- •Загальне тваринництво
- •1. Анатомія та фізіологія тварин
- •1.1. Поняття про тканини
- •1.2. Поняття про органи і системи органів
- •1.2.1. Апарат руху
- •1.2.2. Система органів шкірного покриву
- •1.2.3. Система органів травлення
- •1.2.4. Система органів дихання
- •1.2.5. Система органів крово- і лімфообігу
- •1.2.6. Система органів сечовиділення
- •1.2.7. Система органів розмноження
- •1. Характеристика еякулятів самців різних видів сільськогосподарських тварин
- •1.2.9. Нервова система
- •2. Розведення сільськогосподарських тварин
- •2.1. Конституція і екстер'єр сільськогосподарських тварин.
- •2.2. Особливості індивідуального розвитку тварин
- •2. Тривалість росту, строки використання і тривалість життя домашніх тварин, років
- •Відносний приріст визначається (у %) за формулою:
- •2.3. Продуктивність тварин
- •2.3.1. Молочна продуктивність
- •3. Хімічний склад коров'ячого молока
- •4. Зміна складу молока корів червоної степової породи по місяцях лактації
- •2.3.2. М'ясна продуктивність
- •5. Хімічний склад м'яса різних видів тварин
- •2.3.3. Вовнова продуктивність
- •6. Класифікація однорідної вовни за її товщиною
- •2.3.4. Смушки
- •2.3.5. Яєчна продуктивність
- •2.4. Основи селекції сільськогосподарської худоби і птиці
- •7. Класифікація інбридингу за Шапоружем
- •2.5.1. Виробниче призначення порід
- •2.5.2. Структура порід
- •2.6. Методи розведення сільськогосподарських тварин
- •Мал. 4 Схема ввідного схрещування
- •2. 7. Відтворення стада
- •2.7.1. Біологічні особливості тварин і їх відтворна здатність
- •8. Біологічні особливості різних видів сільськогосподарських тварин щодо відтворної здатності
- •2.7.2. Господарські та селекційні фактори, що забезпечують оптимальне
- •2.7.3. Організація штучного запліднення самиць
- •9. Характеристика спермопродукції самців окремих видів
- •2.7.4. Заходи по контролю за станом вагітності самиць
- •2.7.5. Трансплантація ембріонів
- •3. Корми і годівля сільськогосподарських тварин
- •3.1. Поняття про поживність корму
- •3.1. 1. Оцінка поживності кормів за хімічним складом
- •3.1.2. Перетравність кормів
- •3.1.3. Оцінка загальної поживності кормів
- •3.1.4. Оцінка енергетичної цінності кормів
- •3.1.5. Біологічна цінність кормів
- •3.1.5.3. Мінеральна цінність кормів.
- •3.2. Корми та кормові продукти
- •3.2.1. Фактори, що впливають на склад та поживність кормів
- •3.2.2. Соковиті корми
- •3.2.2.1. Зелені корми.
- •10. Схема зеленого конвеєра для великої рогатої худоби та овець в умовах південного Лісостепу
- •3.2.2.2. Силосовані корми
- •11. Залежність кислотності силосу від вологості
- •12. Оптимальні строки збирання кормових культур на силос
- •13. Залежність ступеня подрібнення маси від вологості
- •14. Рецепти комбінованих силосів для свиней
- •15. Рецепти комбінованих силосів для птиці
- •3.2.2.4. Коренеплоди
- •3.2 2 5. Бульбоплоди
- •3.2.2.6. Баштанні
- •3.2.3. Грубі корми
- •16.Динаміка хімічного складу укісної маси деяких кормових культур
- •3.2.4. Концентровані корми
- •3.2.4.3. Способи підготовки зерна злакових і бобових культур
- •3.2.4.4. Трав'яне борошно
- •3.2.5. Відходи технічних виробництв
- •3.2.6. Корми тваринного походження
- •3.2.7. Мінеральні корми
- •17. Вміст кальцію та фосфору у 100 г мінеральних кормів
- •18. Вміст мікроелементів у солях
- •3.2.8. Азотисті синтетичні сполуки
- •3.2.9. Комбікорми, білково-вітамінні добавки, премікси
- •19. Рецепти повнораціонних комбікормів, %
- •20. Рецепти комбікормів-концентратів,%
- •21. Рецепти замінників незбираного молока для телят та поросят, %
- •3.3. Принципи годівлі сільськогосподарських тварин
- •3.3.1. Норми та раціони годівлі
- •3.4. Гігієна годівлі сільськогосподарських тварин
- •22. Гранично допустимі концентрації нітратів і нітритів у кормах (затверджені Головним управлінням ветеринарії), мг/кг корму:
