- •Загальне тваринництво
- •1. Анатомія та фізіологія тварин
- •1.1. Поняття про тканини
- •1.2. Поняття про органи і системи органів
- •1.2.1. Апарат руху
- •1.2.2. Система органів шкірного покриву
- •1.2.3. Система органів травлення
- •1.2.4. Система органів дихання
- •1.2.5. Система органів крово- і лімфообігу
- •1.2.6. Система органів сечовиділення
- •1.2.7. Система органів розмноження
- •1. Характеристика еякулятів самців різних видів сільськогосподарських тварин
- •1.2.9. Нервова система
- •2. Розведення сільськогосподарських тварин
- •2.1. Конституція і екстер'єр сільськогосподарських тварин.
- •2.2. Особливості індивідуального розвитку тварин
- •2. Тривалість росту, строки використання і тривалість життя домашніх тварин, років
- •Відносний приріст визначається (у %) за формулою:
- •2.3. Продуктивність тварин
- •2.3.1. Молочна продуктивність
- •3. Хімічний склад коров'ячого молока
- •4. Зміна складу молока корів червоної степової породи по місяцях лактації
- •2.3.2. М'ясна продуктивність
- •5. Хімічний склад м'яса різних видів тварин
- •2.3.3. Вовнова продуктивність
- •6. Класифікація однорідної вовни за її товщиною
- •2.3.4. Смушки
- •2.3.5. Яєчна продуктивність
- •2.4. Основи селекції сільськогосподарської худоби і птиці
- •7. Класифікація інбридингу за Шапоружем
- •2.5.1. Виробниче призначення порід
- •2.5.2. Структура порід
- •2.6. Методи розведення сільськогосподарських тварин
- •Мал. 4 Схема ввідного схрещування
- •2. 7. Відтворення стада
- •2.7.1. Біологічні особливості тварин і їх відтворна здатність
- •8. Біологічні особливості різних видів сільськогосподарських тварин щодо відтворної здатності
- •2.7.2. Господарські та селекційні фактори, що забезпечують оптимальне
- •2.7.3. Організація штучного запліднення самиць
- •9. Характеристика спермопродукції самців окремих видів
- •2.7.4. Заходи по контролю за станом вагітності самиць
- •2.7.5. Трансплантація ембріонів
- •3. Корми і годівля сільськогосподарських тварин
- •3.1. Поняття про поживність корму
- •3.1. 1. Оцінка поживності кормів за хімічним складом
- •3.1.2. Перетравність кормів
- •3.1.3. Оцінка загальної поживності кормів
- •3.1.4. Оцінка енергетичної цінності кормів
- •3.1.5. Біологічна цінність кормів
- •3.1.5.3. Мінеральна цінність кормів.
- •3.2. Корми та кормові продукти
- •3.2.1. Фактори, що впливають на склад та поживність кормів
- •3.2.2. Соковиті корми
- •3.2.2.1. Зелені корми.
- •10. Схема зеленого конвеєра для великої рогатої худоби та овець в умовах південного Лісостепу
- •3.2.2.2. Силосовані корми
- •11. Залежність кислотності силосу від вологості
- •12. Оптимальні строки збирання кормових культур на силос
- •13. Залежність ступеня подрібнення маси від вологості
- •14. Рецепти комбінованих силосів для свиней
- •15. Рецепти комбінованих силосів для птиці
- •3.2.2.4. Коренеплоди
- •3.2 2 5. Бульбоплоди
- •3.2.2.6. Баштанні
- •3.2.3. Грубі корми
- •16.Динаміка хімічного складу укісної маси деяких кормових культур
- •3.2.4. Концентровані корми
- •3.2.4.3. Способи підготовки зерна злакових і бобових культур
- •3.2.4.4. Трав'яне борошно
- •3.2.5. Відходи технічних виробництв
- •3.2.6. Корми тваринного походження
- •3.2.7. Мінеральні корми
- •17. Вміст кальцію та фосфору у 100 г мінеральних кормів
- •18. Вміст мікроелементів у солях
- •3.2.8. Азотисті синтетичні сполуки
- •3.2.9. Комбікорми, білково-вітамінні добавки, премікси
- •19. Рецепти повнораціонних комбікормів, %
- •20. Рецепти комбікормів-концентратів,%
- •21. Рецепти замінників незбираного молока для телят та поросят, %
- •3.3. Принципи годівлі сільськогосподарських тварин
- •3.3.1. Норми та раціони годівлі
- •3.4. Гігієна годівлі сільськогосподарських тварин
- •22. Гранично допустимі концентрації нітратів і нітритів у кормах (затверджені Головним управлінням ветеринарії), мг/кг корму:
