1. Сутність і значення сучасного менеджменту

1.1. Поняття про менеджмент і управління.

1.2. Основні категорії менеджменту.

1.3. Основні закони управління.

1.4. Підприємництво як об'єкт управління.

1.5. Менеджмент як вид діяльності.

1.6. Типи і види управління.

1.7. Методи дослідження у менеджменті.

1.1. Поняття про менеджмент і управління

1.1. Поняття про менеджмент і управління

У спрощеному розумінні менеджмент — це уміння домагатися поставлених цілей, використовувати працю, інтелект, мотиви пове­дінки інших людей. Менеджмент українською — «управління» — функція, вид діяльності щодо керівництва людьми в найрізноманіт­ніших організаціях. Менеджмент — це також галузь знання, що допомагає здійснювати цю функцію. Нарешті, менеджмент як збірне від менеджерів — це певна категорія людей, соціальний про­шарок тих, хто здійснює робот}' з управління.

Поняття «менеджмент» широко трактується у світовій літера­турі з управління. Наприклад, в Оксфордському словнику англійсь­кої мови термін «менеджмент» визначається як засіб (манера) спілкування з людьми, влада і мистецтво управління, особливого роду вміння й адміністративні навички, орган управління, адміні­стративна одиниця. В одному з російських словників іноземних слів «менеджмент» перекладається як управління виробництвом, сукупність принципів, методів, засобів і форм управління з метою підвищення ефективності виробництва та його прибутковості. У спе­ціалізованій літературі цей термін трактується ще багатосторонніше. Між різними варіантами немає протиріч. Вони взаємодоповню­ють, конкретизують один одного. Завдяки цьому можна краще з'ясувати сутність та зміст менеджменту, зробити правильний вис­новок щодо необхідності його вивчення.

Термін «менеджмент» походить від анг. manage і означає «ке­рувати, управляти, стояти на чолі, завідувати, бути здатним впора­тися з чимось, якоюсь проблемою».

Іноді під менеджментом також розуміють самостійний вид про­фесійної діяльності, що спрямована на досягнення певної мети.

Значимість менеджменту була особливо ясно усвідомлена в тридцяті роки XX ст. Уже тоді стало очевидним, що діяльність ця перетворилася на професію, галузь знань — на самостійну дисциплі­ну, а соціальний шар — на дуже впливову суспільну силу. Роль цієї зростаючої суспільної сили змусила заговорити про «революцію ме­неджерів», коли з'явилися корпорації-гіганти, що володіють вели­чезним економічним, виробничим, науково-технічним потенціалом, порівнянним за потужністю з цілими державами. Найбільші корпо­рації, банки становлять стрижень економічної і політичної сили ве­ликих націй. Від них залежать уряди, багато хто з них мають транс­національний характер, простягаючи свої виробничі, сервісні, розподільні, інформаційні мережі по усьому світу.

У культурі розвинутих капіталістичних країн поняття менедж­мент дуже часто стоїть поруч із поняттям бізнес. Бізнес — це діяль­ність, спрямована на одержання прибутку створенням і реалізацією'! визначеної продукції або послуг. «Управління бізнесом» (business management) — це керування комерційними, господарськими органі­заціями. Термін «менеджмент» застосовується до будь-яких типів організацій, але якщо мова йде про державні органи будь-якого рівня, доцільніше використовувати термін «pиblіc аdministration» — «державне управління».

Говорячи про «менеджмент», американці, по перше, майже зав­жди мають на увазі фігуру «менеджера» — людини, суб'єкта управ­ління, що діє в деякій організації. У більш загальному розумінні вони застосовують термін «адміністрація», що більше відбиває зне­особлену систему управління. По-друге, коли говорять «менеджер», то, за великим рахунком, мають па увазі професійного керуючого, який усвідомлює, що він представник особливої професії, а не про­сто інженер або економіст, що займається управлінням. До того ж менеджер — це людина, що пройшла, як правило, спеціальну підготовку.

Отже, управління — це складний процес, який включає цілеспря­мований вплив на об'єкти, системи з метою збереження їхньої ста­лості або переведення з одного стану в інший з метою досягнення певних цілей.

Існує вужче поняття: управління — це усвідомлена цілеспрямована діяльність людини, за допомогою якої він упорядковує і підкоряє своїм інтересам елементи живої і неживої природи, техніки.

Поняття «управління» має розширене значення, тому що ви­користовується не тільки для умов ринку, а й у керуванні некомерційними підприємствами чи будь-якими іншими технічними, соціальними, біологічними абстрактними системами. При цьому процеси управління технічними системами становлять предмет вивчення технічних наук, біологічними системами — біологічних наук, а соціальними системами — соціальних наук. У широкому розумінні управління становить функцію організованих систем різної природи, яка забезпечує зберігання їх певної структури, підтримку режиму діяльності, реалізацію їх програми і цілей.

Таким чином, термін «управління» в українській мові має бага­то тлумачень, тому зручно застосовувати термін «менеджмент». Він вужчий і означає господарське керування. Але надалі будемо кори­стуватися обома термінами.