- •Л.І. Скібіцька, о.М. Скібіцький менеджмент
- •1. Сутність і значення сучасного менеджменту 12
- •2. Виникнення та еволюція наукових шкіл у менеджменті 25
- •9. Організація взаємодії та повноважень 125
- •10. Планування як функція менеджменту 137
- •15. Процес прийняття та реалізації управлінських рішень 195
- •16. Інформаційне забезпечення управління 208
- •1. Сутність і значення сучасного менеджменту
- •1.1. Поняття про менеджмент і управління
- •1.2. Основні категорії менеджменту
- •1.3. Основні закони управління
- •1.4. Підприємництво як об'єкт управління
- •1.5. Менеджмент як вид діяльності
- •1.6. Типи і види управління
- •1. .7 Методи дослідження у менеджменті
- •2. Виникнення та еволюція наукових шкіл у менеджменті
- •2.1. Зародження світової управлінської думки
- •2.2. Управлінська думка часів феодалізму
- •2.3. Передфаза
- •2.4. Школа наукового управління
- •2.5. Класична школа (школа «адміністративно-бюрократичного» підходу)
- •2.6. Школа руху за гуманні стосунки (школа людських відносин)
- •2.7. Школа наук поведінки (біхевіористська школа)
- •2.8. Сучасна фаза
- •2.9. Витоки та джерела вивчення управлінської думки в Україні
- •3. Управління як процес, що розвивається
- •3.1. Поняття про систему управління та її складові
- •3.2. Зміст і логіка розвитку управління
- •3.3. Загальні принципи розвитку управління
- •3.4. Логічна схема розвитку управління
- •4. Загальні закономірності управління. Загальні принципи менеджменту
- •4.1. Закономірності управління
- •4.2. Поняття про принцип управління
- •4.3. Принципи наукового управління ф.Тейлора
- •4.4. Принципи організації виробництва г.Форда
- •4.5. Принципи адміністративного управління а.Файоля
- •4.6. Принципи продуктивності г.Емерсона
- •4.7. Сучасні принципи менеджменту та їх характеристика
- •5. Теорія організації
- •5.1. Поняття про організацію як відкриту систему
- •5.2. Макро- та мікросередовище організацій
- •5.3. Основні функції організацій та їх види
- •5.4. Загальні риси формальної організації та її внутрішнє і зовнішнє середовище
- •5.5. Оцінювання факторів зовнішнього середовища організації
- •5.6. Правові основи менеджменту організацій
- •6. Підприємство як виробнича система
- •6.1. Характерні прикмети і властивості підприємства як виробничої системи
- •6.2. Порядок реєстрації та ліквідації підприємств
- •6.3. Класифікація підприємств
- •6.4. Виробнича структура підприємства
- •6.5. Види підприємств, які можуть діяти в Україні
- •6.6. Організаційні особливості створення нового підприємства в Україні
- •7. Структура та принципи організації виробничого процесу
- •7.1. Організаційні типи виробництва.
- •7.2. Методи організації виробництва.
- •7.3. Суспільні форми організації виробництва.
- •7.1. Організаційні типи виробництва
- •7.2. Методи організації виробництва
- •7.3. Суспільні форми організації виробництва
- •8. Організаційні структури управління та принципи їх формування
- •8.1. Поняття про структуру організації та організаційну структуру управління
- •8.2. Типи організаційних структур управління
- •8.3. Основні принципи формування організаційних структур управління
- •8.4. Розробка маршрутної технології виконання управлінських функцій і проектування організаційного процесу
- •8.5. Удосконалення роботи з формування організаційних структур
- •9. Організація взаємодії та повноважень
- •9.1. Організація взаємодії як функція менеджменту.
- •9.2. Нормативні акти, які регламентують організацію взаємодії і повноважень.
- •9.1. Організація взаємодії як функція менеджменту
- •9.2. Нормативні акти, які регламентують організацію взаємодії і повноважень
- •10. Планування як функція менеджменту
- •10.1. Основні положення планування
- •10.2. Планування на макро- та мікрорівні
- •10.2.1. Макрорівень
- •10.2.2. Мікрорівень. Прогнозування розвитку підприємств
- •10.3. Принципи планування
- •10.3.1. Основні принципи
- •10.3.2. Специфічні принципи
- •10.4. Види планування
- •10.4.1. Перспективне планування
- •10.4.2. Система поточного (оперативного) планування
- •10.5. Методологічні та методичні основи планування
- •10.5.1. Методи планування
- •Загальноприйнята класифікація методів планування діяльності та розвитку підприємства
- •Джерела інформації для планування
- •10.5.2. Характеристика окремих методів прогнозування розвитку підприємств (організацій)
- •10.6. Поняття про «Систему планів компанії»
- •10.7. Особливості вітчизняного планування
- •11. Комунікації у менеджменті
- •11.1. Поняття про комунікації.
