- •Ветеринарно – санітарна експертиза з основами технології переробки продуктів тваринництва
- •Лекція № 1 Тема: Вступ. План
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція № 2 Тема: Забійні тварини. Категорії їх вгодованості.
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 3 Тема: Транспортування забійних тварин, продуктів і сировини тваринного походження.
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 4
- •Тема 3. Підприємства з переробки забійних тварин.
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 5
- •Тема 4. Підготовка худоби і птиці до забою.
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 6
- •Тема 5. Основи технології і гігієна переробки забійних тварин.
- •Забій і розбирання птиці
- •Жива маса птиці, яка допускається до забою
- •Вгодованість птиці, що підлягає здаванню
- •Вихід крові птиці залежно від способу знекровлення
- •3.8. Вихід продукції (%) при забої птиці
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 7
- •Тема 6. Організація і методика після забійної ветеринарно-санітарної експертизи туш (тушок), органів тварин та птиці. План
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 8
- •Тема 7. М’ясо та методи визначення його доброякісності. План
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 9
- •Тема 8. Ветеринарно – санітарна експертиза продуктів забою тварин у разі виявлення інфекційних хворобах. План
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 10
- •Тема 9. Ветеринарно – санітарна експертиза продуктів забою тварин при інвазійних хворобах. План
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 11
- •Тема 10. Ветеринарно – санітарна експертиза продуктів забою тварин при хворобах незаразної етіології. План
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 12
- •Тема 11. Харчові отруєння план
- •3 Токсикоінфекції сальмонельозної етіології
- •4Токсикоінфекції, викликані бактеріями роду Proteus
- •4 Токсикоінфекції, що викликані ентеропатогенною кишковою паличкою
- •2 Токсикози, що викликають стрептококи
- •3. Токсикози, що викликані анаеробними мікроорганізмами – клостридіями
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 13
- •Тема 12. Переробка і знезаражування м’яса вимушенозабитих і хворих тварин. План
- •1 Ветеринарно-санітарна експертиза та оцінка продуктів забою при отруєннях і обробці тварин ветеринарними препаратами
- •1. Вимушений забій тварини
- •2. Органолептичні та біохімічні показники туш та органів вимушено забитих тварин
- •3. Ветеринарно-санітарна оцінка
- •4. Порядок знешкодження м'яса
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 14
- •Тема 13. Ветеринарно –санітарний контроль при консервуванні м’яса. План
- •1. Сучасні методи консервування
- •2. Біологічні принципи консервування
- •3. Консервування м'яса низькими температурами
- •4. Джерела отримання низьких температур
- •5. Охолодження м'яса
- •6. Зберігання охолодженого м'яса
- •7. Заморожування м'яса
- •3 . Розморожування м'яса – дефростація
- •4. Вади охолодженого та замороженого м'яса
- •2 . Ветеринарно-санітарний контроль на холодильниках
- •Тема: ветеринарно-санітарний і виробничий контроль при консервуванні м яса. План
- •1. Консервування м'яса та м'ясопродуктів кухонною сіллю
- •2 . Сухий спосіб соління
- •4. Умови зберігання солонини, її вади і ветеринарно-санітарна експертиза
- •1 Консервування мяса і мясопродуктів високою температурою
- •2 Основи технології і гігієна виробництва баночних консервів
- •1. Консервування м'яса і м'ясопродуктів копченням. Види копчення, технологія виробництва шинки, її ветеринарно-санітарна експертиза
- •13.23. Інші методи консервування
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 15
- •Тема 14. Виробництво і ветеринарно - санітарна експертиза ковбасних виробів. План
- •1. Характеристика сучасного ковбасного виробництва
- •2. Сировина та її підготовка до виготовлення ковбасних виробів
- •3. Основи технології виробництва варених, напівкопчених, твердокопчених та інших видів ковбас
- •4. Пакування та зберігання ковбас
- •5. Органолептичний та технохімічний контроль ковбасних виробів
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 16
- •Тема 15. Переробка і ветеринарно-санітарна експертиза субпродуктів харчового жиру, крові, кишок, ендокринної та технічної сировини. План
- •1. Класифікація і харчова цінність субпродуктів
- •3 Харчові жири
- •4 Кишкова сировина
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 17
- •Тема 16. Гігієна одержання, технологія виробництва і ветеринарно- санітарна експертизи молока і молочних продуктів. План
- •1.Роль молока в харчуванні людини
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 18
- •Тема 17. Товарознавча оцінка і ветеринарно- санітарна експертиза харчових яєць.
