11. Поняття та структура колізійної норми

Колізійна норма - норма, що визначає, право якої держави підлягає застосуванню до правовідносин з іноземним елементом (ст. 1 Закону України "Про міжнародне приватне право").

Структура колізійної норми відрізняється від структури звичайної норми права, оскільки складається з обсягу та прив'язки. У більшості випадків колізійна норма відсилає до норм матеріального права конкретної держави, а не до такої ж колізійної норми.

Обсяг(об’єм) колізійної норми вказує на певний вид правових відносин з іноземним елементом (правовий статус фізичних та юридичних осіб, право інтелектуальної власності, речове право, договірні та недоговірні зобов'язання, трудові відносини, сімейні відносини, спадкування). У межах договірного права подальшої деталізації потребують договори міжнародних перевезень залежно від виду транспорту (автомобільний, залізничний, повітряний, морський тощо), оскільки у цьому випадку діє диференційований підхід у правовому регулюванні перевезень різними видами транспорту.

Прив'язка колізійної норми конкретизує право держави, яке підлягає застосуванню щодо певного виду правовідносин.

Приклад. Відповідно до ст. 18 Закону України "Про міжнародне приватне право", цивільна дієздатність фізичної особи визначається її особистим законом. Правові відносини цивільної дієздатності фізичної особи – обсяг колізійної норми, "особистий закон" – прив'язка колізійної норми.

Відповідно до ст. 52 Закону України "Про міжнародне приватне право", до трудових відносин застосовується право держави, у якій виконується робота. Трудові відносини – обсяг колізійної норми, "право держави, у якій виконується робота" – прив'язка колізійної норми.

Об’єм і прив’язка можуть бути і простими, і складними.

Простий об’єм колізійної норми вказує на один вид правовідносин.

Складний об’єм: (приклад) 1)встановлення і 2)оскарження батьківства визначається особистим законом дитини у момент її народження.

Прив’язка може бути проста і складна:

Проста прив’язка вказує на право однієї держави, що застосовується до певних відносин. Може чітко вказувати право країни або вказувати на певний спосіб визначення цього права.

Складна прив’язка: можливість застосування права різних держав до права різних відносин.

12. Види колізійних норм

За специфікою формулювання та дії колізійні норми поділяються на:

а) колізійні норми внутрішнього законодавства та колізійні норми міжнародних договорів;

б) односторонні та двосторонні;

в) імперативні, диспозитивні, альтернативні та кумулятивні;

г) жорсткі та гнучкі колізійні;

д) колізійні норми, призначені для вирішення міжнародних, інтерлокальних, інтерперсональних та інтертемпоральних колізій.

За джерелом походження:

колізійні норми внутрішнього законодавства та колізійні норми міжнародних договорів; Колізійні норми міжнародного договору, що набув чинності, є обов'язковими для більш ніж однієї держави, отже вони сприяють уніфікації колізійного регулювання на двосторонньому або багатосторонньому рівні. Як правило, колізійним нормам чинних міжнародних договорів надається пріоритет порівняно з колізійними нормами внутрішнього права, що регулюють аналогічні групи правовідносин. У державах, які підписали міжнародний договір з питань колізійного регулювання, але не надали належної згоди на обов'язковість для них такого договору, продовжують діяти національні колізійні норми.

За сферою дії прив'язки колізійні норми поділяють на односторонні та двосторонні. Односторонні колізійні норми безпосередньо називають право конкретної країни, що підлягає застосуванню в даному випадку. Найчастіше односторонні колізійні норми спрямовані на встановлення панування законів даної держави над певними правовідносинами, отже прив'язка таких норм відсилає до закону суду.

Двосторонні колізійні норми не вказують право конкретної держави, а лише формулюють правила для визначення застосовуваного права. Такі колізійні норми можуть відсилати як до права держави, де відбувається суд, так і до іноземного права.

Положеннями ч. 3 та 4 ст. 16 українського Закону про МПрП відповідно визначається особистий закон осіб без громадянства та біженців: за ч. З ст. 16, "Особистим законом особи без громадянства вважається право держави, у якій ця особа має місце проживання, а за його відсутності - місце перебування"; за ч. 4 ст. 16 "Особистим законом біженця вважається право держави, у якій він має місце перебування".

За характером та множинністю прив'язок розрізняють імперативні, диспозитивні, альтернативні та кумулятивні колізійні норми.

Імперативні колізійні норми встановлюють обов'язкові критерії вибору застосовуваного права, які не можуть бути змінені угодою сторін відповідних приватноправових відносин.

Диспозитивні колізійні норми встановлюють правила вибору застосовуваного права, водночас надаючи сторонам можливість відійти від цього правила та замінити іншим правилом, яке в такому випадку матиме пріоритет (сюди, зокрема, належать норми, які містять застереження "якщо інше не встановлено угодою сторін").

Альтернативні колізійні норми встановлюють декілька правил вибору застосовуваного права, одне з яких може бути обране на розсуд органу правозастосування (або, в окремих випадках, потерпілої сторони).

Нарешті, кумулятивні колізійні норми містять прив'язки, що підлягають одночасному застосуванню. У цьому разі йдеться про одночасне (кумулятивне) застосування прив'язки, що відсилає до двох або декількох правопорядків, кожен з яких окремо визначатиме для відповідної особи умови тієї чи іншої правової дії.

У сучасній науці МПрП актуальним є поділ колізійних норм на "жорсткі" та "гнучкі". До "жорстких" відносять класичні колізійні норми, що ґрунтуються на чітких критеріях прикріплення (громадянство, місце проживання, місце події, місце державної реєстрації тощо). "Гнучкі" колізійні норми засновані на пошуку правопорядку, із яким дані правовідносини є більш тісно пов'язаними.

За призначенням (відповідно до специфіки колізійного питання) колізійні норми можуть поділятися на такі, що призначені для вирішення міжнародних, інтерлокальних, інтерперсональних та інтертемпоральних колізій. Завданням міжнародних колізійних норм є розмежування компетенції правопорядків різних держав. Інтерлокальне та інтерперсональне колізійне право є актуальним для країн із множинністю правових систем та країн, де наявний поділ населення на племінні групи із власними усталеними звичаями і традиціями. Інтертемпорольне (або перехідне) колізійне право займається питаннями дії колізійних норм у часі, ретроактивної дії колізійних норм та законів, до яких ці норми відсилають (lex causae).