88. Мексиканська революція 1910-1917 рр.

Наприкінці XIX - на початку XX ст. Мексика була слабо-розвиненою аграрною країною, у торгово-економічному і фінансовому плані залежною від США та Англії. Розвиток капіталізму швидкими темпами формував буржуазію і пролетаріат. Наявність значних мас безземельних селян сприяла дешевизні робочої сили.

Економічна криза 1907 р. у США значно скоротила зовнішньоторговельний оборот з Мексикою. 1909 р. внаслідок неврожаю розпочався голод. Посилилися селянські виступи, виникли комітети захисту селян і війська самооборони.

Одним із визнаних керівників повсталих селян півдня став Еміліано Соната - син бідного селянина. На півночі країни збройну боротьбу селян очолив Франсіско Вілья.

Одночасно зростав страйковий робітничий рух. Невдоволення диктатурою наростало і з боку буржуазії, яка вимагала обмеження прав латифундистів в інтересах вільного розвитку капіталізму.

1910 р. розпочалися збройні виступи, що поклали початок буржуазно-демократичної революції. Значну роль у ній відіграв і лідер ліберальної буржуазії- поміщик і капіталіст Франсіско Мадеро. Коли у 1911 р. його прихильники штурмом взяли прикордонне зі США місто Хуарес, Мадеро повернувся з еміграції та із загоном вступив на територію Мексики. У Мехіко відбулася грандіозна демонстрація, учасники якої поставили вимогу відставки Діаса, який через два дні утік з Мексики і Мадеро став президентом.

Проте новий уряд став на шлях компромісу з верхівкою церкви і поміщиків, розпочав боротьбу із селянськими збройними загонами, пообіцявши землю селянам за викуп.

Північного сусіда Мексики - США, які розпочали експлуатацію мексиканської нафти, не влаштовували і політика Мадеро, і революційні дії селян. До влади в країні в 1913 р. США привели нового диктатора - генерала Уерту, який фактично продовжив політику Діаса.

До боротьби проти нової диктатури долучилися селяни, робітники, інтелігенція, національна буржуазія і навіть частина поміщиків, лідером яких став губернатор одного зі штатів Карранса. Втручання США у справи Мексики посилило громадянську війну.

1916 р. відбулися вибори до Установчих зборів, що прийняли Конституцію, яка декларувала право нації на багатства її надр, на землю, ліси і води, обмежувала іноземців у правах придбання земельної власності. Проголошувалося право держави на експропріацію великої земельної власності і наділення селян землею, засуджувалися феодальні й рабські форми експлуатації. Проте фактично статті Конституції, які стосувалися аграрного питання, трудового законодавства й обмеження іноземного капіталу, або не виконувалися, або виконувалися під тиском народних мас.

Прийняттям Конституції 1917р. завершився революційний період у країні. Антифеодальна, антиімперіалістична революція передала владу з рук поміщиків у руки буржуазії та відкрила значні можливості для прогресивного розвитку Мексики.

89. Причини Першої світової війни.

- прагнення переділити уже поділений світ (основою цієї тенденції була політика монополій, що мала виразно експансіоністський, агресивний характер);

- посилення ролі держави, що перетворювалася в носія загальнонаці­ональної ідеї, яка замінила ідеї демократії;

- зростання монополій з державою, формування державно-монополістичного капіталізму посилювало агресивність державної політики;

- намагання вирішити внутрішні проблеми (соціальну напруженість між бідними і багатими та національну — між пануючими і пригнобленими націями);

- швидкий економічний розвиток провідних країн та гострі суперечності між ними, викликані нерівномірністю такого розвитку;

- мілітаризація економіки і суспільної свідомості.

Але головною причиною війни була боротьба за переділ вже поділеного світу.