- •4. Технологія виробництва молока на промисловій основі
- •4.1. Характеристика основних порід великої рогатої худоби
- •4.1.1. Аборигенні зникаючі породи
- •4.1.2. Сучасні зникаючі породи
- •4.1.4. Новостворені породи молочної худоби в Україні
- •4.2. Племінна робота в господарствах
- •4.2.1. Племінні господарства
- •4.2.2. Племінна робота в умовах молочних комплексів
- •4.2.3. Мічення молодняку
- •4.3. Відтворення великої рогатої худоби
- •4.3.1. Підготовка корів до отелення
- •4.3.2. Проведення отелення корів
- •4.4. Утримання корів
- •4.5.1. Молоко і молочні продукти
- •4.5.2. Склад і якість молока
- •4.5.3. Основні види молочних продуктів
- •23. Норми основних мінеральних речовин для корів, г
- •24. Витрати концентрованих кормів в залежності від молочності корів
- •4.6.2.Годівля ремонтного молодняку.
- •25. Схема годівлі теличок до 6-місячного віку в стійловий період
- •26. Річні норми потреби в енергії та перетравному протеїні для молодняку
- •5. Технологія виробництва яловичини
- •5.1. Відгодівля молодняку великої рогатої худоби молочних і
- •27. Витрати енергії на 1 кг добового приросту молодняку
- •28. Раціони молодняку під час відгодівлі на жомі, кг на одну голову на добу
- •29. Орієнтовні раціони для молодняку великої рогатої худоби
- •5.2. Породи м’ясної худоби
- •5.3. Утримання мясної худоби
- •5.4. Годівля великої рогатої худоби м’ясних порід
- •5.5. Відтворення мясної худоби
- •5.6. Отелення корів м’ясних порід
- •5.7. Вирощування телят м’ясних порід
- •5.8. Технологія виробництва свинини
- •5.8.1. Біологічні особливості свиней і їх роль у розвитку галузі
- •5.8.2. Племінна робота у свинарстві
- •5.8.3.Основні породи свиней в Україні
- •5.8.4. Технологія виробництва свинини
- •30. Розрахунок репродуктивних циклів (опоросів) на свинофермі за рік
- •31. Оптимальні показники мікроклімату для свиней
- •32. Інтенсивність використання маток залежно від тривалості підготовки тварин до запліднення
- •33. Ефективність відгодівлі свиней із різним рівнем протеїну в раціонах
- •34. Орієнтовна структура річних раціонів для свиней, за поживністю, %
- •35. Орієнтовні раціони для кнурів при помірному їх використанні,
- •36. Орієнтовні раціони для поросних маток на зимовий період
- •37. Орієнтовні раціони для підсисних свиноматок
- •38. Орієнтовна схема підгодівлі поросят-сисунів (на голову за добу), г
- •39. Співвідношення основних кормів у раціонах відлучених поросят,
- •40. Орієнтовне співвідношення кормів у раціонах племінного молодняку свиней, % за поживністю
- •41. Хімічний склад приросту свиней, %
- •42. Витрати кормів на 1 кг приросту у свиней різної живої маси
- •43. Вплив живої маси поросят під час відлучення на приріст
- •44. Орієнтовні співвідношення основних кормів при мясній відгодівлі свиней за різними типами раціонів, % за поживністю
- •45. Орієнтовні раціони за різними типами відгодівлі свиней на мясо
- •46. Орієнтовні раціони в період відгодівлі свиней до жирних кондицій
- •Контрольні питання
- •47. Виробнича класифікація овець
- •5.9.1.1. Племінна робота
- •5.9.2. Продукція вівчарства
- •5.9.2.1. Вовнова продуктивність овець
- •5.9.2.2. М’ясна продуктивність овець
- •5.9.2.3. Молочна продуктивність овець
- •5.9.2.4. Смушки й овчини
- •5.9.2.5. Фактори, що впливають на якість продукції овець
- •5.9.3. Технологія виробництва продукції вівчарства
- •5.9.3.1. Типи вівчарських ферм і комплексів
- •5.9.4. Годівля овець
- •5.9.4.1. Годівля баранів-плідників
- •48. Норми годівлі баранів-плідників вовнових та м'ясо-вовнових порід
- •49. Орієнтовні раціони для баранів-плідників вовнових і
- •5.9.4.2. Годівля вівцематок
- •5.9.4.3. Годівля ягнят і ремонтного молодняку
- •50. Орієнтовні раціони ягнят-сисунів у період відлучення їх
- •5.9.4.4. Відгодівля овець.
