- •Загальне тваринництво
- •1. Анатомія та фізіологія тварин
- •1.1. Поняття про тканини
- •1.2. Поняття про органи і системи органів
- •1.2.1. Апарат руху
- •1.2.2. Система органів шкірного покриву
- •1.2.3. Система органів травлення
- •1.2.4. Система органів дихання
- •1.2.5. Система органів крово- і лімфообігу
- •1.2.6. Система органів сечовиділення
- •1.2.7. Система органів розмноження
- •1. Характеристика еякулятів самців різних видів сільськогосподарських тварин
- •1.2.9. Нервова система
- •2. Розведення сільськогосподарських тварин
- •2.1. Конституція і екстер'єр сільськогосподарських тварин.
- •2.2. Особливості індивідуального розвитку тварин
- •2. Тривалість росту, строки використання і тривалість життя домашніх тварин, років
- •Відносний приріст визначається (у %) за формулою:
- •2.3. Продуктивність тварин
- •2.3.1. Молочна продуктивність
- •3. Хімічний склад коров'ячого молока
- •4. Зміна складу молока корів червоної степової породи по місяцях лактації
- •2.3.2. М'ясна продуктивність
- •5. Хімічний склад м'яса різних видів тварин
- •2.3.3. Вовнова продуктивність
- •6. Класифікація однорідної вовни за її товщиною
- •2.3.4. Смушки
- •2.3.5. Яєчна продуктивність
- •2.4. Основи селекції сільськогосподарської худоби і птиці
- •7. Класифікація інбридингу за Шапоружем
- •2.5.1. Виробниче призначення порід
- •2.5.2. Структура порід
- •2.6. Методи розведення сільськогосподарських тварин
- •Мал. 4 Схема ввідного схрещування
- •2. 7. Відтворення стада
- •2.7.1. Біологічні особливості тварин і їх відтворна здатність
- •8. Біологічні особливості різних видів сільськогосподарських тварин щодо відтворної здатності
- •2.7.2. Господарські та селекційні фактори, що забезпечують оптимальне
- •2.7.3. Організація штучного запліднення самиць
- •9. Характеристика спермопродукції самців окремих видів
- •2.7.4. Заходи по контролю за станом вагітності самиць
- •2.7.5. Трансплантація ембріонів
- •3. Корми і годівля сільськогосподарських тварин
- •3.1. Поняття про поживність корму
- •3.1. 1. Оцінка поживності кормів за хімічним складом
- •3.1.2. Перетравність кормів
- •3.1.3. Оцінка загальної поживності кормів
- •3.1.4. Оцінка енергетичної цінності кормів
- •3.1.5. Біологічна цінність кормів
- •3.1.5.3. Мінеральна цінність кормів.
- •3.2. Корми та кормові продукти
- •3.2.1. Фактори, що впливають на склад та поживність кормів
- •3.2.2. Соковиті корми
- •3.2.2.1. Зелені корми.
- •10. Схема зеленого конвеєра для великої рогатої худоби та овець в умовах південного Лісостепу
- •3.2.2.2. Силосовані корми
- •11. Залежність кислотності силосу від вологості
- •12. Оптимальні строки збирання кормових культур на силос
- •13. Залежність ступеня подрібнення маси від вологості
- •14. Рецепти комбінованих силосів для свиней
- •15. Рецепти комбінованих силосів для птиці
- •3.2.2.4. Коренеплоди
- •3.2 2 5. Бульбоплоди
- •3.2.2.6. Баштанні
- •3.2.3. Грубі корми
- •16.Динаміка хімічного складу укісної маси деяких кормових культур
- •3.2.4. Концентровані корми
- •3.2.4.3. Способи підготовки зерна злакових і бобових культур
- •3.2.4.4. Трав'яне борошно
- •3.2.5. Відходи технічних виробництв
- •3.2.6. Корми тваринного походження
- •3.2.7. Мінеральні корми
- •17. Вміст кальцію та фосфору у 100 г мінеральних кормів
- •18. Вміст мікроелементів у солях
- •3.2.8. Азотисті синтетичні сполуки
- •3.2.9. Комбікорми, білково-вітамінні добавки, премікси
- •19. Рецепти повнораціонних комбікормів, %
- •20. Рецепти комбікормів-концентратів,%
- •21. Рецепти замінників незбираного молока для телят та поросят, %
- •3.3. Принципи годівлі сільськогосподарських тварин
- •3.3.1. Норми та раціони годівлі
- •3.4. Гігієна годівлі сільськогосподарських тварин
- •22. Гранично допустимі концентрації нітратів і нітритів у кормах (затверджені Головним управлінням ветеринарії), мг/кг корму:
- •4. Технологія виробництва молока на промисловій основі
- •4.1. Характеристика основних порід великої рогатої худоби
- •4.1.1. Аборигенні зникаючі породи
- •4.1.2. Сучасні зникаючі породи
- •4.1.4. Новостворені породи молочної худоби в Україні
- •4.2. Племінна робота в господарствах
- •4.2.1. Племінні господарства
- •4.2.2. Племінна робота в умовах молочних комплексів
- •4.2.3. Мічення молодняку
- •4.3. Відтворення великої рогатої худоби
- •4.3.1. Підготовка корів до отелення
- •4.3.2. Проведення отелення корів
- •4.4. Утримання корів
- •4.5.1. Молоко і молочні продукти
- •4.5.2. Склад і якість молока
- •4.5.3. Основні види молочних продуктів
- •23. Норми основних мінеральних речовин для корів, г
- •24. Витрати концентрованих кормів в залежності від молочності корів
- •4.6.2.Годівля ремонтного молодняку.
