- •Предмет міжнародного приватного права
- •Методи міжнародного приватного права
- •Склад норм міжнародного приватного права
- •Місце міжнародного приватного права у правовій системі України
- •Система міжнародного приватного права
- •6.Функції Міжнародного приватного права.
- •7.Поняття та види джерел міжнародного приватного права.
- •8.Міжнародний договір як джерело міжнародного приватного права.
- •9.Законодавство України як джерело міжнародного приватного права.
- •10.Звичай як джерело міжнародного приватного права.
- •11. Поняття та структура колізійної норми
- •12. Види колізійних норм
- •13. Угода стороні про вибір права (форма, зміст)
- •14. Способи визначення прав найбільш тісного зв’язку
- •15. Функції колізійних норм
- •16.Кваліфікація у міжнародному приватному праві.
- •18.Обхід закону у міжнародному приватному праві.
- •19.Зворотня відсилка та відсилка до права третьої держави.
- •20.Основні підходи до розуміння іноземного права.
- •21.Застосування та тлумачення норм іноземного права.
- •22. Застереження про публічний порядок.
- •23.Імперативні норми як обмежуючий фактор у застосуванні іноземного права.
- •26.Способи визначення особистого закону юридичної особи
- •27.Правосуб єктність іноземних юридичних осіб в Україні
- •28.Порядок створення та діяльність філій та представництв іноземних осіб в Україні.
- •29.Міжнародні юридичні особи як учасники приватно-правових відносин з іноземним елементом.
- •30. Держава як суб єкт міжнародного приватного права.
- •31. Сфера дії імунітету держави.
- •32. Зміст імунітету держави.
- •33. Види імунітету держави.
- •35. Правовий режим власності іноземців в Україні.
- •36.Поняття, види та форми іноземних інвестицій
- •37. Джерела правового регулювання іноземних інвестицій в Україні та вирішення інвестиційних спорів
- •39. Особливості приватно-правових договорів з іноземними елементом.
- •40. Поняття та ознаки зовнішньоекономічного договору
- •41. Колізійне регулювання договірних зобов’язань в мпп.
- •42. Джерела регулювання договірних зобов’язань в мпп.
- •43. Сфера дії Віденської конвенції про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980 р.
- •44. Укладення договору за Віденською конвенцією.
- •45. Обов’язки продавця. Засоби правового захисту покупця за Віденською конвенцією.
- •46. Обов’язки покупця. Засоби правового захисту продавця за Віденською конвенцією.
- •47. Перехід ринку. Відповідальність. Обставини, що звільняють від відповідальності за Віденською конвенцією.
- •48.Регулювання позовної давності у відносинах міжнародної купівлі продажу
- •49. Сфера дії Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (котіф) від 9 травня 1999 року із змінами, внесення Протоколом від 9 червня 1999 року.
- •50. Види та принципи відповідальності перевізника за Єдиними правилами про міжнародне залізничне перевезення пасажирів (ців – додаток а до котіф)
- •51. Підстави звільнення від відповідальності перевізника за Єдиними правилами про міжнародне залізничне перевезення пасажирів (ців – додаток а до котіф)
- •52. Здійснення прав на рекламацію та пред'явлення позову до перевізника за єдиними правилами про міжнародне залізничне перевезення пасажирів
- •53. Види та принципи відповідальності перевізника за єдиними правилами про міжнародні залізничні перевезення вантажів
- •54. Підстави звільнення від відповідальності перевізника за єдиними правилами про міжнародні залізничні перевезення вантажів
- •55. Здійснення прав на рекламацію та пред'явлення позову до перевізника за єдиними правилами про міжнародні залізничні перевезення вантажів
- •56. Сфера дії Конвенції для уніфікації деяких правил, що стосуються міжнародних повітряних перевезень від 28 травня 1999 року.
- •57. Види та принципи відповідальності перевізника за Конвенцією для уніфікації деяких правил, що стосуються міжнародних повітряних перевезень від 29 травня 1999 року.
- •58. Здійснення прав на пред’явлення заперечень та позовів до перевізника за Конвенцією для уніфікації деяких правил , що стосуються міжнародних повітряних перевезень від 25 травня 1999 року
- •59. Сфера дії Афінської конвенції про перевезення морем пасажирів та їх багажу 1974 року.
- •60.Види та принципи відповідальності перевізника за афінською конвенцією про перевезення морем пасажирів та їх барежу 1974 р. Та протоколу 1976 р. До неї
- •61.Строк позовної давності та підсудність за Афінською конвенцію про перевезення морем пасажирів та їх багажу 1974р.
- •2. Строк позовної давності обчислюється:
- •62. Сфера дії Міжнародної конвенції про уніфікацію деяких правил про коносамент від 25 серпня 1924 року із змінами, внесеними Брюссельським протоколом 1968 та Брюссельським протоколом 1979року.
- •63.Сфера дії конвенції про морське перевезення вантажів від 31 березня 1978 року. (гамбурзькі правила)
- •64. Сфера дії Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів 1956р.
