Тема 48. Договір доручення

У межах зазначеного питання необхідно розкрити поняття договору доручення, під яким розуміють договір, при якому одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права й обов'язки довірителя (ч. 1 ст. 1000 ЦК України).

Правове регулювання договору здійснюється главою 68 ЦК.

Потрібно зазначити юридичну характеристику договору. Він є: двосторонній; консенсуальний; оплатний (або безоплатний); фідуціарний - заснований на взаємній довірі сторін.

Сторонами договору є повірений — особа, яка зобов'язується виконати юридичні дії, та довіритель — особа, яка доручає повіреному виконати ці дії. Це можуть бути як дієздатні фізичні особи, так і юридичні особи (наприклад, посередницькі організації, юридичні консультації, банки, товарні біржі тощо).

При опануванні цієї теми студент повинен визначити істотні умови договору, якою є умова про предмет. Предметом договору доручення є юридичні дії повіреного (укладення правочинів , вчинення процесуальних дій, складання актів тощо). Причому такі дії мають бути правомірними, конкретними та здійсненими. Однак повірена особа виконує і фактичні дії — пошук контрагентів, наведення довідок, огляд майна тощо, які підпорядковані меті виконання юридичних дій і тому не. мають самостійного значення. Вимога особистого виконання доручення стосується лише юридичних дій повіреного.

Зміст доручення - чітко визначені юридичні дії, що їх належить вчинити повіреному. Дії мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Варто вказати, що форма договору доручення підпадає під загальні правила про форму правочинів. Строк договору доручення визначається характером доручення та може встановлюватися точною календарною датою чи проміжком часу, протягом якого воно має бути виконане. Строк його дії залежить від строку дії довіреності чи іншого документа, що підтверджує правомочності повіреного, й не може його перевищувати.

Змістом договору доручення є права та обов'язки сторін.

Необхідно визначити права та обов'язки повіреного Він:

• зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення (ч. 1 ст. 1004 ЦК);

• має право відхилитися від змісту договору, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений: а) не міг попередньо запитати довірителя; б) не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. При цьому повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення, як тільки буде можливість (ч. 1 ст. 1004 ЦК);

• повинен виконати дане йому доручення особисто; має право передати виконання доручення іншій особі (замісникові) якщо: а) це передбачено договором; б) повірений був вимушений до цього обставинами з метою охорони інтересів довірителя. При цьому повірений повинен негайно повідомити про це довірителя і у цьому разі відповідає лише за вибір замісника (ст. 1005 ЦК);

• зобов'язаний повідомляти довірителеві на його вимогу всі дані про хід виконання його доручення (ч. 1 ст. 1006 ЦК);

• зобов'язаний після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдані документи, якщо цього вимагають умови договору та характер доручення (ч. 2 ст. 1006 ЦК);

• зобов'язаний негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення (ч. З ст. 1006 ЦК).

Права та обов'язки довірителя:

• зобов'язаний забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення (п. 1 ч. 2 ст. 1007 ЦК);

• зобов'язаний відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення (п. 2 ч. 2 ст. 1007 ЦК);

• зобов'язаний негайно прийняти від повіреного все одержане ним у зв'язку з виконанням доручення (ч. З ст. 1007 ЦК);

• зобов'язаний виплатити повіреному плату, якщо вона йому належить (ч. 4 ст. 1007 ЦК);

• має право в односторонньому порядку змінити, відмінити свої вказівки чи дати повіреному нові інструкції щодо порядку виконання доручення;

• має право знати про передоручення;

• має право контролювати дії повіреного та своєчасно вжити заходів з метою захисту своїх інтересів.

Потрібно зазначити, що договір доручення припиняється (ст. 1008 ЦК України) на загальних підставах його припинення, а також у разі:

1) відмови довірителя або повіреного від договору;

2) визнання довірителя або повіреного недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності або визнання безвісно відсутнім;

3) смерті довірителя або повіреного.