- •Міністерство внутрішніх справ України
- •Тема 1. Загальна характеристика цивільного права
- •Тема 2. Цивільні правовідносини
- •Тема 3. Фізичні особи як суб’єкти цивільних правовідносин
- •Тема 4. Юридичні особи як суб’єкти цивільних правовідносин
- •Тема 5. Об’єкти цивільних прав
- •Тема 6. Особисті немайнові права фізичної особи
- •Тема 7. Правочин
- •Тема 8. Представництво. Довіреність.
- •Тема 9. Строки та терміни в цивільному праві
- •Тема 10. Відповідальність у цивільному праві
- •Тема 11. Право власності
- •Тема 12. Речові права на чуже майно
- •Тема 13. Захист права власності
- •Тема 14. Право інтелектуальної власності
- •Тема 15. Спадкове право
- •Тема 16. Загальні положення про зобов’язання.
- •Тема 17. Загальні положення про договір.
- •Тема 18. Способи забезпечення виконання зобов’язань
- •Тема 19. Загальні положення договору купівлі-продажу
- •Тема 20. Договір роздрібної купівлі-продажу
- •Тема 21. Договір поставки
- •Тема 22. Договір контрактації.
- •Тема 23. Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу
- •Тема 24. Договір міни (бартеру)
- •Тема 25. Договір дарування
- •Тема 26. Договір ренти
- •Тема 27. Договір довічного утримання
- •Тема 28. Договір найму (оренди)
- •Тема 29. Договір прокату
- •Тема 30. Найм (оренда) земельної ділянки
- •Тема 31. Найм будівлі або іншої капітальної споруди
- •Тема 32. Найм (оренда) транспортного засобу
- •Тема 33. Договір лізингу
- •Тема 34. Договір найму (оренди) житла
- •Тема 35. Договір позички
- •Тема 36. Договір підряду
- •Тема 37. Договір побутового підряду
- •Тема 38. Договір будівельного підряду
- •Тема 39. Договір підряду на проектні та пошукові роботи
- •Тема 40. Загальні положення договорів про надання послуг
- •Тема 41. Правове регулювання перевезень
- •Тема 42. Договір перевезення вантажу
- •Тема 43. Договір перевезення пасажира
- •Тема 44. Договір транспортного експедирування
- •Тема 45. Договір зберігання
- •Тема 46. Спеціальні види зберігання
- •Тема 47. Договір страхування
- •Тема 48. Договір доручення
- •Тема 49. Договір комісії
- •Тема 50. Договір управління майном
- •Тема 51. Договір позики
- •Тема 52. Кредитний договір
- •Тема53. Договір банківського вкладу
- •Тема 54. Договір банківського рахунка
- •Тема 55. Договір факторингу
- •Тема 56. Розрахунки
- •Тема 57. Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності
- •Тема 58. Договір комерційної концесії
- •Тема 59. Договір про спільну діяльність
- •Тема 60. Поняття та види недоговірних зобов'язань
- •Тема 61. Зобов'язання, що виникають внаслідок публічної обіцянки винагороди
- •Тема 62. Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду
- •Тема63. Відшкодування шкоди, завданої малолітньою особою
- •46. Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою
- •Тема 64. Відшкодування шкоди, завданої недієздатною фізичною особою
- •Тема 65. Відшкодування майнової шкоди фізичній особі, яка потерпіла від злочину
- •Тема 66. Відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки
- •Тема 67. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг)
- •Тема 68. Моральна шкода та порядок її відшкодування
Тема 46. Спеціальні види зберігання
Потрібно дати поняття договору складського зберігання, під яким слід розуміти договір за якого товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути ці товари у схоронності. Особливим суб'єктом цього договору є зберігач — товарний склад, тобто організація, яка зберігає товар та надає послуги, пов'язані зі зберіганням; на засадах підприємницької діяльності. Певні особливості має і об'єкт договору складського зберігання — товар, тобто результат праці, що призначений для подальшої реалізації, а не для споживання.
Слід розкрити юридичну характеристику договору, який є: двосторонній; консенсуальний; відплатний.
Особливим суб'єктом є зберігач, яким є товарний склад - організація, що зберігає товар і надає послуги, пов'язані зі зберіганням, на засадах підприємницької діяльності.
При розгляді даної теми необхідно знати, що існує два види товарних складів: власне товарний склад і товарний склад загального користування. Останній здійснює свою діяльність на підставі публічного договору, тобто відповідно до закону, інших нормативно-правових актів або дозволу (ліцензії) він зобов'язаний приймати на зберігання товари від будь-якої особи. За таким договором поклажодавець конкретизується, зазвичай, коли він передає товар для зберігання на склад.
Об'єктом договору складського зберігання є товар, тобто результат праці, призначений для подальшої реалізації, а не для споживання.
Варто вказати, що форма договору письмова та вважається дотриманою, коли товарний склад видав поклажодавцю складський документ. Товарний склад на підтвердження прийняття товару видає один із таких документів:
складську квитанцію - документ, яким засвідчується факт прийняття товару на товарний склад, основні показники товару (кількість, якість, асортимент), а також посвідчено права поклажодавця вимагати його повернення;
просте складське свідоцтво - це єдиний документ, виданий на пред'явника, що підтверджує передання товару на зберігання;
подвійне складське свідоцтво - має дві частини - складське свідоцтво та заставне свідоцтво (варант), що можуть бути відокремлені одне від одного (ч. 1 ст. 962 ЦК України). Заставне свідоцтво представляє собою документ, передбачений для передання товару в заставу.
