5.4. Годівля великої рогатої худоби м’ясних порід

Виходячи з рекомендованих норм годівлі мясної худоби на одну корову зі шлейфом при вказаній продуктивності худоби, необхідно заготовляти в господарстві 65,0 ц кормових одиниць та 11-12 ц кормових одиниць страхового фонду.

Для прогнозування, розробки планово-економічної стратегії галузі мясного скотарства слід користуватися такими нормами витрачення кормів на мясну корову зі шлейфом (на рік): концкорми – 17,7 ц (без страхового фонду); соковиті – 75,8 ц; грубі – 32,2 ц; зелені – 90,3 ц. Усього рекомендується заготовляти по 65 ц кормових одиниць, на корову зі шлейфом, по 22,3 ц кормових одиниць, на середньорічну голову молодняку при витратах 10,8 ц. кормових одиниць на1 ц приросту живої маси (середньодобовий приріст 875 г, у тому числі бугайців – 1125 г, теличок – 770 г (маса бугайця у 18- місячному віці – 650 кг, теличок – 450 кг).

Раціони мясних корів у період сухостою з розрахунку на 100 кг живої маси включають: грубих кормів – 1,6-2 кг, силосу або сінажу – 1,6-1,8 кг, концкормів – 0,2-0,3 кг (силосно-сінний тип годівлі). Для корів, що лактують, на 100 кг живої маси потрібно грубих кормів – 1,8-2 кг, силосу – 3,6 – 3,8 кг, концкормів – до 0,3 кг. За сінажно-силосним типом годівлі коровам у першій половині стільності дають на 100 кг живої маси: грубих кормів – 1,2-1,3 кг, силосу або сінажу – 2,7-3,0 кг, концкормів – 0,2 кг. Солома в такому раціоні може становити 45-55% від загальної маси грубого корму.

Особливу увагу приділяють годівлі корів, які щойно розтелилися, оскільки в перші дні після народження теля може виссати 4,5-5,0 кг молока щодоби, а молочність корів, як правило, вища. Корів протягом перших 10-15 днів після отелення слід годувати в основному грубими кормами, а потім збільшувати норму силосу чи сінажу.

У літній період все поголівя утримують на майданчиках або пасовищах, узимку – у приміщеннях з вільним виходом на вигульні майданчики.

Вибір системи утримання залежить від конкретних умов господарства (типу приміщень, наявності пасовищ, їх якості тощо), однак основним способом утримання повинен бути безпривязний, особливо для корів, нетелів, телиць і підсосний метод утримання телят із матками (бажано регламентований).

5.5. Відтворення мясної худоби

Ефективність галузі мясного скотарства значною мірою визначається рівнем виходу телят. Головною метою роботи по відтворенню стада є щорічне одержання теляти від кожної корови.

При цьому слід враховувати, що мясна худоба за своїми біологічними особливостями має дещо знижену відтворну здатність порівняно з молочною худобою. Підсос і постійна присутність теляти гальмують виділення гормонів, що регулюють статеві цикли.

Маточне поголівя племінного молодняку і товарного стада формують за рахунок тварин міцної конституції, які не мають захворювань кінцівок і вимені Першою причиною бракування корів, крім захворювання, є яловість упродовж поточного року. Для правильної організації відтворення стада маточне поголівя формують в однорідні групи з урахуванням стадії відтворення, починаючи з родового відділення до відлучення телят. Розмір груп на племінній фермі – 25 голів, товарній – 30 голів. Різниця в строках отелення в одній групі не повинна перевищувати 30 днів.

Маточне поголівя ділять на чотири технологічні групи: – сухостійні корови та нетелі; корови родильного відділення; корови з підсосними телятами віком до трьох місяців, де особливу увагу приділяють заплідненню маток; корови з телятами віком старше трьох місяців до відлучення (шість-вісім місяців).

Основними заходами, що сприяють високій відтворній функції у корів, є:

• годівля та утримання маток з урахуванням їх фізіологічного стану;

• сезонне запліднення й отелення корів. На племенній фермі, де є умови для проведення отелень узимку та рано навесні (лютий-квітень), запліднення проводять у травні-липні. У товарному стаді парування корів планують проводити в червні - серпні, що забезпечує отелення в березні - травні;

• режимний підсос на товарній фермі, де маточне поголівя не користується пасовищами;

• чітка нумерація маточного поголівя, можливість читати номер на відстані;

• систематичне ведення зоотехнічного обліку на фермах, ведення журналів осіменіння корів і телиць, журналу вирощування молодняку, карток М’яс-2, М’яс-1;

• систематичне виділення корів та телиць парувального віку у стані

статевої охоти;

• природне парування – ручне;

• обладнання на племінній фермі пункту штучного осіменіння та

трансплантації ембріонів;

• застосування гормональної стимуляції та синхронізації статевої охоти;

• ветеринарний контроль за фізіологічним станом, перебігом отелень корів

і нетелів.

На племінній фермі корів і телиць запліднюють штучно спермою бугаїв згідно зі щорічними планами підбору.

У товарному стаді запліднення проводять природно та штучно. На кожні 50 голів маток виділяють одного плідника, якого використовують режимно, залежно від кількості тварин з ознаками статевої охоти. Після закінчення сезону парувань основну частину плідників вибраковують, залишаючи тільки тих, які мають високі статеві функції й добре здоровя.