізованої форми туберкульозу, направляють на утилізацію.

Туші нормальної вгодованості (крім туш свиней) за наявності локалізованого туберкульозного ураження а також неуражені органи направляють на виготовлення м ясних хлібів, консервів або проварювання. Внутрішній жир перетоплюють. Неуражений туберкульозом кишечник використовують на даному підприємстві, як оболонку у виготовленні тільки варених ковбас.

Уражені туберкульозом органи і тканини, незалежно від форми ураження, направляють на утилізацію . У разі виявлення у свинячих тушах туберкульозного ураження у вигляді звапнованих осередків у підщелепних лімфовузлах голову утилізують, а тушу, внутрішні органи і кишечник направляють на промпереробку.

За умов туберкульозного ураження брижових лімфовузлів – утилізують кишечник, а тушу і внутрішні органи- на промпереробку.

У разі виявлення в одному із зазначених лімфовузлів казеозних, незвапнених осередків або одночасно у підщелепних та брижових лімфовузлах останні видаляють і разом із кишечником направляють на утилізацію, а тушу та інші органи на виготовлення м’ясних хлібів, консервів та проварювання. Якщо туберкульозні ураження виявлено в кістках, їх утилізують, а м’ясо, за відсутності уражень- на виготовлення м ясних хлібів, консервів або проварюють.

Шкури дезінфікують.

У разі забою тварин, які реагують на туберкулін, сан оцінку проводять залежно від виявлених туберкульозних уражень. Якщо ураження не виявляють, тушу та інші продукти забою направляють на промпереробку.

Ветсанзаходи – підозрілі на туберкульо ділянки розтинають обережно, не забруднюючи пат матеріалом приміщення, обладнання, м’ясо від здорових тварин. Інструменти дезінфікуютьу 5%р-ні соди 5хв, для дезінфекції приміщення застосовують освітлений розчин хлорного вапна, актинстю 5%, лужний розчин формальдегіду, який містить 3% формальдегіду і 3% їдкого натру(експозиція 1 год). Після цього приміщення миють гарячою водою. Стічні води хлорують.

ЛЕПТОСПІРОЗ – ПРИРОДНО- ОСЕРЕДКОВА ХВОРОБА с-г, домашніх, промислових тварин і диких, що проявляється гарячкою. Жовтяницею, гемоглобінурією, некрозом слизових оболонок та шкіри, у свиней масовими абортами, народженням нежиттєздатного молодняка.

Збудник – патогенні лептоспіри. При 96С гинуть миттєво, в засоленому м’ясі гинуть через 10 днів.

Післязабійна діагностика – у врх виявляють жовтушність слизових оболонок очей, ротової та носової порожнини, підшкірної клітковини, сухожиль, надкісниці, жирової тканини, інколи виразки в ділянці губ, щік, твердого піднебіння, желеподібний набряк підшкірної клітковини в ділянці глотки, шиї, підгруддя, в ділянці нирок і серця – великі інфільтрати . печінка збільшена, перероджена, глинистого кольору з крововиливами. Нирки збільшені, в ялі, темно-коричневі, з дрібними крововиливами в корковому шарі.

Сан. Оцінка – якщо встановлено лептоспіроз і є дистрофічні зміни м язів або жовтяничність, тушу і внутрішні органи направляють на утилізацію. За відсутності дистрофічних змін і жовтяничності , тушу і субпродукти випускають після проварювання, а уражені органи і кишечник утилізують.

Туші і внутрішні органи , отримані від забою тварин , що реагували позитивно при дослідженні на лептоспіроз, за відсутності клінічних ознак чи патологоанатомічних змін, випускають без обмежень.

Шкури, волос, копита, отримані від хворих тварин, випускають після дезінфекції.

Вет-сан. Заходи – для дезінфекції застосовують освітлений розчин хлорного вапна, що містить 3% активного хлору, 2% гарячий розчин їдкого натру, 2% розчин формальдегіду. Через 1год приміщення промивають водою .

БРУЦЕЛЬОЗ - хворіють свійські і промислові тварини, а також люди. Бруцельо викликають бруцели таких видів: бруцела абортус бовіс – збудник бруцельозу врх, бр. Мелітензіс – збудник бруцельозу овець і кіз, бр. Суіс – ззудник у свиней. Бруцели стійкі до факторів навколишнього середовища, зберігаються у молоці 10-16 днів, у засоленому м ясі досить довго.

