- •Загальне тваринництво
- •1. Анатомія та фізіологія тварин
- •1.1. Поняття про тканини
- •1.2. Поняття про органи і системи органів
- •1.2.1. Апарат руху
- •1.2.2. Система органів шкірного покриву
- •1.2.3. Система органів травлення
- •1.2.4. Система органів дихання
- •1.2.5. Система органів крово- і лімфообігу
- •1.2.6. Система органів сечовиділення
- •1.2.7. Система органів розмноження
- •1. Характеристика еякулятів самців різних видів сільськогосподарських тварин
- •1.2.9. Нервова система
- •2. Розведення сільськогосподарських тварин
- •2.1. Конституція і екстер'єр сільськогосподарських тварин.
- •2.2. Особливості індивідуального розвитку тварин
- •2. Тривалість росту, строки використання і тривалість життя домашніх тварин, років
- •Відносний приріст визначається (у %) за формулою:
- •2.3. Продуктивність тварин
- •2.3.1. Молочна продуктивність
- •3. Хімічний склад коров'ячого молока
- •4. Зміна складу молока корів червоної степової породи по місяцях лактації
- •2.3.2. М'ясна продуктивність
- •5. Хімічний склад м'яса різних видів тварин
- •2.3.3. Вовнова продуктивність
- •6. Класифікація однорідної вовни за її товщиною
- •2.3.4. Смушки
- •2.3.5. Яєчна продуктивність
- •2.4. Основи селекції сільськогосподарської худоби і птиці
- •7. Класифікація інбридингу за Шапоружем
- •2.5.1. Виробниче призначення порід
- •2.5.2. Структура порід
- •2.6. Методи розведення сільськогосподарських тварин
- •Мал. 4 Схема ввідного схрещування
- •2. 7. Відтворення стада
- •2.7.1. Біологічні особливості тварин і їх відтворна здатність
- •8. Біологічні особливості різних видів сільськогосподарських тварин щодо відтворної здатності
- •2.7.2. Господарські та селекційні фактори, що забезпечують оптимальне
- •2.7.3. Організація штучного запліднення самиць
- •9. Характеристика спермопродукції самців окремих видів
- •2.7.4. Заходи по контролю за станом вагітності самиць
- •2.7.5. Трансплантація ембріонів
- •3. Корми і годівля сільськогосподарських тварин
- •3.1. Поняття про поживність корму
- •3.1. 1. Оцінка поживності кормів за хімічним складом
- •3.1.2. Перетравність кормів
- •3.1.3. Оцінка загальної поживності кормів
- •3.1.4. Оцінка енергетичної цінності кормів
- •3.1.5. Біологічна цінність кормів
- •3.1.5.3. Мінеральна цінність кормів.
- •3.2. Корми та кормові продукти
- •3.2.1. Фактори, що впливають на склад та поживність кормів
- •3.2.2. Соковиті корми
- •3.2.2.1. Зелені корми.
- •10. Схема зеленого конвеєра для великої рогатої худоби та овець в умовах південного Лісостепу
- •3.2.2.2. Силосовані корми
- •11. Залежність кислотності силосу від вологості
- •12. Оптимальні строки збирання кормових культур на силос
- •13. Залежність ступеня подрібнення маси від вологості
- •14. Рецепти комбінованих силосів для свиней
- •15. Рецепти комбінованих силосів для птиці
- •3.2.2.4. Коренеплоди
- •3.2 2 5. Бульбоплоди
- •3.2.2.6. Баштанні
- •3.2.3. Грубі корми
- •16.Динаміка хімічного складу укісної маси деяких кормових культур
- •3.2.4. Концентровані корми
- •3.2.4.3. Способи підготовки зерна злакових і бобових культур
- •3.2.4.4. Трав'яне борошно
- •3.2.5. Відходи технічних виробництв
- •3.2.6. Корми тваринного походження
- •3.2.7. Мінеральні корми
- •17. Вміст кальцію та фосфору у 100 г мінеральних кормів
- •18. Вміст мікроелементів у солях
- •3.2.8. Азотисті синтетичні сполуки
- •3.2.9. Комбікорми, білково-вітамінні добавки, премікси
- •19. Рецепти повнораціонних комбікормів, %
- •20. Рецепти комбікормів-концентратів,%
- •21. Рецепти замінників незбираного молока для телят та поросят, %
- •3.3. Принципи годівлі сільськогосподарських тварин
- •3.3.1. Норми та раціони годівлі
- •3.4. Гігієна годівлі сільськогосподарських тварин
- •22. Гранично допустимі концентрації нітратів і нітритів у кормах (затверджені Головним управлінням ветеринарії), мг/кг корму:
