- •Загальне тваринництво
- •1. Анатомія та фізіологія тварин
- •1.1. Поняття про тканини
- •1.2. Поняття про органи і системи органів
- •1.2.1. Апарат руху
- •1.2.2. Система органів шкірного покриву
- •1.2.3. Система органів травлення
- •1.2.4. Система органів дихання
- •1.2.5. Система органів крово- і лімфообігу
- •1.2.6. Система органів сечовиділення
- •1.2.7. Система органів розмноження
- •1. Характеристика еякулятів самців різних видів сільськогосподарських тварин
- •1.2.9. Нервова система
- •2. Розведення сільськогосподарських тварин
- •2.1. Конституція і екстер'єр сільськогосподарських тварин.
- •2.2. Особливості індивідуального розвитку тварин
- •2. Тривалість росту, строки використання і тривалість життя домашніх тварин, років
- •Відносний приріст визначається (у %) за формулою:
- •2.3. Продуктивність тварин
- •2.3.1. Молочна продуктивність
- •3. Хімічний склад коров'ячого молока
- •4. Зміна складу молока корів червоної степової породи по місяцях лактації
- •2.3.2. М'ясна продуктивність
- •5. Хімічний склад м'яса різних видів тварин
- •2.3.3. Вовнова продуктивність
- •6. Класифікація однорідної вовни за її товщиною
- •2.3.4. Смушки
- •2.3.5. Яєчна продуктивність
- •2.4. Основи селекції сільськогосподарської худоби і птиці
- •7. Класифікація інбридингу за Шапоружем
- •2.5.1. Виробниче призначення порід
- •2.5.2. Структура порід
- •2.6. Методи розведення сільськогосподарських тварин
- •Мал. 4 Схема ввідного схрещування
- •2. 7. Відтворення стада
- •2.7.1. Біологічні особливості тварин і їх відтворна здатність
- •8. Біологічні особливості різних видів сільськогосподарських тварин щодо відтворної здатності
- •2.7.2. Господарські та селекційні фактори, що забезпечують оптимальне
- •2.7.3. Організація штучного запліднення самиць
- •9. Характеристика спермопродукції самців окремих видів
- •2.7.4. Заходи по контролю за станом вагітності самиць
- •2.7.5. Трансплантація ембріонів
- •3. Корми і годівля сільськогосподарських тварин
- •3.1. Поняття про поживність корму
- •3.1. 1. Оцінка поживності кормів за хімічним складом
- •3.1.2. Перетравність кормів
- •3.1.3. Оцінка загальної поживності кормів
- •3.1.4. Оцінка енергетичної цінності кормів
- •3.1.5. Біологічна цінність кормів
- •3.1.5.3. Мінеральна цінність кормів.
- •3.2. Корми та кормові продукти
- •3.2.1. Фактори, що впливають на склад та поживність кормів
- •3.2.2. Соковиті корми
- •3.2.2.1. Зелені корми.
- •10. Схема зеленого конвеєра для великої рогатої худоби та овець в умовах південного Лісостепу
- •3.2.2.2. Силосовані корми
- •11. Залежність кислотності силосу від вологості
- •12. Оптимальні строки збирання кормових культур на силос
- •13. Залежність ступеня подрібнення маси від вологості
- •14. Рецепти комбінованих силосів для свиней
- •15. Рецепти комбінованих силосів для птиці
- •3.2.2.4. Коренеплоди
- •3.2 2 5. Бульбоплоди
- •3.2.2.6. Баштанні
- •3.2.3. Грубі корми
- •16.Динаміка хімічного складу укісної маси деяких кормових культур
- •3.2.4. Концентровані корми
- •3.2.4.3. Способи підготовки зерна злакових і бобових культур
- •3.2.4.4. Трав'яне борошно
- •3.2.5. Відходи технічних виробництв
- •3.2.6. Корми тваринного походження
- •3.2.7. Мінеральні корми
- •17. Вміст кальцію та фосфору у 100 г мінеральних кормів
- •18. Вміст мікроелементів у солях
- •3.2.8. Азотисті синтетичні сполуки
- •3.2.9. Комбікорми, білково-вітамінні добавки, премікси
- •19. Рецепти повнораціонних комбікормів, %
- •20. Рецепти комбікормів-концентратів,%
- •21. Рецепти замінників незбираного молока для телят та поросят, %
- •3.3. Принципи годівлі сільськогосподарських тварин
- •3.3.1. Норми та раціони годівлі
- •3.4. Гігієна годівлі сільськогосподарських тварин
- •22. Гранично допустимі концентрації нітратів і нітритів у кормах (затверджені Головним управлінням ветеринарії), мг/кг корму:
- •4. Технологія виробництва молока на промисловій основі
- •4.1. Характеристика основних порід великої рогатої худоби
- •4.1.1. Аборигенні зникаючі породи
- •4.1.2. Сучасні зникаючі породи
- •4.1.4. Новостворені породи молочної худоби в Україні
- •4.2. Племінна робота в господарствах
- •4.2.1. Племінні господарства
- •4.2.2. Племінна робота в умовах молочних комплексів
- •4.2.3. Мічення молодняку
- •4.3. Відтворення великої рогатої худоби
- •4.3.1. Підготовка корів до отелення
- •4.3.2. Проведення отелення корів
- •4.4. Утримання корів
- •4.5.1. Молоко і молочні продукти
- •4.5.2. Склад і якість молока
- •4.5.3. Основні види молочних продуктів
- •23. Норми основних мінеральних речовин для корів, г
- •24. Витрати концентрованих кормів в залежності від молочності корів
- •4.6.2.Годівля ремонтного молодняку.