Післязабійна діагностика – характерні зміни спостерігаються лише в статевих органах, у корів після аборту слизові оболонки гіперемовані, набряклі. Слизова оболонка матки в стані дифузного і гнійно-катарального запалення. Регіональні лімфовузли набряклі з осередковими некрозами і гнійниками. В печінці невеликі некротичні осередки сіро-жовтого кольору, в легенях – множинні гнійно-катаральні осередки. У кнурів орхіти, епідидиміти. Лімфовузли збільшені, соковиті, поверхня розрізу бліда, сіро-білого кольору.

У коней бруцельоз протікає переважно латентно. З клінічних ознак характерні гнійно-запальні процеси в ділянці холки, потилиці, копитного хряща, артрити, бурсити, набряки підшкірної клітковини грудей і живота.

Сан. Оцінка – м’ясо від забою всіх видів тварин, що мали клінічні ознаки чи пат зміни, підлягає переробці на консерви, м’ясні хліби чи проварюванню м’ясо, отримане від здорових тварин із неблагополучних господарств, а також від таких, що реагують на бруцельоз із благополучних господарств, підлягає переробці на консерви, м’ясні хліби або проварюванню кістки, отримані після обвалювання м’яса усіх видів тварин із клінічними або пат змінами або реагуючих на туберкульоз, направляють на витоплення харчового жиру або виробництво сухих кормів тваринного походження.

Голову, печінку, нирки, легені, серце, випускають після проварювання. Шерстні субпродукти перед промисловою обробкою ошпарюють або обпалюють. Вим’я корів, що реагують на бруцельоз, випускають після проварювання, за наявності пат змін – утилізують.

Киш. сировину реагуючих на бруцельоз витримують у 15% сольовому розчині, що містить 0,5 % соляної кислоти, протягом 48 год при 15-20С, від клінічно хворих – утилізують. Кров від хворих тварин і реагуючих використовують на виготовлення сухих кормів тваринного походження. Шкури, копита, роги від хворих і позитивно реагуючих випускають після дезінфекції.

Вет-сан заходи – бруцельозних тварин переробляють на санбойні або в загальному приміщенні в кінці робочого дня. Дезінфекцію в цеху проводять освітленим розчином хлорного вапна, що містить 2% активного хлору, 2%(80) розчино їдкого натрію, 3% каустифікованою содопоташною сумішшю, 5% розчином кальцинованої соди(70-80), експозиція 1-3год.

ЛЕЙКОЗ – хронічна вірусна хвороба ссавців, що характеризується порушенням процесу дозрівання клітинних елементів крові, злоякісним розростанням кровотворної та лімфоїдної тканин, утворенням пухлин.

Післязабійна діагностика – хворі й підозрювані в захворюванні тварини підлягають забою лише на санбойнях. Характерні ознаки-

Збільшення лімфовузлів, набрякла поверхня розрізу сіро-білого чи сіро0чорного кольору, інколи з казеозними осередками некрозу, жовтого і коричневого забарвлення. Такі ж зміни спостерігаються в печінці, селезінці, серцевому м язі, часто уражається мускулатура. М язи в ялі, світло-червоного кольору, з жовтуватим або білуватим відтінком. На їх розрізі виявляють салоподібні лейкемічні розростання та дегенеративні зміни.

Селезінка при лейкозі значно збільшена, має щільну консистенцію, поверхня розрізу горбиста з розрослими фолікулами сіро-білого кольору.

Печінка крихка, ламка, збільшена. У нирках численні сіро-білі салоподібні вузлики з крововиливами, маса нирок може сягати 8-10кг.

Сан оцінка м яса – при будь-якій формі лейкозу у випадках ураження м яса, лімфовузлів, декількох перенхіматозних органів або при розростанні лейкозних бляшок на серозних покривах, незалежно від вгодованості, тушу і інші продукти забою утилізують. За умов ураження окремих лімфовузлів або органів, але за відсутності змін у скелетній мускулатурі, лімфовузли й органи утилізують, а туші і неуражені органи використовують залежно від результатів мікробіологічного дослідження. У разі виявлення сальмонел тушу і неуражені органи направляють на проварку чи виготовлення консервів, а при відсутності- на виготовлення ковбасних виробів. Якщо результат гематологічного дослідження позитивний але відсутні патзміни, тушу і органи направляють на виготовлення варених ковбас, хлібів, консервів. Шкури при шкіряній формі лейкозу утилізують, при інших формах – дезінфікують.

