- •Ветеринарно – санітарна експертиза з основами технології переробки продуктів тваринництва
- •Лекція № 1 Тема: Вступ. План
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція № 2 Тема: Забійні тварини. Категорії їх вгодованості.
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 3 Тема: Транспортування забійних тварин, продуктів і сировини тваринного походження.
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 4
- •Тема 3. Підприємства з переробки забійних тварин.
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 5
- •Тема 4. Підготовка худоби і птиці до забою.
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 6
- •Тема 5. Основи технології і гігієна переробки забійних тварин.
- •Забій і розбирання птиці
- •Жива маса птиці, яка допускається до забою
- •Вгодованість птиці, що підлягає здаванню
- •Вихід крові птиці залежно від способу знекровлення
- •3.8. Вихід продукції (%) при забої птиці
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 7
- •Тема 6. Організація і методика після забійної ветеринарно-санітарної експертизи туш (тушок), органів тварин та птиці. План
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 8
- •Тема 7. М’ясо та методи визначення його доброякісності. План
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 9
- •Тема 8. Ветеринарно – санітарна експертиза продуктів забою тварин у разі виявлення інфекційних хворобах. План
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 10
- •Тема 9. Ветеринарно – санітарна експертиза продуктів забою тварин при інвазійних хворобах. План
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 11
- •Тема 10. Ветеринарно – санітарна експертиза продуктів забою тварин при хворобах незаразної етіології. План
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 12
- •Тема 11. Харчові отруєння план
- •3 Токсикоінфекції сальмонельозної етіології
- •4Токсикоінфекції, викликані бактеріями роду Proteus
- •4 Токсикоінфекції, що викликані ентеропатогенною кишковою паличкою
- •2 Токсикози, що викликають стрептококи
- •3. Токсикози, що викликані анаеробними мікроорганізмами – клостридіями
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 13
- •Тема 12. Переробка і знезаражування м’яса вимушенозабитих і хворих тварин. План
- •1 Ветеринарно-санітарна експертиза та оцінка продуктів забою при отруєннях і обробці тварин ветеринарними препаратами
- •1. Вимушений забій тварини
- •2. Органолептичні та біохімічні показники туш та органів вимушено забитих тварин
- •3. Ветеринарно-санітарна оцінка
- •4. Порядок знешкодження м'яса
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 14
- •Тема 13. Ветеринарно –санітарний контроль при консервуванні м’яса. План
- •1. Сучасні методи консервування
- •2. Біологічні принципи консервування
- •3. Консервування м'яса низькими температурами
- •4. Джерела отримання низьких температур
- •5. Охолодження м'яса
- •6. Зберігання охолодженого м'яса
- •7. Заморожування м'яса
- •3 . Розморожування м'яса – дефростація
- •4. Вади охолодженого та замороженого м'яса
- •2 . Ветеринарно-санітарний контроль на холодильниках
- •Тема: ветеринарно-санітарний і виробничий контроль при консервуванні м яса. План
- •1. Консервування м'яса та м'ясопродуктів кухонною сіллю
- •2 . Сухий спосіб соління
- •4. Умови зберігання солонини, її вади і ветеринарно-санітарна експертиза
- •1 Консервування мяса і мясопродуктів високою температурою
- •2 Основи технології і гігієна виробництва баночних консервів
- •1. Консервування м'яса і м'ясопродуктів копченням. Види копчення, технологія виробництва шинки, її ветеринарно-санітарна експертиза
- •13.23. Інші методи консервування
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 15
- •Тема 14. Виробництво і ветеринарно - санітарна експертиза ковбасних виробів. План
- •1. Характеристика сучасного ковбасного виробництва
- •2. Сировина та її підготовка до виготовлення ковбасних виробів
- •3. Основи технології виробництва варених, напівкопчених, твердокопчених та інших видів ковбас
- •4. Пакування та зберігання ковбас
- •5. Органолептичний та технохімічний контроль ковбасних виробів
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 16
- •Тема 15. Переробка і ветеринарно-санітарна експертиза субпродуктів харчового жиру, крові, кишок, ендокринної та технічної сировини. План
- •1. Класифікація і харчова цінність субпродуктів
- •3 Харчові жири
- •4 Кишкова сировина
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 17
- •Тема 16. Гігієна одержання, технологія виробництва і ветеринарно- санітарна експертизи молока і молочних продуктів. План
- •1.Роль молока в харчуванні людини
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 18
- •Тема 17. Товарознавча оцінка і ветеринарно- санітарна експертиза харчових яєць.
