- •Міністерство внутрішніх справ України
- •Тема 1. Загальна характеристика цивільного права
- •Тема 2. Цивільні правовідносини
- •Тема 3. Фізичні особи як суб’єкти цивільних правовідносин
- •Тема 4. Юридичні особи як суб’єкти цивільних правовідносин
- •Тема 5. Об’єкти цивільних прав
- •Тема 6. Особисті немайнові права фізичної особи
- •Тема 7. Правочин
- •Тема 8. Представництво. Довіреність.
- •Тема 9. Строки та терміни в цивільному праві
- •Тема 10. Відповідальність у цивільному праві
- •Тема 11. Право власності
- •Тема 12. Речові права на чуже майно
- •Тема 13. Захист права власності
- •Тема 14. Право інтелектуальної власності
- •Тема 15. Спадкове право
- •Тема 16. Загальні положення про зобов’язання.
- •Тема 17. Загальні положення про договір.
- •Тема 18. Способи забезпечення виконання зобов’язань
- •Тема 19. Загальні положення договору купівлі-продажу
- •Тема 20. Договір роздрібної купівлі-продажу
- •Тема 21. Договір поставки
- •Тема 22. Договір контрактації.
- •Тема 23. Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу
- •Тема 24. Договір міни (бартеру)
- •Тема 25. Договір дарування
- •Тема 26. Договір ренти
- •Тема 27. Договір довічного утримання
- •Тема 28. Договір найму (оренди)
- •Тема 29. Договір прокату
- •Тема 30. Найм (оренда) земельної ділянки
- •Тема 31. Найм будівлі або іншої капітальної споруди
- •Тема 32. Найм (оренда) транспортного засобу
- •Тема 33. Договір лізингу
- •Тема 34. Договір найму (оренди) житла
- •Тема 35. Договір позички
- •Тема 36. Договір підряду
- •Тема 37. Договір побутового підряду
- •Тема 38. Договір будівельного підряду
- •Тема 39. Договір підряду на проектні та пошукові роботи
- •Тема 40. Загальні положення договорів про надання послуг
- •Тема 41. Правове регулювання перевезень
- •Тема 42. Договір перевезення вантажу
- •Тема 43. Договір перевезення пасажира
- •Тема 44. Договір транспортного експедирування
- •Тема 45. Договір зберігання
- •Тема 46. Спеціальні види зберігання
- •Тема 47. Договір страхування
- •Тема 48. Договір доручення
- •Тема 49. Договір комісії
- •Тема 50. Договір управління майном
- •Тема 51. Договір позики
- •Тема 52. Кредитний договір
- •Тема53. Договір банківського вкладу
- •Тема 54. Договір банківського рахунка
- •Тема 55. Договір факторингу
- •Тема 56. Розрахунки
- •Тема 57. Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності
- •Тема 58. Договір комерційної концесії
- •Тема 59. Договір про спільну діяльність
- •Тема 60. Поняття та види недоговірних зобов'язань
- •Тема 61. Зобов'язання, що виникають внаслідок публічної обіцянки винагороди
- •Тема 62. Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду
- •Тема63. Відшкодування шкоди, завданої малолітньою особою
- •46. Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою
- •Тема 64. Відшкодування шкоди, завданої недієздатною фізичною особою
- •Тема 65. Відшкодування майнової шкоди фізичній особі, яка потерпіла від злочину
- •Тема 66. Відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки
- •Тема 67. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг)
- •Тема 68. Моральна шкода та порядок її відшкодування
Тема 67. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг)
Слід вказати на те, що важливу роль у регулюванні відносин з відшкодування шкоди, що виникає у зв'язку із захистом прав споживачів, відіграє Закон України «Про захист прав споживачів» (далі - Закон). Відповідно до ст. 4 Закону, споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.
