40. Парламентська реформа 1832 р .Чартизм

Уряд вігів демонстративно подав у відставку навесні 1832 р., а буржуазні союзи закликали своїх однодумців до несплати податків та масового забирання вкладниками своїх внесків з банків та зберігальних кас. Король був змушений доручити формування нового уряду лорду Грею. Віги почали погрожувати палаті лордів, що доб'ються згоди короля на розширення цієї палати за рахунок прихильників реформ. 7 червня 1832 р. палата лордів капітулювала, і білль про реформу парламенту став законом. Акт про поліпшення народного представництва в Англії та Уелльсі 1832 р. позбавляв місць у парламенті 56 «гнилих містечок» - ті міста, де налічувалося менше 2 тис. мешканців (загалом 111 місць). Поселення з числом жителів від 2 до 4 тис. чол. почали обирати лише одного депутата (ще 32 вивільнених місця). Таким чином, вивільнилося 143 місця в парламенті. Промислові міста, що виросли за роки промислового перевороту і дотепер ще не були представлені в законодавчій владі, отримали право посилати загалом 65 депутатів. З метою урівноваження цього посилення позицій промислової буржуазії було збільшено представництво сільських округів у графствах - на 65 місць. На доповнення Акта 1832 р. про парламентську реформу був прийнятий закон 1835 р. про реформу муніципальних управлінь. Замість вузьких корпорацій «вільних міщан», тобто в основному верхівки торговельної олігархії, в містах створювалися муніципалітети. Виборці, до числа яких були віднесені усі платники прямих податків, почали обирати радників терміном на три роки з правом переобрання. Радники зі свого середовища обирали т. зв. олдерменів терміном на шість років. Олдермени з власного середовища щорічно обирали меpa. Така процедура виборів була своєрідним компромісом заможних верств міста з метою недопущення гострого конфлікту між окремими групами міської верхівки.

Чартизм (англ. chartism) — перший масовий політичний революційний рух робітників Великої Британії в 30—50х pp. XIX ст. Став формою протесту робітників проти економічного гноблення та політичного безправ'я, проти монополії лендлордів і великої буржуазії на владу. Організаційний центр Чартизму— Лондонська асоціація робітників, створена під керівництвом У. Ловетта, який був автором програмного документа Чартизму (1837 p.), що містив вимоги загального виборчого права для чоловіків, обрання парламенту щорічно, скасування виборчого цензу для депутатів тощо. Головні вимоги Чартизму були викладені в 1838 р. у формі законопроекту «Народна хартія» (слово «хартія» англ. мовою «charter», звідси й назва), який учасники руху подали до парламенту.В Чартизмі сформувалося два напрями: «Партія моральної сили», яка визнавала лише мирну програму дій, і «Партія фізичної сили», яка виступала за насильницьку тактику. В лютому 1839 р. в Лондоні відбувся 1й з'їзд чартистів. Він прийняв петицію до парламенту, в якій наводилися аргументи на користь прийняття хартії. До травня 1839 р. її підписали 1 млн 250 тис. осіб. У липні 1839 р. палата общин відмовилася розглядати хартію, що викликало масовий протест. У 1840 р. у Манчестері було створено Національну чартистську асоціацію. Вона склала другу петицію, на підтримку якої було зібрано понад 3 млн осіб. У травні 1842 р. петиція була відхилена парламентом. У відповідь чартисти в серпні 1842 р. провели загальний страйк («священний місяць»). У квітні 1848 р. чартистський конвент прийняв третю петицію, під якою поставили підписи 5 млн осіб. Однак парламент знову відмовився розглядати її. Це викликало стихійні виступи трудящих, що були придушені урядом.Після 1848 р. чартистський рух пішов на спад. Лідери лівого крила Е Джонс, Дж. Гарні та ін. за підтримки К. Маркса та Ф. Енгельса намагалися відродити чартизм на соціалістичній основі. У 1851 р. чартистський конвент прийняв нову програму руху, яка проголошувала соціалістичні вимоги. В 1854 р. чартисти скликали в Манчестері Робітничий парламент, але масової пролетарської організації їм створити не вдалося. Піднесення промисловості, скорочення безробіття, посилення масової еміграції з Англії та інші чинники призвели до того, що Чартизм напр. 50х pp. XIX ст. припинив існування.