Тема 16. Загальні положення про зобов’язання.

Потрібно пояснити сутність зобов'язання, яке є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як і будь-яке цивільне правовідношення, зобов'язання включає в себе такі елементи: суб'єкт, об'єкт, зміст. Необхідно назвати хто є суб’єктом цивільних правовідносин, що таке об’єкт цивільних правовідносин та що є змістом цих правовідносин.

Необхідно розкрити зобов’язання, які поділяються за підставами виникнення (договірні; недоговірні; односторонньо-вольові, які виникають із односторонніх правочинів), за співвідношенням прав і обов'язків зобов'язання (односторонні; взаємні).

Слід виділити також зобов'язання, де боржник повинен вчинити визначені дії; зобов'язання, де за умови неможливості виконати певні дії, боржник має право замінити їх виконанням інших, визначених в договорі дії (факультативні зобов'язання), і альтернативні зобов'язання.

Розрізняють також головні і додаткові (акцесорні) зобов'язання.

У більшості випадків особистість боржника чи кредитора не впливає на виникнення, зміну чи припинення цивільних правовідносин. Але окремі зобов'язання настільки тісно пов'язані з особою боржника чи кредитора, що виконати їх в іншому суб'єктному складі неможливо. Тому, необхідно пояснити суть зобов'язання, яке називається особистим зобов'язанням.

Необхідно назвати підстави виникнення зобов’язань, виходячи з норм чинного законодавства.

Потрібно назвати хто виступає сторонам в зобов’язанні (кредитор, боржник). В чому суть активної, пасивної і змішаної множинності осіб у зобов’язанні.

Визначити випадки, коли законодавець дозволяє зміну осіб у зобов’язанні.

Пояснити в чому полягає виконання зобов’язання і що традиційно відносять до принципів виконання зобов’язання (принцип належного виконання, принцип реального виконання).

Зазначити, що є предметом виконання зобов’язання (є вчинення певної дії або утримання від певних дій); способом виконання зобов'язання (порядок вчинення боржником дій на виконання зобов'язання); як можуть визначатись строки виконання зобов'язання (законом; подією, яка неминуче настане; договором або моментом пред'явлення вимоги); що є місцем виконання зобов'язання (місце, де боржник повинен вчинити певні дії, а кредитор прийняти виконання).

Необхідно розкрити підстави припинення зобов’язань, які поділяються на 2 групи, а саме: зобов’язання, які припиняються за волею сторін або однієї із сторін та зобов’язання, які припиняються незалежно від волі учасників.

Тема 17. Загальні положення про договір.

Необхідно засвоїти поняття цивільно-правового договору, який є домовленістю двох або більше сторін, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Потрібно визначити умови договору. Істотними умовами договору є ті умови, без погодження яких договір взагалі не вважається укладеним. Істотні умови договору визначаються в законі, разом з тим ними можуть стати будь-які умови, на погодженні яких наполягає та чи інша сторона. Звичайні умови — це умови, які традиційно, за звичаєм, включаються в договір. Випадкові умови — це умови, які, як правило, не передбачаються певним видом договору, але можуть бути встановлені за погодженням сторін, або умови, які за погодженням сторін встановлюються, відступаючи від принципу диспозитивності.

Система договорів передбачає і їх класифікацію. Потрібно пояснити значення класифікації цивільних договорів.

Оскільки договір є різновидом правочину, то класифікація договорів може проводитися за тими ж критеріями, що й класифікація правочинів (консенсуальні й реальні, оплатні й безоплатні, абстрактні й казуальні тощо). Але договорам властиві й певні особливості, що зумовлюють такий їх поділ.

Так, за правилами формування змісту договори поділяються на іменні й безіменні. Тому потрібно з’ясувати суть іменних договорів (це договори, які мають легальну назву, представлені в ЦК або в інших нормативних актах, що визначають їх поняття, коло прав та обов'язків сторін) і безіменних (це договори, які безпосередньо законодавством не регулюються, але сторонами на практиці застосовуються (агентський договір тощо)).

Необхідно пояснити суть договорів, які поділяються за ознакою розподілу прав та обов'язків між сторонами (односторонні та двосторонні договори) та назвати приклади таких договорів. В односторонньому договорі одна сторона має лише суб'єктивні права, а інша лише суб'єктивні обов'язки. У двосторонніх договорах права і обов'язки покладаються на обидві сторони.

Потрібно назвати і розкрити суть таких договорів як: договори на користь третьої особи, алеаторні (ризикові) договори, публічні, договори приєднання, попередні договори.

Необхідно розглянути порядок укладення договорів. Договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі погодили між собою його істотні умови. Погодження цих умов відбувається в процесі переговорів, які передують укладенню договору. Варто пояснити, що таке оферта, назвати її види та що таке акцепт і яким він має бути.

Необхідно зазначити з якого моменту договори вважаються укладеними.

Слід пояснити такі підстави зміни і розірвання договорів, як згода сторін, одностороння відмова від договору у повному обсязі або частково та рішення суду.