? Запитання для самоконтролю

1.Хвороби та інші ознаки, за якими тварин не допускають до забою або відправляють на санітарну бойню.

2.Що покладено в основу методики визначення вгодованості тварин?

3.Якими ГОСТами користуються в сучасних умовах при визначенні вгодованості великої рогатої худоби, свиней, коней, кролів, птиці?

4.При визначенні вгодованості на скільки груп поділяється велика рогата худоба?

5.Яка жива вага молодняку відбірного класу?

6.Де промацують підшкірний жир у овець при визначенні вгодованості?

7.На які категорії вгодованості підрозділяється молодняк великої рогатої худоби?

8.Як визначають вік забійних телят?

9.Яка жива маса молодняку першого класу?

10.На які категорії вгодованості підрозділяються свині?

11.Де промацують підшкірний жир у свиней?

12.На які категорії вгодованості поділяються вівці, коні?

13.Яка товщина шпику у свиней першої категорії?

14.Яка жива маса свиней п'ятої категорії?

Лекція № 3 Тема: Транспортування забійних тварин, продуктів і сировини тваринного походження.

1.Завдання служби ветмедицини під час транспортування забійних тварин, харчових продуктів і технічної сировини тваринного походження.

2.Способи транспортування (автомобільним, залізничним, водним транспортом, перегоном,), вимоги до транспортних засобів.

3.Підготовка забійних тварин до транспортування, оформлення транспортної документації.

4.Вимоги до вантаження і утримання тварин під час транспортування.

5.Профілактика транспортного травматизму, хвороби тварин пов’язані з транспортуванням.

6.Транспортування продуктів і сировини тваринного походження.

7.Ветеринарно-санітарний контроль при транспортуванні сирих тваринних продуктів.

8.Порядок ветеринарно – санітарної обробки транспортних засобів.

Література:

1.Якубчак О. М. Ветеринарно-санітарна експертиза з основами технології і стандартизації продуктів тваринництва ст 26-43.

1 Транспортування - перший етап у процесі переробки тварин на м’ясо. Основне завдання - в найкоротший термін доставити тварин та унеможливити втрати живої маси і виникнення захворювань при транспортуванні. До забою допускають лише здорових тварин із місцевостей, благополучних щодо інфекційних захворювань, забій хворих допускається у випадках, передбачених відповідними інструкціями. Тварини повинні бути щеплені проти сибірки, чуми свиней, бешихи та ін , якщо місцевість неблагополучна. Залежно від відстані, сезону року, специфіки місцевості тварини можуть доставлятися автотранспортом, залізницею, водним транспортом чи гоном. У нас основним є автотранспорт, який складає 80% перевезень. Перевозять тварин на відстань до 300км.

Перевозять тварин спеціальними автомобілями (скотовозами) або звичайними із дорощеними бортами. Висота бортів повинна бути не менше як 100-110см. Принесприятливих кліматичних умовах кузов машининакривають брезентом. Кузов машини повинен бути чистим, підлога цілою, без щілин і покрита шаром підстилки. Орієнтовано прийнято вантажити на скотовоз ГАЗ-бЗ - 10- 12голів врх, 18-20 молодняку, 40-45 свиней, 80-100 овець і кіз. Впроваджено перевезення тварин спеціальними контейнерами, що сприяє збереженню якості шкур, сприяє уникненню стресів.

Перевозити врх, коней необхідно міцно прив’язаними, розмісивши головою вперед. Молодняк перевозять не прив’язаними, але в такій кількості, щоб тварини могли лежати. При температурі +30 і - З ОС свиней перевозять тільки

З дозволу лікаря вет мед. Коней перед транспортуванням наобхідно розкувати. Птицю дозволяється перевозити в спеціально обладнаних клітках. Дно клітки повинно бути щільним, вологонепроникним. Оптимальним є перевезення птиці на 50-100км.