- •25. Схема годівлі теличок до 6-місячного віку в стійловий період
- •26. Річні норми потреби в енергії та перетравному протеїні для молодняку
- •5. Технологія виробництва яловичини
- •5.1. Відгодівля молодняку великої рогатої худоби молочних і
- •27. Витрати енергії на 1 кг добового приросту молодняку
- •28. Раціони молодняку під час відгодівлі на жомі, кг на одну голову на добу
- •29. Орієнтовні раціони для молодняку великої рогатої худоби
- •5.2. Породи м’ясної худоби
- •5.3. Утримання мясної худоби
- •5.4. Годівля великої рогатої худоби м’ясних порід
- •5.5. Відтворення мясної худоби
- •5.6. Отелення корів м’ясних порід
- •5.7. Вирощування телят м’ясних порід
- •5.8. Технологія виробництва свинини
- •5.8.1. Біологічні особливості свиней і їх роль у розвитку галузі
- •5.8.2. Племінна робота у свинарстві
- •5.8.3.Основні породи свиней в Україні
- •5.8.4. Технологія виробництва свинини
- •30. Розрахунок репродуктивних циклів (опоросів) на свинофермі за рік
- •31. Оптимальні показники мікроклімату для свиней
- •32. Інтенсивність використання маток залежно від тривалості підготовки тварин до запліднення
- •33. Ефективність відгодівлі свиней із різним рівнем протеїну в раціонах
- •34. Орієнтовна структура річних раціонів для свиней, за поживністю, %
- •35. Орієнтовні раціони для кнурів при помірному їх використанні,
- •36. Орієнтовні раціони для поросних маток на зимовий період
- •37. Орієнтовні раціони для підсисних свиноматок
- •38. Орієнтовна схема підгодівлі поросят-сисунів (на голову за добу), г
- •39. Співвідношення основних кормів у раціонах відлучених поросят,
- •40. Орієнтовне співвідношення кормів у раціонах племінного молодняку свиней, % за поживністю
- •41. Хімічний склад приросту свиней, %
- •42. Витрати кормів на 1 кг приросту у свиней різної живої маси
- •43. Вплив живої маси поросят під час відлучення на приріст
- •44. Орієнтовні співвідношення основних кормів при мясній відгодівлі свиней за різними типами раціонів, % за поживністю
- •45. Орієнтовні раціони за різними типами відгодівлі свиней на мясо
- •46. Орієнтовні раціони в період відгодівлі свиней до жирних кондицій
- •Контрольні питання
- •47. Виробнича класифікація овець
- •5.9.1.1. Племінна робота
- •5.9.2. Продукція вівчарства
- •5.9.2.1. Вовнова продуктивність овець
- •5.9.2.2. М’ясна продуктивність овець
- •5.9.2.3. Молочна продуктивність овець
- •5.9.2.4. Смушки й овчини
- •5.9.2.5. Фактори, що впливають на якість продукції овець
- •5.9.3. Технологія виробництва продукції вівчарства
- •5.9.3.1. Типи вівчарських ферм і комплексів
- •5.9.4. Годівля овець
- •5.9.4.1. Годівля баранів-плідників
- •48. Норми годівлі баранів-плідників вовнових та м'ясо-вовнових порід
- •49. Орієнтовні раціони для баранів-плідників вовнових і
- •5.9.4.2. Годівля вівцематок
- •5.9.4.3. Годівля ягнят і ремонтного молодняку
- •50. Орієнтовні раціони ягнят-сисунів у період відлучення їх
- •5.9.4.4. Відгодівля овець.