- •25. Схема годівлі теличок до 6-місячного віку в стійловий період
- •26. Річні норми потреби в енергії та перетравному протеїні для молодняку
- •5. Технологія виробництва яловичини
- •5.1. Відгодівля молодняку великої рогатої худоби молочних і
- •27. Витрати енергії на 1 кг добового приросту молодняку
- •28. Раціони молодняку під час відгодівлі на жомі, кг на одну голову на добу
- •29. Орієнтовні раціони для молодняку великої рогатої худоби
- •5.2. Породи м’ясної худоби
- •5.3. Утримання мясної худоби
- •5.4. Годівля великої рогатої худоби м’ясних порід
- •5.5. Відтворення мясної худоби
- •5.6. Отелення корів м’ясних порід
- •5.7. Вирощування телят м’ясних порід
- •5.8. Технологія виробництва свинини
- •5.8.1. Біологічні особливості свиней і їх роль у розвитку галузі
- •5.8.2. Племінна робота у свинарстві
- •5.8.3.Основні породи свиней в Україні
- •5.8.4. Технологія виробництва свинини
- •30. Розрахунок репродуктивних циклів (опоросів) на свинофермі за рік
- •31. Оптимальні показники мікроклімату для свиней
- •32. Інтенсивність використання маток залежно від тривалості підготовки тварин до запліднення
- •33. Ефективність відгодівлі свиней із різним рівнем протеїну в раціонах
- •34. Орієнтовна структура річних раціонів для свиней, за поживністю, %
- •35. Орієнтовні раціони для кнурів при помірному їх використанні,
- •36. Орієнтовні раціони для поросних маток на зимовий період
- •37. Орієнтовні раціони для підсисних свиноматок
- •38. Орієнтовна схема підгодівлі поросят-сисунів (на голову за добу), г
- •39. Співвідношення основних кормів у раціонах відлучених поросят,
- •40. Орієнтовне співвідношення кормів у раціонах племінного молодняку свиней, % за поживністю
- •41. Хімічний склад приросту свиней, %
- •42. Витрати кормів на 1 кг приросту у свиней різної живої маси
- •43. Вплив живої маси поросят під час відлучення на приріст
- •44. Орієнтовні співвідношення основних кормів при мясній відгодівлі свиней за різними типами раціонів, % за поживністю
- •45. Орієнтовні раціони за різними типами відгодівлі свиней на мясо
- •46. Орієнтовні раціони в період відгодівлі свиней до жирних кондицій
- •Контрольні питання
- •47. Виробнича класифікація овець
- •5.9.1.1. Племінна робота
- •5.9.2. Продукція вівчарства
- •5.9.2.1. Вовнова продуктивність овець
- •5.9.2.2. М’ясна продуктивність овець
- •5.9.2.3. Молочна продуктивність овець
- •5.9.2.4. Смушки й овчини
- •5.9.2.5. Фактори, що впливають на якість продукції овець
- •5.9.3. Технологія виробництва продукції вівчарства
- •5.9.3.1. Типи вівчарських ферм і комплексів
- •5.9.4. Годівля овець
- •5.9.4.1. Годівля баранів-плідників
- •48. Норми годівлі баранів-плідників вовнових та м'ясо-вовнових порід
- •49. Орієнтовні раціони для баранів-плідників вовнових і
- •5.9.4.2. Годівля вівцематок
- •5.9.4.3. Годівля ягнят і ремонтного молодняку
- •50. Орієнтовні раціони ягнят-сисунів у період відлучення їх
- •5.9.4.4. Відгодівля овець.