- •11.2. Комунікаційний процес та його види.
- •11. 1 Поняття про комунікації
- •11.2. Комунікаційний процес та його види
- •1.3. Шляхи вдосконалення міжособових та організаційних комунікацій
- •12. Мотивація як функція менеджменту
- •12.1. Сутність мотивації та її роль у менеджменті
- •12.2. Характеристика змістовних теорій мотивацій
- •12.3. Процесуальні теорії мотивації
- •12.4. Методи та система мотивації праці
- •12.5. Заходи щодо забезпечення власної мотивації до життя і роботи
- •13. Контроль як функція менеджменту
- •13.1. Сутність, види та основні завдання контролю.
- •13.2. Процес контролю та його зміст.
- •13.3. Шляхи підвищення ефективності контролю.
- •13.1. Сутність, види та основні завдання контролю
- •13.2. Процес контролю та його зміст
- •13.3. Шляхи підвищення ефективності контролю
- •Інформаційно-управляючі системи в плануванні і контролі (іус)
- •14. Система методів менеджменту
- •14.1. Сутність, роль та класифікація методів менеджменту.
- •14.3. Організаційно-розпорядчі методи менеджменту.
- •14.4. Соціально-психологічні методи менеджменту.
- •14.1. Сутність, роль та класифікація методів менеджменту
- •14.2. Економічні методи менеджменту та механізм застосування їх
- •14.3. Організаційно-розпорядчі методи менеджменту
- •14.4. Соціально-психологічні методи менеджменту
- •14.4.1. Види соціально-психологічних методів
- •14.4.2. Характеристика психологічних методів і способів їх впливу
- •14.4.3. Способи соціально-психологічних досліджень
- •14.4.4. Соціальне планування як ефективний психологічний метод управління
- •15. Процес прийняття та реалізації управлінських рішень
- •15.1. Суть та особливості управлінських рішень
- •15.2. Класифікація рішень
- •15.3. Методи прийняття рішень
- •15.4. Технологія прийняття управлінських рішень
- •15.5. Причини прийняття невдалих рішень
- •16. Інформаційне забезпечення управління
- •16.1. Рівні інформаційного забезпечення менеджменту і типи інформації
- •16.2. Види інформації, які застосовуються у менеджменті
- •16.3. Використання інформації в основних функціях менеджменту
- •16.4. Постановка та реструктуризація управлінського обліку в організації
- •16.4.1. Управлінський облік у системі управління організацією
- •16.4.2. Елементи системи управлінського обліку
- •16.4.3. Процес постановки управлінського обліку
- •16.5. Раціоналізація, інтегрування й подальша автоматизація інформаційних потоків
- •16.6. Комп'ютерні системи інформаційного менеджменту
- •16.6.1. Система здійснення угод і операцій
- •16.6.2. Управлінські інформаційні системи
- •16.6.3. Системи підтримки рішень
- •16.6.4. Системи, що ґрунтуються на знаннях, та експертні системи
- •16.6.5. Побудова інформаційних систем
- •16.6.6. Розробка (доробка, переробка) систем користувачем
- •17. Керівництво, стиль управління та лідерство
- •17.1. Поняття та загальна характеристика керівництва.
- •17.3. Стилі управління та їхня характеристика.
