Тема 68. Моральна шкода та порядок її відшкодування

При опануванні цієї теми студент повинен вказати, що відповідно до положень Конституції України, ЦК України та законів України, фізичні та юридичні особи мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої внаслідок порушення їхніх прав, свобод та законних інтересів.

Необхідно зазначити, що вимоги про відшкодування моральної шкоди розглядаються не тільки, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено або випливає з положень Конституції України чи закріплено ЦК України, а також у випадках, передбачених іншими актами законодавства, які встановлюють відповідальність за заподіяння моральної шкоди. Такими актами, зокрема, є Закони України «Про державну податкову службу в Україні», «Про захист прав споживачів», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про інформацію», «Про охорону праці», «Про телебачення і радіомовлення», «Про авторське право і суміжні права», «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», та інші.

Варто вказати, що згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 під, моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, завданих фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає:

• у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

• у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

• у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

• у приниженні честі, гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законодавством.

Таким чином, зобов'язання з відшкодування моральної шкоди виникає за наявності таких підстав або умов:

• моральної шкоди як наслідку порушення особистих немайнових прав або посягання на інші нематеріальні блага;

• неправомірних рішень, дій чи бездіяльності заподіювача шкоди;

• причинного зв'язку між неправомірною поведінкою і моральною шкодою;

• вини заподіювача шкоди.

Необхідно звернути увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 1167 ЦК України встановлюються випадки так званої безвинної відповідальності. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:

• якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. При цьому слід зазначити, що коли шкода завдана життю або здоров'ю фізичних осіб — володільців джерел підвищеної небезпеки — внаслідок їх взаємодії, то моральна шкода підлягає відшкодуванню залежно від ступеня їхньої вини за правилами ст. 1188 ЦК України. Якщо ж шкода завдана майну фізичної особи, то права на відшкодування моральної шкоди без вини заподіювача шкоди в потерпілого не виникає;

• якщо шкоди завдано особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;

• в інших випадках, встановлених законом.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Критерії оцінки, якими можна керуватися при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, різноманітні. Відповідно до абз. 2 ч. З ст. 23

Потрібно зазначити, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від:

• характеру правопорушення;

• глибини фізичних (наприклад, вид тілесного ушкодження, тривалість лікування, процес лікування) та душевних страждань(наприклад, особисте сприймання наслідків);

• погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації;

• ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування;

• з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення (наприклад, тяжкості вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках потерпілого, зниження престижу, ділової репутації, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану тощо).

Варто вказати, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування (ч. 4 ст. 23 ЦК України).

Відповідно до ст. 1190 ЦК України, у разі завдання моральної шкоди неправомірно вчиненими діями кількох осіб, розмір відшкодування визначається з урахуванням ступеня вини кожної з них. Згідно зі ст. 1193 ЦК України розмір відшкодування моральної шкоди може бути зменшений судом з урахуванням ступеня вини потерпілого та матеріального стану відповідача (фізичної особи).

Моральна шкода, як правило, відшкодовується одноразово, але у випадках, встановлених договором або законом, платежі по її, відшкодуванню можуть мати періодичний характер (наприклад, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів (ст. 1168 ЦК України)).

До вимог про відшкодування моральної шкоди за ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється, оскільки вони випливають із порушення особистих немайнових прав. Однак, можуть бути винятки, передбачені законом. Так, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 258 ЦК України, у разі поширення недостовірної інформації, що не відповідає дійсності і принижує честь, гідність чи ділову репутацію фізичної або юридичної особи, поміщеної в засобах масової інформації застосовується строк позовна давність в один рік.