- •5.9.5. Відтворення стада овець
- •5.10. Птахівництво
- •5.10.1. Породи і кроси курей
- •5.10.1.1. Яєчні породи
- •5.10.1.2. М'ясні породи
- •5.10.2. Породи і кроси індиків
- •5.10.3. Породи і кроси качок
- •5.10.4. Породи гусей
- •5.10.5. Племінна робота у птахівництві
- •5.10.6. Характеристика яєць птиці
- •5.10.7. Технологія виробництва яєць на промисловій основі
- •5.10.7.1. Утримання курей батьківського стада
- •5.10.7.2. Утримання курей
- •5.10.7.3. Інкубація яєць
- •5.10.8. Технологія виробництва м’яса птиці
- •5.10.8.1. Технологія вирощування курчат-бройлерів
- •5.10.9. Технологія вирощування качок
- •5.10.10. Технологія вирощування гусят
- •5.10.11. Технологія вирощування індичат
- •5.10.12. Годівля птиці
- •5.10.12.1. Особливості травлення й обміну речовин у птиці
- •51. Норми годівлі молодняку курей різного напряму продуктивності
- •52. Орієнтовні норми згодовування комбікормів дорослій птиці
- •53. Орієнтовні норми згодовування комбікормів молодняку птиці
- •54. Рецепти повнораціонних комбікормів для курей-несучок
- •5.10.12.2. Годівля курчат та ремонтного молодняку курей
- •5.10.12.3. Годівля м’ясних курчат-бройлерів
- •55. Рецепти повнораціонних комбікормів для курчат-бройлерів, % (ундіп)
- •5.11. Конярство
- •5.11.1. Основні породи коней
- •5.11.2. М'ясна і молочна продуктивність коней
- •5.11.3. Кінний спорт
- •5.11.4. Годівля коней
- •5.11.4.1. Годівля жеребців
- •56. Орієнтовні раціони для жеребців верхових і рисистих порід
- •5.11.4.2. Годівля кобил
- •57. Зимові раціони для племінних кобил на голову за добу, кг
- •5.11.4.3. Годівля робочих коней
- •58. Орієнтовні раціони робочих коней, кг на голову за добу
- •5.12. Кролівництво
- •5.12.1. Годівля кролів
- •112. Раціони для кролів за напівконцентратним типом годівлі на одну голову за добу, г
- •Список рекомендованої літератури
3.1.2. Перетравність кормів
Поживність кормів - це властивість корму задовольняти природні потреби тварин у різноманітних поживних речовинах, її можна визначити тільки у результаті взаємодії корму та організму, тобто за продуктивністю, станом здоров'я, за відтворювальною здатністю та ін.
Хоча за хімічним складом корми та тіло тварин складаються з одноіменних груп речовин, але вони знаходяться у кормах та у тілі тварин у різних кількісних співвідношеннях і якісно відрізняються одна від одної. Так, у кормах травоїдних тварин переважають вуглеводи: клітковина, крохмаль. У тілі тварин ці вуглеводи відсутні, а є глюкоза та глікоген, яких немає у рослинах. Рослинні жири мають інший склад та інші фізичні властивості, ніж тваринні жири. Білки кормів також відрізняються від білків тіла тварин. Щоб ввійти до складу тіла тварин, складові частини кормів повинні бути грунтовно перероблені та змінені.
Ця переробка та зміна починається у травному тракті тварин. У процесі травлення поживні речовини кормів змінюються на більш прості розчинні сполуки, що всмоктуються організмом і використовуються потім для синтезу складних речовин тіла тварин. Вивчення процесів травлення необхідне для визначення кількості перетравних речовин у кормах. Корми, які при подібному хімічному складі будуть мати більше перетравних речовин, будуть більш поживнішими, тому що тільки за рахунок перетравних поживних речовин відбувається синтез нових структур тіла і задовольняються потреби організму в енергії.
Перетравність кормів визначається у спеціальних дослідах на тваринах за різницею між поживними речовинами, що прийняті з кормами та виділені з калом. Ця різниця, що виражена у відсотках від прийнятої кількості відповідної поживної речовини у кормі, називається коефіцієнтом перетравності цієї речовини.