- •4. Технологія виробництва молока на промисловій основі
- •4.1. Характеристика основних порід великої рогатої худоби
- •4.1.1. Аборигенні зникаючі породи
- •4.1.2. Сучасні зникаючі породи
- •4.1.4. Новостворені породи молочної худоби в Україні
- •4.2. Племінна робота в господарствах
- •4.2.1. Племінні господарства
- •4.2.2. Племінна робота в умовах молочних комплексів
- •4.2.3. Мічення молодняку
- •4.3. Відтворення великої рогатої худоби
- •4.3.1. Підготовка корів до отелення
- •4.3.2. Проведення отелення корів
- •4.4. Утримання корів
- •4.5.1. Молоко і молочні продукти
- •4.5.2. Склад і якість молока
- •4.5.3. Основні види молочних продуктів
- •23. Норми основних мінеральних речовин для корів, г
- •24. Витрати концентрованих кормів в залежності від молочності корів
- •4.6.2.Годівля ремонтного молодняку.
- •25. Схема годівлі теличок до 6-місячного віку в стійловий період
- •26. Річні норми потреби в енергії та перетравному протеїні для молодняку
- •5. Технологія виробництва яловичини
- •5.1. Відгодівля молодняку великої рогатої худоби молочних і
- •27. Витрати енергії на 1 кг добового приросту молодняку
- •28. Раціони молодняку під час відгодівлі на жомі, кг на одну голову на добу
- •29. Орієнтовні раціони для молодняку великої рогатої худоби
- •5.2. Породи м’ясної худоби
- •5.3. Утримання мясної худоби
- •5.4. Годівля великої рогатої худоби м’ясних порід
- •5.5. Відтворення мясної худоби
- •5.6. Отелення корів м’ясних порід
- •5.7. Вирощування телят м’ясних порід
- •5.8. Технологія виробництва свинини
- •5.8.1. Біологічні особливості свиней і їх роль у розвитку галузі
- •5.8.2. Племінна робота у свинарстві
- •5.8.3.Основні породи свиней в Україні
- •5.8.4. Технологія виробництва свинини
- •30. Розрахунок репродуктивних циклів (опоросів) на свинофермі за рік
- •31. Оптимальні показники мікроклімату для свиней
- •32. Інтенсивність використання маток залежно від тривалості підготовки тварин до запліднення
- •33. Ефективність відгодівлі свиней із різним рівнем протеїну в раціонах
- •34. Орієнтовна структура річних раціонів для свиней, за поживністю, %
- •35. Орієнтовні раціони для кнурів при помірному їх використанні,
- •36. Орієнтовні раціони для поросних маток на зимовий період
- •37. Орієнтовні раціони для підсисних свиноматок
- •38. Орієнтовна схема підгодівлі поросят-сисунів (на голову за добу), г
- •39. Співвідношення основних кормів у раціонах відлучених поросят,
- •40. Орієнтовне співвідношення кормів у раціонах племінного молодняку свиней, % за поживністю
- •41. Хімічний склад приросту свиней, %
- •42. Витрати кормів на 1 кг приросту у свиней різної живої маси
- •43. Вплив живої маси поросят під час відлучення на приріст
- •44. Орієнтовні співвідношення основних кормів при мясній відгодівлі свиней за різними типами раціонів, % за поживністю
- •45. Орієнтовні раціони за різними типами відгодівлі свиней на мясо
- •46. Орієнтовні раціони в період відгодівлі свиней до жирних кондицій
- •Контрольні питання
- •47. Виробнича класифікація овець
- •5.9.1.1. Племінна робота
- •5.9.2. Продукція вівчарства
- •5.9.2.1. Вовнова продуктивність овець
- •5.9.2.2. М’ясна продуктивність овець
- •5.9.2.3. Молочна продуктивність овець
- •5.9.2.4. Смушки й овчини
- •5.9.2.5. Фактори, що впливають на якість продукції овець
- •5.9.3. Технологія виробництва продукції вівчарства
- •5.9.3.1. Типи вівчарських ферм і комплексів
- •5.9.4. Годівля овець
- •5.9.4.1. Годівля баранів-плідників
- •48. Норми годівлі баранів-плідників вовнових та м'ясо-вовнових порід
- •49. Орієнтовні раціони для баранів-плідників вовнових і
- •5.9.4.2. Годівля вівцематок
- •5.9.4.3. Годівля ягнят і ремонтного молодняку
- •50. Орієнтовні раціони ягнят-сисунів у період відлучення їх
- •5.9.4.4. Відгодівля овець.
