Тема 60. Поняття та види недоговірних зобов'язань

При опануванні цієї теми студент повинен вказати, що недоговірні зобов'язання регулює підрозділ 2 розділу III книги п'ятої ЦК України.

У більшості випадків цивільно-правові зобов'язання виникають із договорів. Назва «недоговірні зобов'язання» підкреслює те, що вони виникли не з договорів чи іншого будь-якого правочину, а саме з односторонньої дії якої-небудь особи. Підставою для їх виникнення може бути односторонній правочин або інше майнове надання однієї сторони іншій. Одностороння дія, з якої виникло подібне зобов'язання, за характером повинна бути правомірною; Із недозволеної дії виникає інший вид недоговірних зобов'язань — заподіяння шкоди (деліктні зобов'язання). Таким чином, недоговірні зобов'язання - це зобов'язання, які виникають за відсутності укладеного між сторонами договору, в силу певних юридичних фактів.

Потрібно зазначити, що недоговірні зобов'язання поділяються на види за характером підстави їх виникнення на:

1. недоговірні зобов'язання, що виникають з правомірних дій:

• зобов'язання, що виникають із публічної обіцянки винагороди (без оголошення конкурсу та за результатами конкурсу);

• зобов'язання, що виникають із вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення;

• зобов'язання, що виникають із рятування здоров'я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи.

2. недоговірні зобов'язання, що виникають з неправомірних дій:

зобов'язання, що виникають із заподіяння шкоди (деліктні зобов'язання);

зобов'язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави;

зобов'язання, що виникають із створення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи).

Вкажіть, що одним із основних видів недоговірних зобов'язань є зобов'язання: з відшкодування шкоди (деліктні зобов'язання) - це зобов'язання, у яких потерпіла сторона (кредитор) має право вимагати від заподіювача шкоди (боржника) повного відшкодування протиправно заподіяної шкоди шляхом надання відповідного майна в натурі або відшкодування збитків.

Система деліктних зобов'язань побудована на поєднанні загального делікту із спеціальним. Склад загального делікту - заподіяна шкода відшкодовується особою, яка її заподіяла (ст. 1166 ЦК України).

• До основних видів спеціальних деліктів відносяться: шкода, заподіяна представниками і працівниками юридичної особи (працівником при виконанні ним трудових обов'язків, посадовою особою органів державної влади або органом місцевого самоврядування, незаконними діями представників правоохоронних органів);

• шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки;

• шкода, заподіяна особами з пороками волі (малолітніми, неповнолітніми, недієздатними, особами, які не розуміли значення своїх

дій);

• шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров я або смертю потерпілого;

• шкода, заподіяна правомірними діями (у стані необхідної оборони та крайньої необхідності);

• відшкодування моральної шкоди;

• шкода, завдана внаслідок недоліків товарів, робіт(послуг).

Тема 61. Зобов'язання, що виникають внаслідок публічної обіцянки винагороди

Необхідно визначити, що публічна обіцянка винагороди - це звернена до невизначеного кола осіб обіцянка майнової винагороди за досягнення обумовленого результату тому, хто його досягне.

Публічна обіцянка винагороди регулюється главою 78 ЦК України. Поділяється вона на два види.

• публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу;

• публічна обіцянка винагороди за результатами конкурсу.

При опануванні цієї теми студент повинен з’ясувати, щоб обіцяння винагороди було юридично обов'язковим, воно має відповідати певним умовам, а саме:

1. Обіцянка винагороди має бути публічною. Обіцянка винагороди є публічною, якщо вона сповіщена у засобах масової інформації або іншим чином невизначеному колу осіб.

2. Обіцянка винагороди має бути майнового характеру, тобто мати грошове або інше вартісне вираження (наприклад, надання путівки в санаторій).

3. Обіцянка винагороди повинна містити вказівку щодо форми та розміру винагороди.

У сповіщенні публічної обіцянки винагороди має бути вказаний кінцевий результат, якого слід досягти для одержання винагороди (передання інформації, знайдення речі, знайдення фізичної особи тощо).цінності. Крім того, засновник може передбачити в умовах конкурсу надання переможцеві лише морального заохочення. Форми морального заохочення можуть бути різноманітні: присудження звань лауреатів конкурсу, почесних звань, видача дипломів, відзнак тощо.

Варто вказати, що до факультативних ознак можуть бути віднесені:

• Строк подання товарів на конкурс чи виконання певної дії., тобто строк надання досягнутого результату чи строк, в який повинна бути виконана сама робота. Він повинен бути визначений з урахуванням можливості реально виконати конкурсне завдання. Причому засновники можуть визначати як остаточні, так і проміжні строки.

• Місце представлення роботи.

• Кількість призових місць.

У процесі проведення конкурсу може виникнути потреба внести зміни до оголошених умов конкурсу або навіть його відмінити. Внесення зміни до умов конкурсу можливо.

• лише до початку конкурсу;

• про це має бути оголошено в тому самому порядку, в якому було оголошено конкурс.

Якщо через зміну умов конкурсу участь у ньому для особи не становить інтерес або є неможливою, то ця особа має право на відшкодування засновником витрат, яких вона зазнала для підготовки до участі в конкурсі (ст. 1152 ЦК України).

Згідно з ст. 1153 ЦК України відмовитися від конкурсу можна тільки у разі, коли його проведення стало неможливим за обставин, які не залежать від засновника конкурсу.