Тема 13. Захист права власності

Потрібно дати визначення поняттю захист права власності.

Розкрити речово-правові способи захисту права власності, які пов’язані з безпосереднім порушенням правомочностей власника.

Пояснити суть віндикаційного і негаторного позовів, як основних речово-правових способів захисту права власності, а також назвати умови їх пред’явлення. Вказати, що є об’єктом віндикаційного позову, хто може бути позивачем, хто вважається добросовісним і недобросовісним набувачем. Зазначити умови за яких можливо витребувати майно від добросовісного набувача, а коли ні.

Необхідно також розкрити допоміжні речово-правові способи захисту права власності (позов про визнання права власності, позов про виключення майна з опису) і назвати умови їх пред’явлення.

Розкрити зобов'язально-правові способи захисту права власності, які пов’язані з порушенням зобов'язання, що зачіпає права власника, а саме: позов кредитора про відшкодування йому збитків, заподіяних невиконанням чи неналежним виконанням боржником свого зобов’язання; позов кредитора до боржника про повернення речі, наданої йому в користування за договором; позов про відшкодування майнової шкоди фізичній особі при рятування чужого майна від небезпеки, що йому загрожувала.

Розкрити спеціальні способи захисту права власності, які пов'язані з іншими інститутами цивільного права, наприклад, з’явлення фізичної особи, що була визнана судом безвісно відсутньою (визнання правочину недійсним, визнання незаконним нормативного акта, який порушує право власності).

Тема 14. Право інтелектуальної власності

У межах зазначеного питання необхідно сформулювати поняття права інтелектуальної власності, визначити юридичну природу суб’єктів та об’єктів зазначеного правового інституту, розкрити зміст права інтелектуальної власності у суб’єктивному розумінні, а також способи його захисту, акцентувати увагу на окремих видах права інтелектуальної власності.

Право інтелектуальної власності – це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений законом.

Суб'єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до закону чи договору.

До об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать: літературні та художні твори; комп'ютерні програми; компіляції даних (бази даних); виконання; фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення; наукові відкриття; винаходи, корисні моделі, промислові зразки; компонування (топографії) інтегральних мікросхем; раціоналізаторські пропозиції; сорти рослин, породи тварин; комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення; комерційні таємниці.

Зміст права інтелектуальної власності у суб’єктивному розумінні становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається законом.

Особистими немайновими правами інтелектуальної власності є: 1) право на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником тощо) об'єкта права інтелектуальної власності; 2) право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об'єкта права інтелектуальної власності; 3) інші особисті немайнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Особисті немайнові права інтелектуальної власності є чинними безстроково, якщо інше не встановлено законом.

Майновими правами інтелектуальної власності є: 1) право на використання об'єкта права інтелектуальної власності; 2) виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності є чинними протягом строків, встановлених законом чи договором. При цьому майнові права інтелектуальної власності можуть бути припинені достроково у випадках, встановлених законом чи договором.

Способами захисту права інтелектуальної власності судом є:

1) застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів;

2) зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності;

3) вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності та знищення таких товарів;

4) вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності або вилучення та знищення таких матеріалів та знарядь;

5) застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення;

6) опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення.

Одними із найпоширеніших видів права інтелектуальної власності є авторське право та суміжні права, а також право інтелектуальної власності на винахід.

Авторське право – це право особи на літературний, художній та інший твір.

Об’єктами авторського права є: літературні та художні твори; комп’ютерні програми; компіляції даних (бази даних), якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності; інші твори.

Не є об'єктами авторського права: акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування (закони, укази, постанови, рішення тощо), а також їх офіційні переклади; державні символи України, грошові знаки, емблеми тощо, затверджені органами державної влади; повідомлення про новини дня або інші факти, що мають характер звичайної прес-інформації; інші твори, встановлені законом.

Автору належать такі права: 1) особисті немайнові права інтелектуальної власності, у тому числі: а) вимагати зазначення свого імені у зв'язку з використанням твору, якщо це практично можливо; б) забороняти зазначення свого імені у зв'язку з використанням твору; в) обирати псевдонім у зв'язку з використанням твору; г) право на недоторканність твору; 2) майнові права інтелектуальної власності: а) право на використання твору; б) виключне право дозволяти використання твору; в) право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; г) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Суміжні права – це права особи на виконання, фонограми, відеограми, програми (передачі) організацій мовлення.

Винахід – продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології, якщо він, відповідно до закону, є новим, має винахідницький рівень і придатний для промислового використання.

Ознаки винаходу: а) є новим; б) має винахідницький рівень; в) придатний до промислового використання.