- •Ветеринарно – санітарна експертиза з основами технології переробки продуктів тваринництва
- •Лекція № 1 Тема: Вступ. План
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція № 2 Тема: Забійні тварини. Категорії їх вгодованості.
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 3 Тема: Транспортування забійних тварин, продуктів і сировини тваринного походження.
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 4
- •Тема 3. Підприємства з переробки забійних тварин.
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 5
- •Тема 4. Підготовка худоби і птиці до забою.
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 6
- •Тема 5. Основи технології і гігієна переробки забійних тварин.
- •Забій і розбирання птиці
- •Жива маса птиці, яка допускається до забою
- •Вгодованість птиці, що підлягає здаванню
- •Вихід крові птиці залежно від способу знекровлення
- •3.8. Вихід продукції (%) при забої птиці
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 7
- •Тема 6. Організація і методика після забійної ветеринарно-санітарної експертизи туш (тушок), органів тварин та птиці. План
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 8
- •Тема 7. М’ясо та методи визначення його доброякісності. План
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 9
- •Тема 8. Ветеринарно – санітарна експертиза продуктів забою тварин у разі виявлення інфекційних хворобах. План
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 10
- •Тема 9. Ветеринарно – санітарна експертиза продуктів забою тварин при інвазійних хворобах. План
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 11
- •Тема 10. Ветеринарно – санітарна експертиза продуктів забою тварин при хворобах незаразної етіології. План
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 12
- •Тема 11. Харчові отруєння план
- •3 Токсикоінфекції сальмонельозної етіології
- •4Токсикоінфекції, викликані бактеріями роду Proteus
- •4 Токсикоінфекції, що викликані ентеропатогенною кишковою паличкою
- •2 Токсикози, що викликають стрептококи
- •3. Токсикози, що викликані анаеробними мікроорганізмами – клостридіями
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 13
- •Тема 12. Переробка і знезаражування м’яса вимушенозабитих і хворих тварин. План
- •1 Ветеринарно-санітарна експертиза та оцінка продуктів забою при отруєннях і обробці тварин ветеринарними препаратами
- •1. Вимушений забій тварини
- •2. Органолептичні та біохімічні показники туш та органів вимушено забитих тварин
- •3. Ветеринарно-санітарна оцінка
- •4. Порядок знешкодження м'яса
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 14
- •Тема 13. Ветеринарно –санітарний контроль при консервуванні м’яса. План
- •1. Сучасні методи консервування
- •2. Біологічні принципи консервування
- •3. Консервування м'яса низькими температурами
- •4. Джерела отримання низьких температур
- •5. Охолодження м'яса
- •6. Зберігання охолодженого м'яса
- •7. Заморожування м'яса
- •3 . Розморожування м'яса – дефростація
- •4. Вади охолодженого та замороженого м'яса
- •2 . Ветеринарно-санітарний контроль на холодильниках
- •Тема: ветеринарно-санітарний і виробничий контроль при консервуванні м яса. План
- •1. Консервування м'яса та м'ясопродуктів кухонною сіллю
- •2 . Сухий спосіб соління
- •4. Умови зберігання солонини, її вади і ветеринарно-санітарна експертиза
- •1 Консервування мяса і мясопродуктів високою температурою
- •2 Основи технології і гігієна виробництва баночних консервів
- •1. Консервування м'яса і м'ясопродуктів копченням. Види копчення, технологія виробництва шинки, її ветеринарно-санітарна експертиза
- •13.23. Інші методи консервування
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 15
- •Тема 14. Виробництво і ветеринарно - санітарна експертиза ковбасних виробів. План
- •1. Характеристика сучасного ковбасного виробництва
- •2. Сировина та її підготовка до виготовлення ковбасних виробів
- •3. Основи технології виробництва варених, напівкопчених, твердокопчених та інших видів ковбас
- •4. Пакування та зберігання ковбас
- •5. Органолептичний та технохімічний контроль ковбасних виробів
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 16
- •Тема 15. Переробка і ветеринарно-санітарна експертиза субпродуктів харчового жиру, крові, кишок, ендокринної та технічної сировини. План
- •1. Класифікація і харчова цінність субпродуктів
- •3 Харчові жири
- •4 Кишкова сировина
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 17
- •Тема 16. Гігієна одержання, технологія виробництва і ветеринарно- санітарна експертизи молока і молочних продуктів. План
- •1.Роль молока в харчуванні людини
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 18
- •Тема 17. Товарознавча оцінка і ветеринарно- санітарна експертиза харчових яєць.
