- •Ветеринарно – санітарна експертиза з основами технології переробки продуктів тваринництва
- •Лекція № 1 Тема: Вступ. План
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція № 2 Тема: Забійні тварини. Категорії їх вгодованості.
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 3 Тема: Транспортування забійних тварин, продуктів і сировини тваринного походження.
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 4
- •Тема 3. Підприємства з переробки забійних тварин.
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 5
- •Тема 4. Підготовка худоби і птиці до забою.
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 6
- •Тема 5. Основи технології і гігієна переробки забійних тварин.
- •Забій і розбирання птиці
- •Жива маса птиці, яка допускається до забою
- •Вгодованість птиці, що підлягає здаванню
- •Вихід крові птиці залежно від способу знекровлення
- •3.8. Вихід продукції (%) при забої птиці
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 7
- •Тема 6. Організація і методика після забійної ветеринарно-санітарної експертизи туш (тушок), органів тварин та птиці. План
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 8
- •Тема 7. М’ясо та методи визначення його доброякісності. План
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 9
- •Тема 8. Ветеринарно – санітарна експертиза продуктів забою тварин у разі виявлення інфекційних хворобах. План
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 10
- •Тема 9. Ветеринарно – санітарна експертиза продуктів забою тварин при інвазійних хворобах. План
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 11
- •Тема 10. Ветеринарно – санітарна експертиза продуктів забою тварин при хворобах незаразної етіології. План
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 12
- •Тема 11. Харчові отруєння план
- •3 Токсикоінфекції сальмонельозної етіології
- •4Токсикоінфекції, викликані бактеріями роду Proteus
- •4 Токсикоінфекції, що викликані ентеропатогенною кишковою паличкою
- •2 Токсикози, що викликають стрептококи
- •3. Токсикози, що викликані анаеробними мікроорганізмами – клостридіями
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 13
- •Тема 12. Переробка і знезаражування м’яса вимушенозабитих і хворих тварин. План
- •1 Ветеринарно-санітарна експертиза та оцінка продуктів забою при отруєннях і обробці тварин ветеринарними препаратами
- •1. Вимушений забій тварини
- •2. Органолептичні та біохімічні показники туш та органів вимушено забитих тварин
- •3. Ветеринарно-санітарна оцінка
- •4. Порядок знешкодження м'яса
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 14
- •Тема 13. Ветеринарно –санітарний контроль при консервуванні м’яса. План
- •1. Сучасні методи консервування
- •2. Біологічні принципи консервування
- •3. Консервування м'яса низькими температурами
- •4. Джерела отримання низьких температур
- •5. Охолодження м'яса
- •6. Зберігання охолодженого м'яса
- •7. Заморожування м'яса
- •3 . Розморожування м'яса – дефростація
- •4. Вади охолодженого та замороженого м'яса
- •2 . Ветеринарно-санітарний контроль на холодильниках
- •Тема: ветеринарно-санітарний і виробничий контроль при консервуванні м яса. План
- •1. Консервування м'яса та м'ясопродуктів кухонною сіллю
- •2 . Сухий спосіб соління
- •4. Умови зберігання солонини, її вади і ветеринарно-санітарна експертиза
- •1 Консервування мяса і мясопродуктів високою температурою
- •2 Основи технології і гігієна виробництва баночних консервів
- •1. Консервування м'яса і м'ясопродуктів копченням. Види копчення, технологія виробництва шинки, її ветеринарно-санітарна експертиза
- •13.23. Інші методи консервування
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 15
- •Тема 14. Виробництво і ветеринарно - санітарна експертиза ковбасних виробів. План
- •1. Характеристика сучасного ковбасного виробництва
- •2. Сировина та її підготовка до виготовлення ковбасних виробів
- •3. Основи технології виробництва варених, напівкопчених, твердокопчених та інших видів ковбас
- •4. Пакування та зберігання ковбас
- •5. Органолептичний та технохімічний контроль ковбасних виробів
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 16
- •Тема 15. Переробка і ветеринарно-санітарна експертиза субпродуктів харчового жиру, крові, кишок, ендокринної та технічної сировини. План
- •1. Класифікація і харчова цінність субпродуктів
- •3 Харчові жири
- •4 Кишкова сировина
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 17
- •Тема 16. Гігієна одержання, технологія виробництва і ветеринарно- санітарна експертизи молока і молочних продуктів. План
- •1.Роль молока в харчуванні людини
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 18
- •Тема 17. Товарознавча оцінка і ветеринарно- санітарна експертиза харчових яєць.
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 19
- •Тема 18. Ветеринарно-санітарна експертиза харчових продуктів на ринках.
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 20
- •Тема 19. Сучасні вимоги до якості та безпеки продовольчої сировини і продуктів харчування.
- •? Запитання для самоконтролю
4 Токсикоінфекції, що викликані ентеропатогенною кишковою паличкою
Кишкові палички - Е. соli є умовно-патогенні та ентеропатогенні.