- •5.9.5. Відтворення стада овець
- •5.10. Птахівництво
- •5.10.1. Породи і кроси курей
- •5.10.1.1. Яєчні породи
- •5.10.1.2. М'ясні породи
- •5.10.2. Породи і кроси індиків
- •5.10.3. Породи і кроси качок
- •5.10.4. Породи гусей
- •5.10.5. Племінна робота у птахівництві
- •5.10.6. Характеристика яєць птиці
- •5.10.7. Технологія виробництва яєць на промисловій основі
- •5.10.7.1. Утримання курей батьківського стада
- •5.10.7.2. Утримання курей
- •5.10.7.3. Інкубація яєць
- •5.10.8. Технологія виробництва м’яса птиці
- •5.10.8.1. Технологія вирощування курчат-бройлерів
- •5.10.9. Технологія вирощування качок
- •5.10.10. Технологія вирощування гусят
- •5.10.11. Технологія вирощування індичат
- •5.10.12. Годівля птиці
- •5.10.12.1. Особливості травлення й обміну речовин у птиці
- •51. Норми годівлі молодняку курей різного напряму продуктивності
- •52. Орієнтовні норми згодовування комбікормів дорослій птиці
- •53. Орієнтовні норми згодовування комбікормів молодняку птиці
- •54. Рецепти повнораціонних комбікормів для курей-несучок
- •5.10.12.2. Годівля курчат та ремонтного молодняку курей
- •5.10.12.3. Годівля м’ясних курчат-бройлерів
- •55. Рецепти повнораціонних комбікормів для курчат-бройлерів, % (ундіп)
- •5.11. Конярство
- •5.11.1. Основні породи коней
- •5.11.2. М'ясна і молочна продуктивність коней
- •5.11.3. Кінний спорт
- •5.11.4. Годівля коней
- •5.11.4.1. Годівля жеребців
- •56. Орієнтовні раціони для жеребців верхових і рисистих порід
- •5.11.4.2. Годівля кобил
- •57. Зимові раціони для племінних кобил на голову за добу, кг
- •5.11.4.3. Годівля робочих коней
- •58. Орієнтовні раціони робочих коней, кг на голову за добу
- •5.12. Кролівництво
- •5.12.1. Годівля кролів
- •112. Раціони для кролів за напівконцентратним типом годівлі на одну голову за добу, г
- •Список рекомендованої літератури
4.2.2. Племінна робота в умовах молочних комплексів
В умовах промислових технологій тварини повинні відповідати таким вимогам: мати міцну конституцію та добре здоров'я, відмінне з рівномірним розвитком окремих чвертей вим'я, високу швидкість молоковіддачі при відповідному стандарті для кожної породи за річним надоєм, вмістом жиру та білка в молоці, живою масою.
Велике значення в умовах промислової технології має вибір породи. Найбільший економічний ефект на комплексі можна отримати тільки за умови використання спеціалізованих молочних порід (чорно-ряба, червона степова, українська червоно- та чорно-ряба та ін.). При розведенні худоби комбінованого напряму продуктивності (симентальська, лебединська) селекція спрямована на виведення тварин молочного типу, пристосованих до машинного доїння. Діючі молочні комплекси необхідно комплектувати первістками, оціненими за пристосованістю до умов індустріальної технології.
Одним з важливих елементів племінної роботи є використання бугаїв-поліпшувачів. На комплексах застосовують лінійно-груповий підбір. У ротаційній зміні використовують, як правило, шість ліній, щоб запобігти родинним зв'язкам.