- •4. Технологія виробництва молока на промисловій основі
- •4.1. Характеристика основних порід великої рогатої худоби
- •4.1.1. Аборигенні зникаючі породи
- •4.1.2. Сучасні зникаючі породи
- •4.1.4. Новостворені породи молочної худоби в Україні
- •4.2. Племінна робота в господарствах
- •4.2.1. Племінні господарства
- •4.2.2. Племінна робота в умовах молочних комплексів
- •4.2.3. Мічення молодняку
- •4.3. Відтворення великої рогатої худоби
- •4.3.1. Підготовка корів до отелення
- •4.3.2. Проведення отелення корів
- •4.4. Утримання корів
- •4.5.1. Молоко і молочні продукти
- •4.5.2. Склад і якість молока
- •4.5.3. Основні види молочних продуктів
- •23. Норми основних мінеральних речовин для корів, г
- •24. Витрати концентрованих кормів в залежності від молочності корів
- •4.6.2.Годівля ремонтного молодняку.
- •25. Схема годівлі теличок до 6-місячного віку в стійловий період
- •26. Річні норми потреби в енергії та перетравному протеїні для молодняку
- •5. Технологія виробництва яловичини
- •5.1. Відгодівля молодняку великої рогатої худоби молочних і
- •27. Витрати енергії на 1 кг добового приросту молодняку
- •28. Раціони молодняку під час відгодівлі на жомі, кг на одну голову на добу
- •29. Орієнтовні раціони для молодняку великої рогатої худоби
- •5.2. Породи м’ясної худоби
- •5.3. Утримання мясної худоби
- •5.4. Годівля великої рогатої худоби м’ясних порід
- •5.5. Відтворення мясної худоби
- •5.6. Отелення корів м’ясних порід
- •5.7. Вирощування телят м’ясних порід
- •5.8. Технологія виробництва свинини
- •5.8.1. Біологічні особливості свиней і їх роль у розвитку галузі
- •5.8.2. Племінна робота у свинарстві
- •5.8.3.Основні породи свиней в Україні
- •5.8.4. Технологія виробництва свинини
- •30. Розрахунок репродуктивних циклів (опоросів) на свинофермі за рік
- •31. Оптимальні показники мікроклімату для свиней
- •32. Інтенсивність використання маток залежно від тривалості підготовки тварин до запліднення
- •33. Ефективність відгодівлі свиней із різним рівнем протеїну в раціонах
- •34. Орієнтовна структура річних раціонів для свиней, за поживністю, %
- •35. Орієнтовні раціони для кнурів при помірному їх використанні,
- •36. Орієнтовні раціони для поросних маток на зимовий період
- •37. Орієнтовні раціони для підсисних свиноматок
- •38. Орієнтовна схема підгодівлі поросят-сисунів (на голову за добу), г
- •39. Співвідношення основних кормів у раціонах відлучених поросят,
- •40. Орієнтовне співвідношення кормів у раціонах племінного молодняку свиней, % за поживністю
- •41. Хімічний склад приросту свиней, %
- •42. Витрати кормів на 1 кг приросту у свиней різної живої маси
- •43. Вплив живої маси поросят під час відлучення на приріст
- •44. Орієнтовні співвідношення основних кормів при мясній відгодівлі свиней за різними типами раціонів, % за поживністю
- •45. Орієнтовні раціони за різними типами відгодівлі свиней на мясо
- •46. Орієнтовні раціони в період відгодівлі свиней до жирних кондицій
- •Контрольні питання
- •47. Виробнича класифікація овець
- •5.9.1.1. Племінна робота
- •5.9.2. Продукція вівчарства
- •5.9.2.1. Вовнова продуктивність овець
- •5.9.2.2. М’ясна продуктивність овець
- •5.9.2.3. Молочна продуктивність овець
- •5.9.2.4. Смушки й овчини
- •5.9.2.5. Фактори, що впливають на якість продукції овець
- •5.9.3. Технологія виробництва продукції вівчарства
- •5.9.3.1. Типи вівчарських ферм і комплексів
- •5.9.4. Годівля овець
- •5.9.4.1. Годівля баранів-плідників
- •48. Норми годівлі баранів-плідників вовнових та м'ясо-вовнових порід
- •49. Орієнтовні раціони для баранів-плідників вовнових і
- •5.9.4.2. Годівля вівцематок
- •5.9.4.3. Годівля ягнят і ремонтного молодняку
- •50. Орієнтовні раціони ягнят-сисунів у період відлучення їх
- •5.9.4.4. Відгодівля овець.