- •5.9.5. Відтворення стада овець
- •5.10. Птахівництво
- •5.10.1. Породи і кроси курей
- •5.10.1.1. Яєчні породи
- •5.10.1.2. М'ясні породи
- •5.10.2. Породи і кроси індиків
- •5.10.3. Породи і кроси качок
- •5.10.4. Породи гусей
- •5.10.5. Племінна робота у птахівництві
- •5.10.6. Характеристика яєць птиці
- •5.10.7. Технологія виробництва яєць на промисловій основі
- •5.10.7.1. Утримання курей батьківського стада
- •5.10.7.2. Утримання курей
- •5.10.7.3. Інкубація яєць
- •5.10.8. Технологія виробництва м’яса птиці
- •5.10.8.1. Технологія вирощування курчат-бройлерів
- •5.10.9. Технологія вирощування качок
- •5.10.10. Технологія вирощування гусят
- •5.10.11. Технологія вирощування індичат
- •5.10.12. Годівля птиці
- •5.10.12.1. Особливості травлення й обміну речовин у птиці
- •51. Норми годівлі молодняку курей різного напряму продуктивності
- •52. Орієнтовні норми згодовування комбікормів дорослій птиці
- •53. Орієнтовні норми згодовування комбікормів молодняку птиці
- •54. Рецепти повнораціонних комбікормів для курей-несучок
- •5.10.12.2. Годівля курчат та ремонтного молодняку курей
- •5.10.12.3. Годівля м’ясних курчат-бройлерів
- •55. Рецепти повнораціонних комбікормів для курчат-бройлерів, % (ундіп)
- •5.11. Конярство
- •5.11.1. Основні породи коней
- •5.11.2. М'ясна і молочна продуктивність коней
- •5.11.3. Кінний спорт
- •5.11.4. Годівля коней
- •5.11.4.1. Годівля жеребців
- •56. Орієнтовні раціони для жеребців верхових і рисистих порід
- •5.11.4.2. Годівля кобил
- •57. Зимові раціони для племінних кобил на голову за добу, кг
- •5.11.4.3. Годівля робочих коней
- •58. Орієнтовні раціони робочих коней, кг на голову за добу
- •5.12. Кролівництво
- •5.12.1. Годівля кролів
- •112. Раціони для кролів за напівконцентратним типом годівлі на одну голову за добу, г
- •Список рекомендованої літератури
5.9.2.2. М’ясна продуктивність овець
М'ясо овець - одне з джерел збільшення виробництва м’ясної продукції тваринництва. М'ясна продуктивність овець характеризується такими показниками: жива маса перед забоєм, маса туші та внутрішнього жиру, забійна маса, забійний вихід, співвідношення в туші м'якоті, кісток і сухожилля, вихід субпродуктів, різних сортів м'яса, його поживність. Щоб одержати велику кількість баранини з добрими смаковими якостями, треба відбирати на плем'я м'ясних овець з рихлою ніжною конституцією. Наприклад, скоростиглі вівці мають добовий приріст 300-400 г і в пятимісячному віці досягають 80% маси дорослої тварини. На 1 кг приросту вони витрачають 5-6 к.од. Пізньостиглі вівці ростуть повільно і в п’яти місячному віці мають лише 30% маси дорослої тварини. На 1 кг приросту вони витрачають 10 - 12 к.. од.
Молодняк, порівняно з дорослими вівцями, має кращу енергію росту, дає вищі прирости і краще використовує корм. Так, на 1 кг приросту живої маси молодняку віком до шести місяців витрачається 4-5 к.од., віком від шести місяців до одного року - 8-9 к.од. Тому виробництво баранини ґрунтується на інтенсивному вирощуванні та відгодівлі молодняку. Скоростиглі м'ясні вівці мають забійний вихід 65-70%, а тонкорунні - 30-40%.