Головне завдання даної теми — ознайомити студентів з спеціальними видами зберігання, що відрізняються за низкою ознак, основними з яких є суб'єкти та об'єкти зберігання.
Потрібно дати поняття зберігання речі в ломбарді (ст. 967 ЦК України), під яким розуміють договір зберігання речі, прийнятої ломбардом від фізичної особи, і який оформляється видачею іменної квитанції. Ціна речі визначається за домовленістю сторін. Ломбард зобов'язаний страхувати на користь поклажодавця за свій рахунок речі, прийняті на зберігання, виходячи з повної суми їх оцінки. Річ, яку поклажодавець не забрав із ломбарду після спливу трьох місяців від дня закінчення строку договору зберігання, може бути продана ломбардом у порядку, встановленому законом.
Варто вказати, що при зберіганні цінностей у банку (ст. 969 ЦК України) - банк може прийняти на зберігання документи, цінні папери, дорогоцінні метали, каміння, інші коштовності та цінності. Він може бути уповноважений поклажодавцем на вчинення правочинів з цінними паперами, прийнятими на зберігання. Укладення договору зберігання цінностей у банку засвідчує видання банком поклажодавцеві іменного документа, пред'явлення якого є підставою для повернення цінностей поклажодавцеві. Банк може передати поклажодавцеві індивідуальний банківський сейф (його частину чи спеціальне приміщення) для зберігання в ньому цінностей і роботи з ними.
Зберігання речей у камерах схову організацій, підприємств транспорту (ст. 972 ЦК України) - камери схову загального користування, що перебувають у віданні організацій, підприємств транспорту, зобов'язані приймати на зберігання речі пасажирів та інших осіб незалежно від наявності в них проїзних документів. На підтвердження прийняття речі на зберігання до камери схову (крім автоматичних камер) поклажодавцеві видається квитанція чи номерний жетон. Збитки, завдані поклажодавцеві внаслідок втрати, нестачі або пошкодження речі, зданої до камери схову, відшкодовуються протягом доби з моменту пред'явлення вимоги про їх відшкодування в розмірі суми оцінки речі, здійсненої при переданні її на зберігання. Якщо сторона не забрала річ у встановлені строки, то камера схову зобов'язана зберігати її протягом трьох місяців. Зі спливом цього строку річ може бути продана в порядку, встановленому законом.
Необхідно звернути увагу на зберігання речей у гардеробі організації (ст. 973 ЦК України). Якщо річ здана до гардеробу організації, зберігачем її є ця організація. Вона, незалежно від того, чи здійснюється зберігання за плату чи безоплатно, зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо забезпечення схоронності речі. Ці положення застосовуються в разі зберігання верхнього одягу, головних уборів у місцях, спеціально відведених для цього, у закладах охорони здоров'я, культури та ін.
Потрібно з’ясувати, що при зберіганні речей пасажира під час його перевезення (ст. 974 ЦК України) - перевізник зобов'язаний забезпечити схоронність валізи (сумки), особистих речей пасажира (крім дорогоцінностей і грошей), котрі пасажир перевозить у відведеному місці.
Зберігання речей у готелі (ст. 975 ЦК України) - готель відповідає за схоронність речей, внесених до готелю особою, яка проживає в ньому. Річ вважається такою, що внесена до готелю, якщо вона передана його працівникам чи перебуває у відведеному для особи приміщенні. Готель відповідає за втрату грошей, інших цінностей (цінних паперів, коштовностей) лише за умови, шо нони були окремо передані йому на зберігання. Ці положення застосовуються до зберігання речей фізичних осіб у гуртожитках, мотелях, будинках відпочинку, пансіонатах, санаторіях та інших організаціях, у приміщеннях яких особа тимчасово проживає.
У межах зазначеного питання необхідно вказати, що при зберіганні речей, що є предметом спору (секвестр) (ст. 976 ЦК України) - двоє чи більше осіб, між якими виник спір про право на річ, можуть передати її третій особі, яка бере на себе обов'язок після вирішення спору повернути річ особі, визначеній за рішенням суду або за згодою всіх осіб, між якими він виник. Річ, яка є предметом спору, може бути передана на зберігання за рішенням суду. Зберігачем у такому разі може бути особа, призначена судом (судовий секвестр) або особа, визначена за домовленістю сторін (договірний секвестр), між якими є спір.
Зберігання автотранспортних засобів (ст. 977 ЦК України) - за договором зберігання транспортного засобу в боксах і гаражах, на спеціальних стоянках зберігач зобов'язується не допускати проникнення в них сторонніх осіб та видати транспортний засіб на першу вимогу поклажодавця. Договір поширюється також на відносини між гаражно-будівельним або гаражним кооперативом та їхніми членами, якщо інше не встановлено законом чи статутом кооперативу. Прийняття автотранспортного засобу на зберігання посвідчується квитанцією (номером, жетоном).
Варто вказати, що за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, що охороняються. Володілець такого майна й особа, котру охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки й щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату (ст. 978 ЦК України).