- •5.9.5. Відтворення стада овець
- •5.10. Птахівництво
- •5.10.1. Породи і кроси курей
- •5.10.1.1. Яєчні породи
- •5.10.1.2. М'ясні породи
- •5.10.2. Породи і кроси індиків
- •5.10.3. Породи і кроси качок
- •5.10.4. Породи гусей
- •5.10.5. Племінна робота у птахівництві
- •5.10.6. Характеристика яєць птиці
- •5.10.7. Технологія виробництва яєць на промисловій основі
- •5.10.7.1. Утримання курей батьківського стада
- •5.10.7.2. Утримання курей
- •5.10.7.3. Інкубація яєць
- •5.10.8. Технологія виробництва м’яса птиці
- •5.10.8.1. Технологія вирощування курчат-бройлерів
- •5.10.9. Технологія вирощування качок
- •5.10.10. Технологія вирощування гусят
- •5.10.11. Технологія вирощування індичат
- •5.10.12. Годівля птиці
- •5.10.12.1. Особливості травлення й обміну речовин у птиці
- •51. Норми годівлі молодняку курей різного напряму продуктивності
- •52. Орієнтовні норми згодовування комбікормів дорослій птиці
- •53. Орієнтовні норми згодовування комбікормів молодняку птиці
- •54. Рецепти повнораціонних комбікормів для курей-несучок
- •5.10.12.2. Годівля курчат та ремонтного молодняку курей
- •5.10.12.3. Годівля м’ясних курчат-бройлерів
- •55. Рецепти повнораціонних комбікормів для курчат-бройлерів, % (ундіп)
- •5.11. Конярство
- •5.11.1. Основні породи коней
- •5.11.2. М'ясна і молочна продуктивність коней
- •5.11.3. Кінний спорт
- •5.11.4. Годівля коней
- •5.11.4.1. Годівля жеребців
- •56. Орієнтовні раціони для жеребців верхових і рисистих порід
- •5.11.4.2. Годівля кобил
- •57. Зимові раціони для племінних кобил на голову за добу, кг
- •5.11.4.3. Годівля робочих коней
- •58. Орієнтовні раціони робочих коней, кг на голову за добу
- •5.12. Кролівництво
- •5.12.1. Годівля кролів
- •112. Раціони для кролів за напівконцентратним типом годівлі на одну голову за добу, г
- •Список рекомендованої літератури
4.1.2. Сучасні зникаючі породи
В останні 50 років основними молочними породами в Україні були червона степова, симентальська, чорно-ряба та лебединська. Питома вага кожної з порід за останні десятиріччя значно змінилася. Так, у 1974 р. питома вага сименталів становила 37,4% (у 1999 р. – 12,8%), - червоної степової породи - відповідно знизилася з 39,6 до 38,1%, а чорно-рябої збільшилася з 11,9 до 31,5%. Значно зменшилася питома вага лебединської породи.
Червона степова порода. Веде своє походження від червоної худоби, яка у свій час була значно поширена у Західній Європі. З німцями-колоністами, які на запрошення Катерини II освоювали наші сільськогосподарські угіддя в XVIII ст., тварини цієї породи потрапили в таврійські степи. Завезену худобу схрещували з аборигенною сірою українською породою, у результаті чого і сформувалася українська червона степова порода, добре пристосована до екстремальних місцевих умов (холодної та пронизливої зими з недостатньою годівлею, жарким сухим літом, сирою осінню з пожухлим травостоєм). Усе це послугувало формуванню низькорослої, малопродуктивної худоби, але добре пристосованої до даних природно-кліматичних умов.
