Тема 45. Договір зберігання

У межах зазначеного питання необхідно вказати, що договір зберігання – це договір, за якого одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, передану їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності (ч. 1 ст. 936 ЦК України).

Слід розкрити юридичні ознаки договору. Він є: односторонній, реальний та безвідплатний. Якщо зберігання здійснюється на засадах підприємницької діяльності (професійним зберігачем), то він перетворюється на взаємний, консенсуальний та відплатний.

Варто вказати, що сторонами за цим договором є поклажодавець та зберігач. Поклажодавцем є особа, яка передала річ на зберігання. Поклажодавцем може бути фізична чи юридична особа, яка є власником речі, або інша особа, що уповноважена на передачу речі на зберігання. В окремих випадках до поклажедавця та зберігача за деякими різновидами договору зберігання можуть пред'являтись додаткові вимоги.

У межах зазначеного питання слід акцентувати увагу на істотни умовах договору, яким є предмет цього договору. Предметом договору зберігання є послуга, яка полягає в сукупності корисних дій, що спрямовані на прийняття, зберігання та подальше повернення зберігачем певного об'єкта. Ще однією істотною обставиною цього договору є його строк (термін), тобто період часу, впродовж якого (чи до досягнення якого) зберігач зобов'язаний зберігати передану йому річ. Договір зберігання може бути строковим (тобто таким, що укладено на певний визначений у договорі строк) і безстроковим (тобто таким, що припиняється вимогою повернути майно, яке перебуває на зберіганні). Якщо договір є відплатним, то істотною умовою також є ціна договору.

Форма договору зберігання залежить від виду договору і може бути як усною, так і письмовою, в тому числі шляхом видання певних документів (розписка, квитанція чи інший документ), що підписано зберігачем.

Необхідно визначити, що до обов'язків поклажодавця належать:

• обов'язок попередити про властивості речі, яку передано на зберігання, та особливості її зберігання;

• обов'язок оплатити витрати, що пов'язані зі зберіганням, якщо це обумовлено договором чи законом;

• обов'язок сплатити за зберігання винагороду, за умови, що її та строки її внесення встановлено договором;

• обов'язок відшкодувати надзвичайні витрати (ч. 2 ст. 966 ЦК);

• обов'язок забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання.

До обов'язків зберігача належать:

• обов'язок прийняти річ на зберігання у разі, якщо договір консенсуальний;

• обов'язок зберігати річ упродовж всього обумовленого договором строку або до моменту витребування речі поклажодавцем;

• обов'язок забезпечувати схоронність речі;

• обов'язок піклуватися про річ, як про свою власну, якщо зберігання здійснюється безоплатно;

• обов'язок надавати послуги зі зберігання особисто;

• обов'язок не користуватися річчю, яку передано поклажодавцем, а також не передавати її у користування іншій особі;

• обов'язок негайно повідомляти поклажодавця про необхідність зміни умов зберігання речі та отримати його відповідь;

• обов'язок повернути поклажодавцеві річ, яку було передано на зберігання або відповідну кількість речей того самого роду та якості у разі зберігання речей, що визначені родовими ознаками (іррегулярне зберігання).