- •5.9.5. Відтворення стада овець
- •5.10. Птахівництво
- •5.10.1. Породи і кроси курей
- •5.10.1.1. Яєчні породи
- •5.10.1.2. М'ясні породи
- •5.10.2. Породи і кроси індиків
- •5.10.3. Породи і кроси качок
- •5.10.4. Породи гусей
- •5.10.5. Племінна робота у птахівництві
- •5.10.6. Характеристика яєць птиці
- •5.10.7. Технологія виробництва яєць на промисловій основі
- •5.10.7.1. Утримання курей батьківського стада
- •5.10.7.2. Утримання курей
- •5.10.7.3. Інкубація яєць
- •5.10.8. Технологія виробництва м’яса птиці
- •5.10.8.1. Технологія вирощування курчат-бройлерів
- •5.10.9. Технологія вирощування качок
- •5.10.10. Технологія вирощування гусят
- •5.10.11. Технологія вирощування індичат
- •5.10.12. Годівля птиці
- •5.10.12.1. Особливості травлення й обміну речовин у птиці
- •51. Норми годівлі молодняку курей різного напряму продуктивності
- •52. Орієнтовні норми згодовування комбікормів дорослій птиці
- •53. Орієнтовні норми згодовування комбікормів молодняку птиці
- •54. Рецепти повнораціонних комбікормів для курей-несучок
- •5.10.12.2. Годівля курчат та ремонтного молодняку курей
- •5.10.12.3. Годівля м’ясних курчат-бройлерів
- •55. Рецепти повнораціонних комбікормів для курчат-бройлерів, % (ундіп)
- •5.11. Конярство
- •5.11.1. Основні породи коней
- •5.11.2. М'ясна і молочна продуктивність коней
- •5.11.3. Кінний спорт
- •5.11.4. Годівля коней
- •5.11.4.1. Годівля жеребців
- •56. Орієнтовні раціони для жеребців верхових і рисистих порід
- •5.11.4.2. Годівля кобил
- •57. Зимові раціони для племінних кобил на голову за добу, кг
- •5.11.4.3. Годівля робочих коней
- •58. Орієнтовні раціони робочих коней, кг на голову за добу
- •5.12. Кролівництво
- •5.12.1. Годівля кролів
- •112. Раціони для кролів за напівконцентратним типом годівлі на одну голову за добу, г
- •Список рекомендованої літератури
4.3.2. Проведення отелення корів
Отелення - це складний фізіологічний процес виведення з родових шляхів самиці зрілого плоду та посліду.
Нормальний перебіг отелення залежить від об'єму плоду, розміру таза матері та від правильного розміщення плоду в матці й родових шляхах.
У корів підготовча стадія отелення триває 1-12 годин, стадія виведення плоду - від 20 хвилин до трьох-чотирьох годин, послід відходить через 20 хвилин - шість годин після народження плоду.
Новонароджене теля приймають на чисту мішковину (солому). Одразу після народження чистим рушником або марлевою салфеткою видаляють слиз із ніздрів, рота й вух теляти. Пупковий канатик, що не обірвався під час отелення, слід обірвати руками на відстані 10-15 см від черева теляти й обробити йодним настоєм або розчином марганцевого калію. Потім теля дають облизати корові. Вона добре очищає тіло новонародженого від слизу, масажує його. Це позитивно впливає на його кровообіг та дихання. Облизування теляти сприяє більш активному скороченню матки корови та відходу посліду. При цьому статеві органи корови швидше набувають нормального стану.
Останнім часом у практиці скотарства застосовують проведення отелень у боксах (денниках) завширшки 3 м, завдовжки 2-2,5 м, висотою стін до 1,7 м. Тварин у деннику утримують безприв'язно і під час родів вони можуть вибрати природні положення. Новонароджене теля саморегулює кратність і кількість споживання молока і швидкість його висмоктування.