У кінці XIX ст. з метою поліпшення продуктивних ознак, у першу чергу молочної продуктивності, значне місце в селекції червоної степової породи займало поліпшуване схрещування з остфрізляндською, голландською, шортгорнською та іншими породами, які масово було завезені в дану зону.
Удосконалення породи з залученням генофонду більш високопродуктивних порід зарубіжної та вітчизняної селекції продовжувалося і в післявоєнний період, коли для схрещування використовували червону датську, червону латвійську, джерсейську, англерську та деякі інші породи. Ці породи позитивно вплинули на продуктивні ознаки червоної степової породи. При цьому вона не втратила притаманні їй адаптаційні властивості щодо екстремальних умов. Це сприяло тому, що в середині XX ст. червона степова порода набула поширення не тільки в Україні, а і в інших країнах колишнього СРСР.
За екстер'єром і конституцією червона степова порода належить до молочного типу. Вона відзначається ніжною міцною конституцією, легким кістяком, ніжною шкірою, достатньо розвиненим технологічним вим'ям (в основному чашовидної форми з циліндричними дійками, задовільною швидкістю молоковіддачі).
Значна кількість порід, що використовувалися для поліпшення червоної степової породи, наявність міжстадних відмінностей в умовах вирощування молодняку, експлуатація тварин та інше зумовили значну мінливість основних господарсько-корисних ознак. Так, молочна продуктивність корів цієї породи коливається від 2,5 (товарні ферми) до 5 тис. кг молока (держплемзаводи) за лактацію, жиру в молоці від 3,4 до 3,9%, жива маса корів від 450 до 620 кг. У цілому генотип сучасної червоної степової породи зумовлює високу продуктивність, яка в повній мірі не реалізується внаслідок відсутності необхідних технологічних умов, у першу чергу годівлі.
Симентальська порода. Це одна з найстаріших європейських порід. Вона веде свою історію з середини I тисячоліття н.е. Свою назву отримала від центра утворення й поширення – долини Симмен у Бернському кантоні Швейцарії. М'який клімат, альпійські пасовища, добрі умови годівлі молодняку сприяли формуванню масивних, високомолочних, скоростиглих тварин із прекрасними м'ясними якостями.
Завезення сименталів в Україну почалося на початку XIX ст. і продовжувалося з певними перервами протягом більше 100 років. Основна маса перших завезених сименталів концентрувалася у лісостеповій зоні у районах бурякосіяння, у першу чергу, на фермах власників цукрових заводів. За рахунок створення так званих парувальних пунктів, де утримували і за плату використовували симентальських бугаїв-плідників. Ця порода, поглинаючи менш продуктивні місцеві породи (сіра українська), набула широкого поширення. У 50 -ті рр. XX ст. вона займала понад 38% загальної кількості великої рогатої худоби в Україні.
Симентальська порода - комбінована (молочно-м'ясного та м'ясо-молочного напряму продуктивності). На протязі століть вона успадкувала цінні властивості сірої української худоби: витривалість, міцність конституції, пропорційність будови тіла, добрі м'ясні якості. Переважна масть - полова і червоно-ряба.
Молочна продуктивність симентальських корів в основній масі господарств України, де розводили цю породу, була на рівні 2,5 тис. кг, жива маса корів - понад 400 кг. У провідних племінних господарствах по розведенню цієї породи середній надій був понад 5 тис. кг, жива маса дорослих корів - 600 -700 кг. Рекордистки цієї породи відзначалися високою продуктивністю на рівні 10 тис. кг молока і більше за лактацію. Ці дані свідчать про те, що через організаційні недоробки продуктивний потенціал симентальської породи використовувався у більшості господарств лише на 40-50%. І це стримувало подальше поліпшення продуктивних ознак даної породи.
Лебединська порода. Виведена в 50-ті роки ХХ ст. шляхом відтворного схрещування сірої української худоби зі швіцькою, яку завозили із Швейцарії (Кантон Швіц) у деякі райони Сумської області. Оскільки в м. Лебедині Сумської області було організовано держплемрозсадник цієї худоби, де, власне, перебував центр створення цієї породи, вона й одержала свою назву "Лебединська".