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 19
- •Тема 18. Ветеринарно-санітарна експертиза харчових продуктів на ринках.
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 20
- •Тема 19. Сучасні вимоги до якості та безпеки продовольчої сировини і продуктів харчування.
- •? Запитання для самоконтролю
3 Харчові жири
Харчові жири одержують з свинячого, яловичого, баранячого, кінського жиру-сирцю (шпик, сальник, білянирковий, серцевий, середостінний жир, жирова обрізь, жир з шлунків, кишок й ін.) та кісток шляхом витоплення в апаратах періодичної і безперервної дії сухим і мокрим способом. Витоплення жиру здійснюють в апаратах періодичної дії (вакуумні котли, автоклави) та в установках безперервної дії (Де-Ла-валь, РЗ-ФВТ-1. Шарплес тощо). Витоплений жир очищують від води та взвісі домішок сепаруванням чи відстоюванням.
При встановленні в жирі підвищеного кислотного числа проводять його нейтралізацію розчином каустичної соди або кальцинованої соди. Нейтралізацію проводять при поступовому добавленні одного із вищезазначених розчинів до жиру з температурою 70-80 °С. Після очищування відстоюванням протягом 5-6 годин жир промивають гарячим розчином хлориду натрію, а потім гарячою водою до зникнення лужної реакції із індикатором фенолфталеїном. Після чого жир піддають заключному очищенню.
Для попередження окислення та подовження терміну зберігання жирів застосовують антиокислювачі (бутилокситолуол та інші).
Після очищення та добавлення антиокислювача жир швидко охолоджують. Свиний топлений жир, пакують в бочки, ящики та охолоджують до 24-35 °С, а при використанні невеликої упаковки - до 18-23 °С. Яловичий жир охолоджують до 18-23 °С.
Тваринні топлені жири виробляють наступних видів: яловичий, баранячий, свинячий, кінський, кістковий, збірний. Залежно від якості яловичий, баранячий, свинячий, кінський, кістковий жири поділяють на вищий, 1-й сорти; збірний жир на сорти не ділять.
Термін зберігання жиру залежить від його виду, типу упаковки, температури зберігання.
Так, наприклад, яловичий, баранячий, свиний жири в бочках, ящиках зберігають при температурі мінус 5-8 °С до 6 міс, при температурі не вище мінус 12 °С - до 12 місяців. Харчові топлені жири, оброблені антиокислювачами у транспортній тарі (бочки, ящики) при температурі 25 °С зберігають 12 місяців, при температурі 0-6 °С - до 18 місяців.
Якість харчових жирів визначають органолептично та хімічним аналізом. При відборі проби жиру для дослідження з транспортної тари глибина відбору повинна бути не менше 50 см від поверхні. Із дрібної тари (до 500 г) для досліджень відбирають не менше однієї одиниці від кожних 100 одиниць. Всього для досліджень відбирають середню пробу не менше 600 г. Органолептично визначають колір, запах, смак, консистенцію, прозорість жиру.
Якість тваринних жирів за органолептичними показниками повинна відповідати вимогам ГОСТ 25292-82.
