Тема 9. Управління ризиком

9.1. Основні поняття та визначення.

9.2. Формальний опис ризику.

9.3. Методи аналізу ризику і невизначеності.

9.4. Методи зниження ризику.

9.5. Управління ризиком. Висновки. Контрольні питання.

9.1. Основні поняття та визначення

Всі учасники проекту зацікавлені в тому, щоб виключити ймовірність провалу проекту або хоча б його збитковість. Водночас жоден з них не може бути впевнений у вдалому завершенні проекту, тому що ризик супроводжує будь-яку реальну справу.

Для того щоб знизити втрати від можливих прорахунків і уникнути провалу проекту в цілому, методологія управління проектами передбачає спеціальні процедури, що допомагають врахувати фактори невизначеності і ризику на всіх фазах і етапах проекту. Знаючи види й значущість (небезпеку) ризиків, можна на них впливати, знижуючи їхню негативну дію, тобто управляти ними.

Для цього необхідно перш за все:

• виявити (ідентифікувати) ризики;

• визначити їхню потенційну небезпеку;

• знайти способи зниження ризику та невизначеності в кожній фазі життєвого циклу проекту,

• організувати роботу з управління ризиком.

Охарактеризуємо поняття "невизначеність" і "ризик".

Під невизначеністю розуміють неповноту (або неточність) інформації про умови реалізації проекту, у тому числі про витрати і результати. Невизначеність, пов'язана з можливістю виникнення в ході реалізації проекту несприятливих ситуацій і наслідків, призводить до створення ризику. Фактори ризику і невизначеності

треба брати до уваги при розрахунках ефективності, якщо за різних можливих умов реалізації витрати й результати за проектом різні.

Види ризиків

При оцінці проектів найбільш істотними вважають такі види невизначеності й інвестиційних ризиків:

• ризик, пов'язаний з нестабільністю економічного законодавства і поточної економічної ситуації, умов інвестування і використання прибутку;

• зовнішньоекономічний ризик (імовірність введення обмежень на торгівлю і постачання, закриття кордонів і т. п,);

• невизначеність політичної ситуації, ризик несприятливих соціально-політичних змін у країні або регіоні;

• неповнота або неточність інформації про динаміку техніко-економічних показників, параметри нової техніки і технології;

• коливання ринкової кон'юнктури, цін, валютних курсів і т. п.;

• невизначеність природно-кліматичних умов, імовірність стихійних лих;

• виробничо-технологічний ризик (аварії та неполадки устаткування, виробничий брак і т. п.);

•невизначеність цілей, інтересів і поведінки учасників; неповнота або неточність інформації про фінансовий стан і ділову репутацію підприємств-учасників (імовірність неплатежів, банкрутств, зривів договірних зобов'язань).

Стосовно будівельних проектів зазначені такі фактори:

• помилки у проектно-кошторисній документації;

• недостатня кваліфікація спеціалістів;

• форс-мажорні обставини (природні, політичні, цінові);

• затримки поставок;

•низька якість вихідних матеріалів, комплектуючих виробів, технологічних процесів або продукції;

• розрив контракту.

Аналізуючи проект на першому етапі роботи з управління ризиком, потрібно ідентифікувати можливу ділянку ризику у конкретному проекті. Це завдання зазвичай вирішується за допомогою експертних методів із залученням досвідчених експертів, які використовують свої знання про проекти-аналоги для прогнозування можливих зон ризику і наслідків.

На етапі ідентифікації ризику необхідно не тільки визначити, можливі зони ризику для даного проекту, але й хоча б на якісному рівні оцінити важливість цих ризиків для проекту. Велика значущість ризику означає також велику ймовірність його виникнення і, відповідно, більш серйозні наслідки для проекту в цілому. Алгоритм методу експертної оцінки ризиків проекту може містити:

- розробку повного переліку можливих ризиків за фазами життєвого циклу проекту;

- ранжування цих ризиків за ступенем важливості; з цією метою необхідно визначити (експертним шляхом):

• імовірність даного ризику (у частках одиниці);

• небезпеку даного ризику, тобто наскільки істотними виявляться наслідки настання несприятливої події (вимірюється в балах);

• важливість ризику як добуток імовірності на небезпеку його настання;

• ранжування ризиків за ступенем важливості для проекту.

Приклад 4.1

З метою спрощення визначимо тільки деякі з можливих ризиків проектувальника, який має контракт на підготовку проектно-кошторисної документації для будівництва житлового будинку. Розрахуємо також важливість виявлених ризиків.

Таблиця 4.1

Ризик	Небезпека*	Імовірність	Важливість
Зміст контракту	30	0,3	9
Технологічні рішення	60	0,5	30
Вплив державних органів	60	0,5	30
Вшив органів експертизи	40	0,7	28
Координація та узгодження розробки проекту	70	0,5	35
Відповідність проектним стандартам	20	0,4	8
Технічні помилки проекту	80	0,4	32
Затвердження результатів проектування	30	0,2	6
Кваліфікація та ресурси проектувальників	70	0,2	14

Спеціалісти-аналітики класифікують ризики таким чином:

• динамічний: ризик непередбачених змін вартісних оцінок проекту внаслідок зміни початкових управлінських рішень, а також зміни ринкових або політичних обставин. Такі зміни можуть призвести як до втрат, так і до додаткових доходів;

• статичний: ризик втрат реальних активів внаслідок заподіяння збитку власності або через незадовільну організацію. Цей ризик може призвести тільки до втрат.

Для того щоб запропонувати методи зниження ризику або зменшити пов'язані з ним несприятливі наслідки, спочатку потрібно виявити відповідні фактори та оцінити їхню значущість.