1.2.4. Система органів дихання

Сукупність органів, що забезпечують споживання кисню організмом і видалення з нього вуглекислого газу, називається системою органів дихання. До них належать легені, в яких власне відбувається газообмін, і шляхи, через які проходить повітря: носова порожнина, гортань, трахея.

Носова порожнина - початковий відділ дихальних шляхів, що лежить у лицьовому черепі над ротовою порожниною і відокремлений від неї твердим піднебінням. Вхід до носової порожнини утворюють ніздрі. Шкіряний покрив між ніздрями не має волосся, утворюючи у великої рогатої худоби носогубне дзеркальце, у свиней - хоботок. Орган нюху розміщений у носовій порожнині, через яку повітря попадає до гортані.

Гортань - складний порожнистий орган, що знаходиться між глоткою і трахеєю, призначений для проходження повітря, утворення звуків і захисту органів дихання від потрапляння до них корму. Звук утворюється коливанням голосових зв'язок при проходженні повітря через вузьку щілину, утворену голосовими губами. Внаслідок великої чутливості слизової оболонки гортані і незначні її подразнення викликають кашель і чхання, що перешкоджає потраплянню шкідливих речовин до дихальних шляхів або сприяє видаленню тих, що вже потрапили.

Від гортані відходить трахея, що являє собою трубку, утворену хрящами. Вони мають форму незамкнутих кілець, з'єднаних зв'язками. Гортань закінчується у грудній порожнині, поділяючись на два бронхи - правий і лівий. Головні бронхи, багаторазово розгалужуючись, утворюють так зване бронхіальне дерево. Найдрібніші бронхи - це бронхіоли, які на кінцях розширяються у сліпі міхурці - легеневі альвеоли. Сукупність альвеол і утворює паренхіму легенів - парного дихального органу. Кожна альвеола зовні обплетена густою сіткою кровоносних капілярів, на які розгалуджується легенева артерія. Саме тут і проходить обмін газів між кровоносною системою і легенями, який називається диханням.

Дихання - це невід'ємна ознака життя. В організмі тварин запасів кисню непередбачено. Тому їх організм потребує постійного надходження кисню із зовнішнього середовища. Постійно і безперервно з організму повинен виводитись вуглекислий газ, що утворюється у процесі обміну речовин і у значних кількостях є отруйною сполукою. Таким чином, дихання - це складний безперервний процес оновлення газового складу крові, що підтримує в організмі оптимальний рівень окислювально-відновних процесів. У процесі дихання розрізняють зовнішнє дихання, транспортування газів кров'ю і внутрішнє дихання. Зовнішнє дихання - це газообмін між організмом і зовнішнім середовищем.

До апарату зовнішнього дихання відносяться дихальні шляхи, легені, плевра, скелет грудної клітки і її м'язи, а також діафрагма.

Обмін повітря між альвеолами легень і зовнішнім середовищем відбувається внаслідок ритмічних дихальних рухів грудної клітки. Легені не мають мускулатури, тому вони пасивно розширюються вслід за розширенням грудної клітки або стискаються вслід за її спаданням. Кількість дихальних рухів залежить від інтенсивності обміну речовин. В організмі молодих тварин дихання частіше, ніж у дорослих. Високопродуктивні тварини мають більше дихальних рухів за хвилину, ніж менш продуктивні. Частота дихальних рухів непостійна і залежить, крім означених факторів, від статі тварин, породи, впливу зовнішнього середовища, стану нервової системи та ін. Кількість дихальних рухів у стані спокою коливається: у коней 8-16 за хвилину, великої рогатої худоби-15-30, у вівці та кози 12-20 за хвилину.

Тварини дихають атмосферним повітрям, в якому міститься 20,94% кисню, 0,03% вуглекислого газу та 79,03% азоту. У повітрі, яке видихують тварини, знаходиться 16,3% кисню, 4% вуглекислого газу, 79,7% азоту. Кров переносить кисень від легень до тканин, а вуглекислий газ - від тканин до легень.

Сукупність окисно-відновних ферментативних процесів у кожній клітині організму, називається клітинним диханням.

Дихання регулюється дихальним центром, розміщеним у довгастому мозку. Дихальний центр перебуває постійно у стані активності.