Кролів перевозять у контейнерах чи клітках, поділених на окремі відділення для кожної тварини. Транспортні засоби для перевезення птиці повинні гарантувати захист птиці від атмосферних опадів, морозу, вітру, сонця. Тара і транспортні засоби після кожного перевезення підлягають сан обробці та дезінфекції. Щільність посадки птиці на 1 м кв. 20-35курей, 18-25 качок, 8- 12 гусей.

Крім водія тварин супроводжує спеціальний провідник. За необхідності провідник перебуває в кузові і стежить за тваринами. Якщо тварини перебувають в дорозі більше, як 10-12год , їх вивантажують для 3- 4год відпочинку. Під час відпочинку тварин годують, напувають. Місця відпочинку і годівлі тварин, очищення машин від гною, повинні бути заздалегідь погоджені із місцевими вет органами за маршрутом перевезень. Хворих тварин перевозять транспортом суб’єкта господарювання.

ПЕРЕВЕЗЕННЯ ТВАРИН ЗАЛІЗНИЦЕЮ - МОЖНА ЗДІЙСНЮВАТИ НА ВІДСТАНЬ ДО 1500КМ, у спеціально обладнаних вагонах. За 8010 діб до відправлення тварин переводять на режим утримання і годівлі, який запланований в дорозі. До транспортування допускаються лише здорові тварини з господарств, благополучних щодо заразних хвороб. Хворі, виснажені і слабкі тварини до транспортування не допускаються. Відібраних до транспортування тварин поділяють на групи із врахуванням віку і статі. Забороняється перевозити тварин у 2-й половині вагітності. Перевозять тварин у спеціалізованих вагонах, при відсутності можна у простих. Вагони повинні бути очищені і промиті, при необхідності - продезінфіковані. Нині використовують спец вагони, обладнані вентиляцією, годівницями, баками для води. У вагоні розміщують 16-24 гол врх, 50-80 свиней, 80-110 овець, 14 коней.

Під час перевезень тварин обслуговує бригада провідників, із розрахунку - 1 на 2 вагони., вантажених врх, і 1 на 1 вантажений свинями. З числа провідників призначається старший, в нього знаходиться документація на худобу. Старший провідник отримує вет свідоцтво із дублікатом, товарно- транспотну накладну і дорожній журнал, в якому зазначено станції, де є фуражні бази і пункти водопою, станції вивантаження і утилізації загиблих тварин.

При транспортуванні понад 6 год, власник забезпечує корми: сіно для врх -4кг, вівцям 5,5кг, свиням -2,5кг комбікормів. Крім кормів беруть підстилку- 1,5 кг на добу або торф. Годують худобу і птицю 2рази на добу, напувають взимку 2 рази, влітку -3. Напувати бажано перед годівлею.

У разі захворювання чи падежу, провідник повідомляє черговому ближньої станції і через нього викликають лікаря транспортної міліції, який вживає заходів з ліквідації захворювання, складає акт і робить відмітку в дорожньому журналі.

ПЕРЕВЕЗЕННЯ ТВАРИН ВОДНИМ ТРАНСПОРТОМ. - у спеціальних баржах, влітку, врх і коней на прив’язі. Виділяють провідника, у разі виявлення хворих тварин хворих тварин - провідник ізолює їх і повідомляє судовій адміністрації найближчого порту де є вет-сан нагляд на транспорті. Хворих тварин вивантажують під наглядом представника держ. Вет сан нагляду з дотриманням вет сан правил . Судно очищують, миють а при необхідності дезінфікують

Від умов транспортування тварин залежить якість м'яса, адже при найретельнішому дотриманні умов транспортування в результаті перевтоми м'ясо обсіменене мікрофлорою. Воно має менший термін зберігання, може бути джерелом харчових токсикоінфекцій і токсикозів. При порушенні умов транспортування тварини можуть мати травматичні пошкодження.