Органолептичні показники харчових топлених жирів тварин
|
Характеристика показників | |||||||
Вид і сорт жиру |
Колір при температурі 15-20 °С |
Запах і смак |
Прозорість в розплавленому стані |
Консистенція при 15-20 °С | ||||
|
| |||||||
Яловичий: |
Від блідо- жовтого. Допускається зеленуватий відтінок |
Без стороннього. Допускається приємний піджарений |
Прозорий |
Щільна або тверда | ||||
вищий | ||||||||
1-й | ||||||||
Баранячий: |
Від білого до блідо-жовтого. Допускається зеленуватий відтінок |
Без стороннього. Допускається приємний піджарений |
Прозорий |
Щільна або тверда, для курдючного мазеподібна | ||||
вищий | ||||||||
1-й | ||||||||
Свинячий: | ||||||||
вищий |
Білий, допускається блідо-голубий відтінок |
Без стороннього |
Прозорий |
Мазеподібна | ||||
1-й |
Білий, допускається жовтуватий або сіруватий відтінок |
Допускається приємний піджарений
|
|
Мазеподібна або зерниста щільна | ||||
| ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
Кінський: |
Жовто- оранжевий, допускається зеленуватий відтінок |
Без стороннього |
Прозорий |
Мазеподібна або щільна | ||||
вищий | ||||||||
1-й |
Жовто- оранжевий, допускається сіруватий або зеленуватий |
Допускається приємний піджарений |
Прозорий |
Мазеподібна або щільна | ||||
| ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
Кістковий: вищий |
Від білого до жовтого |
Без стороннього |
Прозорий |
Рідка, мазеподібна або щільна | ||||
1-й |
Від білого до жовтого, допускається сіруватий і зеленуватий відтінок |
Допускається приємний піджарений запах і смак бульйону |
Прозорий |
Рідка, мазеподібна або щільна | ||||
Збірний |
Від білого до темно-жовтого, допускається сіруватий і зеленуватий відтінок |
Характерний для тваринного жиру, допускається запах і смак бульйону і шквари |
Прозорий |
Рідка, мазеподібна або щільна |
Фізико-хімічні показники харчових тваринних топлених жирів
|
Найменування показників | ||
Вид і сорт жиру |
Масова частка вологи в %, не більше |
Кислотне число, міліграм КОН |
Масова частка антиокислювачів %, не більше |
Яловичий: |
|
|
|
вищий |
0,20 |
1,1 |
0,02 |
1-й |
0,30 |
2,2 |
|
Баранячий: |
|
|
|
вищий |
0,20 |
1,2 |
0,02 |
1-й |
0,30 |
2,2 |
|
Свинячий: |
|
|
|
вищий |
0,25 |
1,1 |
0,02 |
1-й |
0,30 |
2,2 |
|
Кінський: вищий 1-й |
0,25 0,30 |
1,2 2,2 |
0,02 |
Кістковий: вищий 1-й |
0,25 0,30 |
1,2 2,2 |
0,02 |
Збірний |
0,50 |
3,5 |
0,02 |
При псуванні жиру в нього змінюються органолептичні показники, збільшується кислотне та перекисне числа. Останні характеризують процеси окислення жиру, що виникають при неправильному його зберіганні. При псуванні жиру він змінює колір, який може мати сірий або жовтуватий чи зеленуватий відтінок. Запах жиру стає неприємний - кислий або затхлий чи прогірклий. Значення перекисного числа, що характеризують ступінь свіжості жиру наведені в таблиці.
Залежність між перекисним числом і ступенем свіжості жиру
Перекисне число, % йоду |
Ступінь свіжості жиру |
До 0,03 Від 0,3 до 0,06 |
Свіжий Свіжий, не підлягає зберіганню |
Від 0,06 до 0,10 Більше 1,0 |
Сумнівної свіжості Зіпсований |
Кислотне число жиру віщого сорту повинно бути в межах 1,1 мг КОН (не більше), а для жиру першого сорту - 2,2 мг КОН.
Ветеринарно-санітарний контроль виробництва харчового жиру. Жир-сирець, отриманий від здорових тварин, допускають у реалізацію або на промислову переробку з харчовою метою в остиглому або охолодженому вигляді.
При виявленні в жирі-сирці патологічних змін, ознак гнильного розкладання або окислення, невластивого запаху, цвілі, забруднень (згустків крові, каниги тощо), прирізів сторонніх тканин їх зачищають і ці зачистки утилізують, іншу частину - направляють на витоплювання харчового жиру. Жир-сирець необхідно направляти на переробку не пізніше ніж через 2 год. після його збору. У випадку необхідності накопичення сировини перед витопкою допускається жир зберігати в жировому цеху в чанах з водою, що має температуру 3-Л °С не більше 36 год. Якщо неможливо своєчасно проводити витоплення жиру, жир-сирець консервують охоложенням, заморожуванням або посолом.
Для витоплювання кісткового жиру направляють свіжі, чисті, без м'ясних прирізів кістки, не пізніше 5-ти годин після обвалювання.
Жир, знятий із свинячих шкур на міздрильних машинах, допускають до переробки з харчовою метою за умови душової обробки свиней перед забоєм, туалету туш до забіловування, відсутності патологічних змін на шкурі, ретельного промивання знятого міздрового жиру холодною проточною водою.