3.4. Логічна схема розвитку управління

Логічна схема розвитку управління має такий вигляд. Початком для розвитку управління є поява нових завдань. Тому їх виникнен­ня можна розглядати як перший крок до логічної схеми розвитку управління.

Другим кроком у цій схемі є вироблення в системі управління реакції на нові завдання, яка привела б до розвитку управління.

Можливі три типи реакції, які найбільше виокремлюються в реальній практиці вдосконалення управління.

Перший тип — спроба нічого не змінювати в управлінні або про­вести невеликі, часткові зміни, основна увага сконцентрована на виявленні причин, які потребують змін і на їх усунення.

Другий тип — стереотипний підхід до рішення виникаючих зав­дань. Це найчастіше спроба вирішувати різні управлінські завдан­ня незалежно від їх змісту, природи і динаміки за допомогою підходів, які виправдали себе. Найбільш поширеними з них є про­ведення організаційних перебудов в управлінні, створення нових управлінських органів.

В дійсності цей стереотип швидше відображає стійку внутріш­ню тенденцію еволюції системи управління в напрямі збільшення числа її адміністративних підрозділів. Тому поява нових завдань пе­ред управлінням та необхідність їх вирішення швидше виступає як привід для розширення адміністративних служб системи управлін­ня, ніж є реальною причиною, яка потребує саме такої спроби вирі­шення.

Третій тип — комплексна перебудова системи управління у відповідності зі змістом і сутністю нових завдань, які виникають пе­ред управлінням і можливостями його перетворення. Такий тин Реакції з наукової точки зору є єдиним правильним, з практичної точки зору — дійсно результативним.

Третім кроком логічної схеми розвитку управління є перебудо­ва основоположних даних, на яких будується система управління.

Після того як у системі управління здійснюється формування нової підсистеми принципів, настає наступний крок — перебудова структури та елементів системи управління. Часто цей крок роз­глядається у вигляді еквівалента розвитку управління, тому що саме перебудова організаційної структури, методів управління, кадрів управління звичайно розглядається як розвиток управління.

Перебудовою структури і елементів у системі управління логіч­на схема розвитку управління не закінчується — залишається ще один, четвертий крок — закріплення в управлінні нових якостей і властивостей, наданих йому в процесі зміни. Це передбачає:

по-перше, відповідний розвиток інформаційно-поведінської під­системи;

по-друге, на даному кроці проводиться регулярне вивчення роз­витку і аналіз результатів заходів, які проводяться в рамках пере­будови (це необхідно для того, щоб реально оцінювати стан роз­витку управління та постійно виявляти гальмуючі фактори);

по-третє, на даному кроці здійснюється цілеспрямоване кори­гування як всього процесу розвитку управління, так і його окремих складових. Коригування здійснюється з метою відмови від немож­ливих для реалізації напрямів розвитку управління, а також для проведення не передбачуваних перебудов в управлінні, необхідність яких виникла в процесі його розвитку.

Приведена логічна схема розвитку управління показує, що це не простий процес. Він потребує постійного співвідношення дій щодо вдосконалення управління з завданнями, які стоять перед уп­равлінням, а також з можливостями, які має в наявності організа­ція в цілому та існуюча в ній система управління зокрема.