1 Хвороба Тешена – інфекційна гостра хвороба свиней переважно 2-10міс віку, характеризується ознаками ураження центральної нервової системи. Збудник – РНК –геномний вірус, нейротропний. Вірус стійкий до дії фізико-хімічних факторів, при температурі 70-80 руйнується через 60хв, у засоленому матеріалі зберігається 30-40 діб.

Пат. зміни в органах і тушах нехарактерні – спостерігають гіперемію органів грудної та черевної порожнини, мозкових оболонок, розширення судин мозку, набряк головного і спинного мозку, крапкові крововиливи у спинному мозку.

Сан. Оцінка – м’ясо і інші продукти забою переробляються на варені, варено-копчені ковбаси, консерви чи проварюють. За наявності дистрофічних змін у м язах, тушу з усіма оганами направляють на утилізацію або знищують. Кістки, кров, головний і спинний мозок, кишки, шлунки, сечові міхури, стравоходи, ратиці, переробляють на сухі тваринні корми.

Шкури з тварин не знімають, а обшпарюють або обпалюють. Допускається зняття шкури з наступною їх дезінфекцією.

Вет сан заходи.- хворих і підозрюваних у захворюванні свиней забивають на сан бойні або на загальному конвеєрі в окрему зміну. Для дезінфекції приміщень застосовують 2% р-н формальдегіду, 3%НАОН(70-80), р-н гіпохлориту натру, або освітлений р-н хлорного вапна із вмістом 3% хлору (0, 5-1л,м) експозиція 3-4год. Обладнання дезінфікують 5% р-ном хлораміну або 3% їдким натром. Автомашини на виїзді дезінфікують 2% р-ном формальдегіду.

2 Грип птиці – псевдо чума, Ньюкаслська хвороба надзвичайно контагіозне гостроперебігаюче захворювання птиці. Збудник вірус. У хворої птиці сонливий стан, кашель, синюшність гребінця, витікання рідини із дзьоба, носових отворів, діарея з виділенням рідкого калу, іноді з домішками крові. Післязабійна діагностика. Виявляють множинні крапкові чи плямисті крововиливи на слизових оболонках органів харчотравлення і дихання, крововиливи на поверхні залозових сосочків шлунка, дифтеричні нашарування на слизовій оболонці рота, глотки, стравоходу.

Сан оцінка – тушки з внутрішніми органами, отримані від хворої і підозрілої щодо захворювання птиці, направляють на знищення. Тушки і внутрішні органи, отримані від забою птиці, підозрюваної в зараженні, але за відсутності пат змін, направляють на проварювання або для виготовлення консервів. Пух і пір’я знищують.

3 Хвороба Марека інфекційна хвороба курей, збудник онкогенний вірус. У хворої птиці парези та параліч ніг, крил, хвоста, шиї, дзьобу, жовтушність тканин, задуха, відвисання черева.

Типовими змінами є пухлини саловидної консистенції сірого кольору і різної конфігурації, які виявляють в яєчниках та сім’яниках, серцевих м’язах, легенях, печінці, нирках, пішлунковій залозі, фабрицієвій сумці, м’язах.

Сан оцінка – при генералізованому процесі або патологічних змінах у м’язах і на шкірі, наявності анемії або жовтяниці тушки і внутрішні органи утилізують, за їх відсутності тушки проварюють або переробляють на консерви, а внутрішні органи утилізують.

Пух і пір’я знищують.

Пастерельоз – інфекційна хвороба птиці всіх видів. Збудник – мікроорганізми пастерела мультіціда. Хвороба перебігає гостро, підгостро з явищами септицемії і геморагічного діатезу, хронічно – як локалізовані ураження окремих органів та ділянок тканин.

Післязабійна діагностика – у хворих гострим і підгострим пастерельозом знаходять погане знекровлення тушок, синюшність м язів, чисельні крапкові або лінійні крововиливи на епікарді.

У птиці, хворої хронічним пастерельозом знаходять сіро-жовтого кольору з домішками фібринозних пластівців некротичні вогнища в підшкірній клітковині, суглобах кінцівок, крил, легенях.

Сан оцінка – тушки хворих і підозрілих у захворюванні проварюють, прожарюють або переробляють на консерви. Внутрішні органи утилізують.