ТРАНСПОРТУВАННЯ ТВАРИН ГОНОМ - врх і дрх на відстань 95-100км. Формують гурти врх - 250 голів, дрх - 1000, призначають гуртоправів. Недозволяють переганяти: молодняк, у 2 половині вагітності, з травмами, старих, тварин з високою вгодованістю.

Старшому гуртоправу видається вет свідоцтво, товарно-транспортна накладна, дорожній журнал, в якому зазначено маршрут перегону, час виходу і доставки тварин на м’ясокомбінат та ведуться всі записи про годівлю, напування і вет огляд тварин в дорозі.

Женуть тварин спеціально виділеними трасами, які затверджує облдержадміністрація або держдепартамент вет медицини. Денний перегін не повинен перевищувати 15-20км. Під час перегону забороняється: змішування різних гуртів, зіткнення із місцевими тваринами, перегін у сильний дощ, перегін по шляхах, де пройшла хвора худоба. Напувають тварин 2-3 рази, забороняється із калюж, боліт. У разі захворювання або падежу тварин гуртоправ повинен звернутися в найближчу лікарню кет медицини і виконувати вказівки лікаря, до якого він звернувся. Ослаблих тварин здають на найближче м’ясопереробне підприємство, оформлюючи відповідним актом, або проводять вимушений забій.

Транспортування продуктів і сировини тваринного походження проводиться у спеціальних рефрижераторних автомобілях, пароплавах-рефрижераторах, чи залізницею в ізотермічних вагонах.

Туші чи напівтуші остиглого м'яса розміщують у вертикальному положенні, а морожені укладають на стелажі металеві чи дерев'яні. Ковбаси і копченості перевозять у ящиках із отворами для повітря, що запобігає передчасній появі плісені.

Транспортні хвороби - за умов транспортування автотранспортом виникають

Травматичні пошкодження, сонячні та теплові удари, захворювання органів дихання, шкт.

При транспортуванні залізницею - виникає вагонна хвороба при транспортуванні врх. Вона проявляється прискореним пульсом і диханням гіперемією слизових оболонок, хиткістю під час руху. Після вивантаження через 2-3год ознаки зникають.

Плевроденія - виникає у коней і проявляється болючістю грудної клітки, зростанням частоти дихання і пульсу, температура в межах норми. Заминки – виникають у овець і телиць в разі порушення умов транспортування. Транспортна лихоманка – у холодну пору року фільтруючий вірус викликає гіперемію слизових оболонок, кашель, слинотечу, підвищення температури.

ВЕТСАН. ЗАХОДИ НА ТРАНСПОРТІ Транспортні перевезення мають ризик щодо небезпеки поширення заразних хвороб тварин. Щоб запобігти цій небезпеці, проводять обробку транспортних засобів. Для санітарної обробки вагонів на залізнийях влаштовані ветеринарно-санітарні дезінфекційно-промивні станції і пункти.

За характером санітарної обробки вагони та автомобілі після перевезення тварин,

птиці і сировини тваринного походження поділяють на три категорії.

До 1 категорії належить транспорт, в якому перевозились тварини, птиця і

тваринна сировина, благополучні щодо заразних захворювань.

До 11 категорії належить транспорт, в якому перевозились птиця, тварини і

сировина заражені або підозрілі враженні нестійкими інфекціями (ящур, бешиха,

бруцельоз і ін.)

До 111 категорії належить транспорт, в якому перевозились тварини, птиця або сировина, заражені або підозрілі в зараженні стійкими інфекціями (сибірка, емкар тощо).

Транспорт першої категорії очищають і роблять гарячу промивку, а транспорт другої і третьої категорії, крім очистки і промивки гарячою водою, під дають дезінфекції у відповідності з діючими інструкціями по боротьбі з інфекцією. Гній з вагонів та автомобілів 1 категорії допускається використовувати в якості добрив для грунтів, гній з транспортних засобів 11 категорії піддається біотермічному обеззаражуванню, а 111 категорії - спалюють.