Для прискорення вдосконалення промислових стад за окремими ознаками використовують схрещування споріднених порід, які характеризуються цінними якостями. У стадах чорно-рябої худоби використовують плідників чорно-рябої голштинської та новоствореної української чорно-рябої порід; в стадах червоної степової і симентальської порід - новоствореної червоно-рябої породи.
Поглиблення племінної роботи, спрямованої на підвищення продуктивних ознак тварин і пристосованості до промислової технології, супроводжується механізованою системою племінного обліку з використанням ЕОМ.
4.2.3. Мічення молодняку
Для обліку племінних і продуктивних якостей кожній тварині слід присвоювати індивідуальний номер, а племінним - і кличку. Мічення тварини здійснюють на другий день після народження, і не пізніше трьох днів. У практиці скотарства застосовують різні методи мічення залежно від мети використання тварин.
Мічення татуюванням проводять за допомогою особливих щипців, до яких додається набір металевих голкових штампів з цифрами від 0 до 9.
Мічення вищипом на вухах проводять спеціальними щипцями. Довгасті вищипи роблять на краю вух, а круглі - посередині вушної раковини. Для вищипу вибирають місце з найменшою кількістю кровоносних судин.
Мічення холодом ґрунтується на руйнівній дії низьких температур на клітини, що зумовлюють забарвлення волосяного покриву тварин. Тому на оброблених (із застосуванням зрідженого азоту) ділянках шкіри виростає знебарвлене волосся. Номер ставлять з правого або лівого боку крижів спеціальними клеймами або приладами, що оздоблені штампом-клеймом.
Для мічення тварин також застосовують бірки, медальйони, металеві сережки різних конструкцій, ошийники або ремінці з номером.
4.3. Відтворення великої рогатої худоби
4.3.1. Підготовка корів до отелення
Якість одержаного приплоду визначається генотиповими й фенотиповими факторами. Генотипові фактори визначаються спадковими якостями батьків. До фенотипових факторів, що впливають на формування молодняку, відносять умови ембріонального та постембріонального розвитку тварини в процесі її онтогенезу. На організм матері особливо великий вплив здійснюють недостатня й незбалансована годівля, яка призводить до порушення обміну речовин, що відповідним чином впливає на ріст і розвиток плоду в утробний період.
У першу чверть тільності формується життєздатність нового організму і відбувається закладення основних органів і систем, а також цей період збігається з максимальними надоями корови. Тому в цей час повноцінність годівлі має вирішальне значення як для підтримання високого рівня продуктивності корів, так і для нормального функціонування нового організму.
В останні місяці тільності ембріон швидко росте. Так, середньодобовий приріст маси ембріона в семи-дев'ятимісячному віці становить 300-400 г, що забезпечує в цей період утворення близько 2/3 маси їх тіла. Це вимагає значної уваги до раціону корови в останні місяці тільності. Незбалансованість за протеїном, мінеральними речовинами, каротином та іншими поживними й біологічно активними речовинами раціонів сприяє отриманню ослабленого молодняку. З цією метою за два місяці до очікуваного отелення корову припиняють доїти і переводять у технологічну групу сухостійних корів, у якій годівлю тварин здійснюють відповідно до прийнятих норм і раціонів.
В тілі новонародженого теляти міститься приблизно 500 г кальцію та 275 г фосфору. Найбільш інтенсивно мінеральні речовини у тілі плоду відкладаються в останню третину тільності, в цей час і слід посилити мінеральну годівлю корів. Тільні корови повинні бути забезпечені вітамінами і, в першу чергу, А і Д. На 100 кг живої маси рекомендується давати 30-40 мг каротину та 12-15 тис. І.О. вітаміну Д.
Дуже важливо, щоб протягом усього сухостійного періоду корови користувалися моціоном, що сприяє зміцненню м'язової тканини, практично всіх органів і систем органів, накопиченню в їх організмі під впливом сонячних променів вітаміну Д. У таких корів легше проходять отелення і телята народжуються більш життєздатними.
За 7-10 днів до отелення при прив'язному утриманні та за 10-15 днів при безприв'язному корів переводять до родильного відділення. За декілька годин до отелення їх переводять до спеціальних боксів (денників), що попередньо дезінфікують 20% розчином гашеного вапна або 5% розчином креоліну.