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 19
- •Тема 18. Ветеринарно-санітарна експертиза харчових продуктів на ринках.
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 20
- •Тема 19. Сучасні вимоги до якості та безпеки продовольчої сировини і продуктів харчування.
- •? Запитання для самоконтролю
? Запитання для самоконтролю
1.В якому нормативному документі Департаменту ветеринарної медицини визначені основні положення ветеринарно-санітарної експертизи продуктів забою тварин при хворобах незаразної етіології?
2.Як поступають з тушею при виявленні в паренхіматозних органах численних абсцесів?
3.Які патологічні процеси можна виявити в легенях в процесі після забійного огляду?
4.Як поступають з серцем у разі виявлення перикардиту або епікардиту чи міокардиту?
5.Перелікуйте патологічні процеси, що найбільш часто зустрічаються в печінці при її після забійному обстеженні, та яка при цих патологічних змінах повинна бути ветеринарно-санітарна оцінка?
6.Як здійснюється ветеринарно-санітарна експертиза вим'я?
7.Які зміни характерні для маститу та яка повинна бути ветеринарно-санітарна оцінка при виявленні цього захворювання?
8.Які характерні патологічні зміни в туші та органах виявляють при білом'язевій хворобі? Яка ветсринарно-санітарна оцінка при цьому захворюванні?
9.При яких захворюваннях відбувається зміна кольору м'яса та яка при цьому повинна бути встеринарно-сані гарна оцінка?
10.Які причини зміни запаху та смаку м'яса забійних тварин?
11.Які ветеринарно-санітарні вимоги щодо допуску тварин до забою при різних ступенях радіоактивного ураження?
12.Як поступають з м'ясом та іншими продуктами забою тварин, що зазнали тільки зовнішнього гамма-опромінення?
13.Як поступають з м'ясом та іншими продуктами забою тварин, що зазнали зовнішнього та внутрішнього гамма-опромінення?
14.Які допустимі рівні вмісту радіонуклідів Сs137 та 8г90 у м'ясі та м'ясних продуктах?
Лекція № 12
Тема 11. Харчові отруєння план
1.Сучасні поняття про харчові захворювання людей, їх класифікація.
2.Роль м’яса та інших продуктів тваринного походження у виникненні харчових захворювань.
3.Токсикоінфекція сальмонельозної етіології. Характеристика бактерій роду сальмонела.
4.Санітарна оцінка м’яса і готових харчових продуктів під час обсіменіння їх бактеріями роду сальмонела.
5.Токсикоінфекції, викликані бактеріями роду Proteus та ентеро- патогенною кишковою паличкою, ветеринарно-санітарна оцінка при обсіменінні цими мікробами.
6.Токсикози, що викликані стафілококами, стрептококами, анаеробними мікроорганізмами.
7.Характеристика збудників.
8.Епідеміологічна роль окремих харчових продуктів у розвитку токсикозів.
9.Санітарна оцінка продуктів при виявленні в них стафілококів, стрептококів та збудника ботулізму.
10.Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою при отруєннях і обробці тварин ветеринарними препаратами профілактика харчових отруєнь.
Література:
1.Касянчук В. В. Ветеринарно-санітарна експертиза з основами технології переробки продуктів тваринництва. – Вінниця: Нова книга. 2007 с. 282 – 289.
1 Харчові отруєння - це гострі шлунково-кишкові захворювання, які виникають в людей в результаті вживання в їжу продуктів, контамінованих мікроорганізмами чи таких, що містять мікробні токсини або в них є наявність надлишкової кількості небезпечних хімічних залишків.
