9.2. Формальний опис ризику

Призначення опису ризику - дати потенційним партнерам необхідні відомості для прийняття рішень про доцільність участі у проекті та опрацювання заходів щодо захисту від можливих фінансових втрат.

Аналіз ризику виконують всі учасники проекту:

• замовник як найбільш зацікавлений учасник проекту використовує результати аналізу для планування всіх його елементів;

•підрядчик намагається обмежити число і "ціну" факторів ризику, за які він несе відповідальність. Крім того, результати аналізу допоможуть йому сформувати більш реалістичний - отже, потенційно беззбитковий план дій у рамках проекту;

• банк використовує результати аналізу для визначення умов кредитування проекту;

• страхова компанія обґрунтовує умови майнового (або іншого) страхування учасників проекту.

Можливий розподіл аналізу ризиків за двома видами - якісним і кількісним, що доповнюють один одного.

Якісний аналіз має за мету ідентифікувати фактори, ділянки й види ризиків.

Кількісний аналіз спрямований на визначення чисельних параметрів окремих ризиків і ризику проекту в цілому.

Для аналізу ризику використовують метод аналогій та статистичний метод.

Метод аналогій передбачає оперування даними виконаних раніше проектів. За кордоном його використовують досить широко,

особливо в практиці компаній, що регулярно публікують дані про найважливіші зони ризику і фактично завдані збитки. В СРСР, на жаль, цей метод не застосовувався - в основному з причин політичного характеру; через це вітчизняні організації сьогодні не в змозі скористатися ним.

Статистичний метод використовувався спочатку в системі ПЕРТ (PERT) для визначення очікуваної тривалості кожної роботи і проекту в цілому.

Останнім часом набув популярності метод статистичних випробувань (метод "Монте-Карло"), до переваг якого варто віднести здатність до аналізу й оцінки різноманітних сценаріїв реалізації проекту.

Перш ніж перейти до розгляду способів зниження ризику проекту, відзначимо неправомірність практики часто штучного "відокремлення" методів аналізу від методів зниження ризику та невизначеності. Річ у тім, що кінцевою метою аналізу є вироблення заходів щодо зниження ризику проекту. Звідси прийняттю будь-якого проти ризикового рішення (страхування, розподіл ризиків, резервування коштів) має передувати аналіз. Інакше кажучи, мова йде про створення системи організаційно-економічних стабілізуючих механізмів, що потребують від учасників проекту додаткових витрат, величина яких залежить від умов реалізації проекту, очікувань та інтересів учасників, а також ступеня можливого ризику. Такі витрати підлягають обов'язковому врахуванню при визначенні ефективності проекту.

Система, про яку йде мова, повинна діяти впродовж усього життєвого циклу проекту. Для зниження ризику і пов'язаних з ним негативних наслідків вона передбачає використання спеціального комплексу механізмів (рис. 4.1.), в якому не існує розподілу на методи аналізу ризику та методи зниження ризику.

Що стосується невизначеності умов реалізації інвестиційного проекту, то в міру здійснення проекту його учасники отримують додаткову інформацію стосовно умов реалізації, і невизначеність, що раніше існувала, усувається.

Таким чином, системою управління інвестиційним проектом передбачене збирання та опрацювання інформації про мінливі умови його реалізації і відповідне коригування проекту взагалі, графіків спільних дій учасників, умов щодо угод між ними тощо.