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 19
- •Тема 18. Ветеринарно-санітарна експертиза харчових продуктів на ринках.
- •? Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 20
- •Тема 19. Сучасні вимоги до якості та безпеки продовольчої сировини і продуктів харчування.
- •? Запитання для самоконтролю
2 Токсикози, що викликають стрептококи
Збудниками більшості стрептококових захворювань людини є стрептококи груп А і D. Вони патогенні і найбільш токсичні.
Патогенні стрептококи широко розповсюджені в довкіллі та відіграють значну роль у виникненні ряду захворювань у людини і тварин. У людей вони викликають захворювання дихальних шляхів (ангіни, фарингіти, скарлатини та ін.), септичні процеси (септицемія, піємія, ендокардит), а також раневі та гнійні інфекції. Стрептококи групи В також зустрічаються у людини, вони викликають шкірні захворювання, менінгіти у новонароджених, ендокардити та ін. їх знаходять у мигдаликах людини, великої рогатої худоби, при запалені статевих органів у домашніх тварин. У корів стрептококи обумовлюють мастити різної тяжкості. Часто вони протікають латентно, тому субклінічні форми не завжди діагностують. В навколишнє середовище стрептококи потрапляють в основному від інфікованих корів, так як вони на протязі тривалого часу можуть бути носіями патогенних стрептококів, небезпечних не лише для тварин, але навіть і для людини.
При споживанні молока, яке отримане від тварин хворих на мастит стрептококової етіології, що не пройшло термічної обробки, може виникнути харчове отруєння. Заходи профілактики такі ж як і при інших токсикозах. Особливу увагу слід приділяти суворому дотриманню правил особистої гігієни працівникам, що працюють при виробництві харчових продуктів. Важливе значення має проведення на фермах санітарно-ветеринарних заходів, які попереджують стрептококові мастити серед корів.
3. Токсикози, що викликані анаеробними мікроорганізмами – клостридіями
Крім стрептококів і стафілококів, харчові токсикоінфекції викликають і інші мікроби: паличка ботулізму, бацили: перфрінгенс та цереус, і деякі інші. Найнебезпечніший з них - збудник ботулізму. Збудник ботулізму - клостридія ботулінус (CI. botulimis). При запізнілому розпізнанні і лікуванні ботулізм часто закінчується смертельно (в середньому у 20 % випадків). CI. botulinum - грам позитивна паличка, розміром 4-8 мкм, рухома, утворює спору овальної форми, яка розташована на кінці палички, що надає їй вигляд ракетки для тенісу.
Паличка ботулінус продукує найбільш сильний із бактеріальних токсинів екзотоксин. Смертельна доза для людини складає 0,0000001 г (1/10 млн). В м'ясі токсин утворюється при 25 °С за годин. Збудник CI. botulimis - анареоб. При зберіганні продуктів в холодильнику токсин не утворюється і якщо він раніше не був накопичений в даному продукті, то продукт не викликає отруєння.
Ботуліністичний токсин перестає накопичуватись також в сольовому середовищі при концентрації солі 8-10 %.
Токсин утворюється в консервах, в копчених, солоних м'ясних та рибних продуктах тощо. Токсин руйнується при кип'ятінні на протязі 10-20 хвилин, при 80 °С за 60 хвилин. Алкоголь руйнує токсин, але токсин не руйнується під дією солі і світла.
В кислому середовищі стійкість токсину вища, ніж в лужному. Токсин не руйнується в шлунково-кишковому тракті людини.
Збудник ботулізму доволі широко розповсюджений в природі. Місцем його постійного існування слугує ґрунт, звідки він потрапляє у воду, на фрукти, овочі, а з ними в шлунок людини, домашніх тварин, птахів, риб, де розмножується і виділяється назовні з фекаліями. Збудник ботулізму дуже стійкий, спори його дуже довгий час зберігаються у ґрунті пасовищ, тваринницьких приміщень, а також у ґрунті городів, удобрених фекаліями. Спори у висушеному стані можуть зберігати життєздатність десятки років, а при температурі нижче 15 °С - протягом року, при цьому частина спор руйнується і звільняється токсин. Збудники ботулізму розмножуються при відсутності кисню (анаероби). Тому ботуліністичні палички виділяються з внутрішніх шарів окороків, копчених ковбас, в консервах, особливо виготовлених в умовах недостатньої термічної обробки при домашньому консервуванні, коли вони швидко розмножуються і виділяються ендотоксини.