- •17.1. Поняття та загальна характеристика керівництва
- •17.2. Теорії лідерства
- •17.3. Стилі управління та їхня характеристика
- •18. Особливості управлінської праці та її організація
- •18.1. Особливості управлінської праці
- •18.2. Еволюція вимог до менеджерів
- •18.3. Характеристика сучасного менеджера
- •18.4. Організація особистої праці менеджера
- •18.5. Основні напрями удосконалення організації праці та оцінювання діяльності менеджера
- •19. Культура, етика та мистецтво управління
- •19.1. Поняття про культуру та мистецтво управління
- •19.2. Роль культури менеджменту та її основні функції
- •19.3. Складові культури управління та їхня характеристика
- •19.4. Концепція організаційної культури
- •19.5. Управлінська етика та її складові
- •20. Корпоративна культура
- •20.1. Загальні положення та основні поняття корпоративної культури
- •20.2. Основні принципи і типи корпоративної культури
- •20.3. Фірмові стандарти як частина корпоративної культури
- •20.4. Компоненти корпоративної культури
- •Зв'язок управлінських форм і типів спільної діяльності в рамках організаційних культур
- •20.5. Стадії розвитку корпоративної культури
- •Можливості компаній з різним рівнем корпоративної культури
- •21. Управління конфліктами та стресами
- •21.1. Сутність та різновиди конфліктів
- •21.2. Причини виникнення конфлікту
- •21.3. Технологія управління конфліктами
- •Методика вирішення конфлікту через вирішення проблеми
- •21.4. Управління стресами
- •22. Персонал організації як об'єкт менеджменту
- •22.1. Об'єкт, суб'єкт і завдання управління персоналом
- •22.2. Персонал організації
- •22.3. Кадрова політика
- •Зовнішні
- •Внутрішні
- •22.4. Відмінності в системах управління персоналом, залежно від моделі ринку праці
- •Характеристики систем управління персоналом
- •22.5. Нормативно-правова база менеджменту персоналу
- •22. 6. Науково-методичне забезпечення менеджменту персоналу
- •22.7. Інформаційна база менеджменту персоналу
- •22.8. Кадрове забезпечення менеджменту персоналу
- •Список літератури
11.2. Комунікаційний процес та його види
Комунікаційний процес — це процес обміну інформацією між двома і декількома людьми (працівниками) з метою використання її в управлінській діяльності.
Комунікаційний процес не можна зводити тільки до обміну інформацією. В комунікації передбачається не тільки раціональний, а й емоціональний зміст, проявляються тією чи іншою мірою особистісні якості, ціннісні орієнтири всіх учасників комунікаційного процесу, сприйняття ними одне одного.
Основною метою здійснення комунікаційного процесу є забезпечення розуміння інформації, яка є предметом обміну між організацією й зовнішнім середовищем, між рівнями, підрозділами та працівниками, між різними підрозділами, а також менеджером та його робочою групою.
Процес комунікацій складається з таких елементів:
— формування, або вибір, ідеї (зародження ідей);
-
кодування і вибір каналу (перетворення ідеї на повідомлення за допомогою слідів, жестів, інтонації, вибір способу передачі за допомогою телефонного чи електронного зв'язку, відео-стрічок тощо);
-
передача ідеї;
— декодування (переклад символів відправника в думки отримувача);
— здійснення зворотного зв'язку (відправник і отримувач міняються).
У комунікаційних процесах постійно виникають шуми. Шуми — це те, що Деформує зміст (відхилення, помилки тощо). Шуми виникають при передаванні і декодуванні повідомлень. Тому реальний комунікаційний процес — це процес із зворотним зв'язком і шумом.
Низький рівень комунікацій на підприємстві може зумовлюватися в основному міжособовими і організаційними бар'єрами.
Міжособові бар'єри виникають між конкретними особами (працівниками); організаційні бар'єри спричинені характером діяльності, побудовою та можливостями організації (підприємства).
1.3. Шляхи вдосконалення міжособових та організаційних комунікацій
Формування ринкових відносин, поява справжнього власника підприємницької діяльності докорінно змінює форми і зміст управління підприємствами, змінює комунікації, які забезпечують управління необхідною корисною інформацією. Інформація необхідна для врахування нових тенденцій та об'єктивних вимог науково-технічного прогресу, своєчасного реагування на несприятливі процеси, які спостерігаються в економічному, політичному та соціальному житті суспільства. Однією з умов підвищення ефективності системи управління та вирішення фінансово-економічних проблем є використання комунікаційної технології, яка дозволяє організувати децентралізоване оброблення отриманої інформації, підвищити відповідальність працівників. Сучасну технологію комунікацій можна впроваджувати двома шляхами:
1) адаптувати її до діючої організаційної структури підприємства;
2) раціоналізувати саму організаційну структуру.
