- •Загальне тваринництво
- •1. Анатомія та фізіологія тварин
- •1.1. Поняття про тканини
- •1.2. Поняття про органи і системи органів
- •1.2.1. Апарат руху
- •1.2.2. Система органів шкірного покриву
- •1.2.3. Система органів травлення
- •1.2.4. Система органів дихання
- •1.2.5. Система органів крово- і лімфообігу
- •1.2.6. Система органів сечовиділення
- •1.2.7. Система органів розмноження
- •1. Характеристика еякулятів самців різних видів сільськогосподарських тварин
- •1.2.9. Нервова система
- •2. Розведення сільськогосподарських тварин
- •2.1. Конституція і екстер'єр сільськогосподарських тварин.
- •2.2. Особливості індивідуального розвитку тварин
- •2. Тривалість росту, строки використання і тривалість життя домашніх тварин, років
- •Відносний приріст визначається (у %) за формулою:
- •2.3. Продуктивність тварин
- •2.3.1. Молочна продуктивність
- •3. Хімічний склад коров'ячого молока
- •4. Зміна складу молока корів червоної степової породи по місяцях лактації
- •2.3.2. М'ясна продуктивність
- •5. Хімічний склад м'яса різних видів тварин
- •2.3.3. Вовнова продуктивність
- •6. Класифікація однорідної вовни за її товщиною
- •2.3.4. Смушки
- •2.3.5. Яєчна продуктивність
- •2.4. Основи селекції сільськогосподарської худоби і птиці
- •7. Класифікація інбридингу за Шапоружем
- •2.5.1. Виробниче призначення порід
- •2.5.2. Структура порід
- •2.6. Методи розведення сільськогосподарських тварин
- •Мал. 4 Схема ввідного схрещування
- •2. 7. Відтворення стада
- •2.7.1. Біологічні особливості тварин і їх відтворна здатність
- •8. Біологічні особливості різних видів сільськогосподарських тварин щодо відтворної здатності
- •2.7.2. Господарські та селекційні фактори, що забезпечують оптимальне
- •2.7.3. Організація штучного запліднення самиць
- •9. Характеристика спермопродукції самців окремих видів
- •2.7.4. Заходи по контролю за станом вагітності самиць
- •2.7.5. Трансплантація ембріонів
- •3. Корми і годівля сільськогосподарських тварин
- •3.1. Поняття про поживність корму
- •3.1. 1. Оцінка поживності кормів за хімічним складом
- •3.1.2. Перетравність кормів
- •3.1.3. Оцінка загальної поживності кормів
- •3.1.4. Оцінка енергетичної цінності кормів
- •3.1.5. Біологічна цінність кормів
- •3.1.5.3. Мінеральна цінність кормів.
- •3.2. Корми та кормові продукти
- •3.2.1. Фактори, що впливають на склад та поживність кормів
- •3.2.2. Соковиті корми
- •3.2.2.1. Зелені корми.
- •10. Схема зеленого конвеєра для великої рогатої худоби та овець в умовах південного Лісостепу
- •3.2.2.2. Силосовані корми
- •11. Залежність кислотності силосу від вологості
- •12. Оптимальні строки збирання кормових культур на силос
- •13. Залежність ступеня подрібнення маси від вологості
- •14. Рецепти комбінованих силосів для свиней
- •15. Рецепти комбінованих силосів для птиці
- •3.2.2.4. Коренеплоди
- •3.2 2 5. Бульбоплоди
- •3.2.2.6. Баштанні
- •3.2.3. Грубі корми
- •16.Динаміка хімічного складу укісної маси деяких кормових культур
- •3.2.4. Концентровані корми
- •3.2.4.3. Способи підготовки зерна злакових і бобових культур
- •3.2.4.4. Трав'яне борошно
- •3.2.5. Відходи технічних виробництв
- •3.2.6. Корми тваринного походження
- •3.2.7. Мінеральні корми
- •17. Вміст кальцію та фосфору у 100 г мінеральних кормів
- •18. Вміст мікроелементів у солях
- •3.2.8. Азотисті синтетичні сполуки
- •3.2.9. Комбікорми, білково-вітамінні добавки, премікси
- •19. Рецепти повнораціонних комбікормів, %
- •20. Рецепти комбікормів-концентратів,%
- •21. Рецепти замінників незбираного молока для телят та поросят, %
- •3.3. Принципи годівлі сільськогосподарських тварин
- •3.3.1. Норми та раціони годівлі
- •3.4. Гігієна годівлі сільськогосподарських тварин
- •22. Гранично допустимі концентрації нітратів і нітритів у кормах (затверджені Головним управлінням ветеринарії), мг/кг корму:
- •4. Технологія виробництва молока на промисловій основі
- •4.1. Характеристика основних порід великої рогатої худоби
- •4.1.1. Аборигенні зникаючі породи
- •4.1.2. Сучасні зникаючі породи
- •4.1.4. Новостворені породи молочної худоби в Україні
- •4.2. Племінна робота в господарствах
- •4.2.1. Племінні господарства
- •4.2.2. Племінна робота в умовах молочних комплексів
- •4.2.3. Мічення молодняку
- •4.3. Відтворення великої рогатої худоби
- •4.3.1. Підготовка корів до отелення
- •4.3.2. Проведення отелення корів
- •4.4. Утримання корів
- •4.5.1. Молоко і молочні продукти
- •4.5.2. Склад і якість молока
- •4.5.3. Основні види молочних продуктів
- •23. Норми основних мінеральних речовин для корів, г
- •24. Витрати концентрованих кормів в залежності від молочності корів
- •4.6.2.Годівля ремонтного молодняку.