У виникненні токсикоінфекцій можуть відігравати роль не тільки ентеропатогенні типи, але і інші види кишкової палички. Деякі штами ентеропатогенних кишкових паличок можуть утворювати токсини, що мають високу термостійкість. При потраплянні цих мікроорганізмів з їжею в організм людини може виникнути харчове отруєння. Інкубаційний період при цьому триває від декількох годин до доби. Клінічна картина розвивається стрімко і характеризується ознаками гастроентериту: блювота, болі в животі, діарея. Заходи профілактики - суворе дотримання умов, які попереджують забруднення продуктів у процесі отримання, сировини виробництва продуктів і зберігання.
Узагальнені дані про отруєння, що викликане кишковою паличкою наведені в таблиці 11.3.
Таблиця 11.3
Основні характерні ознаки токсикоінфекції, що викликають Е. соli
Симптоми і перебіг захворювання |
Інкубаційний період триває від декількох годин до трьох діб. Клінічні ознаки мають симптоми колі-ентеритів, дизентерії, може бути підвищена температура, блювота. Одужання настає за 2-5 діб |
Основний фактор, що викликає захворювання |
Е. соli, що адгезує (прикріплюється) мікроворсинки кишечника і утворює токсини: термостабільний та термолабільний |
Джерело |
Фекальна контамінація сировини та продуктів |
Характеристика Е. соli та токсинів |
Росте Е. соli при оптимальній температурі 37 °С кип'ятіння знешкоджує її за декілька секунд. Температура 60-65 °С знищує Е. соli за 15-30 хвилин. Термостабільний ендотоксин руйнується при 90-100 °С за 0,5-2 хвилини. Термолабільний токсин руйнується при 63-75 °С за 1-2 секунди, а при 60 °С за 15 хвилин |
Кількість мікробних клітин в продукті, що може спричинити захворювання |
107— 108 мікробних клітин в грамі продукту |
Ветеринарно-санітарна оцінка. При виявленні в м'ясі умовно-патогенних кишкових паличок воно направляється на виготовлення варених ковбасних виробів, а при виявленні патогенних штамів кишкової палички, поступають аналогічно як при виділенні інших патогенних мікроорганізмів.
1 Стафілококові інтоксикації (токсикози) виникають при накопиченні в продуктах мікроорганізмів, які виробляють таку кількість ентеротоксину, яка спроможна викликати харчове отруєння. На відміну від сольмонельозної харчової токсикоінфекції причиною стафілококових отруєнь є тільки токсини.
Значна кількість стафілококових отруєнь виникає при споживанні у їжу інфікованих і молочних продуктів, м'ясопродуктів та інших продуктів.
Ентеротоксин стафілококу на відміну від токсинів інших мікроорганізмів доволі теплостійкий. Кип'ятіння молока навіть протягом години не руйнує ентеротоксин. Тому дуже важливо не тільки не допустити потрапляння стафілококів в їжу, але і попередити їх інтенсивне розмноження, при якому відбувається токсиноутворення.
Питома вага стафілококових токсикозів серед бактеріальних харчових отруєнь складає в середньому 29,2 %. Харчові отруєння викликають не всі стафілококи, а тільки патогенні, причому тільки ті з них, які мають ентеротоксигенні властивості.
Стафілококи не утворюють спор, відрізняються великою стійкістю до температурних факторів і несприятливого впливу зовнішнього середовища.
Стафілококові харчові токсикози зазвичай закінчуються одужанням через 1-2 дні, але мають досить важкий перебіг.
Інкубаційний період триває від 30 хв. до 6 год. (частіше 2-4 год). Захворювання розпочинається раптово: з'являється нудота, болісна блювота, часто з судомами. Нерідко відмічають сильні ріжучі болі в ділянці шлунка, частий пронос.
З перших годин захворювання дуже виражені симптоми інтоксикації: головний біль, слабкість, загальмованість і навіть втрата свідомості. Температура зазвичай значно не підвищується, хоча інколи захворювання супроводжується сильним ознобом.
При стафілококових токсикозах спостерігають також симптоми ураження нервової і серцево-судинної системи, зокрема падіння кров'яного тиску і недостатність кровопостачання, яка виражається блідістю шкіряних покривів, похолоданням кінцівок. Діарея, багатократна блювота призводять до зневоднення організму і зміни сольового балансу, в результаті чого можуть з'явитися судоми та інші симптоми порушення життєдіяльності. Патогенні стафілококи можуть викликати у людей пневмонії, абсцеси, нефрити та ін. Епідеміологічно дуже небезпечні панариції (гнойовики на пальцях рук).
Основним джерелом стафілококів в харчових продуктах слугують хворі люди з різними, частіше з поверховими проявами інфекції і бактеріоносії.
Дослідження показали, що біля 50 % людей є носіями цих мікроорганізмів, які живуть, головним чином, на шкіряних покривах і слизових оболонках. Стафілокок можна знайти у верхніх дихальних шляхах як здорових людей, так і хворих ангіною, фарингітом, бронхітом.