4 Псевдотуберкульоз – хвороба різних видів тварин, що супроводжується інтоксикацією, утворення в різних органах казеозних вузликів та казеозно-некротичних уражень, подібних до туберкульозних. Хворіє і людина. Збудник – дрібні поліморфні аеробні бактерії, чутливі до сонячного випромінювання, висушування і дезінфікуючих речовин.

Пат зміни найчастіше локалізуються в легенях і лімфовузлах. Характеризуються розвитком гнійних запальних ділянок, що мають схильність до інкапсулювання і своєрідного ущільнення гною, який перетворюється на щільну крихку масу. У коней спостерігається виразковий лімфангоїт.

У легенях виявляють сірувато-зелені круглі вузлики. Найчастіше вражаються бронхіальні, середостінні, поверхневі шийні та лімфовузли колінної складки. Вони збільшені, містять казеозні ділянки, розміром з ліщину. Запальні осередки виявляють в печінці, селезінці, нирках, зрідка у м’язах стегна.

Сан оцінка – тушу і продукти забою за наявності виснаження і численного ураження лімфовузлів, у разі виявлення псевдотуберкульозного процесу в мускулатурі, направляють на утилізацію. За відсутності виснаження і наявності ураження тільки окремих внутрішніх органів або лімфовузлів, їх утилізують, а тушу направляють на виробництво варених ковбас. Шкури дезінфікують.

Пастерельоз – геморагічна септицимія, хвороба свійських, диких тварин і птахів. Збудники – короткі нерухомі грамнегативні палички (пастерела мультосіда і гемолітіка), кип’ятіння вбиває миттєво, витримує заморожування, зберігають вірулентність у крові 6-10 днів.

Післязабійна діагностика – у підшкірній клітковині в ділянці голови, міжщелепного простору, шиї, підгрудка, виявляють драглисті серозно-фібринозні інфільтрати. На серозних і слизових оболонках, у паренхіматозних органах чисельні крововиливи. Печінка й нирки перероджені. Регіональні лімфовузли збільшені, темно-червоного кольору. За умов гострого перебігу спостерігають крупозну або крупозно-некротичну пневмонію у червоній, сірій та жовтій стадії гепатизації.

Диференційний діагноз –гостру форму пастерельозу диференціюють від сибірки і запалення легень при перипневмонії відсутні чисельні крововиливи, дегенеративні зміни в органах.

Сан оцінка – туші і продукти забою від хворих і підозрілих в захворюванні випускати в сирому виді забороняється. За наявності дистрофічних змін у м’язах, тушу і внутрішні органи утилізують. Якщо патологічні зміни у туші й органах відсутні, рішення про використання продуктів забою приймають після мікробіологічного дослідження. При виявленні сальмонел, внутрішні органи утилізують, а туші випускають після проварювання або направляють на виготовлення консервів. Якщо сальмонел нема, тушу, сало, внутрішні органи переробляють на варені або варено-копчені ковбаси.

Патологічно змінені органи утилізують.

Ветсанзаходи – приміщення дезінфікують 2% їдким натром (70-80), освітленим розчином хлорного вапна, активністю не менше 1%, 0,5%р-ном формальдегіду, експозиція 1-3год.

Бешиха свиней – інфекційна хвороба свиней 3-12міс віку. За гострого перебігу характеризується септицимією, запальною еритемою шкіри, за хронічного – ендокардитом, поліартритами та некротичним ураженням шкіри.

Збудник епізіпелотріксіндігіоза- нерухома тонка пряма або злегка зігнута паличка, що не утворює спор і капсул. Збудник чутливий до нагрівання, теплова обробка варених ковбас повністю інгібує його. Соління і копчення м’яса слабко впливають на збудника. Низькі температури навіть за умов тривалої дії не знешкоджують м’ясо.

Післязабійні зміни – на шкірі виявляють червоні або сині плями різної величини і форми, при хронічному перебігу – некроз шкіри. На серозних оболонках – дрібні крововиливи. Лімфовузли майже всі збільшені, соковиті, наповнені кров ю, зафарбовані в червоно-фіолетовий колір, інколи з крововиливами. У легенях- катарально-гнійний бронхіт, венозний застій і набряк. Слизова оболонка тонкого відділу кишечника гіперемована, інколи з крововиливами, селезінка збільшена, кровонаповнена. Печінка збільшена, тканина перероджена, інколи бувають некротичні ділянки. Нирки трохи збільшені, на поверхні усіяні крапковими крововиливами, межа між корковим і мозковим шаром стерта.