- •25. Схема годівлі теличок до 6-місячного віку в стійловий період
- •26. Річні норми потреби в енергії та перетравному протеїні для молодняку
- •5. Технологія виробництва яловичини
- •5.1. Відгодівля молодняку великої рогатої худоби молочних і
- •27. Витрати енергії на 1 кг добового приросту молодняку
- •28. Раціони молодняку під час відгодівлі на жомі, кг на одну голову на добу
- •29. Орієнтовні раціони для молодняку великої рогатої худоби
- •5.2. Породи м’ясної худоби
- •5.3. Утримання мясної худоби
- •5.4. Годівля великої рогатої худоби м’ясних порід
- •5.5. Відтворення мясної худоби
- •5.6. Отелення корів м’ясних порід
- •5.7. Вирощування телят м’ясних порід
- •5.8. Технологія виробництва свинини
- •5.8.1. Біологічні особливості свиней і їх роль у розвитку галузі
- •5.8.2. Племінна робота у свинарстві
- •5.8.3.Основні породи свиней в Україні
- •5.8.4. Технологія виробництва свинини
- •30. Розрахунок репродуктивних циклів (опоросів) на свинофермі за рік
- •31. Оптимальні показники мікроклімату для свиней
- •32. Інтенсивність використання маток залежно від тривалості підготовки тварин до запліднення
- •33. Ефективність відгодівлі свиней із різним рівнем протеїну в раціонах
- •34. Орієнтовна структура річних раціонів для свиней, за поживністю, %
- •35. Орієнтовні раціони для кнурів при помірному їх використанні,
- •36. Орієнтовні раціони для поросних маток на зимовий період
- •37. Орієнтовні раціони для підсисних свиноматок
- •38. Орієнтовна схема підгодівлі поросят-сисунів (на голову за добу), г
- •39. Співвідношення основних кормів у раціонах відлучених поросят,
- •40. Орієнтовне співвідношення кормів у раціонах племінного молодняку свиней, % за поживністю
- •41. Хімічний склад приросту свиней, %
- •42. Витрати кормів на 1 кг приросту у свиней різної живої маси
- •43. Вплив живої маси поросят під час відлучення на приріст
- •44. Орієнтовні співвідношення основних кормів при мясній відгодівлі свиней за різними типами раціонів, % за поживністю
- •45. Орієнтовні раціони за різними типами відгодівлі свиней на мясо
- •46. Орієнтовні раціони в період відгодівлі свиней до жирних кондицій
- •Контрольні питання
- •47. Виробнича класифікація овець
- •5.9.1.1. Племінна робота
- •5.9.2. Продукція вівчарства
- •5.9.2.1. Вовнова продуктивність овець
- •5.9.2.2. М’ясна продуктивність овець
- •5.9.2.3. Молочна продуктивність овець
- •5.9.2.4. Смушки й овчини
- •5.9.2.5. Фактори, що впливають на якість продукції овець
- •5.9.3. Технологія виробництва продукції вівчарства
- •5.9.3.1. Типи вівчарських ферм і комплексів
- •5.9.4. Годівля овець
- •5.9.4.1. Годівля баранів-плідників
- •48. Норми годівлі баранів-плідників вовнових та м'ясо-вовнових порід
- •49. Орієнтовні раціони для баранів-плідників вовнових і
- •5.9.4.2. Годівля вівцематок
- •5.9.4.3. Годівля ягнят і ремонтного молодняку
- •50. Орієнтовні раціони ягнят-сисунів у період відлучення їх
- •5.9.4.4. Відгодівля овець.