Найбільш небезпечні носії стафілококів - працівники, які займаються виготовленням їжі та які беруть участь у виробництві харчових продуктів. Потрапляючи у продукт, патогенний стафілокок швидко розмножується і вже через декілька годин утворює токсин. Тому людей із стафілококовими захворюваннями не можна допускати до роботи, яка пов'язана із виробництвом продуктів і приготуванням їжі.
Другим джерелом стафілокока слугують тварини. Збудники нерідко потрапляють в молоко і молочні продукти з вим'я і шкіри тварин. Стафілококові мастити, а також деякі гноячкові хвороби великої рогатої худоби мають широке розповсюдження.
Молоко майже завжди містить певний відсоток стафілококів, тому існує постійна небезпека виникнення стафілококових токсикозів. В молоці, навіть яке отримане в нормальних умовах, міститься 10-15 тис. цих мікробних клітин в 1 мл, тому молоко і молочні продукти вважають потенційними джерелами стафілококових отруєнь. Згідно існуючих ветеринарних правил молоко від хворих маститом тварин можна використовувати лише в самому господарстві для вигодовування молодняку. Молоко від таких тварин зливають в окрему посудину і негайно кип'ятять.
Патогенні стафілококи зустрічаються і у здорових тварин, які є потенційними джерелами інфекції. Для попередження розмноження стафілококів та інших мікроорганізмів, а відповідно накопичення ентеротоксину, молоко потрібно охолоджувати і швидко доставляти на молочні заводи. У випадку порушення цих умов енетротоксин при подальшій тепловій обробці молока зберігається. Пастеризація молока зазвичай знищує більшість патогенних стафілококів (але не токсин). Проте 0,19-0,38 % мікробних клітин в пастеризованому молоці все ж таки залишається.
Присутність стафілококів в молочних продуктах, навіть в малих кількостях, представляє потенційну небезпеку в гігієнічному і епідеміологічному відношенні, так як, не дивлячись на загибель цих мікроорганізмів, накопичений ентеротоксин при пастеризації молока не руйнується.
На розмноження стафілококів мають вплив такі фактори, як концентрація солі, цукру, кислотність їжі. Тільки при високій концентрації солі (вище 12 %) і цукру (більше 64 %) зупиняється токсиноутворен-ня цих мікробів. Оптимальна температура розмноження стафілококів 37 °С, але вони продукують токсин при більш низьких і високих температурах в діапазоні від 5 до 40 °С.
З метою профілактики розвитку стафілококових інтоксикацій необхідно проводити щоденний огляд працівників, які безпосередньо мають контакт з харчовими продуктами, для виявлення осіб з гнійничковими й іншими стафілококовими захворюваннями, не допускати доставки на молокозаводи молока, яке отримане від корів, хворих субклінічними формами маститу. У довідках про ветеринарно-санітарне благополуччя ферм, які щомісячно надають колгоспи і радгоспи підприємствам молочної промисловості, обов'язково повинно бути відмічено благополуччя господарств по маститу. Узагальнені дані про токсикози стафілококової етіології наведені в таблиці 11.4.
Таблиця 11.4
Основні характерні ознаки токсикозів, що викликає Staphilococcus aureus
Симптоми і перебіг захворювання |
Інкубаційний період триває від 1,5 до 8 годин, в деяких випадках до 2-х діб після вживання продукту, контамінованого S.aureus. Клінічні ознаки: різкі болі в шлунку, діарея, судоми, блювота. Деколи підвищується температура. Одужання настає за 1-3 діб. Смертність становить 0,5-3 % | |
Основний фактор, що спричиняє захворювання |
Продукування S. aureus термостабільного токсину в продуктах | |
Джерело |
Виділення з гнійних осередків людей (абсцеси шкіри, гнійні ангіни, фарингіти, ларингіти тощо), які забруднюють сировину чи продукти. Мастити, артрити та інші гнійні процеси у тварин | |
Характеристика S.aureus та токсину |
Токсична доза термостабільного токсину 1 мг. S.aureus продукують А, В, С, Д, Е токсини. Найбільш часто отруєння спричиняють токсини А і В, стафілококи ростуть як в аеробних, так і в анаеробних умовах, температура росту 6,7-45,6 °С. Утворення токсину відбувається при температурі 10-45 °С при рН 4,5-9,3 для аеробних умов і рН 5,3, і більше для анаеробних. Гинуть S.aureus при 80 °С за 3-5 хвилин. Токсини А і В інактивуються при 120 °С за 10 хвилин. Токсини не утворюються в кислих продуктах. | |
Кількість мікробних клітин, що викликає захворювання |
106 мікробних клітин в грамі продукту |
Ветеринарно-санітарна оцінка. При виявленні в 25 г м'яса патогенних мікроорганізмів воно підлягає утилізації.