Баранина за поживністю не поступається перед м'ясом великої рогатої худоби. За амінокислотним складом м'язова тканина овець, великої рогатої худоби та свиней суттєво не відрізняється. Баранина дещо поступається яловичині й телятині за вмістом білка, але переважає за вмістом жиру та калорійністю.
Жирова тканина за своїм харчовим значенням займає друге місце після м'язової. Цінна властивість баранячого жиру - невисокий вміст у ньому холестерину - 29 мг%, порівняно з 75 мг% у яловичині та 74-126 мг% у свинячому жирі. У скоростиглих м'ясо-вовнових овець жирові відкладання містяться між м'язовими волокнами ("мармурова" будова).
5.9.2.3. Молочна продуктивність овець
Молоко овець містить 6-8% жиру, 4,5-6,0% білків, 4,6% - цукру та 0,8% - мінеральних речовин. За своїм хімічним складом воно більш поживне, ніж молоко корів і кіз.
Овече молоко вживається у свіжому вигляді і йде на виготовлення різноманітних молочних продуктів. Найбільш поширене виробництво бринзи, у сухій речовині якої міститься 40-50% жирів. Крім сирів, із овечого молока виготовляють масло, вершки, кисле молоко. За чотири-п’ять місяців лактації вівці дають до 200-250 кг молока.
В Україні овець доять уручну найбільш поширеним молдовським способом. Однак це пов’язано з великими витратами праці доярів. В окремих господарствах налагоджене механізоване доїння овець. Під час машинного доїння поліпшується якість молока, полегшується праця дояра, зростає продуктивність праці.
5.9.2.4. Смушки й овчини
Шкурки зняті з одно-триденних ягнят смушкових порід овець (каракульської, сокільської) називаються смушками, тонкорунних порід - лямками, а з грубововнових порід - мерлушками. Останні два види хутрової сировини ціняться значно нижче смушків. Якість і цінність смушків визначають за формою завитків, їх розміром, розташуванням на шкурці (малюнок), кольором, густотою, блиском, розміром шкурки.
Товарна цінність смушку визначається від якості завитків: цінні - вальок, біб; менш цінні - гривка та малоцінні - кільце, горошок. Найціннішими є довгі вальки (4 см і більше), середні шириною (4 - 8 мм) і напівкруглі за формою. Біб за будовою такий же, як і вальок, але коротший.
За кольором смушки бувають чорні, сірі, коричневі, рожеві, сур, а також білі. Найбільш поширені смушки чорного кольору. Шкурки сур (золотистий і сріблястий) ціняться дорожче.
Малюнок смушку - це розташування вальків на шкурці. Найкрасивішим вважається паралельне розташування вальків. Площа смушка залежить від величини ягняти, її визначають множенням довжини шкурки на її ширину та за розміром поділяють на великі (більш 1100 см2), середні (900 - 1100 см2) і дрібні (500 - 900 см2).
Залежно від віку ягнят смушки поділяють на такі види: каракуль-каракульча - шкурки ембріонів у віці 140-145 днів; каракульча - шкурки з ембріонів у віці 130-140 днів; голяк - шкурки, одержані з плодів у віці 115-130 днів; яхобаб - шкурки ягнят смушкових порід, забитих у 10-15 денному віці; трясок - шкурки ягнят смушкових порід, забитих в один-чотири місяці після народження.
Овчинами називають шкурки, зняті з п’ятимісячних і старше овець. Вони є цінною сировиною для шубної, хутрової і шкіряної промисловості. Залежно від використання овчини поділяють на хутрові, шубні і шкіряні.
Хутрові овчини одержують від тонкорунних, напівтонкорунних і напівгрубововнових овець. Вони йдуть для пошиття зимового жіночого та дитячого одягу, шапок, курток. За довжиною хутра овчини поділяються на: хутрові - довжина вовни більше 5 см, напівхутрові - від 2 до 5 см і низькохутрові-довжина від 1 до 2 см.
Шубні овчини одержують від грубововнових і напівгрубововнових овець, їх використовують для пошиття зимового одягу та носять хутром усередину. За довжиною вовнового покриву шубні овчини поділяються на вовнові - довжина вовни більше 6 см, напіввовнові - від 2,5 до 6 см і голяк - менше 2,5 см.
Шкіряна овчина - шкіра, яка за якістю вовнового покриву непридатна для виготовлення шубних або хутрових виробів. Із шкіряних овчин виготовляють рукавиці, сумки, куртки, шкіряні пальта.