Перший шлях передбачає пристосування засобів до існуючої організаційної структури за рахунок радикальної модернізації стилю та методів роботи, раціоналізації робочих місць. Здійснюється перерозподіл функцій між технічними працівниками та спеціалістами: злиття функцій збирання та оброблення інформації (фізичний потік документів) з функціями прийняття рішень (інформаційний потік).
Другий шлях потребує раціоналізації організаційної структури: остання модернізується таким чином, щоб інформаційна технологія давала найбільший ефект.
Основною стратегією є максимальний розвиток комунікацій і розробка нових організаційних взаємозв'язків, які раніше вважалися економічно недоцільними. При цьому ефективність організаційної структури зростає, оскільки розподіляються архіви даних, знижується обсяг циркулюючої по системних каналах інформації і досягається збалансованість кожного управлінського рівня щодо обсягу розв'язуваних завдань.
Для об'єктивного оцінювання даних функціональним підрозділам необхідно скерувати свою діяльність на задоволення потреб саме внутрішнього управління підприємства, насамперед за все на виконання таких завдань:
— отримання, оброблення та своєчасну передачу системі управління потрібної інформації;
— порівняльний аналіз інформації різних рівнів управління як для «горизонтальних», так і для «вертикальних» її споживачів;
— визначення прогнозу доходів та витрат підприємства, окремих його підрозділів;
— формування показників ефективності як підприємства в цілому, так і його окремих ділянок;
— безпосередню участь у розробці та удосконаленні форм внутрішньогосподарської звітності залежно від потреб відділів та служб управління.
Для того щоб процес комунікацій в управлінні підприємством був ефективним, слід обґрунтувати обсяг, зміст та періодичність надходження інформації, яка необхідна керівникам та функціональним працівникам на кожному рівні управління. Добре налагоджені комунікації створюють соціально-психологічний клімат підприємств.
Наразі існує ціла низка комп'ютерних програм для управління бізнесом. Керівники найчастіше ставлять 5 основних цілей при використанні програми:
1) робота з текстом (редагування);
2) маніпуляції з цифрами (табличні процесори);
3) створення баз даних;
4) забезпечення прямого і зворотного зв'язку;
5) надання візуальної інформації (графіки).
Комунікаційне програмне забезпечення дає комп'ютеру можливість обмінюватись файлами з іншими комп'ютерами, отримувати інформацію з баз даних (найбільш поширені програмні пакети: Q&А, Rapidfile, PFS: Professional File, PC- File, dBase 111 Plus, Rbase.), відправляти і приймати електронну пошту. Це пакети: Crosstalk MKU Smartcom 111, ProComm Micro, Phonell. Найбільш поширеним інтегрованим програмним забезпеченням є Microsoft office. До телекомунікаційних технологій належать:
— електронна дошка оголошень;
— модемний зв'язок;
-
електронна пошта;
-
стільниковий зв’язок
-
телеміст;
-
відео текст;
— комп'ютерні мережі (локальні, регіональні та глобальні).
Система електронної пошти Microsoft Exchage для Windows 2000 надає працівникам підприємств можливість обмінюватись між собою короткими повідомленнями та службовими записками, текстами програм. Як правило, після завершення роботи над документом необхідно направити його в різні підрозділи для внесення змін, зауважень та узгодження різними особами. Для великих підприємств, особливо які мають філії, мережу магазинів або коли організація розташована в багатоповерховому будинку, система електронної пошти значно підвищить ефективність обміну інформацією. Оперативна розсилка документа мережею може здійснюватися за допомогою будь-якого сумісного пакету програм електронної пошти.
Перспективним напрямом отримання інформації з різних країн світу та її розповсюдження є підключення до мережі Інтернет. Для виробничих, транспортних, будівельних, торговельних підприємств, особливо для оптово-роздрібних комерційних фірм це надає можливість мати свою Web-сторінку, яка дозволяє презентувати реалізацію нових товарів та послуг, брати участь у програмах, виставках, конференціях, конкурсах. Використання штрих-кодування забезпечує можливість створювати систему автоматизованого управління на базі автоматизації ідентифікації матеріалів, товарів та підвищує сучасний рівень управління підприємствами.
Використання автоматизованих ідентифікаційних систем — це:
— автоматизація обліку та контролю руху сировини, матеріалів, товарів та процесу їх інвентаризації;
— скорочення часу оброблення інформації;
— скорочення часу обслуговування покупців та замовників (касові апарати зі сканерами, застосування штрихового кодування) та підвищення культури обслуговування;
— вивільнення людських ресурсів.