Потрібно з’ясувати, що заподіяння шкоди внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг) створює позадоговірне зобов'язання між заподіювачем шкоди та потерпілим. На правову природу зобов'язання, яке виникає, не впливає той факт, що заподіювачі шкоди можуть перебувати у договірних відносинах (наприклад, за договором купівлі-продажу, найму, підряду, перевезення, тощо).
Суб'єктами права вимоги у цій групі зобов'язань можуть бути як безпосередні покупці товару, замовники робіт (послуг), так і сторонні особи, до яких товар, результати виконання робіт (послуг) перейшли на належних правових підставах (члени родини потерпілого, сусіди тощо). У ролі потерпілих можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.
Право на відшкодування завданої шкоди внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг) належить кожному потерпілому незалежно від того, чи перебував він у договірніх відносинах з виготовлювачем, продавцем товару, виконавцем робіт (послуг), і зберігається протягом встановленого строку придатності , а якщо його не встановлено, - протягом десяти років з часу виготовлення товару (прийняття роботи, послуги). Проте шкода, завдана споживачеві будь-якими діями третіх осіб, підлягає відшкодуванню на загальних підставах, а не підставі закону.
Суб'єктами відповідальності за шкоду, завдану внаслідок недоліків товарів, є:
продавець - це суб'єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації;
виробник товару - суб'єкт господарювання, який виробляє товар або заявляє про себе як про виробника товару чи про виготовленнятакого товару на замовлення, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім'я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує такого суб'єкта господарювання; або імпортує товар;
виконавець - суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги.
Варто вказати, що умовами відповідальності по даному виду делікту є:
наявність шкоди - збитків, завданих майну фізичної або юридичної особи внаслідок його пошкодження, знищення, псування або особі - внаслідок втрати заробітку через каліцтво, інше ушкодження здоров'я або утримання внаслідок смерті годувальника;
протиправна поведінка може полягати:
у порушенні вимог щодо якості товарів, робіт (послуг), тобто внаслідок конструктивних, технологічних, рецептурних та інших недоліків товарів, робіт (послуг). Конструктивні недоліки - це недоліки, які містяться в самих виробах і новизні, на підставі чого товар було вироблено. Рецептурні недоліки спричинені порушенням об'єму співвідношення тих чи інших компонентів виробу. Технічні недоліки - це недоліки, що призвели до порушення технології виробництва.
На відміну від загальних правил ст. 1166 ЦК України, де суб'єктивною підставою відповідальності є наявність вини особи, яка завдала шкоди, то за даних обставин відповідальність настає незалежно від її вини.
Шкода, завдана внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг), підлягає відшкодуванню, якщо її завдано протягом встановлених строків придатності товару, роботи (послуги), а якщо вони не встановлені, — протягом десяти років від дня виготовлення товару, виконання роботи (надання послуги).
Шкода, завдана внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг), також підлягає відшкодуванню якщо:
на порушення вимог закону не встановлено строку придатності товару, роботи (послуги);
особу не було попереджено про необхідні дії після спливу строку придатності і про можливі наслідки в разі невиконання цих дій.
Строк придатності товару - строк (термін), визначений нормативно-правовими актами, нормативними документами, умовами договору, протягом якого у разі додержання відповідних умов зберігання та/або експлуатації чи споживання продукції її якісні показники і показники безпеки повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів, нормативних документів та умовам договору.
Виробник (продавець, виконавець) звільняється від відповідальності, якщо доведе, що:
шкода виникла внаслідок непереборної сили або порушення потерпілим правил користування або зберігання товару (результатів робіт, послуг) (ч. 2 ст. 1209 ЦК України);
не вводив продукцію в обіг;
дефект у продукції виник внаслідок додержання виробником вимог законодавства або виконання обов'язкових для нього приписів органів державної влади.
Не звільняється від відповідальності:
виконавець - з тих підстав, що рівень його наукових і технічних знань не дав йому змоги виявити особливі властивості речі, прийнятої ним від споживача для виконання роботи або надання послуги;
продавець - у разі неотримання ним від виробника (імпортера) відповідної інформації про товар.