- •Міністерство внутрішніх справ України
- •Тема 1. Загальна характеристика цивільного права
- •Тема 2. Цивільні правовідносини
- •Тема 3. Фізичні особи як суб’єкти цивільних правовідносин
- •Тема 4. Юридичні особи як суб’єкти цивільних правовідносин
- •Тема 5. Об’єкти цивільних прав
- •Тема 6. Особисті немайнові права фізичної особи
- •Тема 7. Правочин
- •Тема 8. Представництво. Довіреність.
- •Тема 9. Строки та терміни в цивільному праві
- •Тема 10. Відповідальність у цивільному праві
- •Тема 11. Право власності
- •Тема 12. Речові права на чуже майно
- •Тема 13. Захист права власності
- •Тема 14. Право інтелектуальної власності
- •Тема 15. Спадкове право
- •Тема 16. Загальні положення про зобов’язання.
- •Тема 17. Загальні положення про договір.
- •Тема 18. Способи забезпечення виконання зобов’язань
- •Тема 19. Загальні положення договору купівлі-продажу
- •Тема 20. Договір роздрібної купівлі-продажу
- •Тема 21. Договір поставки
- •Тема 22. Договір контрактації.
- •Тема 23. Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу
- •Тема 24. Договір міни (бартеру)
- •Тема 25. Договір дарування
- •Тема 26. Договір ренти
- •Тема 27. Договір довічного утримання
- •Тема 28. Договір найму (оренди)
- •Тема 29. Договір прокату
- •Тема 30. Найм (оренда) земельної ділянки
- •Тема 31. Найм будівлі або іншої капітальної споруди
- •Тема 32. Найм (оренда) транспортного засобу
- •Тема 33. Договір лізингу
- •Тема 34. Договір найму (оренди) житла
- •Тема 35. Договір позички
- •Тема 36. Договір підряду
- •Тема 37. Договір побутового підряду
- •Тема 38. Договір будівельного підряду
- •Тема 39. Договір підряду на проектні та пошукові роботи
- •Тема 40. Загальні положення договорів про надання послуг
- •Тема 41. Правове регулювання перевезень
- •Тема 42. Договір перевезення вантажу
- •Тема 43. Договір перевезення пасажира
- •Тема 44. Договір транспортного експедирування
- •Тема 45. Договір зберігання
- •Тема 46. Спеціальні види зберігання
- •Тема 47. Договір страхування
- •Тема 48. Договір доручення
- •Тема 49. Договір комісії
- •Тема 50. Договір управління майном
- •Тема 51. Договір позики
- •Тема 52. Кредитний договір
- •Тема53. Договір банківського вкладу
- •Тема 54. Договір банківського рахунка
- •Тема 55. Договір факторингу
- •Тема 56. Розрахунки
- •Тема 57. Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності
- •Тема 58. Договір комерційної концесії
- •Тема 59. Договір про спільну діяльність
- •Тема 60. Поняття та види недоговірних зобов'язань
- •Тема 61. Зобов'язання, що виникають внаслідок публічної обіцянки винагороди
- •Тема 62. Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду
- •Тема63. Відшкодування шкоди, завданої малолітньою особою
- •46. Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою
- •Тема 64. Відшкодування шкоди, завданої недієздатною фізичною особою
- •Тема 65. Відшкодування майнової шкоди фізичній особі, яка потерпіла від злочину
- •Тема 66. Відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки
- •Тема 67. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг)
- •Тема 68. Моральна шкода та порядок її відшкодування
Тема 4. Юридичні особи як суб’єкти цивільних правовідносин
Перш за все слід звернути увагу на визначення юридичної особи. Ст. 80 ЦК України визначає юридичну особу як організацію, створену і зареєстровану у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем і відповідачем у суді.