Потрапляючи в організм людини з їжею, ботуліністичний токсин викликає отруєння.
Палички ботулізму гинуть при температурі 80 °С через 30 хв., спори доволі стійкі: переносять кип'ятіння в рідких субстратах протягом 5-6 год. при температурі 120 °С - 20-30 хв. У висушеному стані спори можуть зберігатися десятиріччями, стійкі до мінусових температур -витримують температуру до - 190 °С.
Збудник ботулізму (спорова форма) стійкий до хімічних речовин. Так 10 % розчин соляної кислоти викликає загибель через 1 годину 20 % розчин формаліну - через 24 години, 5 % розчин фенолу - через 24 години. В етиловому спирті і 15 % розчині кухонної солі спори зберігають життєздатність до 2 місяців.
Прихований (інкубаційний) період захворювання в людей коливається від декількох годин до декількох днів.
Клінічні ознаки при цьому захворюванні: блювота, понос, ураження центральної нервової системи, температура понижена, розлади акту ковтання, сиплуватість голосу, послаблення слуху, порушення координації рухів. Смерть настає від паралічу дихального центра. Летальність складає 40-85 %. Необхідно звертатись до лікаря одразу при появі недомагання (блювота, біль в області живота, погіршення зору, ускладнення при ковтанні, запор), тому що це важливо для своєчасного надання допомоги. Людина, яка захворіла ботулізмом, не являється небезпечною для оточуючих.
Захворювання ботулізмом може виникнути при споживанні молока і молочних продуктів, які виготовлені з порушенням технологічних і санітарно-гігієнічних режимів їх отримання і переробки. Головна умова профілактики ботулізму - не допускати забруднення продуктів землею, гноєм, пилом, спорами палички ботулізму, а також забезпечити надійну стерилізацію продуктів та їх зберігання.
Узагальнені дані про токсикози, що викликаються ботуліністич-ною паличкою наведені в таблиці.
Основні характерні ознаки токсикозів, що викликають Clostridium botulinum
Симптоми і перебіг захворювання |
Перші симптоми розвиваються через 12-36 годин (іноді декілька днів) після вживання продукту, що містив токсин CI.botulinum. Гострий перебіг: блювота, діарея, болі в шлунку, запаморочення, можуть бути нервові явища - судоми, парези. Хронічний перебіг: характеризується симптомами сповзаючого парезу, які починаються погіршенням слуху, зору, сиплуватим голосом, спазмами при ковтанні; в подальшому параліч м'язів легень, судоми верхньої частини тіла, кінцівок, важка хода, болі в м'язах. Такий перебіг може продовжуватись місяцями і до 2-х років. Смертність сягає від 3 до 40 % | |
Основний фактор, що викликає захворювання |
Токсини типів А, В, Е. CI. botulinum в м'ясі утворюються токсини типу В; в рибі - токсин типу Е; в рослинній продукції токсин типу А. Смертельна доза дня людини 1 мільйонна частина граму. Це найсильніша бактеріальна отрута | |
Джерело |
Ґрунт та вмістиме шлунково-кишкового тракту тварин | |
Характери етика CI.botulinum та їх токсинів |
Росте в анаеробних умовах при температурі від 20 до 39 °С. Вегетативна форма CI. botulinum гине при 80 °С за 30 хвилин або при 120 °С за 3-25 хвилин. Спори знищуються кип'ятінням протягом 6 годин, або при 120 °С - 60 хвилин. Токсини CI. botulinum не руйнуються в шлунково-кишковому тракті, стійкі до заморожування і до сонячного світла. Руйнуються при кип'ятінні на протязі 20 хвилин, та під дією алкоголю. Токсини утворюються в продукті при температурі 12 °С і вище, протягом 12 годин. Затримує утворення токсину кисле середовище (рН 4,6), а також нітрити, що застосовуються у виробництві м'ясопродуктів | |
Кількість мікробних клітин в продукті, що може спричинити отруєння |
105—107 мікробних клітин в грамі продукту |
Ветеринарно-санітарна оцінка - при виділенні з м'яса збудника ботулізму, оцінку проводять аналогічно як при виділенні інших патогенних мікроорганізмів, наприклад стафілококів. В консервах наявність CI.botulimиs не допускається.