Тема 11. Управління якістю проекту

11.1. Концепція управління якістю.

11.2.Норми і стандарти якості.

11.3.Забезпечення якості в управлінні проектами. Висновки.

Контрольні питання.

11.1. Концепція управління якістю

З переходом України до ринкових відносин з проблемою управління якістю проекту зіткнулися практично всі вітчизняні виробники товарів і послуг. Усе частіше споживачі віддають перевагу іноземній продукції, а не вітчизняній - навіть якщо вона дешевша. Над багатьма вітчизняними виробниками нависла загроза банкрутства, викликаного не конкурентоспроможністю продукції.

Яку ж роль у цьому відіграє управління проектами? І чим нова система може допомогти? Виявляється, багато чим. Забезпечення необхідного рівня якості — це завдання організаційно-економічне, і проект-менеджер - саме та фігура, що, озброївшись методологією управління проектами, може навести належний порядок у складному і часто хаотичному середовищі проекту.

Забезпечення якості на належному рівні - це завдання "пронизує" весь життєвий цикл проекту. На кожній його фазі існують свої, специфічні прийоми вирішення. У цій главі розглянемо не стільки технологічні прийоми забезпечення якості (це функція спеціальних технологічних дисциплін), скільки методи організації бездефектних процесів на основі методології управління проектами.

Нова політика засновується насамперед на розумінні самими учасниками проектів (працівниками компаній) життєвої необхідності забезпечення якості.

Визначимо сім основних принципів нової концепції:

• якість - невід'ємний елемент проекту в цілому (а не самостійна функція управління);

• якість - це те, що диктує споживач, а не виробник;

• відповідальність за якість повинна бути адресною;

• для реального підвищення якості потрібні нові технології;

• підвищити якість можна тільки зусиллями всіх працівників підприємства;

• завжди ефективніше контролювати процес, а не результат (продукцію);

• політика щодо якості повинна бути частиною загальної політики підприємства.

Метод системного управління якістю

На вищенаведених принципах заснований найбільш популярний сьогодні метод системного управління якістю, відомий на Заході під назвою Total Quality Management (TQM) і запроваджуваний спеціалізованими фірмами за контрактом з підприємством. Відповідно до цього методу встановлюється єдина схема розробки і впровадження системи. Цей метод передбачає здійснення таких процедур:

1. Проводиться обстеження виробництва і готується спеціальна доповідь.

2. На основі обстеження й аналізу фактичного стану виробництва здійснюється вибір системи управління якістю і розробляється програма якості.

3. Розробляється посібник з реалізації програми якості, в якому викладено механізм функціонування Системи управління якістю.

4. На спеціальній нараді за участю спеціалізованої фірми обговорюється виконання програми якості та керівництва, вносяться необхідні корективи та приймаються рішення (у тому числі з питань навчання й атестації персоналу).

5. Заходи програми якості та керівництва включаються до загального плану проекту.

6. Програма якості і керівництво запускаються у виробництво; спеціалізована фірма проводить періодичні перевірки, документально оформляючи їхні результати із внесенням необхідних уточнень.

7. У процесі реалізації програми і керівництва спеціалізована фірма підтримує системи і захищає інтереси підприємства.

Урахування та аналіз витрат

Суть роботи проект-менеджера в рамках системи полягає в порівнянні поточного рівня якості із запланованим (дивись модель порівняння на рис. 6.1.). Основою для такого порівняння є інформація, одержана в результаті врахування й аналізу витрат, пов'язаних із забезпеченням якості. Ці витрати класифікують відповідно до їх функцій:

попереджувальні витрати призначені для задоволення вимог замовника щодо виробництва якісної продукції. Це витрати на забезпечення якості проектного навчання, програму якості тощо;

інформаційні витрати пов'язані з інформованістю замовника (споживача) щодо розвитку процесу в потрібному напрямку (інспекційні перевірки, лабораторний контроль, операційний контроль);

витрати на усунення дефектів, що виникають через внутрішні причини, націлені на коригування процесу і доведення якості продукції до норми, прийнятної для замовника;

витрати на усунення дефектів, пов'язаних з незадоволенням вимог замовника.

ти підготовці кадрів. Отже, загальна спрямованість навчальних програм - це підвищення якості через попередження дефектів.

Рис. 6.1. Порівняння поточного рівня якості із запланованим

Наведена класифікація цікава насамперед своєю адресністю. На її основі легко побудувати систему управління якістю (пригадаємо стародавню мудрість: "Управляти можна тільки тим, що вимірюється").

Ефект, що його дає реалізація програми якості, відображений на рис. 6.2. Звернемо увагу, що поряд із загальним зниженням витрат змінюється їхня структура: частка попереджувальних витрат збільшується, тоді як усіх інших - знижується. Процес управління якістю значною мірою комп'ютеризований. За допомогою обчислювальної техніки вирішуються такі питання:

• розподіл у часі та за видами продукції витрат, пов'язаних із забезпеченням якості;

• визначення видів і вартості продукції (проектів), що потребують підвищених витрат;

• динаміка зміни собівартості продукції;

• ступінь задоволеності споживачів продукцією проекту.