Потрібно розкрити ознаки юридичної особи, якими є: 1)організаційна єдність, тобто юридична особа виступає як певним чином організований колектив людей, створений з метою досягнення певних цілей; 2)наявність відокремленого майна. Майно юридичної особи як самостійного суб’єкта цивільного обороту є відокремленим від майна засновників та учасників цієї юридичної особи, а також від майна держави та інших суб’єктів цивільних відносин; 3)виступ у цивільному обороті від свого імені. Кожна юридична особа має своє найменування під яким вона виступає в процесі своєї діяльності; 4)здатність нести самостійну майнову відповідальність втілюється в наступному принципі: учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов’язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов’язаннями її учасника (засновника) (ч. З ст. 96 ЦК України). Винятки з цього правила можуть бути встановлені установчими документами та законом; 5)може бути позивачем та відповідачем у суді.
Інші ознаки юридичної особи, що іноді виділяються в науковій літературі (наявність органів управління, рахунку у банку, печатки, можливість виступати в судовому процесі) не є істотними, оскільки випливають з наведених чотирьох ознак.
Необхідно розглянути види юридичних осіб. Відповідно до ст. 81 ЦК України за критерієм створення юридичні особи поділяються на осіб приватного права, що створюються на підставі установчих документів (засновницького договору, статуту), та осіб публічного права, що створюються за розпорядчим актом Президента У країни, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. В свою чергу, юридичні особи приватного права в залежності від того, чи мають право брати участь засновники в управлінні юридичною особою, поділяються на товариства, в діяльності яких засновники мають право брати участь, та установи, в управлінні яких засновники участі не беруть. Потрібно зазначити, що товариства поділяються на підприємницькі і непідприємницькі. Обов’язково слід зупинитися на такому виді підприємницького товариства, як господарське товариство – юридична особа, статутний капітал якої поділений на частки між учасниками. Назване товариство – родове поняття, яке об’єднує п’ять самостійних видів товариств: повне товариство, командитне, товариство з обмеженою та додатковою відповідальністю, акціонерне товариство. Потрібно зупинитися на особливостях кожного з видів цих товариств та дати коротку характеристику.
Необхідно також дати характеристику кожного способу створення юридичної особи.
1. Розпорядчий - юридична особа створюється на підставі розпорядження державного органу. Якщо законом передбачено обов’язкове створення юридичної особи шляхом волевиявлення виборців - виборів, то така юридична особа також набуває статусу юридичної особи публічного права.
2. Дозвільний - таким способом створюються наприклад, об’єднання громадян.
3. Договірний - шляхом укладення договору (це повне товариство, командитне та інші).
Окремо слід зупинитися на визначенні таких понять, як філія і представництво, які є окремими підрозділами юридичної особи. Вони розташовані поза її місцезнаходженням і не є юридичними особами.
Філія - це відокремлений підрозділ юридичної особи, розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.
Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Вони не мають права виступати від свого імені в цивільному обороті, наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Вони можуть вести окремий бухгалтерський облік. їх керівники призначаються юридичною особою і діють на підстав виданої нею довіреності (тобто від імені юридичної особи).
Припинення юридичної особи здійснюється шляхом :
- злиття; приєднання; поділу; перетворення; виділу; ліквідації.
Злиття передбачає припинення діяльності двох або більше юридичних осіб і передачу всіх прав та обов’язків новій юридичної особі. Приєднання передбачає припинення діяльності однієї юридичної особи і передачу всіх прав і обов’язків іншій. Поділ - на базі однієї юридичної особи виникають дві й більше юридичних осіб. Виділ - на базі однієї юридичної особи створюється ще одна юридична особа, якій виділяється частина майна першої. Перетворення - юридична особа одного виду перетворюється в іншу організаційно-правову форму. Нова є правонаступником першої. Ліквідація - це така форма припинення юридичної особи, при якій вона перестає існувати, права та обов’язки не переходять до іншої юридичної особи.
Юридичні особи вважаються такими, що припинили своє існування з моменту вилучення їх з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України. Ліквідацію юридичноїособи здійснює ліквідаційна комісія, яка створюється органом, який прийняв рішення про ліквідацію (ст. ст. 110 - 112 ЦК). Ліквідація може бути проведена у добровільному порядку і за рішенням суду.