Наприклад, корова за добу одержала в раціоні 1200 г протеїну, з калом виділилось 300 г; таким чином, перетравлено 900 г. Звідси коефіцієнт перетравності буде дорівнювати (900 х 100 : 1200 = 75%).
Якщо корова за добу одержувала вісім кг сіна з конюшини, 15 кг буряка кормового, 2 кг ячмінної дерті і виділила за цей час 20 кг калу, то розрахунки будуть слідуючі: в 1 кг сіна – 130 г перетравного протеїну, а у 8 кг буде 1040 г (130 х 8); в 1 кг буряка 13 г протеїну, а в 15 кг – 195 г (13 х 15); в 1 кг ячмінної дерті протеїну 123 г, а в 2 кг – 246 г (123 х 2). Всього у раціоні корови буде 1481 г (1040 + 195 + 246 г). В 1 кг калу корови протеїну міститься 21 г, а в 20 кг буде 420 г (21 х 20). Таким чином перетравлено 1061 г протеїну (1481 – 420). Звідси коефіцієнт перетравності дорівнює 71,4% (1061 х 100 : 1481).
Таким чином, на основі даних про хімічний склад кормів і коефіцієнтів перетравності можна визначити кількість перетравних поживних речовин у кормах і порівняти їх поживність за цим показником.
На перетравність поживних речовин кормів впливають ряд факторів.
Різні види тварин мають певні особливості будови травного тракту. Тому одні і ті ж корми різні види тварин будуть перетравлювати не однаково. Жуйні тварини краще перетравлюють грубі рослинні корми, багаті клітковиною. Коні, а особливо свині та птиця, значно поступаються їм у перетравності цих кормів. Перетравність кормів залежить від віку тварин. З віком тварин вдосконалюється діяльність травного тракту і перетравність кормів збільшується. На перетравність кормів впливає характер годівлі тварин у період їх росту та розвитку. Дорослі тварини повніше використовують поживні речовини тих кормів, або того типу годівлі, до якого звикли ці тварини ще з молодого віку.
Це обумовлено адекватними змінами будови та функціями травного тракту в тварин з віком під впливом того або іншого типу годівлі.
Важливу роль у перетравності кормів відіграє їх хімічний склад та дієтичні властивості, структура раціонів. Чим більше у кормі сирої клітковини, тим менша перетравність усіх його поживних речовин. Встановлено, що на кожний відсоток збільшення клітковини у кормах знижується перетравність сухої речовини у великої рогатої худоби на 0,88%, у свиней - на 1,68 і у курей -на 2,.33%.
Перетравність поживних речовин залежить від вмісту та співвідношення окремих речовин у кормі або раціонах. Перетравності сприяють оптимальні співвідношення між азотистими та безазотистими (1:7-8) речовинами, перетравним протеїном і цукром (1:1), між цукром і крохмалем (1:2). Важливу роль у перетравності кормів відіграють мінеральні елементи. Включення до складу раціону глауберової солі (NаSO4), солей кобальту (СоCl) збільшує перетравність поживних речовин у великої рогатої худоби. Важливе значення для перетравності кормів мають і вітаміни. Нестача деяких вітамінів (А, В, С) викликає порушення секреторної діяльності травного тракту та знижує перетравність поживних речовин.
Одним з основних факторів, що впливає на перетравність кормів, є підготовка кормів до згодовування. Підготовка кормів полегшує механічну та секреторну обробку корму і робить більш доступними для організму поживні речовини кормів. Перетравність поживних речовин кормів залежить від розміру кормової дачі, кратності та регулярності згодовування кормів тваринами.
Для порівняння поживної цінності кормів у них обчислюють суму перетравних поживних речовин (СППР). Для визначення СППР у 100 одиницях корму роблять такий розрахунок: СППР = перетравний протеїн + перетравний жир х 2,25 + перетравна клітковина + перетравні безазотисті екстрактивні речовини.
Наприклад, якщо корм містить 10% протеїну, 3% сирого жиру, 10% клітковини, 65% безазотистих екстрактивних речовин, а перетравність цих речовин становила відповідно 75%, 80%, 50%, і 90%, тоді СППР складатиме 10 х 0,75+3 х 0,80 х 2,25+10 х 0,50+65 х 0,90 = 76,4%.