Залежно від економічної ефективності всі види комунікацій у підприємстві умовно можна розподілити на дві групи:
— до першої групи належать комунікації, які економлять час працівників, створюють для них додатковий комфорт, дають змогу значно підвищити рівень інформаційного забезпечення, задовольнити своєчасне надання необхідної документації, послуг стороннім клієнтам, але не сприяють отриманню прямого економічного ефекту;
— до другої групи входять комунікації, які дають прямий економічний та соціальний ефект і сприяють зростанню виробництва, товарообігу, прибутку тощо.
Найбільший ефект мають від їх сукупного застосування.
Для реального оцінювання ефективності внутрішніх комунікацій, виявлення їх недоліків, потенційних можливостей і напрямів подальшого розвитку необхідно провести відповідний аналіз, предметом якого є відповідна документація (методики, положення, інструкції) з організації управлінських взаємозв'язків та економічних відносин для різних підрозділів у процесі виробничо-комерційної діяльності.
На підприємстві ці відносини можуть проявлятись деякою самостійністю підрозділів, взаємних фінансових розрахунків, нарікань та претензій до умов праці. Це передбачає, що в роботі з підлеглими менеджери повинні акцентувати увагу та контролювати виконання поставлених завдань або робочих індивідуальних планів для досягнення максимального господарського ефекту.
Менеджер не повинен виконувати роботу підлеглих, але він може направляти її, забезпечувати всі передумови для її виконання. Головне в цій діяльності — індивідуальний підхід до кожного працівника.
Вплив системи комунікацій проявляється насамперед за відсутності збитків з вини структурних підрозділів підприємства (в ідеальному випадку внутрішні комунікації вважаються ефективними за відсутності взаємних нарікань, невиконання договірних обов'язків, плану товарообороту, втрати товарів та ін.). Таким чином, оцінка виливу системи внутрішніх комунікацій економічних відносин на рівні підприємства визначається за формулою
,
Де — коефіцієнт впливу на рівні підприємства;
— сумарні економічні збитки, які нанесені всіма підрозділами підприємству;
Р — чистий прибуток на рівні підприємства.
При цьому якщо коефіцієнт впливу дорівнює нулю, це свідчить про відсутність економічних збитків та певної міри впливу системи внутрішніх комунікацій на економічні відносини між працівниками. Якщо коефіцієнт більший від нуля, то це говорить про те, що існують певні внутрішні резерви для вдосконалення кінцевих результатів роботи підприємства, підвищення його прибутку.
Для мобілізації цих резервів необхідна ефективна організація системи комунікацій.
На шляху міжособових комунікацій виникають бар'єри, а саме:
1) неповне сприйняття працівниками інформації;
2) не сприйняття інформації;
3) семантичні бар'єри, тобто перепони, спричинені нерозумінням способів використання слів і знаків;
4) невербальні бар'єри, тобто перепони, які виникли під час використання невербальних знаків: погляду, виразу обличчя, посмішки та ін.;
5) поганий зворотний зв'язок.
Усунути ці бар'єри можна через удосконалення спілкування. Для цього потрібно:
— бути сприйнятливим до потенційних семантичних проблем;
— бути уважним до почуттів інших працівників;
— враховувати соціально-психологічний клімат у колективі;
— налагоджувати якісний зворотний зв'язок;
— допускати можливість дублювання ідеї, повідомлення, пояснення.
В організаційних комунікаціях основними причинами виникнення бар'єрів можуть бути:
— деформація повідомлень на різних етапах процесу комунікацій;
— громіздка структура комунікаційного процесу;
— незадовільна організаційна структура управління організації;
— інформаційні перевантаження в системі комунікацій та ін.
Удосконалення комунікацій і ліквідація бар'єрів в організаціях може здійснюватися за допомогою:
— застосування сучасних інформаційних технологій (персональних комп'ютерів, електронної пошти, відеоконференцій, радіо, телебачення);
— введення системи збору пропозицій від працівників організації;
— поліпшення зворотного зв'язку;
— поліпшення виконання функцій менеджменту;
— ефективного застосування графічних засобів;
— удосконалення змісту та структури документальної інформації;
— регулювання інформаційних процесів та маршрутів;
— раціоналізація структури комунікаційного процесу тощо.