Худоба цієї породи має буру масть з різними відтінками від світлої до темно-бурої. Із екстер'єрних особливостей слід відзначити пропорційну будову тіла та добре розвинені статі, що характеризують і м'ясні якості, і молочні. Це дає підставу віднести цю породу до молочно-м'ясних порід з високим, але не реалізованим у більшості господарств генетичним потенціалом. У ряді господарств Сумської області надої корів цієї породи перевищували чотирьохтисячний рубіж, а окремі рекордистки давали 10-12 тис.кг молока за лактацію. Жива маса корів в основному сягає за 400 кг, на кращих фермах – 600 кг.
Чорно-ряба порода. За методами формування виділяють три основних типи породи: львівський, в основу якого взято голландську чорно-рябу худобу, завезення якої на територію Львівщини почалося з середини минулого століття; подільський, в основі якого знаходиться німецька чорно-ряба худоба з провінції Ольденбург; східний тип - це нащадки чорно-рябої худоби, яку завезено в післявоєнний період зі Східної Прусії, а пізніше з Естонії, Московської, Ленінградської та Львівської областей, також до цього типу відносять помісне потомство, одержане від поглинального схрещування симентальської породи чорно-рябою.
У післявоєнні роки чорно-ряба худоба значно потіснила симентальську та червону степову породи і за питомою вагою вийшла на перше місце в Україні серед молочних порід.
За екстер'єрно-конституційними особливостями породу відносять до молочного типу. Фенотиповою ознакою є добре розвинене залозисте вим'я ванно-подібної або чашоподібної форми, з рівномірно розвиненими четвертями та високою швидкістю молоковіддачі. Тваринам характерна добра оплата корму, спокійний норов, висока молочна продуктивність (5-6 тис.кг молока за лактацію, жирність - 3,6-3,8%). Жива маса дорослих корів - 600-650 кг, бугаїв-плідників - 900-1000 кг, бугайців у 18-місячному віці - 500-540 кг, забійний вихід 56-58%.
4.1.3. Породи зарубіжної селекції, що використовуються для поліпшення вітчизняних порід
За продуктивним потенціалом розглянуті вітчизняні породи великої рогатої худоби значною мірою поступаються цілому ряду порід зарубіжної селекції, що природно зумовило необхідність завезення їх генетичного матеріалу (бугаїв, їх сперми, маточного поголів'я) в ряд господарств і племпідприємств України. Це дало можливість створити репродуктори імпортних порід, які забезпечують потреби внутрішнього ринку в племінному матеріалі.
Айрширська порода. Створена у XVIII ст. в Шотландії в результаті систематичного поліпшення місцевої великої рогатої худоби шляхом "прилиття крові" деяких порід, які розводили в цьому регіоні.
Айрширську худобу відносять до високопродуктивних молочних порід з високою жирномолочністю. Середня за живою масою тварина, досить витривала, добре пристосована до умов Північної Європи, проте малопристосована до умов жаркого клімату.
Для цієї породи характерна червоно-ряба масть. У тварин легкий кістяк, вим'я ванно-подібної форми з рівномірно розвиненими четвертями та циліндричними дійками. Жива маса дорослих корів цієї породи - 450-500 кг. Тому схрещування цієї породи з іншими молочними породами призводить до зниження живої маси помісей першого покоління. Середній надій від корів айрширської породи в господарствах-репродукторах в Україні, внаслідок відсутності необхідних технологічних умов, становить близько 3-4 тис. кг за вмістом жиру в молоці 3,8-4,2%.
Голштинська порода. Виведена в США і Канаді завдяки довготривалої внутріпородної селекції у напрямі підвищення молочної продуктивності.
Нині це найбільш високомолочна порода світу. Середня молочна продуктивність голштинських корів у фермерських господарствах США перевищує 6500 кг, а в окремих фермах - 10-12 тис. кг і жирністю молока на рівні 3,7%. Це досить крупні пізньостиглі тварини з висотою у холці 144 см. Жива маса корів – понад 700 кг, бугаїв – 700 -1050 кг, бугайців у 18-місячному віці - 460 кг, забійний вихід 55-57%.
У кінці XX ст. у багатьох країнах світу було проведено масове перетворення існуючих молочних порід худоби шляхом поглинального схрещування з голштинською (частка спадковості за голштинською породою - 62,5-65%).