У боксах для проведення отелень телят утримують разом з коровами протягом 24-36 год. При цьому спостерігається менше випадків затримки виходу посліду в корів та захворювань їх маститом. Подовження часу утримання теляти біля корови призводить до його перегодовування, погіршення прояву рефлексу молоковіддачі у корів, а також затримує вивільнення скотомісць, необхідних для проведення отелень іншими тваринами.
Новонароджене теля зважують, присвоюють йому номер і кличку. Складають акт на одержання приплоду. У перші дні життя організм не пристосований до умов зовнішнього середовища у зв'язку з недостатньою терморегуляцією та відсутністю в його крові імунних тіл. Тому новонароджені телята сприйнятливі до захворювань.
Імунітет в організмі теляти розвивається внаслідок споживання молозива. Воно характеризується високим вмістом білків, а також імуноглобулінів. У ньому майже вдвічі більше сухих речовин, в чотири-п'ять разів – білків, у півтора раза мінеральних речовин, вітамінів у порівнянні із звичайним молоком. Висока кислотність молозива (45-50°Т) є також важливим фактором: вона забезпечує зсідання випитого молока і кращу перетравність його поживних речовин. Нормально народжене теля через одну-півтори години намагається стати на ноги, у нього з'являється рефлекс смоктання. У цей час йому слід дати 1-2 л молозива.
У перші дні життя молозиво теляті краще давати із соскової напувалки. Через соску теля п'є повільно, що дуже важливо для нормального травлення та засвоєння поживних речовин і антитіл молозива. Із 10-денного віку в організмі теляти починають з'являтися свої антитіла. Протягом перших чотирьох-п'яти днів телят слід напувати не менше трьох разів на добу, потім - стільки разів, скільки доять корів на фермі. Слабким телятам молозиво дають до шести разів на добу. На третю-четверту добу життя телятам дають теплу переварену воду (за годину до або після годівлі).
Випоювання новонародженим телятам звичайного молока призводить до проносів (диспепсія), в зв’язку з тим, що в їх шлунку ще відсутня соляна кислота, і спожите молоко не утворює згустку і практично виводиться неперетравленим з організму.
Після закінчення молозивного і до кінця профілакторного періоду (20 діб) телятам дають молоко їх матерів. З тритижневого віку телят переводять на збиране молоко.
У останні роки більш широке застосування знаходить холодний метод вирощування телят-молочників. Суть його полягає в тому, що телят з перших днів життя утримують на свіжому повітрі в легких індивідуальних будиночках. При цьому телята добре розвиваються. Їх організм загартовується, підвищується природна резистентність.
Клітку-будиночок роблять (без підлоги, але з дахом) з пластику, фанери чи іншого матеріалу. Ставлять його надворі на тверде покриття, засипане шаром тирси завтовшки 15-20 см. На тирсу стелять чисту суху солому з розрахунку 9-12 кг на один будиночок. У міру забруднення щодня додають свіжу підстилку.
Клітка має довжину 240-250 см, ширину 120-140, висоту в передній частині 110-120, задній 100-110 см. Вона з'єднана з вигулом довжиною 180 і шириною 120 см. Клітка-будиночок не має передньої стінки, тому теля може вільно виходити з нього. Передню частину будиночка закривають запоною (з брезенту або кількох шарів мішковини). На кожному з них прикріплюють табличку, де записують інвентарний номер телят, дату народження та його живу масу.
В умовах більшості господарств практикується така схема годівлі телят: перший-десятий день - молозиво матері три рази на добу (вранці-2,5л, в обід -1-2 л, увечері - 2,5 л). Узимку молоко та воду підігрівають до 36-38°С. З десятого дня життя телят починають привчати до поїдання сіна та концкормів.
Через 45-60 днів після народження молодняк переводять у старші групи, а в будиночках проводять механічне очищення й дезинфекцію 2% розчином каустичної соди. Через 3-5 годин залишки дезинфекційних засобів змивають водою й видаляють підстилку. Будиночки й майданчик просушують протягом трьох днів, потім розміщають у них новонароджених телят. Збереження телят при цій системі вирощування становить 95-99%.
З профілакторію телят у віці 20-25 днів переводять до телятника або передають на вирощування в спеціалізоване підприємство.