- •65. Види та принципи відповідальності перевізника за Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (кдпв)
- •66 Пред’явлення претензій та позовів до перевізника за Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів
- •67. Регулювання міжнародних розрахунків за законодавством України (Декрет кму «Про систему валютного регулювання...» та зу «Про порядок здійснення розрахунків...»
- •68.Колізійне регулювання деліктних зобов’язань
- •69. Регулювання деліктних зобов’язань у міжнародних конвенціях
- •70. Охорона авторського права за Бернською Конвенцією про охорону літературних та художніх творів, в редакції Паризького акта від 24 липня 1971 року, зміненого 2 жовтня 1979 року.
- •71. Охорона авторського права за Всесвітньою Конвенцією про авторське право 1952р.
- •72.Правове регулювання суміжних прав у міжнародних конвенціях
- •73.Загальна характеристика Паризької конвенції з охорони промислової власності
- •74.Загальна характеристика договору про патентну кооперацію від 19 червня 1970 р., переглянуто 2 жовтня 1979 р., 3 лютого 1984 р.
- •75.Загальна характеристика Євразійської патентної конвенції від 9 вересня 1994 р.
- •76.Колізійні питання спадкування
- •77.Джерела регулювання спадкових відносин з іноземними елементами
- •78.Джерела регулювання сімейних відносин з іноземним елементом
- •79.Укладання, розірвання, визнання недійсним шлюбу з іноземним елементом
- •80. Колізійні питання правових наслідків шлюбу.
- •81. Порядок та умови усиновлення іноземцями громадян України.
- •82. Поняття міжнародного цивільного процесу.
- •83.Способи визначення міжнародної підсудності.
- •84. Порядок виконання іноземних судових доручень в Україні
- •85. Визнання і виконання рішень іноземних судів
- •86. Поняття і види міжнародного комерційного арбітражу
- •87. Визнання і виконання рішень міжнародних комерційних арбітражів в Україні.
76.Колізійні питання спадкування
Правовому регулюванню спадкових відносин притаманний колізійно-правовий метод. Прикладом уніфікації колізійних норм на міжнародному рівні може слугувати Конвенція про колізію законів, які стосуються форми заповітів, прийнята у м. Гаазі 5 жовтня 1961 р., яка встановила спільні положення про колізії законів, що стосуються форми заповітів. Найбільш поширеними колізійними прив'язками щодо спадкових відносин є закон постійного місця проживання особи на момент складання заповіту ("доміцилію"), а також закон держави, громадянином якої є спадкодавець ("особистий закон").
Для застосування колізійних прив'язок важливе значення має з'ясування таких питань:
• 1. Включення спадкового майна до рухомого або нерухомого, спадкування окремих видів майна. У низці країн (Велика Британія, Росія, Румунія) при успадкуванні рухомого майна застосовується колізійна прив'язка – місця останнього постійного проживання спадкодавця, а для нерухомого – права держави, на території якої знаходиться нерухомість. Відбувається "розщеплення" статуту спадкового майна. В інших державах (Греція, Іспанія, ) не відбувається такого "розщеплення", тому при спадкуванні рухомого та нерухомого майна застосовується один закон – особистий закон фізичної особи.
• 2. Місця відкриття спадщини. У цьому випадку застосовується колізійна прив'язка – місця останнього постійного проживання спадкодавця.
• 3. Коло осіб, які успадковують майно. Зазвичай успадковують фізичні особи, які є живими в день відкриття спадщини та навіть зачаті при житті спадкодавця (Україна, Росія), юридичні особи, які функціонують на день відкриття спадщини, а також держав. При спадкуванні за законом визначається черговість спадкоємців.
• Визначення виду спадкування: за заповітом чи за законом.
• 5. Форми заповіту та здатності на укладення заповіту (тестаментоздатність). Здатність на укладення заповіту в деяких державах не прив'язується до деліктоздатності.
Важливими є положення Конвенції про колізії законів, які стосуються форми заповітів Згідно зі ст. 1 цієї Конвенції, заповіт є дійсним стосовно форми, якщо його форма відповідає внутрішньому законодавству:
a) місця, де заповідач його склав, або
b) громадянства заповідача або c) постійного місця проживання заповідача або d) звичайного місця проживання заповідача або e) настільки, наскільки це стосується нерухомості, - її місцезнаходження.
Для цілей цієї Конвенції, якщо національне законодавство є неуніфікованою системою, закон, який повинен застосовуватись, визначається чинними правилами цієї системи, а за відсутності таких правил – найреальнішим зв'язком, який заповідач мав з будь-яким одним законодавством, яке входить до складу цієї системи.
Відповідно до ст. 6 Конвенції, застосування колізійних норм, установлених у цій Конвенції, не залежить від будь-якої вимоги взаємності. Конвенція застосовується, навіть якщо громадянство зацікавлених осіб чи право, що повинно застосовуватися на підставі попередніх положень, не є громадянством чи правом Договірної Держави.
У застосуванні будь-якого із законів, визнаних цією Конвенцією як застосовні, може бути відмовлено лише тоді, коли воно явно суперечить ordre public (публічному порядку) (ст. 7).