Сама назва "харчові отруєння" - вказує, що основну роль в їх виникненні відіграють харчові продукти.
Всі харчові захворювання поділяються на дві групи:
Перша - небактеріальної природи, друга - харчові захворювання бактеріального походження (токсикоінфекції, токсикози).
До першої групи відносяться:
а) отруєння харчовими продуктами, що містять органічні та неорганічні отруйні сполуки, отрутохімікати, солі важких металів тощо, які різними шляхами потрапляють в продукти харчування;
б) отруєння біологічно отруйними морепродуктами (отруйна риба (риба-маринка), ікра, печінка деяких видів риб;
в) отруєння отруйною рослинною їжею (ягоди, гриби, ядра кісточкових, деякі горіхи, проросша картопля).
Виділяють ще окрему групу харчових захворювань не бактеріальної природи з невизначеною етіологією - харчова алергія у людей (ягоди, фрукти, мед, яйця, молоко тощо).
До другої групи відносяться два типи мікробних харчових захворювань: харчові токсикоінфекції та токсикози (інтоксикації).
Харчові токсикоінфекції викликаються мікроорганізмами (сальмонела, кишкова паличка, протей) і токсичними речовинами, що утворюються в процесі їх життєдіяльності.
До токсикозів відносять захворювання, які викликають ботуліністичні токсини, ентеротоксини стафілококів та ін.
При інтоксикації (токсикозах) захворювання викликає тільки токсин мікроорганізмів. При тепловій обробці мікроорганізми гинуть, а в продукті залишаються токсини, які можуть стати причиною захворювання, такий продукт вважається небезпечним.
Харчові токсикоінфекції та інтоксикації (токсікози) зустрічаються в 90 % випадків отруєнь людей. Кількість смертельних випадків в середньому становить 0,3-0,6 %.
2 Серед харчових продуктів, котрі можуть викликати отруєння бактеріального походження особливо важливе місце відводиться таким продуктам як молоко і молокопродукти, а також м'ясо і м'ясопродукти.
Харчові отруєння бактеріального походження характеризуються сезонністю виникнення. В основному їх виявляють в теплу пору року, що пов'язано з швидким розмноженням мікроорганізмів в продуктах, які швидко псуються при порушенні умов зберігання, транспортування і термінів реалізації. Випадки захворювання ботулізмом відмічають в будь-яку пору року, що пов'язано з споживанням консервованих продуктів, які заготовлюються про запас, особливо в домашніх умовах.
Збудники харчових токсикоінфекцій характеризуються помірною або слабою патогенністю (група умовно-патогенні мікроорганізми).
Харчові токсикоінфекції виникають після споживання харчових продуктів, які містять велику кількість живих мікроорганізмів.
Харчові токсикоінфекції слід відрізняти від кишкових інфекцій (дизентерія, черевний тиф, холера), де джерелом інфекції є людина.
Відмінність кишкових інфекцій від харчових токсикоінфекцій:
- для виникнення кишкових інфекцій не потрібна наявність в продукті великої кількості живих мікробних тіл, так як дизентерійна паличка, холерний вібріон мають високий ступінь патогенності для людини.
- харчові токсикоінфекції виникають тільки в тих випадках, коли в продуктах в наявності є живі умовно-патогенні мікроорганізми (сальмонели, палички) у великій кількості.
- кишкові інфекції, як і інші інфекційні хвороби на відміну від харчових отруєнь, заразні.
- Таким чином, для харчових токсикоінфекцій незалежно від виду збудника, характерним є те, що хвороба виникає тільки при споживанні в їжу продуктів, які містять велику кількість живих мікроорганізмів. Захворювання відмічається в значної кількості людей, що споживали в їжу занасінений мікроорганізмами продукт. Інкубаційний період, в середньому кілька годин. Хвороба виникає раптово: з'являється блювота, понос, болі в животі;
Хворі не являють небезпеки для оточуючих, так як збудник, що виділяється з блювотними масами і фекаліями являється мало патогенним.