- •5.9.5. Відтворення стада овець
- •5.10. Птахівництво
- •5.10.1. Породи і кроси курей
- •5.10.1.1. Яєчні породи
- •5.10.1.2. М'ясні породи
- •5.10.2. Породи і кроси індиків
- •5.10.3. Породи і кроси качок
- •5.10.4. Породи гусей
- •5.10.5. Племінна робота у птахівництві
- •5.10.6. Характеристика яєць птиці
- •5.10.7. Технологія виробництва яєць на промисловій основі
- •5.10.7.1. Утримання курей батьківського стада
- •5.10.7.2. Утримання курей
- •5.10.7.3. Інкубація яєць
- •5.10.8. Технологія виробництва м’яса птиці
- •5.10.8.1. Технологія вирощування курчат-бройлерів
- •5.10.9. Технологія вирощування качок
- •5.10.10. Технологія вирощування гусят
- •5.10.11. Технологія вирощування індичат
- •5.10.12. Годівля птиці
- •5.10.12.1. Особливості травлення й обміну речовин у птиці
- •51. Норми годівлі молодняку курей різного напряму продуктивності
- •52. Орієнтовні норми згодовування комбікормів дорослій птиці
- •53. Орієнтовні норми згодовування комбікормів молодняку птиці
- •54. Рецепти повнораціонних комбікормів для курей-несучок
- •5.10.12.2. Годівля курчат та ремонтного молодняку курей
- •5.10.12.3. Годівля м’ясних курчат-бройлерів
- •55. Рецепти повнораціонних комбікормів для курчат-бройлерів, % (ундіп)
- •5.11. Конярство
- •5.11.1. Основні породи коней
- •5.11.2. М'ясна і молочна продуктивність коней
- •5.11.3. Кінний спорт
- •5.11.4. Годівля коней
- •5.11.4.1. Годівля жеребців
- •56. Орієнтовні раціони для жеребців верхових і рисистих порід
- •5.11.4.2. Годівля кобил
- •57. Зимові раціони для племінних кобил на голову за добу, кг
- •5.11.4.3. Годівля робочих коней
- •58. Орієнтовні раціони робочих коней, кг на голову за добу
- •5.12. Кролівництво
- •5.12.1. Годівля кролів
- •112. Раціони для кролів за напівконцентратним типом годівлі на одну голову за добу, г
- •Список рекомендованої літератури
2.6. Методи розведення сільськогосподарських тварин
Та чи інша форма чи тип підбору та добору формують специфічний метод розведення. У практиці тваринництва розрізнюють три методи розведення:
1) чистопородне розведення, в основі якого лежить гомогенний підбір батьківських пар, відібраних за певними ознаками у відповідності з наміченою програмою поліпшення конкретної популяції;
2) схрещування, що поділяється на промислове, перемінне, поглинальне, відтворне і ввідне або "прилиття крові". У його основі лежить гетерогенний підбір при відповідному відбиранні батьківських пар;
3) міжвидова гібридизація.
2.6.1. Чистопородне розведення передбачає парування тварин, які належать до однієї породи. При цьому одержують потомство, яке подібне до батьків за типом продуктивності, спадковими якостями та племінною цінністю. Але це зовсім не значить, що при чистопородному розведенні намагаються досягти абсолютної подібності тварин у породі. Навпаки, чистопородне розведення передбачає такі методи добору та підбору, що забезпечують досить складну структуру породи, сталий перманентний процес її поліпшення за рахунок розкриття, широкого залучення та використання власних внутріпородних генетичних ресурсів. А вони, виходячи з закону гомологічних рядів М.І. Вавілова, практично невичерпні. Про це свідчить і досвід по створенню високопродуктивних порід вітчизняної та світової селекції. Саме спадкова неоднорідність тварин, внаслідок її селективної структури, і забезпечує прогресивність чистопородного розведення. Основною структурною одиницею породи є лінія, а робота по створенню ліній, їх веденню та використанню для міжлінійних кросів є основною формою племінної роботи при чистому розведенні заводських порід. Розведення порід за лініями забезпечує утворення у породах високопродуктивних і спадковостійких груп племінних тварин, які, підтримуючи структуру породи, створюють її цілісність за рахунок кросів ліній, що об'єднують специфічні генотипові особливості ліній у загальні особливості, притаманні кожній породі. При розведенні за лініями, особливо у період їх закладання на визначних родоначальників, важливе місце займає інбридинг. При правильному його використанні протягом декількох поколінь підтримуються основні фенотипні ознаки, що притаманні лініям.