Для хронічної форми характерною ознакою є бородавчатий ендокардит- на клапанах серця виявляють пухкі розростання, схожі на грона цвітної капусти, що являють відкладання фібрину.

Сан оцінка – туші і продукти забою хворих і підозрілих в захворюванні випускати в сирому вигляді забороняється. За наявності дистрофічних змін у м язах, тушу з внутрішніми органами направляють на утилізацію. Якщо патологічних змін у туші і органах немає, рішення про використання продуктів забою приймають після мікробіологічного дослідження.

Патологічно змінені внутрішні органи, кишки, кров утилізують. Шкури дезінфікують.

Вет. Сан заходи – для дезінфекції приміщення і місць забою використовують освітлений розчин хлорного вапна (3% активного хлору), 2%р-н їдкого натрію, (70-80), 0,4% формальдегід, 4% кальциновану соду(70-80) експозиція 1-3год.

Актиномікоз – хронічна неконтагіозна грибкова хвороба великої рогатої худоби, рідше дрх, свиней, коней, людей, що характеризується утворенням специфічних гранульом переважно в ділянці голови. Збудник – променевий гриб актиноміцес бовіс, стійкий до висушування, сонячне світло нешкідливе, нагрівання спор до 75-80вбиває протягом 5хв.

Післязабійна діагностика – у врх актиномікоз виявляють в ділянці голови, рідше в легенях і печінці, у дійних корів на задніх частках вимені. У свиней уражаються вим’я, мигдалики, щелепні кістки, язик, легені. Для актиномікозу лімфовузлів характерне ураження заглоткових, підщелепних те передніх глибоких шийних. Вони збільшені, горбисті, щільні, на розрізі видно куполоподібну розрослу тканину сіро-білого кольору, на поверхні якої чітко виступають жовтуваті фокуси, з яких виділяється гній.

Сан оцінка – за умови актиномікозних уражень в ділянці голови або шиї, лімфовузли видаляють, а голову направляють на проварювання. У разі ураження кісток і мускулатури голови її утилізують.

Якщо ураження внутрішніх органів і язика обмежене, їі випускають після видалення таких ділянок, а за значних уражень – утилізують.

Тушу і неуражені органи випускають без обмежень. У разі генералізованого процесу з ураженням кісток, лімфовузлів, внутрішніх органів і мускулатури тушу з органами утилізують.

Вет сан заходи – приміщення, де перебували тварини і місце їх забою дезінфікують 2-3% розчином лугу або свіжогашеним вапном.

Міксоматоз кролів – гостра висококонтагіозна хвороба, що характеризується серозно-гнійним кон’юнктивітом і ринітом, утворенням пухлинних вузлів на шкірі, набряково-драглистою інфільтрацією підшкірної клітковини в ділянці голови, лап, хребта, зовнішніх статевих органів і ануса. Супроводжується надзвичайно високою летальністю. Збудник – РНК-геномний вірус.

Із патологоанатомічних змін характерним являється наявність в ділянці голови, шиї, ануса та зовнішніх статевих органів драглистого набряку підшкірної клітковини. Лімфовузли та селезінка збільшені, гіперемовані. Легені набряклі, іноді спостерігаються осередки пневмонії, гостре запалення слизової оболонки дихальних шляхів.

Сан оцінка – тушку і внутрішні органи і шкуру знищують.

Вірусна геморагічна хвороба кролів – гостре контагіозне захворювання, що характеризується надзвичайно швидким перебігом, тяжким геморагічним синдромом, дистрофічними змінами у всіх органах та високою летальністю. Збудник – РНК-геномний вірус.

Пат зміни – чітко виражена картина геморагічного діатезу. На серозних покривах і слизових оболонках дихальних шляхів і травного тракту виявляють множинні крововиливи різного розміру і форми, кровонаповнення судин. Печінка збільшена, жовтобрунатного кольору, щільної консистенції, ламка, при розрізі витікає кров темно-червоного кольору, що не згортається, нирки збільшені, селезінка з притупленими краями. Легені щільні, кровонаповнені.

Сан оцінка – тушку, внутрішні органи і шкуру знищують.