2.6.2. Схрещування. Під схрещуванням розуміють парування тварин, які належать до різних порід. Потомків, які були одержані шляхом схрещування, називають помісями, рідше - метисами.
У залежності від прийнятої методики схрещування, що переслідує ту або іншу мету (поліпшення існуючих чи створення нових порід), розрізнюють ряд його методів. У своїй основі вони схожі, оскільки ними передбачається залучення та використання з більшою або меншою інтенсивністю генофонду двох або більше порід з метою їх поєднання і на основі наступного цілеспрямованого добору та підбору досягти поширення бажаних генотипів, одержаних внаслідок схрещування.
Схрещування - метод діаметрально протилежний інбридингу за своєю біологічною післядією. Воно сприяє одержанню гетерозиготних потомків із більш високою життєздатністю та продуктивністю, конституційною міцністю, хорошою відтворною здатністю, що особливо характерно для помісей першого покоління. Притаманна помісним потомкам більш висока гетерозиготність у порівнянні з чистопородними тваринами дає значний матеріал для відбору та створює основу для проведення робіт по створенню як нових порід, так і докорінній зміні старих.
2.6.2.1. Промислове схрещування. Цей метод використовують тільки для одержання товарної продукції від помісей першого покоління за рахунок притаманного їм ефекту гетерозису. За цим методом парують тварин, які відносяться до двох або декількох порід для отримання в основному м'яса, яєць та деяких інших видів продукції сільськогосподарських тварин.
Ефективність промислового схрещування залежить від двох основних чинників: можливостей поєднання порід і створення оптимальних умов утримання помісного поголівя, що включає, перш за все, задовільну годівлю, відповідні санітарно-гігієнічні та технологічні умови.
Ефективність поєднання тих чи інших порід визначається тільки шляхом проведення так званих пошукових схрещувань, при порівнянні яких визначають найбільш доцільні для широкого використання.
В иділяють просте промислове схрещування, при якому одержані помісні тварини для відтворення не використовуються і спрямовуються тільки для одержання товарної продукції (рис. 2.).
Рис. 2. Схема промислового схрещування:
А- просте промислове схрещування; Б- складне промислове схрещування
Проте можливе і складне промислове схрещування, при якому частину одержуваного помісного маточного поголівя поперемінно парують з плідниками вихідних порід. У залежності від кількості вихідних порід розрізнюють двох- трьох- або чотирьохпородне перемінне промислове схрещування (рис. 3.).
Рис. 3. Схема трипородного перемінного схрещування
Ефект гетерозису при перемінному схрещуванні підтримується у цілому ряді поколінь за рахунок достатньої гетерозиготності одержуваного помісного поголівя і менш складної роботи по його організації (потреба у завозі тільки плідників використованих порід замість постійного завозу або чистопородного розведення маток і плідників усіх порід, які використовуються для промислового схрещування).
Так, по даним В.А. Ектова при перемінному схрещуванні свиней білої, миргородської та брейтовської порід трипородні помісі перевищували двопородних за живою масою на 5-20%, плодючістю на 15-20 і молочністю на 20-60%. Трипородні помісі відзначалися кращими показниками щодо середньодобових приростів та оплати корму продукцією.
Промислове схрещування знаходить широке використання у свинарстві (найбільш поширене схрещування великої білої породи свиней з породами ландрас, уельська, дюрок та ін.), у мясному скотарстві (молочні та комбіновані породи схрещуються з мясними породами) та в інших галузях тваринництва.
2.6.2.2. Ввідне схрещування або ”прилиття крові” застосовується як метод одноразового схрещування планової породи, що за однією з певних ознак не задовольняє селекціонера, з іншою породою, що характеризується добрим розвитком якраз цієї ознаки.
Помісні самиці першого покоління з бажаними селекційними ознаками паруються з бугаями планової породи (рис. 4.). У наступних поколіннях шляхом відповідного добору та підбору закріпляють тип планової породи.